Постанова

від 22.01.2015 по справі 923/1285/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

               ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

---

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ "22" січня 2015 р. Справа № 923/1285/14 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді: Лисенко В.А. суддів: Савицького Я.Ф., Ліпчанської Н.В. (Склад колегії суддів  згідно розпорядження голови суду № 2959 від 24.11.2014р.) При секретарі судового засідання: Молодові В.С. Представники сторін в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.     Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу   Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» в особі філії ПАТ «Судноплавної компанії «Укррічфлот» - «Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну» на рішення господарського суду Херсонської області від 28.10.2014р. по справі № 923/1285/14 за позовом Малого приватного підприємства «Юрідекс» до Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» в особі філії ПАТ «Судноплавної компанії «Укррічфлот» - «Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну» про стягнення 239 995,12 грн.                                                          Встановила:               У вересні 2014 року Мале приватне підприємство «Юрідекс» звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення основного боргу з Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» в особі філії ПАТ «Судноплавної компанії «Укррічфлот» - «Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну» у сумі 216 106,76 грн. та пені у розмірі 23 888,36 грн.           В подальшому позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, оскільки відповідач частково у сумі 20 400 грн. борг перерахував, внаслідок чого позивач зменшив суму пені до 20 016,49 грн.           Рішенням господарського суду Херсонської області від 28.10.2014р. (суддя Клепай З.В.) позов задоволено частково; стягнуто з ПАТ „Судноплавна компанія „Укррічфлот” в особі філії „Херсонський суднобудівний –судноремонтний завод ім. Комінтерну” на користь Малого приватного підприємства  «Юрідекс» 195 706,76 грн. боргу, 4 679,91 грн. пені та 4 397,51 грн. витрат по сплаті судового збору. По відношенню до суми 20 400грн. провадження у справі припинено. У задоволенні суми 15 336,58 грн. відмовлено.                Приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в порушення умов договору підряду №40 від 25.01.2013р. та додаткових угод до нього укладеним між сторонами, не було повністю виконано зобов'язання по сплаті виконаних робіт.           По відношенню до суми 20 400грн. провадження у справі припинено на підставі ч.1 ст. 80 ГПК України.           Суд першої інстанції частково задовольнив вимоги позивача щодо стягнення пені, оскільки не направлені рахунки на оплату виконаних робіт на адресу відповідача за серпень 2013 року, січень-лютий 2014 року, а тому не встановлено строк сплати за зобов'язанням. За серпень 2014 року позивач не звертався із відповідною позовною заявою про стягнення пені.                Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот» в особі філії ПАТ «Судноплавної компанії «Укррічфлот» - «Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області та прийняти нове; яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.                Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до договору та додаткових угод остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться на підставі акту виконаних робіт та виставленого позивачем рахунку. Оскільки, на момент звернення позивача до суду, рахунки на оплату відповідачу не виставлялись, тому подія з якою пов'язано термін виконання зобов'язання не настала.           Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив. Представники сторін у судове засідання не з'явились, не скористались наданим їм ст. 22 ГПК України правом та повноважних представників не направили. Причини неявки повноважних представників суду не відомі. Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №  18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін  (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК),  є  належним  підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї  норми,  зокрема,  в  разі  якщо  ухвалу  про порушення  провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто  повідомленою  суду  стороною,  а  в  разі  ненадання  суду відповідної інформації - адресою,  зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та  фізичних  осіб  -  підприємців),  і  не повернуто  підприємством  зв'язку  або  повернуто  з посиланням на відсутність (вибуття) адресата,  відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо,  то вважається,  що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення сторін про дату, час та місце судових засідань. Зокрема, ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження надіслана за належними адресами сторін. Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представника сторін не визнавалась судом обов'язковою. Відповідно до приписів п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін. Дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова колегія дійшла наступних висновків.                  Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.         Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2013р. між МПП «Юрідекс» ("Підрядник") та ПАТ „Судноплавна компанія „Укррічфлот” в особі філії „Херсонський суднобудівний –судноремонтний завод ім. Комінтерну” ("Замовник") укладено договір підряду № 40, за умовами якого підрядник зобов'язався власними силами та на свій власний ризик виконати роботи на підставі та у чіткій відповідності до заявок замовника, які є невід'ємними частинами договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, на умовах передбачених даним договором.           Відповідно до п. 3.1 договору - загальна вартість даного договору складається із вартості виконаних підрядником робіт, в межах цього договору, згідно додаткових угод, які є невід'ємною частиною даного договору.           Плата за виконані роботи сплачується замовником протягом 15 банківських днів після підписання сторонами акта виконаних робіт та отримання замовником рахунку на оплату виконаних робіт - п. 3.2 договору № 40.               До договору № 40 було укладено ряд додаткових угод, де визначався об'єм роботи та її вартість, більша частина додаткових угод була виконана без претензій з боку обох сторін за деякими угодами відповідач не в повному об'ємі виконав свої зобов'язання,  а саме:           - додаткова угода № 9 від 23 липня 2013 року, за п.1.1 якої підрядник зобов'язувався виконати роботи на т/к "Орель-4". Вартість цих робіт визначена у розмір 72 184,75 гривень - п.3.1 додаткової угоди.           За п.3.4 додаткової угоди замовник зобов'язувався здійснювати оплату робіт підрядника банківським переказом грошових коштів на рахунок підрядника у наступному порядку: перший платіж - 50% від суми, вказаної у п.3.1 додаткової угоди та сплачується протягом 3-х банківських днів після підписання сторонами додаткової угоди; другий платіж - остаточний розрахунок за мінусом раніше зробленого платежу протягом 30 банківських днів після підписання акту приймання - передачі виконаних робіт та виставлення рахунку на оплату.           - додаткова угода № 13 від 09 серпня 2013 року, за п.1.1 якої підрядник зобов'язувався виконати роботи на т/х "Оредь-4". Вартість цих робіт визначена у розмірі 74 670,00 гривень  - п.3.1 додаткової угоди.           За п.3.4 додаткової угоди замовник зобов'язувався здійснювати оплату робіт підрядника банківським переказом грошових коштів на рахунок підрядника у наступному порядку: перший платіж - 50% від суми, вказаної у п.3.1 додаткової угоди та сплачується протягом 3-х банківських днів після підписання сторонами додаткової угоди; другий платіж остаточний розрахунок за мінусом раніше зробленого платежу протягом 30банківських днів після підписання акту приймання - передачі виконаних робіт та виставляння рахунку на оплату.           - додаткова угода №16 від 27 грудня 2013 року, за п.1.1 якої підрядник зобов'язувався виконати роботи на т/х "Орель-4". Вартість цих робіт визначена у розмірі 21 450,00 гривень  - п.3.1 додаткової угоди.           За п.3.3 додаткової угоди замовник зобов'язувався здійснювати оплату робіт підрядника банківським переказом грошових коштів на рахунок підрядника у наступному порядку: перший платіж - 50% від суми, вказаної у п.3.1 додаткової угоди та сплачується протягом 3-х банківських днів після підписання сторонами додаткової угоди; другий платіж остаточний розрахунок за мінусом раніше зробленого платежу протягом 30 банківських днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт та виставлення рахунку на оплату.           До додаткової угоди №16 було підписано додатки № 01 від 09 січня 2014 року; № 02 від 10 лютого 2014 року, за якими збільшився об'єм роботи визначений додатковою угодою № 16 та визначена вартість цього об'єму роботи у розмірі 97 479,93 грн. та 94 516,80 грн. відповідно.               Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.               Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.                Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських            санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. На підставі ст.ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.           Відповідно до актів виконаних робіт позивачем було повністю виконано свої зобов'язання по договору підряду та додатковим угодам на суму 360 301,48 грн.                         Відповідачем на виконання своїх зобов'язань по договору підряду був здійснений лише частковий платіж у сумі 144 194,72 грн.                     Таким чином, заборгованість відповідача становить 216 106,76 грн.           Враховуючи той факт, що відповідач під час розгляду справи у суді першої інстанції здійснив черговий частковий платіж, остаточна заборгованість відповідача перед позивачем складає 195 706,76 грн.           Оскільки розмір заборгованості відповідача підтверджено обставинами й матеріалами справи, на час прийняття рішення її не погашено, місцевий суд дійшов правильного висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду  № 40 від 25.01.2013р. в сумі 195 706,76 грн. Стосовно позовних вимог щодо стягнення пені, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду відносно часткового задоволення її в сумі 4 679,91 грн. виходячи з наступного. Згідно з вимогами  ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Частина 6 ст.231 Господарського  Кодексу  України визначає, що  штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких  визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час  користування чужими  коштами, якщо інший  розмір відсотків не передбачено законом або  договором. Відповідно до додаткових угод до договору замовник зобов'язувався здійснювати оплату робіт підрядника банківським переказом грошових коштів на рахунок підрядника у наступному порядку: перший платіж - 50% від суми, вказаної у п.3.1 додаткової угоди та сплачується протягом 3-х банківських днів після підписання сторонами додаткової угоди. Отже, сторонами чітко визначений строк перерахування сум авансових платежів. Однак,  відповідач не виконав умови договору, оскільки своєчасно авансові платежі не перерахував. Згідно уточненого розрахунку позивача пеня за прострочення вказаних платежів у загальній сумі - 721 84,75 грн. складає 4 679,91 грн., що підлягає стягненню. Суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у стягненні пені в сумі 15 336,58 грн., з огляду на приписи умов договору підряду № 40 від 25.01.2013р.  Пунктом 3.4 всіх додаткових угод визначено, що другий платіж - остаточний розрахунок за мінусом раніше зробленого платежу сплачується протягом 30 банківських днів після підписання акту приймання - передачі виконаних робіт та виставляння рахунку на оплату. Таким чином, кінцевий розрахунок проводиться за наявності двох умов - наявності акту виконаних робіт та виставлення позивачем рахунків на оплату виконаних робіт. Відповідно до ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Позивач не надав належних та допустимих доказів про вручення або направлення відповідачу рахунків на оплату виконаних робіт, що підтверджуються актами виконаних робіт від 12.08.2013р, від 03.01.2014р., від 10.02.2014р., від 21.02.2014р. а тому строк оплати виконаних робіт фактично не встановлений. Оскільки строк оплати не встановлений, то сторони у своїх взаємовідносинах повинні були керуватись ч.2 ст.530 ЦК України,  відповідно до якої - якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що позивач має право на стягнення пені починаючи з закінчення семиденного строку від отримання відповідачем претензії - тобто за серпень 2014р., але за цей період вимоги про стягнення пені за не виконання  грошових зобов'язань позивачем не заявлені. До дати, коли відповідач зобов'язаний був оплатити виконанні роботи, у позивача відсутнє право на нарахування пені, а тому сума пені - 15 336,58 грн. стягненню не підлягає. Врахувавши частковий платіж відповідача під час розгляду справи у суді першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що місцевим господарським судом правомірно припинено провадження в частині стягнення з відповідача 20 100 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України. Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Доводи апелянта відносно того, що строк оплати за виконані роботи не настав, спростовується матеріалами справи та відповіддю відповідача на претензію, в якій він визнав суму боргу та просив надати йому розстрочення виконання грошових зобов'язань. Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, також не заслуговують на увагу, оскільки з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом першої інстанції, не впливають на правильність вирішення спору по суті.           Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін. Внаслідок чого апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» в особі філії ПАТ «Судноплавної компанії «Укррічфлот» - «Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну» слід залишити без задоволення. Керуючись ст.99, 101, 103 п.1, 105 ГПК України, судова колегія -            П О С Т А Н О В И Л А :                                         Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» в особі філії ПАТ «Судноплавної компанії «Укррічфлот» - «Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну»  – залишити без задоволення.               Рішення господарського суду Херсонської області від 28.10.2014р. по справі № 923/1285/14 – залишити без змін.            Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку. Повний текст постанови підписано 26.01.2015 року Головуючий суддя                                                                          В.А. Лисенко               Суддя                                                                                                 Я.Ф. Савицький Суддя                                                                                                 Н.В. Ліпчанська