Рішення

від 23.01.2015 по справі 923/1744/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2015 р. Справа № 923/1744/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Довгань О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Ком Транс", місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 62, ідентифікаційний код 37947894

до: Приватного підприємства "СП ВІД", місцезнаходження: 75600, Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Покришева, б. 45, кв. 3, ідентифікаційний код 36904472

про стягнення заборгованості у сумі 206660,87 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Передеренко О.В. дов. б/н від 17.11.2014 року

від відповідача - не прибув

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніон Ком Транс" м. Одеса (далі-позивач) звернувся з позовом до приватного підприємства "СП ВІД" Херсонська область, м. Гола Пристань (далі-відповідач) про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 206660,87 грн. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 4133,22 грн.

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтовуючи їх порушенням відповідачем ст.ст. 1, 22, 55, 56, 57, 193 ГК України, ст.ст. 525, 629 ЦК України, ст. 12 ЗУ "Про транспортну-експедиторську діяльність", договірних зобов'язань.

Відповідач, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, не скористався наданими йому ст.ст. 22, 59 ГПК України процесуальними правами щодо надання документів, які б підтвердили його доводи та заперечення. Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання копій ухвал про відкладення розгляду справи, які наявні в матеріалах справи (а.с. 96, 97), розпискою (а.с. 106).

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Справу розглянуто в судових засіданнях 09 грудня 2014 року, 25 грудня 2014 року 20 та 23 січня 2015 року.

Статтями 4 2 , 4 3 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

Враховуючи викладене суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення. В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.

Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

27.01.2012 року між ТОВ "Юніон Ком Транс" (далі-позивач, експедитор) та ПП "СП ВІД" (далі-відповідач, клієнт) було укладено договір про організацію перевезень вантажів № 0208-12-9408767 від 27.01.2012 року (а.с. 8-13), відповідно до якого, експедитор діє за дорученням клієнта, на підставі заявок клієнта за його рахунок та винагороду (плату) організує перевезення вантажів в залізничному рухомому складі й пов'язані з цим послуги шляхом укладання договорів з підприємствами, уповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами-власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а клієнт сплачує та приймає експедитором послуги на умовах даного договору (п. 1.2).

Відповідно до п. 2.2.12 клієнт зобов'язаний проводити оплату за організацію перевезень та послуги, пов'язані з перевезенням, оплату інших затрат експедитора та винагороди (плати) експедитору в порядку, передбаченому даним договором.

Пунктом 2.2.17 встановлено обов'язок клієнта, у терміни, встановлені договором, підписувати акти звірки розрахунків, інші документи, які потребують підпису клієнта.

Згідно п. 2.4.6. експедитор зобов'язаний не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, надавати клієнту рахунки, податкові накладні за надані послуги та звіти експедитора про виконання доручень клієнта.

Пунктом 3.1. Договору сторони узгодили авансову оплату організації перевезення вантажів та пов'язаних з цим послуг. За згодою експедитора можлива оплата послуг з організації перевезень вантажів за фактом їх виконання впродовж 3-х календарних днів з моменту надання рахунку.

Винагорода (плата) експедитору встановлюється в розмірі 3% вартості організації перевезень вантажів (без ПДВ) та сплачується впродовж 3-х робочих днів після надання послуг на підставі рахунків експедитора або утримується експедитором самостійно з авансових платежів клієнта (п. 3.3 Договору).

Не рідше одного разу на місяць експедитор і клієнт здійснюють звірку повноти розрахунків, результати якої оформлюють актами (п. 3.4. Договору).

В розділі 4 Договору сторони передбачили відповідальність за порушення договірних зобов'язань, а саме: у випадку прострочення строків оплати, передбачених даним договором, клієнт сплачує експедитору неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого платежу за кожен день прострочення.

Строк дії договору встановлений п. 9.1., згідно з яким, договір набуває чинності з дати підписання і діє до 31 грудня 2012 року. Договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік, якщо кожна із сторін не менш, ніж за 30 днів до закінчення його дії не повідомить іншу сторону в письмовій формі про припинення договору.

На виконання договірних зобов'язань позивач в узгоджені строки та належним чином надав послуги з організації перевезень замовлених позивачем вантажів, що підтверджується звітами експедитора (а.с. 57-73), підписаними замовником (відповідачем) без заперечень.

Однак, всупереч договірним зобов'язанням (п. 2.2.12., 3.1 Договору), відповідач за надані послуги з перевезення розрахувався не в повному обсязі, що підтверджується розрахунком суми заборгованості позивача за період з лютого 2012 р. по вересень 2014 р. (а.с. 34-39), виписками з рахунку про часткову оплату заборгованості (а.с. 15-19), актами звірки взаємних розрахунків (а.с. 40-56), підписаних замовником без заперечень.

11.07.2014 року позивачем на адресу відповідача надісланий рахунок на оплату № 27 (а.с. 74-75).

На момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача за надані послуги з організації перевезень вантажів становить 206660,87 грн.

Позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "СП ВІД" 206660,87 грн. заборгованості за договором про організацію перевезень вантажів № 0208-12-9408767 від 27.01.2012 року стали предметом судового розгляду у даній справі.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться .

Між сторонами склались правовідносини з транспортного експедирування, врегульовані главою 65 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

На підставі ч. 3 п. 1 ст. 8 Закону України "Про транспортно-експедиторське обслуговування" (далі-Закон) експедитори за дорученням клієнтів забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади (ст.. 9 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Проте, відповідачем зобов'язання щодо оплати послуг з організації перевезень частково не виконані, сума заборгованості становить 206660,87 грн.

Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 206660,87 грн. за договором про організацію перевезень вантажів № 0208-12-9408767 від 27.01.2012 року є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Платіжним дорученням № 612 від 11 листопада 2014 року позивачем сплачений судовий збір в сумі 4133,23 грн. (а.с. 7).

Законом України "Про судовий збір" (ст. 4) за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору визначається у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Сума судового збору, яка підлягала оплаті складає 4133,22 грн.

На підставі положень п.1 ч.1, ч.2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" позивачу повертається 0,01 грн. переплаченого судового збору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 4133,22 грн. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства "СП ВІД", (місцезнаходження: 75600, Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Покришева, б. 45, кв. 3, ідентифікаційний код 36904472) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Ком Транс", (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 62, ідентифікаційний код 37947894) 206660,87 грн. боргу та 4133,22 грн. судового збору.

3. Повернути з Державного бюджету України товариству з обмеженою відповідальністю "Юніон Ком Транс", (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 62, ідентифікаційний код 37947894) 0,01 грн. переплаченого судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.01.2015 року

Суддя Т.А. Остапенко