Постанова

від 21.01.2015 по справі 910/12225/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2015 р. Справа№ 910/12225/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

при секретарі Царук І. О.

За участю представників:

від позивача: Ульянов Д. В. - представник за довіреністю від 05.12.2012

від відповідача: не з'явились

від третьої особи 1: Портянко Г. А. - представник за довіреністю ВТК № 242829 від 19.07.2013

від третьої особи 2: Бондар І. Л. - представник за довіреністю від 01.10.2014

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Хайкіна Михайла Львовича

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2014

у справі № 910/12225/13 (головуючий суддя Удалова О. Г., судді Марченко О. В., Котков О. В.)

за позовом Зварич Світлани Вікторівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Українські національні інформаційні системи»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,

1. Хайкін Михайло Львович

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Еніо Плюс»

про визнання рішення зборів учасників товариства, оформленого протоколом № 27-04/2009 від 27.04.2009, та нової редакції статуту товариства, зареєстрованої 06.05.2009, недійсними

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням клопотання (а.с. 148 т. 5), заявлено про визнання недійсними рішень зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Українські національні інформаційні системи», оформлених протоколом № 27-04/2009 від 27.04.2009, та нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Українські національні інформаційні системи», зареєстрованої 06.05.2009 державним реєстратором Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дніпропетровської міської ради за номером запису 12241050011000358.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що позачергові загальні збори з зазначеним в протоколі № 27-04/2009 порядком денним ніколи не проводились, а сам спірний протокол, як і нова редакція статуту ніколи позивачем не підписувались.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2014, повний текст якого складений 10.10.2014, у справі № 910/12225/13 позов задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до приписів чинного законодавства безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів, в той час як з матеріалів справи слідує, що підпис від імені Зварич С.В., наявний у спірному протоколі, їй не належить, а отже, оскільки позивачу належить 50% голосів, за її відсутності кворум на загальних зборах учасників товариства, проведених 27.04.2009, був відсутній, що суперечить вимогам ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» та установчим документа відповідача.

Не погоджуючись з рішенням, Хайкін Михайло Львович звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/12225/13 від 02.10.2014 скасувати, в задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі Хайкін Михайло Львович посилається на те, що спірне рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтуються на недоведених обставинах, що мали значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Так, апелянт зазначив про те, що при вирішення спору по суті судом була визначена необхідність у проведенні судової почеркознавчої експертизи з метою визначення належності на оспорюваному протоколі підпису позивача, та, правомірно визнавши, що висновок судової почеркознавчої експертизи № 5506/5507/14-32 від 30.07.2014 в якості доказу судом прийнятий бути не може, суд першої інстанції не зазначив, на підставі яких фактичних даних зроблено висновок про неналежність підпису позивача на оспорюваному протоколі.

З огляду на вказані обставини, апелянт зауважив на тому, що, зважаючи на необхідність дотримання послідовності у прийнятті рішення, судом не було призначено проведення додаткової чи повторної експертизи для встановлення, чи виконано підпис на оспорюваному протоколі позивачем або іншою особою.

Апелянт послався на те, що як відсутність на протоколі зборів підпису секретаря зборів, так і підписання його за секретаря зборів іншою особою, не призводить до автоматичної недійсності відповідного рішення загальних зборів, оформленого таким протоколом зборів.

Також апелянт зазначив про те, що судом першої інстанції не надано ніякої оцінки доводам скаржника щодо виконання сторонами всіх прийнятих позачерговими зборами рішень, а саме, виплати третій особі 2 частини статутного фонду при виході з товариства, внесення до статутного фонду товариства коштів в розмірі, визначеному протоколом загальних зборів, підтвердження відомостей в Єдиному державному реєстрі.

Ухвалою від 05.12.2014 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н. Ф., судді Ропій Л. М., Рябуха В. І. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Хайкіна Михайла Львовича прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Відповідач в жодне судове засідання представників не направив, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представники третіх осіб апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та третіх осіб, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

Як слідує з наявної в матеріалах справи реєстраційної справи відповідача, згідно з п.п. 3.1, 3.2 Статуту відповідача, затвердженого загальними зборами учасників відповідача (протокол № 5 від 20.08.2008) (а.с. 76-89 т. 3), станом на квітень 2009 року учасниками відповідача були позивач та третя особа 2 з частками у статутному капіталі в розмірі по 50 %, що дорівнює вкладу в розмірі 1 009 250 грн. Статутний капітал відповідача становив 2 018 500 грн.

27.04.2009 відбулися позачергові загальні збори учасників відповідача, оформлені протоколом позачергових загальних зборів учасників відповідача № 27-04/2009 (далі Протокол) (а.с. 110-112 т. 3) з порядком денним:

- про вихід третьої особи 2 зі складу учасників відповідача;

- про прийом до складу учасників відповідача - третьої особи 1;

- про збільшення розміру статутного (складеного) капіталу відповідача на суму 1 000 000 грн. шляхом збільшення часток учасників;

- про розподіл часток, що належать учасникам у статутному (складеному) капіталі відповідача;

- про затвердження змін до Статуту відповідача, викладеного у новій редакції, та про його державну реєстрацію.

З Протоколу слідує, що на його засіданні були присутні учасники: третя особа 2 в особі директора Хайкіної О. Л., що має 50 % голосів, позивач, що має 50% голосів, а також запрошений - третя особа 1.

Щодо усіх питань порядку денного учасниками позачергових загальних зборів одноголосно були прийняті позитивні рішення.

З Протоколу вбачається, що він був підписаний головою зборів - Хайкиною О.Л. (представник третьої особи 2) та секретарем зборів - позивач.

З наявної в матеріалах справи реєстраційної справи відповідача слідує, що 06.05.2009 на підставі поданої відповідачем 06.05.2009 реєстраційної картки (а.с. 194-195 т. 1) державним реєстратором проведено державну реєстрацію нової редакції Статуту відповідача, затвердженої Протоколом.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що спірні позачергові загальні збори з зазначеним в Протоколі порядком денним ніколи не проводились, а сам спірний протокол, як і нова редакція Статуту, яка була 06.05.2009 зареєстрована державним реєстратором Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпропетровської міської ради з номером запису 12241050011000358, ніколи позивачем не підписувались, з огляду на що просив визнати недійсними рішення спірних загальних зборів, оформлені Протоколом та вказану нову редакцію Статуту відповідача.

В поданій 23.07.2013 (а.с.105-106 т.1) заяві про визнання боргу відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, зазначивши про те, що:

- до березня 2011 року вся документація відповідача знаходилась у м. Дніпропетровськ, що підтверджується наказом № 11-11/01-1 від 11.01.2011 та додатком до нього, який засвідчує факт передачі кадрової, фінансової та бухгалтерської документації, при цьому в зазначеному додатку № 1 вказано, що Хайкін М. Л. безпідставно та протиправно не передав та залишив у себе оригінали статутних документів та свідоцтв про державну реєстрацію;

- особою, відповідальною за здійснення внесення відомостей до державного реєстру та за збереження документів відповідача було визначено заступника генерального директора Хайкіну О. Л. (дружину третьої особи 1), якою, як було встановлено пізніше, з невідомих підстав у різні установи подавались різні варіанти документів, в той час як безпосередньо позивач жодного разу особисто не зверталася та не надсилала жодні реєстраційні документи;

- в документації відповідача відсутній оригінал протоколу зборів щодо виключення третьої особи 2, але зазначене рішення було прийнято учасниками відповідача та виконано в повному обсязі шляхом повернення 29.07.2009 третій особі 2 внеску до статутного капіталу в розмірі 1 009 250 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.128 т.1 - примітка суду), а також наявною копією Протоколу;

- збори із зазначеним в Протоколі порядком денним щодо прийняття третьої особи 1 до складу учасників, збільшення статутного капіталу та перерозподілу часток та затвердження спірної редакції Статуту ніколи не проводились, спірні протокол та нова редакція Статуту в документах відповідача відсутні;

- відповідачем станом на 27.04.2009 не могло прийматись рішення про збільшення статутного капіталу відповідача, оскільки на зазначену дату не було в повному обсязі сформовано статутний капітал саме позивачем.

У відзиві на позов (а.с. 135 т. 1) третя особа 1 проти задоволення позову заперечила, пославшись на те, що на порядок денний спірних зборів було винесено п'ять питань і всі вони були належним чином виконані, що статутний фонд було збільшено до 3 018 500 грн., що свою частку до збільшеного оспорюваними позивачем документами статутного капіталу відповідача Хайкіним М.Л. на рахунок відповідача внесено в період з 29.07.2009 по 04.10.2010, та на те, що внесені оспорюваними документами зміни до установчих документів відповідача останнім підтверджувались 21.05.2010 та 07.06.2011.

Хайкіна О.Л. в поданих суду нотаріально посвідчених поясненнях (а.с.29 т.4) зазначила про те, що вона була присутня на загальних зборах учасників відповідача 27.04.2009; що рішення вказаних зборів були оформлені Протоколом, який підписували Хайкіна О. Л. та позивач; що на зборах всі питання порядку денного були розглянуті, рішення по питанням порядку денного були прийняті; що жодних заперечень та зауважень щодо виходу або вступу учасників відповідача та збільшення розміру статутного капіталу при голосуванні не надходило; що подальші реєстраційні дії стосовно прийняти на зборах рішень було доручено провести генеральному директору - позивачу, Протокол Хайкіною О. Л. підписувався та був переданий позивачу для проведення реєстрації.

Суд першої інстанції визнав обґрунтованими та задовольнив позовні вимоги позивача, з чим колегія суддів погоджується і вважає за необхідне зазначити про таке.

Враховуючи обставини, на які позивач посилається як на підставу для задоволення позовних вимог, для вирішення спору по суті необхідно встановити, чи був позивач присутній 27.04.2009 на загальних зборах відповідача, для з'ясування чого необхідно встановити дійсність його підпису на оспорюваному протоколі.

Ухвалою від 03.09.2013 (а.с.51-53 т.4) у цій справі судом першої інстанції призначено судову експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання:

1) Чи виконані підписи в Протоколі власноруч Зварич Світланою Вікторівною?

2) Чи виконані підписи в новій редакції Статуту відповідача власноруч Зварич Світланою Вікторівною?

3) Чи нанесено відтиск печатки на Протоколі зборів учасників відповідача печаткою підприємства, що перебуває у розпорядженні Зварич Світлани Вікторівни.

За результатами проведення вищевказаної експертизи, експертами складено 2 висновки.

Згідно з Висновком експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів № 566/14-33 від 28.01.2014 (а.с.11-17 т.5), у Протоколі відтиск печатки від імені відповідача нанесений не тією печаткою, якою нанесені експериментальні (а.с.32-33, 78-80т.4) зразки відтисків печатки відповідача, і не тією печаткою, якою нанесені вільні зразки відтисків печатки відповідача (за 2008-2009 роки), що надані для порівняльного дослідження, а іншою печаткою.

Зі змісту Висновку експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 5506/5507/14-32 від 30.07.2014 (а.с.97-118 т.5) слідує, що при проведенні експертизи замість відповіді на поставлені судом питання - чи виконані підписи в Протоколі та у новій редакції Статуту відповідача власноруч Зварич Світланою Вікторівною, надано відповідь на питання: чи виконані підписи від імені Зварич С. В. в Протоколі від 27.04.2009 та Статуті від 06.05.2009 відповідача однією і тією ж саме особою, що виконала підписи від імені Зварич С. В. у документах, представлених як зразки від імені Зварич С. В. в матеріалах господарської справи.

Суд першої інстанції не взяв Висновок експертів № 5506/5507/14-32 від 30.07.2014 до уваги в повному обсязі.

Щодо обставин підготовки та проведення судової експертизи у цій справі встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції на дослідження експертів було представлено документи з вільними та умовно-вільними підписами Зварич С.В. за різні періоди та експериментальні зразки підпису останньої на п'яти аркушах.

Щодо вільних та умовно-вільних зразків підпису Зварич С.В. Висновком експертів № 5506/5507/14-32 від 30.07.2014 встановлено, що наявні в матеріалах справи вільні та умовно-вільні зразки підпису Зварич С.В. зроблені різними особами, і встановити, які саме з них належать Зварич С. В., неможливо.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, листом від 07.11.2013 № 10491/13-32/10492/13-33 (а.с.60-63 т.4) судові експерти звернулись до суду з клопотанням від 05.11.2013, яким просили суд, в тому числі, визначити та посвідчити документи як достовірно вільні та умовно-вільні зразки підпису Зварич С.В. із зазначенням, на яких аркушах справи № 910/12225/13 вони містяться, відповідно до вимог Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.10.1998 за № 705/3145) (далі Рекомендації).

З метою виконання клопотання судових експертів, до отримання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи, проведення експертизи призупинено, матеріали справи № 910/12225/13 повернуті до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1.4 Рекомендацій, перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган, який призначив експертизу, повинен пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації, а потім позначити кожний зразок, тобто указати, що це вільний зразок почерку (підпису) певної особи (указати її прізвище, ім'я, по батькові), та посвідчити це своїм підписом.

Суд першої інстанції, повертаючи матеріали справи для проведення експертизи, процедуру посвідчення зразків підпису Зварич С.В. не провів, в зв'язку з чим судові експерти дійшли висновку, що зразки підписів від імені Зварич С.В., які містяться в матеріалах справи, представлені неоднозначно і викликають сумнів в їх достовірності, і, відповідно до «Методики дослідження підписів» (р/код в реєстрі методик проведення експертиз 1.1.53) та методики «Дослідження підписів» (р/код в реєстрі методик проведення експертиз 1.1.12), для проведення дослідження прийняли всі наявні в матеріалах справи зразки підпису від імені Зварич С.В. (а.с.97 зворот т.5).

Колегія суддів погоджується з тим, що висновки експертизи, побудовані на порівнянні наявних в матеріалах справи вільних та умовно-вільних зразків підпису Зварич С.В., у відсутність процедури їх посвідчення в порядку п. 1.4 Рекомендацій не можуть братися судом до уваги.

Водночас судом першої інстанції на експертизу також передані експериментальні зразки підпису Зварич С.В., до процедури відібрання судом яких експертами зауважень не висловлено, і щодо яких відсутні сумніви в приналежності їх саме Зварич С.В. (а.с.34-35, 75-77 (експертом помилково зазначено «73-77») т.4).

Порівнявши підписи від імені Зварич С.В. у спірних Протоколі та Статуті відповідача з відібраними в судовому засіданні у Зварич С.В. експериментальними зразками її підпису, судові експерти дійшли висновку, що підписи від імені Зварич С.В., що містяться у Протоколі та Статуті відповідача, виконані не тією особою, що виконала підписи від імені Зварич С.В. в експериментальних зразках (арк. 24-25 Висновку експертів від 30.07.2014 № 5506/5507/14-32 - а.с.108 зворот - 109 т.5).

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції не брати до уваги Висновок експертів від 30.07.2014 № 5506/5507/14-32 (а.с.97-118 т.5) щодо дослідження справжності підписів Зварич С.В. у Протоколі та Статуті відповідача в повному обсязі.

Встановлений експертами факт невідповідності підписів від імені Зварич С.В., що містяться у Протоколі та Статуті відповідача, її експериментальним підписам, належність яких не викликає сумніву, свідчить про те, що позивач, дійсно, не підписувала оспорені Протокол та Статут відповідача, і, на думку колегії суддів, може бути використаний судом при вирішенні спору у цій справі по суті.

При цьому, той факт, що судові експерти, за викладених вище обставин щодо недотримання судом згаданих вище Рекомендацій, скористалися наданими ім. п. 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145) (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) правами і в порядку експертної ініціативи переформулювали питання ухвали суду та вирішували його в іншій редакції, не спростовує висновку експертів, що підписи від імені Зварич С.В. в Протоколі та Статуті відповідача виконані не Зварич С.В., і не є підставою для суду не брати цей висновок до уваги при вирішенні спору по суті.

Той факт, що позивач не підписувала оспорені Протокол та Статут відповідача підтверджується також Висновком експерта Служби безпеки України № 347/348/1 від 03.08.2012 (а.с.28-60 т.1), зі змісту якого слідує, що підпис від імені генерального директора відповідача Зварич С.В. у Статуті відповідача та у Протоколі та підписи, що послужили оригіналами для відповідних зображень, в довіреностях від: 06.11.2006 (2 екземпляри), 23.06.2009 (2 екземпляри), 03.11.2006, копії яких надані для дослідження, виконані не Зварич С.В., а іншою особою (особами) з наслідуванням справжнього підпису Зварич С.В. (арк. 33 висновку), і з урахуванням висновків якого суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача.

Частиною 1 ст. 92 ЦК України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно ч. 1 ст. 87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

За своєю організаційно-правовою формою відповідач відноситься до товариств.

Згідно ч. 2 ст. 87 ЦК України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 88 ЦК України у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

Згідно ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи, до яких відносяться загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства юридична особа здійснює діяльність через свої органи, компетенція, порядок створення, функціонування яких визначається установчими документами юридичної особи, тобто, в даному випадку, компетенція органів управління відповідача визначається Статутом відповідача.

Як встановлено судом, станом на дату проведення позачергових зборів (27.04.2009) позивач мав статус учасника відповідача із часткою у статутному капіталі 50%.

Відповідно до ст. 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Пунктом 8.1 Статуту відповідача, який діяв станом на 27.04.2009 (затверджений загальними зборами учасників відповідача протокол № 5 від 20.08.2008 (а.с. 76-89 т. 3), встановлено, що вищим органом товариства є загальні збори його учасників. Загальні збори учасників мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. При голосуванні учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі з урахуванням статті 53 Закону України «Про господарські товариства».

Пунктом 2 ч. 4 ст. 145 ЦК України визначено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, в тому числі, і внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу.

Зазначене також встановлено ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» (далі Закон) та п. 9.3 Статуту відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Пунктом 8.2 Статуту відповідача встановлено, що порядок прийняття рішень загальними зборами учасників відповідача здійснюється згідно ст. 60 Закону.

Відсутність підпису позивача у Протоколі та у новій редакції Статуту дає підстави вважати, що у спірних загальних зборах позивач участі не брав.

Враховуючи, що частка позивача у статутному капіталі відповідача становить 50%, відповідно до приписів ст. 60 Закону та п. 8.2 Статуту відповідача такі загальні збори не є правомочними, оскільки частка у статутному капіталі третьої особи 2 - єдиного учасника відповідача, який брав участь у зборах 27.04.2009, дорівнює лише 50%.

Частиною 1 пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» № 13 від 24.10.2008 роз'яснено, що при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Водночас частиною 2 п. 18 вказаної Постанови встановлено, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є, серед іншого, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства).

З огляду на вказані обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджується наявність безумовної підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених Протоколом, а відтак, суд першої інстанції обґрунтовано, відповідно до вимог закону задовольнив вказані позовні вимоги. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Враховуючи задоволення судом позовних вимог в частині визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених Протоколом, задоволенню підлягають і вимоги позивача про визнання недійсним нової редакції Статуту відповідача, зареєстрованої 06.05.2009 державним реєстратором Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дніпропетровської міської ради за номером запису 12241050011000358, оскільки визнання недійсними рішень, якими затверджено зміни до Статуту відповідача шляхом викладення Статуту в новій редакції, автоматично тягнуть за собою визнання такого Статуту недійсним.

Посилання третьої особи 1 на те, що як відсутність у Протоколі підпису секретаря зборів, так і підписання його за секретаря зборів іншою особою не призводить до автоматичної недійсності відповідного рішення загальних зборів, оформленого таким протоколом зборів, колегія суддів вважає помилковими з огляду на таке.

Відповідно до п. 14 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» № 13 від 24.10.2008, при вирішенні спорів про визнання установчих документів господарського товариства недійсними господарським судам необхідно розмежовувати правову природу статуту та установчого (засновницького) договору товариства.

Статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Статут не є одностороннім правочином, оскільки затверджується (змінюється) загальними зборами учасників (засновників, акціонерів), які не є ні суб'єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. Не є статут і договором, тому що затверджується (змінюється) не за домовленістю всіх учасників (засновників, акціонерів) товариства, а більшістю голосів акціонерів чи простою більшістю голосів учасників товариства (статті 42, 59 Закону про господарські товариства).

У зв'язку з цим при вирішенні спорів щодо визнання статуту недійсним не застосовуються норми, які регламентують недійсність правочинів.

Отже, підставою для визнання недійсними оспорюваних рішень є саме прийняття загальними зборами таких рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів, а не відсутність у протоколі зборів підпису секретаря зборів або підписання його за секретаря зборів іншою особою. До того ж чинне законодавство не пов'язує дійсність або недійсність таких рішень із фактом їх виконання юридичної особою та, відповідно, не надає суду підстав для відмови у позові у випадку подальшого виконання рішень, прийнятих загальними зборами учасників товариства за відсутності кворуму.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Хайкіна Михайла Львовича задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2014 у справі № 910/12225/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Хайкіна Михайла Львовича.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Хайкіна Михайла Львовича на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2014 у справі № 910/12225/13 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2014 у справі № 910/12225/13 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12225/13.

Повний текст постанови складено: 26.01.2015

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Л.М. Ропій

В.І. Рябуха