Рішення

від 20.01.2015 по справі 920/2078/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.01.2015 Справа № 920/2078/14

за позовом : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

с. Лозоватка Царичанського району Дніпропетровської області

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «УТС-Суми», м. Суми

про стягнення 8 500 грн. 00 коп.,

Суддя ДЖЕПА Ю.А.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 2895 від 14.10.2014 року);

від відповідача: Брязкун Т.В. (довіреність б/н та б/д);

при секретарі судового засідання Куриленко О.В.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 8 500 грн. 00 коп., яка утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 1903-1 від 19.03.2013 року, а також судові витрати пов'язані з розглядом справи.

У судове засідання представник позивача надав деталізований розрахунок заборгованості між позивачем та відповідачем станом на 19.01.2015 року, згідно з яким відповідач повністю розрахувався з відповідачем за вищезазначеним договором. Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував факт повного погашення боргу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 19.03.2013 р. був укладений Договір поставки № 1903-1, за умовами п. 1.1 якого постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність покупцеві (відповідачу) товар, а покупець (відповідач) зобов'язується отримати товар та оплатити його на умовах і в порядку, визначеному даним договором.

Згідно з п. 1.2 Договору найменування, марка, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці визначається Специфікаціями, що є додатками до цього договору.

Відповідно до Специфікації № 1 до Договору поставки № 1903-1 від 19.03.2013 року постачальник (позивач) зобов'язувався передати у встановлений цим договором строк контейнери м'які поліпропіленові у кількості 3000 шт. за ціною 30 грн. 00 коп. за 1 шт., а всього: 90 000 грн. 00 коп.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що строк поставки товару складає 14 календарних днів з моменту підписання сторонами Специфікації.

Згідно з п. 4.3 Договору вартість товару є твердою та перегляду не підлягає з моменту підписання відповідної Специфікації. Оплата товару за даним Договором здійснюється покупцем (відповідачем) в безготівкову порядку в національній валюті у розмірі 100% від вартості товару протягом 5-ти банківських днів з моменту постачання товару.

Відповідно до п. 5.2 Договору товар вважається переданим та переходить у власність покупця (відповідача) після підписання сторонами видаткової накладної, яку постачальник (позивач) надає покупцю (відповідачу) з іншими товаросупроводжувальними документами (податкова накладна, рахунок-фактура, технічна документація, документація, що підтверджує якість товару).

Факт отримання відповідачем товару за договором поставки № 1903-1 від 19.03.2013 року підтверджується матеріалами справи, а саме видатковою накладною № Б-00000450 від 29.03.2013 (а.с. 23), на якій містяться підписи покупця (відповідача) та постачальника (позивача), скріплені печатками.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідач (покупець) має заборгованість перед позивачем (постачальником) у сумі 8 500 грн. Відповідач (покупець) згідно з договором поставки № 1903-1 від 19.03.2013 року зобов'язаний був повністю розрахуватися з позивачем (постачальником) протягом 5-ти банківських днів з моменту постачання товару, а саме протягом 5-ти банківських днів з 29.03.2013 року.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідно до вищевказаного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 90 000 грн. 00 коп., а сума основного боргу, яка підлягає стягненню, складає 8 500грн. 00 коп. Проте як вбачається з деталізованого розрахунку заборгованості між позивачем та відповідачем станом на 19.01.2015 року, поданим в судове засідання, відповідач повністю розрахувався з відповідачем. Однак одна частина боргу - 1 500 грн. 00 коп., була сплачена відповідачем до подачі позивачем позовної заяви, а саме: 31.10.2014 року - 500 грн. 00 коп.; 19.11.2014 року - 500 грн. 00 коп.; 28.11.2014 року - 500 грн. 00 коп. Позовна заява подана 12.12.2014 року, про що свідчить поштовий штемпель відправлення на поштовому конверті (а.с. 39). Натомість інша частина боргу, а саме 7 000 грн. 00 коп., була сплачена після подання позовної заяви, а саме: 16.12.2014 року -500 грн. 00 коп.; 29.12.2014 року - 500 грн. 00 коп.; 30.12.2014 року - 1 500 грн. 00 коп.; 12.01.2015року - 5 000 грн. 00 коп.

Пункт 4.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року передбачає, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, на момент подачі позовної заяви, в частині сплати боргу, а саме 1 500 грн. 00 коп., відсутній предмет спору до подачі позовної заяви, що тягне за собою відмову позову в частині сплати боргу до подання позовної заяви. Щодо боргу, який існував в момент подачі позовної заяви, а саме 7 000 грн. 00 коп.,то в цій частині суд вважає за доцільне припинити провадження відповідно до пункту 1-1 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, також якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Враховуючи, що відповідач порушив умови договірних зобов'язань, з нього на користь позивача підлягають стягненню 1 504 грн. 59 коп. в рахунок відшкодування витрат останнього зі сплати судового збору, пропорційно частині боргу, сплаченої після звернення до суду з позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526-527, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В частині стягнення 7 000 грн. 00 коп. провадження у справі припинити згідно з п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

2. В частині стягнення 1 500 грн. 00 коп. в позові - відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УТС-Суми» (40031, м. Суми, вул. Курська, б. 147, код 34932712) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 1 504 грн. 59 коп . відшкодування витрат зі сплати судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.01.2015 р.

СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА