Постанова

від 20.01.2015 по справі 916/2636/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2015 р.Справа № 916/2636/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів : Журавльова О.О., Лисенко В.А.,

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Нестерова І.В., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЯДЕРА ЛОГІСТИК»

на рішення господарського суду Одеської області від 03 листопада 2014 року

по справі № 916/2636/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЯДЕРА ЛОГІСТИК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮБІКОМ ТОРГ»

про стягнення 26 568,96 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БАЯДЕРА ЛОГІСТИК» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮБІКОМ ТОРГ» 26 568,96 грн. за договором поставки №92/05 від 23.04.2013 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03 листопада 2014 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Брагіна Я.Ф., судді Зайцев Ю.О., Горячук Н.О.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні та платіжні доручення про часткову оплату філією товарів не можуть бути належними доказами, які б підтверджували схвалення відповідачем - юридичною особою дій директора філії щодо укладення від імені юридичної особи договору поставки товару №92/05 від 23.04.13. та отримання товарів, оскільки позивач не надав належних доказів, які б підтверджували надання відповідачем філії повноважень та таких доказів у справі не немає, а зазначені видаткові накладні не містять відомостей про посаду, прізвище, ім'я та по батькові відповідальної особи покупця, його підпису та печатки юридичної особи - відповідача; до того ж позивачем не надано довіреностей, виданих представникові відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «БАЯДЕРА ЛОГІСТИК» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, при цьому судом не в повному обсязі з'ясовано обставини справи, неправильно досліджено докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи.

Зокрема, апелянт вважає., що суд невірно встановив відсутність повноважень директора Вінницької філії «Альфа Плюс» ТОВ «Юбіком Торг» на укладення договору та отримання товару. На думку апелянта, суд не взяв до уваги численні письмові та усні заперечення позивача щодо відсутності оригіналу спірної довіреності саме у позивача, тому що автором вказаної довіреності є ТОВ «Юбіком Торг», а набувачем повноважень є директор Вінницької філії, тому суд повинен був витребувати оригінал довіреності у відповідача.

Разом з тим, скаржник наголошує на тому, що згідно довіреності від 22.03.2013р., що була видана ТОВ «Юбіком Торг» директору Вінницької філії Вікторову Р.В., директор філії був наділений повноваженнями на підписання фінансово-господарських документів, договорів та інших документів, що стосуються діяльності філії.

Повідомлень чи додаткових документів щодо обмежень представництва юридичної особи директором філії з боку відповідача позивач не отримував, а отже скаржник вважає, що обмеження повноважень не мають юридичної сили.

Крім того, скаржник вважає, що укладений правочин є схваленим відповідачем, оскільки він вчинив дії, що свідчать про прийняття його до виконання, а саме частково оплачено товар.

Також апелянт не погодився з висновками суду про недоведеність факту поставки, оскільки вважає, що видаткова накладна є належним доказом по справі та фіксує факт здійснення господарської операції. Позивач зазначав, що підпис представника відповідача відповідає зразку підпису, зазначеного у додатку до договору, а також на накладних наявна печатка Вінницької філії «Альфа Плюс» ТОВ «Юбіком Торг».

При цьому, скаржник зауважував, що податкова звітність є належним доказом постачання товару на спірну суму, оскільки коригування податкових зобов'язань було проведено після отримання господарським судом Одеської області позовної заяви по даній справі, при цьому, надані відповідачем докази виправлення податкових зобов'язань не містять підтвердження отримання їх ГУ Міндоходів та такі, що не знайшли свого підтвердження у відповіді від ДПІ у Київському районі м. Одеси від 31.10.2014 року.

Представник ТОВ «Юбіком Торг» не з'явився в судові засідання призначені до розгляду в Одеському апеляційному господарському суді, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, а тому, враховуючи обмеженість строку розгляду апеляційних скарг на рішення суду, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.04.13р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Баядера Логістик" (позивачем, постачальником) та Вінницькою філією „Альфа Плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ ТОРГ" в особі директора Вікторова Р.Р. (покупець) було укладено договір поставки №92/05, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця алкогольні напої (товар), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.

Відповідно до п.3.6 договору, покупець зобов'язаний до моменту першої поставки надати постачальникові повідомлення зі зразками підписів осіб, уповноважених приймати товар і підписувати товаросупроводжувальні документи та зразками печаток (штампів).

Підпис особи, уповноваженої приймати товар на товаросупроводжувальних документах, зразок якого є у Повідомленні наданому покупцем, вважається достатнім доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, без необхідності завірення такого підпису печаткою (штампом). Наявність на товаросупроводжувальних документах печатки (штампу), зразки яких було попередньо надано покупцем, є належним доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, навіть якщо зразок підпису особи зазначений у повідомленні не збігається з тим, який наявний на товаросупроводжувальних документах.

У випадку, якщо зразок підпису та(або) зразок печатки(штампу) на накладній не збігається зі зразками підписів та(або) зразками печаток(штампів) наданих покупцем постачальнику у повідомленні, проте такий підпис (печатка, штамп) наявний на накладних, що були оплачені покупцем раніше, то вважається, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця.

За умовами п.6.1 договору, розрахунки за товар здійснюються протягом 14 календарних днів з дня отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.

Відповідно п. 9.8 договору, він чинний протягом 2 років з дати укладання. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити договір за 1 місяць до його закінчення, договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін на тих же умовах.

Також сторонами складено Повідомлення до договору поставки №92/05 від 23.04.2013 року, в якому сторони погодили відповідальну особу, уповноважену покупцем приймати товарно-матеріальні цінності від постачальника, якою є Новотарський Артем Владиславович із зазначенням його паспортних даних, із зразками його підпису та відбитку печатки (штампу) Вінницької філії «Альфа Плюс» ТОВ «Юбіком Торг».

На виконання договору, позивачем було поставлено на адресу відповідача товар згідно договору, що підтверджується видатковими накладними № 39533 від 24.04.2013р. на суму 14844,21грн., №41660 від 30.04.2013р. на суму 9440,64грн., №43488 від 03.05.2013р. на суму 5572,80грн., № 46906 від 14.05.2013р.на суму 9802,80грн., № 48642 від 16.05.2013р. на суму 4752,72грн., всього на загальну суму 44413,20грн., згідно яких Вінницька філія "Альфа Плюс" відповідача отримувала товар.

Всі вищезазначені документи на підтвердження прийняття товару від імені відповідача були підписані представником, зразок підпису якого зазначений в додатку до договору поставки №92/05 від 23.04.2013 року, а також скріплені печаткою Вінницької філії „Альфа Плюс" ТОВ „Юбіком Торг".

Згідно з довіреністю від 22.03.2013р., що була видана ТОВ „Юбіком Торг" директору Вінницької філії „Альфа Плюс" Вікторову Руслану Володимировичу строком на один рік до 22.03.2014р., директор філії був наділений повноваженнями на вчинення низки юридично значимих дій від імені ТОВ „Юбіком Торг", зокрема укладати цивільно-правові, господарські договори, зовнішньоекономічні контракти, пов'язані з діяльністю Філії, що не суперечать статутним завданням товариства, підписувати фінансово-господарські документи, договори та інші документи, що стосуються діяльності Філії.

В свою чергу, Вінницька філія "Альфа Плюс" відповідача частково розрахувалася за отриманий товар в сумі 17844,24грн. платіжними дорученнями №39 від 27.05.2013р., №15 від 13.05.2013р.

25.07.2013р. позивач звернувся до відповідача з претензією №10-П про сплату боргу в сумі 26568,96грн., яку останній залишив без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На підставі ст.ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610, ч.2 ст.615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, вважає такі висновки передчасними та такими, що не підтверджуються матеріалами справи та суперечать нормам матеріального права, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Положеннями ст.ст. 237, 244 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

З Положення про Вінницьку філію „Альфа Плюс" ТОВ „Юбіком Торг", затвердженого протоколом зборів учасників ТОВ „Юбіком Торг" № 8 від 26.02.2013р. вбачається, зокрема, що філія створена з метою розширення сфери діяльності, збільшення об'єму послуг, що надаються в регіонах України і здійснення діяльності за напрямками, що відповідають статутним цілям і завданням товариства та цьому положенню. Філія є відокремленим підрозділом товариства та діє від імені товариства.

Філія не є юридичною особою, користується правами та виконує обов'язки, пов'язані з її діяльністю, має відокремлений баланс, поточні та інші рахунки "в банку, печатку з власним найменуванням та кодом ЄДРПОУ, інші необхідні печатки та штампи, бланки, інші реквізити, погоджені з товариством, також товариство має право на використання додаткових круглих печаток, зазначених положенні. Філія здійснює господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію, має відокремлене майно і несе відповідальність за своїм зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

За згодою товариства, в інтересах здійснення завдань та відповідно до переліку діяльності, визначеному цим Положенням, Філія має право зокрема: від імені товариства укладати прямі та багатосторонні договори з підприємствами всіх форм власності , окремими громадянами; придбати матеріали та вироби у роздрібній, оптовій та комісійній торгівлі, в порядку, встановленому діючим законодавством; здійснювати інші види господарської діяльності, що відповідають цілям та завданням діяльності товариства та Філії і не суперечать діючому законодавству. Поточне управління та керівництво Філією здійснюється директором Філії на засадах єдиноначальності на підставі довіреності, яка видається йому директором товариства. Директор Філії вирішує всі питання діяльності Філії, крім тих, що входять до виключної компетенції товариства.

Відповідно до розділу 6 п.7 Положення про філію, Директор Філії зокрема приймає рішення з усіх питань, які входять до компетенції Філії та несе персональну відповідальність за виконання покладених на Філію завдань та функцій; діє від імені Філії, представляє її інтереси у відносинах з усіма підприємствами, організаціями, установами та громадянами; розпоряджається в межах наданої йому компетенції майном та коштами Філії; вчиняє правочини, укладає цивільно-правові та господарські договори та угоди від імені товариства в межах своєї компетенції та повноважень (т.1 а.с. 100).

Так, відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

При цьому, судова колегія приймає до уваги відсутність в матеріалах справи повідомлень відповідача щодо обмежень по представництву юридичної особи на директора філії Вікторова Р.В. з боку відповідача.

Згідно зі ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

При цьому, ст.ст. 237, 244 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно довіреності б/н від 22.03.2013 року (т.1 а.с.23), виданої ТОВ «Юбіком Торг» на ім'я Вікторова Р.В., підприємством надано вказаній особі повноваження діяти в якості директора Вінницької філії «Альфа Плюс» ТОВ «Юбіком Торг» та, зокрема, укладати цивільно-правові, господарські договори, зовнішньоекономічні контракти, пов'язані з діяльністю Філії у порядку, встановленому положенням про філію, підписувати фінансово-господарські документи, договори та інші документи, що стосуються діяльності Філії у порядку, встановленому положенням про філію.

Судова колегія відзначає, що при розгляді справи в суді першої інстанції ухвалою господарського суду Одеської області від 16.12.2013 року призначалась судова почеркознавча експертиза, на вирішення якої поставлено питання щодо виконання підпису у графі «директор» на довіреності ТОВ «Юбіком Торг» від 22.03.2013р. на ім'я Вікторова Р.В. директором Граждан О.Т. чи іншою особою.

Разом з тим, в ході проведення експертизи позивач звернувся до суду із заявою від 29.04.2014р., в якій зазначав про те, що оригіналу довіреності в нього немає, а є тільки копія, завірена печаткою Вінницької філії «Альфа Плюс» ТОВ «Юбіком Торг», та просив провести експертизу на підставі копії вищевказаної довіреності (т.1 а.с.199).

Висновком судово-почеркознавчої експертизи №2616/02 від 04.08.20134 року (т.2 а.с.10) встановлено, що зображення підпису від імені Граждан О.Т. у наданій на експертизу електрофотографічній копії довіреності ТОВ «Юбіком Торг» від 22.03.2013р., виданої на ім'я Вікторова Р.В. визнано непридатним для почеркознавчого дослідження.

Відповідно до положень ст.42 ГПК України, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.

Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, та встановлену чинним законодавством змагальність сторін при розгляді справи в господарських судах, враховуючи заяву відповідача про відсутність оригіналу довіреності, що стало причиною неможливості проведення судової експертизи, судова колегія зазначає, що доводи відповідача про підроблення довіреності та, відповідно, її недійсності, не знайшли свого підтвердження в суді першої інстанції, а тому апеляційний суд вважає довіреність ТОВ «Юбіком Торг» від 22.03.2013р., виданої на ім'я Вікторова Р.В., чинною.

Таким чином, проаналізувавши зміст Положення про Вінницьку філію „Альфа плюс" ТОВ „Юбіком Торг" та довіреності, виданій відповідачем керівнику названого відокремленого підрозділу, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин, судова колегія вважає, що керівник філії був наділений достатнім обсягом повноважень на самостійне укладення договорів, які не суперечать інтересам Філії, та вчинення юридично значимих дій, необхідних для їх виконання, у вигляді підписання відповідних первинних бухгалтерських документів для підтвердження здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У п.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. N 01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" наголошено, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Як встановлено судовою колегією, видаткові накладні від імені відповідача були підписані уповноваженою особою, зразок підпису якої зазначений в додатку до договору поставки №92/05 від 23.04.2013 року, а також скріплені печаткою Вінницької філії „Альфа Плюс" ТОВ „Юбіком Торг", що свідчить про те, що при прийнятті товару представник відповідача діяв в межах повноважень керівника філії, встановлених довіреністю від 22.03.2013р., що була видана ТОВ „Юбіком Торг" директору Вінницької філії „Альфа Плюс" Вікторову Руслану Володимировичу.

При цьому, судова колегія вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо неприйняття в якості доказів поставки товару спірних видаткових накладних, з підстав відсутності в них відомостей про посаду, прізвище, ім'я та по батькові відповідальної особи покупця, його підпису та печатки юридичної особи - відповідача; а також ненадання позивачем довіреностей, виданих представникові відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача за вказаними накладними.

Апеляційний суд зауважує, що поза увагою місцевого господарського суду залишись положення п.3.6 договору №92/05, укладеного між сторонами 23.04.13 р., зокрема, якими встановлено, що підпис особи, уповноваженої приймати товар на товаросупроводжувальних документах, зразок якого є у Повідомленні наданому покупцем, вважається достатнім доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця , без необхідності завірення такого підпису печаткою (штампом).

Наявність на товаросупроводжувальних документах печатки (штампу), зразки яких було попередньо надано покупцем, є належним доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця , навіть якщо зразок підпису особи зазначений у повідомленні не збігається з тим, який наявний на товаросупроводжувальних документах.

Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що сторони самостійно та на свій розсуд погодили умови укладеного між ними договору, які передбачають, що уповноважений представник відповідача, зразок підпису якого є у додатку до договору, має право отримувати товар від позивача без довіреності, також належним доказом отримання товару є відбиток печатки (штампу) покупця на видатковій накладній.

Зазначений договір не визнано недійсним в судовому порядку, а тому колегія суддів зауважує, що його умови є чинними та повинні виконуватись сторонами.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про відсутність доказів поставки товару позивачем не підтверджені матеріалами справи та прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Разом з тим, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкові накладні не є доказами здійснення господарських операцій в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зазначивши також про те, що відповідач корегував податкові декларації.

Відповідно до ч.1 ст.241 ЦК України, відповідно до яких правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Схвалення таких дій можливе у різних формах: шляхом подання відповідної заяви, мовчазною згодою, здійсненням дій, які свідчать про прийняття правочину.

Стаття 241 ЦК України не обмежує дії, що можуть свідчити про схвалення правочину, певним вичерпним колом обставин. Зазначена норма також не встановлює обмежень щодо часу здійснення відповідних дій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач включив суми податку на додану вартість до ціни проданого товару і відобразив інформацію про власні податкові зобов'язання із вказаного податку у складі декларації відповідного звітного періоду, що підтверджують надані на розгляд суду першої інстанції копії квитанцій (Витяг) з VM.E.Doc IS - системи документообігу України на підставі ст.6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг».

Згідно зі ст. 47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить.

Згідно змісту податкових декларацій ТОВ „Юбіком Торг" за квітень 2013 року з додатками, в тому числі уточнюючих, (т.2 а.с.71-167) що надійшли від ДПІ у Київському районі м. Одеси як податкового органу, в якому відповідач перебуває на обліку, до складу суми податкового кредиту відповідачем було включено суму податку на додану вартість у зв'язку із придбанням товару у постачальника - позивача ТОВ «Баядера Логістик», що безумовно свідчить про вчинення відповідачем конклюдентних дій з прийняття до виконання саме спірного договору.

Таким чином, контролюючи діяльність своєї філії, відповідач, як юридична особа і платник податків, відобразив у податкових документах, поданих ним до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеса, факт поставки товару за спірним договором, відомості про який містяться у цих податкових документах, чим фактично вчинив дію, спрямовану на набуття цивільних прав та обов'язків, тобто, прийняття правочину до виконання.

Колегія суддів не приймає до уваги уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок ТОВ «Юбіком торг» (т.2 а.с.171), оскільки дане коригування було проведено після отримання господарським судом Одеської області позовної заяви щодо стягнення заборгованості за поставлений товар, а саме 11.11.2013 р..

Крім того, надані відповідачем докази виправлення податкових зобов'язань не містять підтвердження отримання їх ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів, водночас, на запит суду ДПІ у Київському р-ні не надав вказаного уточнюючого розрахунку, хоча ним направлені всі копії документів по ТОВ «Юбіком Торг» та ТОВ «Баядера Логістик», що не прийнято до уваги судом першої інстанції.

Також обґрунтованими є посилання апелянта на те, що твердження позивача про відсутність надання звітності від філії, що стало підставою для виправлення помилок в податковій звітності саме 11.11.2013 року, не могли бути належним доказом, так як відповідач за власною ініціативою припинив діяльність філії 16.09.2013 року та податкова звітність філії у цей період не могла вже надходити.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зазначеного не врахував і безпідставно прийняв до уваги заперечення відповідача проти позову, та не прийняв документи податкової звітності відповідача, дійшовши помилкового висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Вищого господарського суду України від 14 травня 2013 року по справі № 11/5007/1222/12, від 20 травня 2013 року по справі № 2/5007/1231/12.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про доведеність належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України факту поставки товару ТОВ «Баядера Логістик» покупцю Вінницькій філії «Альфа Плюс» ТОВ «Юбіком Торг» за договором поставки №92/05 від 23.04.13р., а саме видатковими накладними, підписаними уповноваженою особою згідно додатку до договору, та скріпленими печатками сторін, що є беззаперечним доказом постачання товару.

Відповідні положення пункту 3.6 спірного договору про те, що видаткова накладна, яка містить підпис уповноваженої особи, є достатнім доказом прийняття товару покупцем, узгоджуються з чинним законодавством, зокрема із положеннями ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки видаткова накладна, як зазначалось вище, є первинним бухгалтерським документом, що підтверджує виконання господарської операції

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, а висновки суду щодо відсутності доказів постачання товару позивачем відповідачу передчасні та прийняті з невірним застосуванням норм матеріального права та не відповідають дійсним обставинам справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції.

У зв'язку з викладеним слід прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮБІКОМ ТОРГ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЯДЕРА ЛОГІСТИК» 26 568,96 грн. заборгованості за поставлений товар, а також 1720,50 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 49, 99, п.2 ст.103, п.п.3,4 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЯДЕРА ЛОГІСТИК» задовольнити

Рішення господарського суду Одеської області від 03 листопада 2014 року по справі № 916/2636/13 скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЯДЕРА ЛОГІСТИК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮБІКОМ ТОРГ» про стягнення 26 568,96 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮБІКОМ ТОРГ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЯДЕРА ЛОГІСТИК» 26 568,96 (двадцять шість тисяч п'ятсот шістдесят вісім грн. 96 коп.) грн. та 1720,50 (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) грн. судового збору.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 26.01.2015 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя О.О. Журавльов

Суддя В.А. Лисенко