Постанова

від 22.01.2015 по справі 5024/1919/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2015 р.Справа № 5024/1919/2011 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: , Шевченка В.В., Головея В.М.

(Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду сформовано згідно із розпорядженням в.о. голови суду № 2551 від 21.10.2014 року)

(Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду змінено згідно із розпорядженням голови суду № 764 від 11.11.2014 року)

(Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду змінено згідно із розпорядженням голови суду № 825 від 08.12.2014 року)

при секретарі судового засідання: : Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від прокуратури: прокурор Одеської обласної прокуратури - Коломійчук І.О. (посвідчення № 005250 від 22.09.2012)

від Фонду Державного майна України: не з'явився

від Виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради Цюруринського району Херсонської області: не з'явився

від Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Херсонтурист": Колесник І.В. (довіреність № б/н від 08.07.2013 року)

від Приватного підприємства "Маркеттранс": не з'явився

від Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" в особі філії ПАТ КБ "Надра" Херсонського регіонального управління : не з'явився

від ТОВ «СКАЙ КЕПІТАЛ»: Карпюк І.О. (довіреність № 121 від 03.12.2014 року)

від ПУАТ «ФІДОБАНК»: Карпюк І.О. (довіреність № б/н від 05.12.2014 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області

на рішення господарського суду Херсонської області від " 25" вересня 2014 року, повний текст якого складено та підписано " 29" вересня 2014 року

по справі № 5024/1919/2011

за позовом Прокурора Цюрупинського району Херсонської області в інтересах Держави в особі Фонду Державного майна України

до відповідача - 1 Виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради Цюруринського району Херсонської області

до відповідача - 2 Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Херсонтурист"

до відповідача - 3 Приватного підприємства "Маркеттранс"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

- Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" в особі філії ПАТ КБ "Надра" Херсонського регіонального управління

- Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ КЕПІТАЛ»

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та рішень Виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради Цюруринського району Херсонської області

В С Т А Н О В И В :

04.10.2011 року Прокурор Цюрупинського району Херсонської області звернувся із позовом в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради Цюруринського району Херсонської області; Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Херсонтурист"; Приватного підприємства "Маркеттранс" про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 03.03.2008 року між ПП "Маркеттранс" та Херсонським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" серії ВЕК № 729283;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 03.03.2008 року між ПП "Маркеттранс" та Херсонським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" серії ВЕК № 729281;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 03.03.2008 року між ПП "Маркеттранс" та Херсонським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Херсонтурист"серії ВЕК № 729279;

- визнання недійсним рішення виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради "Про дозвіл на видачу свідоцтва" № 29 від 27.02.2002;

- визнання недійсним рішення виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради "Про дозвіл на видачу свідоцтва" № 27 від 27.02.2008 року;

- визнання недійсним рішення виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради "Про дозвіл на видачу свідоцтва" № 48 від 24.04.2002 року.

В обґрунтування позовних вимог, прокурор Цюрупинського району Херсонської області посилається на положення ч.1 ст.ст.21, 393 Цивільного Кодексу України, відповідно до яких правовий акт органу держаної влади та місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника майна, визнається судом незаконним і скасовується, а власник майна, права якого порушені внаслідок видання цього акта, має право вимагати відновлення становища, що існувало до видання цього акта. Так, рішеннями виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради «Про дозвіл на видачу свідоцтва» № 29 від 17.02.2002 року, №27 від 27.02.2008 року, 24.04.2002 року № 48, надано дозвіл на видачу свідоцтв про право власності на туристичну базу ім. О.Вишні, що порушує вимоги ст.331 ЦК, оскільки вказана туристична база ім. О. Вишні була незаконно відчужена із державної власності.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 29 листопада 2011 року по справі № 5024/1919/2011 (суддя Ю.В. Гридасов) позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради "Про дозвіл на видачу свідоцтва" № 29 від 27.02.2002; рішення виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради "Про дозвіл на видачу свідоцтва" № 27 від 27.02.2008 року; рішення виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради "Про дозвіл на видачу свідоцтва" № 48 від 24.04.2002 року. В решті позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 року рішення господарського суду Херсонської області від 29.11.2011 року по справі № 5024/1919/2011 частково скасовано. Апеляційні скарги Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" та Приватного підприємства "Маркеттранс" - задоволені частково. Рішення господарського суду Херсонської області від 29.11.2011 року по справі №5024/1919/2011 - частково скасовано. Позов Прокурора Цюрупинського району Херсонської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України - задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 03.03.2008 року, укладений між Приватним підприємством "Маркеттранс" та Херсонським обласним ЗАТ „Херсонтурист" серії ВЕК № 729283; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 03.03.2008 року, укладений між Приватним підприємством "Маркеттранс" та Херсонським обласним ЗАТ „Херсонтурист" серії ВЕК № 729281; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 03.03.2008 року, укладений між Приватним підприємством "Маркеттранс" та Херсонським обласним ЗАТ „Херсонтурист" серії ВЕК № 729279. В решті Рішення господарського суду Херсонської області від 29.11.2011 року залишено без змін (т.4 а.с.94-103)

Постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2014 року касаційні скарги ПП "Маркеттранс" та ПАТ «Фідобанк» задоволено частково. Рішення господарського суду Херсонської області від 29.11.2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 року по справі № 5024/1919/2011 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області (т.5 а.с.74-48).

Під час нового розгляду справи, рішенням господарського суду Херсонської області від 25.09.2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Такий висновок суду мотивований тим, що позивачем не доведено факту належності та обґрунтування підстав виникнення державної власності на спірне нерухоме майно, не зазначено в чому саме полягає порушення прав та законних інтересів Фонду державного майна України. Крім того суд не погоджується із застосування позивачем до спірних правовідносин положень постанови ВРУ РСР «Про захист суверенних прав власності Української РСР»; ЗУ «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України»; постанови ВРУ № 3943-ХІІ від 04.02.1994 року та постанови ВРУ № 2268-ХІІ від 10.04.1992 року «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України».

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, заступник прокурора Херсонської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області від 25.09.2014 року скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Прокурора Цюрупинського району Херсонської області в інтересах Держави в особі Фонду Державного майна України про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та рішень виконкому задовольнити в повному обсязі.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, у зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням апелянта, судом першої інстанції взагалі не було досліджено обставини незаконного вибуття майна туристичної бази ім. О.Вишні з власності держави та відчуження його на користь іншої особи.

Скаржник зазначає, що ЗАТ по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур», не ставши власником майна, не мало права без згоди ФДМ України передавати державне майно у власність Херсонському ЗАТ по туризму та екскурсіях «Херсонтурист», як внесок до статутного фонду, за відсутності правових підстав якого, було видано відповідно свідоцтво про право власності та неправомірно відчужено спірне майно, чим і порушило інтереси держави в особі Фонду державного майна України.

Крім того апелянт зазначає, що судом помилково зазначено про порушення позивачем строків позовної давності , хоча й не застосовані його наслідки.

Публічним акціонерним товариством "ФІДОБАНК" надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він в судових засіданнях просив залишити апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.

19.01.2015 року від ПуАТ "ФІДОБАНК" надійшла заява в порядку ст.25 ГПК України, відповідно до якої просив замінити сторону ПуАТ "ФІДОБАНК" на ТОВ «СКАЙ КЕПІТАЛ» по справі № 5024/1919/2011 за позовом Прокурора Цюрупинського району Херсонської області в інтересах Держави в особі Фонду Державного майна України про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та рішень Виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради Цюруринського району Херсонської області, в зв'язку з укладанням договору про відступлення права вимоги від 30.10.2014р.№14-СК. Також заявник зазначив, що розгляд справи призначений на 22.01.2015 року провести без участі представника ПуАТ "ФІДОБАНК".

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 року здійснено заміну третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "ФІДОБАНК" на - Товариством з обмеженою відповідальністю «СКАЙ КЕПІТАЛ».

Відповідачі відзив на апеляційну скаргу не надали, проте Приватне Херсонське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" та Приватне підприємстве "Маркеттранс" в судових засіданнях просили апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Від Козачелагерської сільської ради Цюруринського району Херсонської області надійшли заяви, відповідно до яких просили розглянути апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області без участі Виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради Цюруринського району Херсонської області, у зв'язку з неможливістю бути присутньому в судових засіданнях.

Представники Фонду Державного майна Україги, ПП «Маркеттранс», ПАТ Комерційний банк "Надра" в особі філії ПАТ КБ "Надра" Херсонського регіонального управління в судове засідання 22.01.2015 року не з'явились без поважних причин, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань не заявляли, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за їх відсутністю.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи і апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено під час розгляду даної справи, 08 травня 1986 року між Херсонською обласною радою по туризму і екскурсіях та Херсонською обласною радою Українського товариства мисливців та рибалок був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого Херсонська обласна рада по туризму і екскурсіях прийняла у власність будівлі та споруди бази відпочинку ім. Остапа Вишні, розташованої на земельній ділянці площею 2,2 га на землях Цюрупинського району Херсонської області у с. Кринки згідно до переліку за балансовою вартістю 1 149 653 руб.

27 червня 1986 року постановою колегії Української республіканської ради по туризму і екскурсіях було вирішено про створення туристичної бази ім. Остапа Вишні з підпорядкуванням Херсонській обласній раді по туризму і екскурсіях балансовою вартістю 1 275 000 руб.

На підставі постанови колегії центральної ради по туризму та екскурсіях від 18.07.1988 року № 12-4, постанови колегії Української республіканської ради по туризму і екскурсіях від 27.11.1989 року Херсонську обласну раду по туризму та екскурсіях ліквідовано, а на її базі було створено Херсонське обласне туристично-екскурсійне виробниче об'єднання "Херсонтурист".

Президія Ради Федерації незалежних профспілок України постановою № П-7-7 від 23.08.1991 року прийняла рішення про перетворення Української республіканської ради по туризму і екскурсіях в Акціонерне товариство "Укрпрофтур".

На час створення Рада Федерації незалежних профспілок передала до статутного фонду АТ "Укрпрофтур" основні фонди і оборотні засоби туристично-екскурсійних підприємств і організацій профспілок.

Рішенням правління Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Укрпрофтур" від 27.07.1994 року Херсонське обласне відділення „Херсонтурист" реорганізовано в Херсонське обласне дочірнє підприємство „Херсонтурист" Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Укрпрофтур".

Рішенням позачергових зборів Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Укрпрофтур" від 09.12.1998 року реорганізоване Херсонське обласне дочірнє підприємство „Херсонтурист" в Херсонське обласне закрите акціонерне товариство по туризму і екскурсіях „Херсонтурист".

Відповідно до акту передачі у власність Херсонському обласному закритому акціонерному товариству по туризму і екскурсіях „Херсонтурист" майна та будівель від 13.01.1999 року № 14, Закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях „Укрпрофтур" передано у власність Херсонському обласному закритому акціонерному товариству по туризму і екскурсіях „Херсонтурист", як внесок до статутного фонду майно та будівлі загальною балансовою вартістю 5 545, 00 грн. в тому числі туристичну базу ім. О. Вишні.

Як встановлено матеріалами справи, на підставі ст.30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", рішеннями виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради № 29 від 27.02.2002 року; № 27 від 27.02.2002 року; № 48 від 24.04.2002 року за заявою Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" наданий дозвіл про видачу свідоцтва про право власності на будівлі і споруди туристичної бази ім. О.Вишні (т.1а.с.15;19;21).

На підставі зазначених рішень, видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно на нежитлові будівлі, споруди туристичної бази ім. О.Вишні.

03 березня 2008 року між приватним Херсонським обласним акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" (Продавець) та приватним підприємством "Маркеттранс" (Покупець) укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі насосної-складу, загальною площею 23,1 кв.м. (Серія ВЕК №729283; реєстраційний № 435) (т.1а.с.22-23).

Згідно акту прийому-передачі від 04.03.2008 року вказаний об'єкт був прийнятий ПП „Маркеттранс" (т.1а.с.24).

03 березня 2008 року між тими ж сторонами укладений договір купівлі-продажу туристичної бази ім. О.Вишні, що розташована за адресою: Херсонська область, Цюрупинський район, с. Кринки, вул. О. Вишні, буд.218, загальною площею 1884 кв.м. (Серія ВЕК №729281; реєстраційний № 429) (т.1а.с.25-26).

Зазначений об'єкт був переданий згідно акту прийому-передачі від 24 березня 2008 року (т.1а.с.27).

03 березня 2008 року ті самі сторони уклали договір купівлі-продажу туристичної бази ім. О. Вишні, яка складається із приміщень адмінбудівлі, загальною площею 551кв.м., навісу літнього, житлових корпусів, котельні з прибудовою, насосної, літнього кінотеатру, спортивного корпусу, столярної майстерні, альтанки, огорожі, системи постачання та каналізації.

За актом приймання-передачі вказані приміщення, загальною площею 5222, 37кв.м. були прийняті Покупцем (т.1а.с.30).

Таким чином, за договорами купівлі-продажу від 03.03.2008 р. №№ 423, 429, 435, посвідченими нотаріально, Херсонське ЗАТ "Херсонтурист" передало у власність ПП "Маркеттранс" туристичну базу ім. О.Вишні із спорудами та будівлями, розташовану за адресою: Херсонська область, Цюрупинський район, с. Кринки, вул. О.Вишні, 213а, 213б, 218.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази реєстрації права власності на спірне майно за державою та позивачем не зазначено, в чому саме полягає порушення прав та законних інтересів Фонду державного майна України. Крім того норми законодавства, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги за твердженням місцевого суду суперечать приписам ч.1 ст.58 КУ 1996 року, щодо неприпустимості зворотної дії у часі законів та інших нормативно-правових актів.

З зазначеними висновками господарського суду Херсонської області колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Як було зазначено вище, звертаючись до суду з позовними вимогами, Прокурор Цюрупинського району Херсонської області в інтересах Держави в особі Фонду Державного майна України послався на вимоги ст.215 ЦК України та просив визнати недійсними рішення ВК Козачелагерської сільської ради та договори купівлі-продажу майна, укладених між ЗАТ «Херсонтурист» та ПП «Маркеттранс».

Крім того, в позовної заяві прокурор посилається на те, що на виконання постанови Ради Міністрів охорони здоров'я УРСР від 23 квітня 1960 року № 606 "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" (далі - постанова № 606) усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерство охорони здоров'я зобов'язане було передати у строк до 1 травня 1960 року Українській республіканській раді профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок. Згідно з пунктом 2 постанови № 606 майно передавалося профспілковим органам у відання.

Указом Президії Верховної Ради України від 30 серпня 1991 року № 1452-ХІІ "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" та Законом України від 10 вересня 1991 року № 1540-ХІІ "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташовані на території України, є державною власністю України.

А постановою Верховної Ради Української PCP "Про захист суверенних прав власності Української PCP" від 29 листопада 1990 року № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності та власника державного майна до введення у дію Закону Української PCP про роздержавлення майна.

Зі змісту наведених вище положень законодавства вбачається, що передача майнових комплексів у відання Української республіканської Ради профспілок, правонаступником якої після розпаду Союзу PCP стала рада Федерації незалежних профспілок України, а у подальшому Федерація професійних спілок України, жодним чином не мала наслідком зміну форми власності переданого майна, яке так і залишилося державним.

У той же час профспілки діяли за загальним статутом профспілок СРСР та були загальносоюзною громадською організацією.

Судом встановлено, що на час створення Рада Федерації незалежних профспілок передала до статутного фонду АТ "Укрпрофтур" основні фонди і оборотні засоби туристично-екскурсійних підприємств і організацій профспілок. Згідно до акту № 14 передачі у власність Херсонському ЗАТ по туризму і екскурсіях "Херсонтурист" майна та будівель від 13.01.1999 р., ЗАТ "Укрпрофтур" було передано у власність Херсонському ЗАТ "Херсонтурист", як внесок до статутного фонду, майно загальною вартістю 5545 тис.грн., у тому числі туристичну базу ім. Остапа Вишні.

Отже, спірний об'єкт був майновим комплексом громадської організації колишнього Союзу PCP, розташованим на території України.

За таких обставин на момент передачі спірного майна від ЗАТ "Укрпрофтур" у власність Херсонському ЗАТ "Херсонтурист" спірне майно перебувало у державній власності, а тому могло бути відчужене виключно за згоди власника.

Постановою Верховної Ради України від 10 квітня 1992 року "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу PCP, розташовані на території України" передбачено, що майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу PCP, передані тимчасово Фонду державного майна України.

За змістом постанови Верховної Ради України від 4 лютого 1994 року "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу PCP" тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Сощзу PCP, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Питання щодо суб'єктів права власності зазначеного майна на законодавчому рівні не врегульовано, майно колишніх профспілкових організацій на теперішній час залишається державною власністю, а тому правові підстави для розпорядження Федерацією профспілок України майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу PCP (продажу, передачі до статутних фондів господарських товариств, відчуження у будь-який інший спосіб) відсутні (постанова Верховного суду України від 16.09.2014 у справі №51/227).

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» майно підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю.

Крім того, статтею 4 цього Закону встановлено, що рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови Верховної Ради України від 24.08.1991 «Про проголошення незалежності України» без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.

Водночас місцевий господарський суд, в порушення ст. ст. 4, 4-3, 4-7, 43 ГПК України вказані норми не дослідив, внаслідок чого дійшов неправильного висновку про те, що спірне майно державі не належало.

Висновок суду першої інстанції щодо непоширення вищезазначених нормативних актів на профспілкові організації Федерації профспілок України у зв'язку з їх виходом у 1990 році зі складу загальносоюзної громадської організації також є помилковим, оскільки будівництво спірних об'єктів здійснювалось за часів існування Союзу РСР у період дії Конституції Української Радянської Соціалістичної республіки (в редакції 1978 року).

Статтями 10-13 Конституції установлено, що основу економічної системи України становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнодержавної) і колгоспно-кооперативної власності. Правом особистої власності були наділені лише громадяни.

Відповідно до ст. 10 Конституції майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення статутних завдань, є соціальною власністю, основною формою якої є державна власність. Таким чином, до надбання всього народу, а отже державного, відносилось також майно профспілкових та інших громадських організацій.

Згідно зі ст. 1 Тимчасового положення «Про Фонд державного майна України», затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992, Фонд державного майна України здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна і виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю, тому розпорядження цим майном можливе лише за згодою Фонду.

Отже, ЗАТ по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур», не ставши власником майна, не мало права без згоди Фонду передавати державне майно у власність Херсонському закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях «Херсонтурист» як внесок до статутного фонду.

Тому за відсутності правових підстав останньому було видано відповідне свідоцтво про право власності, а також неправомірно відчужено спірне майно, чим порушено інтереси держави в особі Фонду державного майна України.

Договір «О закреплении прав по владению, пользованию и распоряжению профсоюзным имуществом» від 18.11.1990, на який суд першої інстанції посилається, як на підтвердження права власності ЗАТ «Укрпрофтур» на спірне майно, у розумінні діючого на той час законодавства не є документом, що підтверджує право власності Федерації незалежних профспілок України на майно, передане у подальшому до статутного фонду ЗАТ.

Також судові рішення у справі № 138/7 стосувалися лише дійсності установчих документів ЗАТ «Укрпрофтур», а не набуття права власності на майно, тому вважати їх преюдицією помилково.

Відповідно до п. 4 ст. 3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Вказаний Закон набрав чинності 03.08.2004 року. Право власності держави на спірне майно у даному випадку виникло до набрання чинності цим Законом та визнане державою, оскільки до 01.01.2004 (набрання чинності Цивільним кодексом України) діюче законодавство не передбачало обов'язкової державної реєстрації права власності держави на належне їй майно без вчинення щодо нього правочинів. В свою чергу, реєстрація права власності жодним чином не впливає на виникнення, зміну чи припинення права власності, а є способом обліку нерухомості та має інформативний, а не правовстановлюючий характер.

За змістом ст. 225 ЦК УРСР. право продажу майна належить власнику.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення (ст.658 ЦК України)

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Положенням ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Крім того слід зазначити, що місцевим господарським судом зазначено про пропущення позивачем строку позовної давності, проте й не застосовано його наслідки.

Так, при цьому безпідставно не враховано, що перебіг позовної давності відповідно до ст. ст. 71, 76 ЦК УРСР, 1963 року, починається з дня коли особа довідалася про порушення свого права. Так, з пояснень Фонду державного майна України вбачається, що про наявність спірного договору купівлі-продажу йому стало відомо лише за результатами перевірки, проведеної органами прокуратури у 2011 році.

Не заслуговує також на увагу посилання суду на те, що Фонд державного майна України та Генеральна прокуратура України дізналися про порушення свого права при вирішенні справи № 138/7 та проведенні перевірки у 2000 році, оскільки предметом позовних вимог у вказаній справі та предметом перевірки були установчі документи ЗАТ «Укрпрофтур», а не незаконне відчуження спірного майна.

Необґрунтованим є і висновок суду про те, що право Фонду державного майна України можливо вважати порушеним з 01.05.1992, тобто з часу прийняття Кабінетом Міністрів УРСР постанов, якими Фонду передано майно і фінансові ресурси, розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій.

Крім того слід зазначити, наступне. Рішенням господарського суду Херсонської області 23.05.2014 по справі № 5024/1400/2011 позов прокурора Цюрипинського району Херсонської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України задоволений у повному обсязі. За державою в особі Фонду державного майна України визнане право власності на туристичну базу ім. Остапа Вишні, розташовану в Херсонській області, Цюрупинський район, с. Кринки, вул. О.Вишні, буд. 213-а, 213-б, 218. Вилучено з володіння ПП "Маркеттранс" на користь держави в особі Фонду державного майна України, зазначене майно.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 року рішення господарського суду Херсонської області від 23.05.2014 по вказаній спраі скасовано, в позові відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2014 року, касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області задоволено. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 у справі №5024/1400/2011 - скасовано. Рішення господарського суду Херсонської області від 23.05.2014 у справі №5024/1400/2011 - залишено без змін.

Таким чином, з жовтня 2014 року за державою в особі Фонду державного майна України визнане право власності на спірне майно.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, оскільки прийняте з порушенням вимог процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Доводи прокурора про порушення судом першої інстанції вимог ст.ст. 13, 19, 41, 92 КУ, ст.ст. 225, 317, 330, 386, 388 ЦК України та незастосування до спірних відносин положень постанови Верховної Ради УРСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29.11.1990 р. №506, ЗУ "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" є правомірним та обґрунтованими.

За викладених обставин апеляційна скарга заступника прокурора Херсонської області та позовна заява Прокурора Цюрупинського району Херсонської області в інтересах Держави в особі Фонду Державного майна України підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються порівну на відповідачів.

Керуючись статтями 99, 101-105, 49 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від „25" вересня 2014 року по справі № 5024/1919/2011 скасувати.

3. Позовну заяву Прокурора Цюрупинського району Херсонської області в інтересах Держави в особі Фонду Державного майна України - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 03.03.2008 року укладеного між ПП "Маркеттранс" та Херсонським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" серії ВЕК № 729283; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 03.03.2008 року укладеного між ПП "Маркеттранс" та Херсонським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" серії ВЕК № 729281; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 03.03.2008 року укладеного між ПП "Маркеттранс" та Херсонським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Херсонтурист"серії ВЕК № 729279; визнати недійсним рішення виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради "Про дозвіл на видачу свідоцтва" № 29 від 27.02.2002; визнати недійсним рішення виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради "Про дозвіл на видачу свідоцтва" № 27 від 27.02.2008 року; визнати недійсним рішення виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради "Про дозвіл на видачу свідоцтва" № 48 від 24.04.2002 року.

Стягнути з Виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради Цюруринського району Херсонської області (75110, Херсонська область, Цюрупинський район, с. Козачі лагері, вул. Мічуріна, 85, код ЄДРПОУ 04402333); Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Херсонтурист" (73008, м. Херсон, пл.50 річчя СРСР, код ЄРПОУ 02660924); Приватного підприємства "Маркеттранс" (73040, м. Херсон, вул. Покришева, 57, кор. 3, кв. 63, код ЄДРПОУ 33725648) в дохід Державного бюджету України по 2 436,00 грн. судового збору за розгляд позовної заяви.

4. Стягнути з Виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради Цюруринського району Херсонської області (75110, Херсонська область, Цюрупинський район, с. Козачі лагері, вул. Мічуріна. 85, код ЄДРПОУ 04402333); Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Херсонтурист" (73008, м. Херсон, пл. 50 річчя СРСР, код ЄРПОУ 02660924) ; Приватного підприємства "Маркеттранс" (73040, м. Херсон, вул. Покришева, 57, кор. 3, кв. 63, код ЄДРПОУ 33725648) в дохід Державного бюджету України по 1 218 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги заяви.

5. Видачу наказів за постановою із зазначенням реквізитів сторін доручити господарському суду Херсонської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „23" січня 2015 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя В.В. Шевченко

Суддя В.М. Головей