Постанова

від 13.01.2015 по справі 910/15448/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2015 р. Справа№ 910/15448/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Коротун О.М.

за участю представників сторін

від позивача: Сопільняк Д.В. - представник за дов. б/н від 01.05.2014р.;

від відповідача1: Корчук І.І. - представник за дов. №521/03-УРБ-14 від 06.08.2014р.;

від відповідача2: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"

на рішення Господарського суду м. Києва від 14.10.2014 року

у справі № 910/15448/14 (головуючий суддя: Гулевець О.В. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "ФК Факторинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Морська перлина"

про стягнення 169564,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "ФК Факторинг" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Морська перлина" (далі - відповідач 2) про стягнення солідарно з відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд", відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Морська перлина" основний борг у сумі 164073,60 грн., 3 % річних у розмірі 1881,26 грн., інфляційні втрати у розмірі 3609,62 грн., а також 3391,29 грн. - судового збору.

Представник позивача 07.10.2014р. в судовому засіданні суду першої інстанції надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, оскільки позовні вимоги стосовно накладної №РН00052 від 10.03.2014р. підлягають в рамках кримінально-процесуального законодавства, а тому в цій частині позовних вимог на думку позивача необхідно відмовитись.

В своїй заяві про зменшення позовних вимог позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів основний борг у сумі 164073,60 грн., 3 % річних у розмірі 1881,26 грн., інфляційні втрати у розмірі 3609,62 грн., а також 3391,29 грн. - судового збору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 р. Позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Морська перлина" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "ФК Факторинг" 164073,60 грн. - основного боргу, 3609,62 грн. - інфляційних втрат, 1881,26 грн. - 3 % річних, 3391,29 грн. - судового збору. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Морська перлина" з Державного бюджету України 9946,04 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №499 від 03.06.2014р.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2014р., у справі №910/15448/14, та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права.

Крім того, апелянт зазначає, що додаткові угоди № 05 від 24.03.2014р. та № 07 від 31.03.2014 р., укладені до Генерального договору факторингу № 010-14Ф Ф від 05.02.2014 р., а не до Генерального договору факторингу № 010-14Ф від 05.02.2014 р.

Також, скаржник зазначив, що 22.03.2014 р. відповідач 1 не отримував від TOB "Морська перлина" товар за видатковими накладними № РН-000063 та № РН-000064, про що свідчать копії видаткових накладних № РН-000063 від 29.03.2014 р. та № РН-000064 від 29.03.2014 р.

Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 21.11.2014 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" було прийнято до провадження.

Представник відповідача 2 в засідання Київського апеляційного господарського суду 13.01.2014р. не з'явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, зокрема, надсиланням ухвали від 21.11.2014 на відповідну адресу.

Пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 встановлює, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Згідно з п. 3.9.2. Постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач 2 не скористався належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 13.01.2015р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача 2 за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2014р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.01.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Морська перлина" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (покупець) було укладено договір поставки №2181 (далі - Основний договір № 1), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцю товари ТМ "Премія", а покупець зобов'язався прийняти та оплатити ці товари на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2. 20. Основного договору №1, перехід права власності на товар відбувається в момент підписання уповноваженими особами товарної або товарно-транспортної накладної

Згідно з п. 3.1. Основного договору №1, ціна на товар визначається на підставі калькуляції, та міститься у товарно-транспортних накладних, які надаються разом із партією товару.

Відповідно до п. 3.5. Основного договору №1, оплата вартості товару проводиться покупцем протягом 55 календарних днів з дати поставки.

Згідно п. 11.1. Основного договору №1, даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013р., а в частині зобов'язань, що залишились не виконаними на вказану дату - до повного їх виконання.

01.03.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Морська перлина" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (покупець) укладено договір поставки №2353 (далі - Основний договір № 2), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцю товари ТМ "Повна чаша", а покупець зобов'язався прийняти та оплатити ці товари на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2. 20. Основного договору №1, перехід права власності на товар відбувається в момент підписання уповноваженими особами товарної або товарно-транспортної накладної

Згідно з п. 3.1. Основного договору №1, ціна на товар визначається на підставі калькуляції, та міститься у товарно-транспортних накладних, які надаються разом із партією товару.

Відповідно до п. 3.5. Основного договору №1, оплата вартості товару проводиться покупцем протягом 55 календарних днів з дати поставки.

Згідно п. 11.1. Основного договору №1, даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013р., а в частині зобов'язань, що залишились не виконаними на вказану дату - до повного їх виконання.

На виконання умов Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Морська перлина" (постачальник) поставив Товариству з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (покупець) товар згідно з видатковими накладними № РН00052 від 10.03.2014р. на суму 501797,72 гри., № РН000056 від 22.03.2014р. на суму 73 457,28 грн., № РН000057 від 22.03.2014р. на суму 32140,80 грн., №РН000063 від 29.03.2014р. на суму 32 762,88 грн., № РН000064 від 29.03.2014р. на суму 25 712,64 грн.

05.02.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Морська перлина" (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "ФК Факторинг" (фактор) укладено Генеральний договір факторингу №010-14 Ф, відповідно до умов якого клієнт відступає факторові свої грошові вимоги до боржників за продукцію, поставлену з умовою відстрочки платежу або інших умовах вказаних у Додаткових угодах до цього Договору.

Відповідно до п. 2.4. Генерального договору факторингу, клієнт несе солідарну відповідальність за невиконання або неналежне виконання боржниками грошових вимог, право яких відступається і які пред'явлені фактором до виконання, відповідно до порядку та умов, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 3.1. Генерального договору факторингу, клієнт відступає факторові грошові вимоги до боржників за грошовими зобов'язаннями, які виникли згідно з Основними договорами, за узгодженими фактором накладними та рахунками-фактурами, номери та дати яких вказуються у Додаткових угодах до цього Договору, укладених між сторонами, які є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 3.4. Генерального договору факторингу, відступлення права грошової вимоги у зобов'язанні за Основним договором від клієнта до фактора відбувається в момент укладення між сторонами Додаткових угод до цього Договору.

Тобто, відповідно до умов Генерального договору факторингу №010-14 Ф від 05.02.2014р. та Додаткових угод №02 від 11.03.2014р., №05 від 24.03.2014р., №07 від 31.03.2014р. до Генерального договору факторингу, позивач набув право стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за Договорами поставки №2181 від 01.01.2012р. та № 2353 від 01.03.2012р.

Відповідно до Додаткових угод №02 від 11.03.2014р., №05 від 24.03.2014р., №07 від 31.03.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Морська перлина" відступлено позивачу право вимоги до відповідача 1 за видатковими накладними № РН00052 від 10.03.2014р. на суму 501 797,72 грн., № РН000056 від 22.03.2014р. на суму 73 457,28 грн., №РН000057 від 22.03.2014р. на суму 32140,80 грн., №РН000063 від 22.03.2014р. на суму 32 762,88 грн., № РН000064 від 22.03.2014р. на суму 25 712,64 грн.

Відповідно до п. 6.1. Генерального договору факторингу, клієнт зобов'язаний надіслати боржникові письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові. Протягом 2 (двох) календарних днів після укладання між сторонами Додаткових угод до цього Договору, клієнт рекомендованим листом повідомляє боржника про відступлення свого права грошової факторові. При цьому, фактор має право вимагати від клієнта надання доказів надіслання боржникові повідомлення та/або надіслати таке повідомлення боржникові самостійно.

Згідно ст. 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

23.04.2014р. позивачем на адресу відповідача 1 були надіслані повідомлення про відступлення права вимоги від 11.03.2014р., від 24.03.2014р. та від 31.03.2014р., що підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист від 23.04.2014р. та повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до умов п. 9.3. Генерального договору факторингу №010-14 Ф від 05.02.2014р., ТОВ "Морська перлина" (відповідач 2) відповідає перед позивачем за невиконання або неналежне виконання ТОВ "Фоззі-Фуд" (відповідачем 1) грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання позивачем. При цьому, ТОВ "Морська перлина" (відповідач 2) та ТОВ "Фоззі-Фуд" (відповідач 1) несуть перед позивачем солідарну відповідальність до повного виконання зобов'язань перед позивачем, відповідно до умов основного договору з узгодженими сторонами додатками.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).

З огляду на викладене та враховуючи, що відповідач 1 в порушення взятих на себе зобов'язань за Договорами поставки №2181 від 01.01.2012р. та № 2353 від 01.03.2012р. оплату вартості поставленого товару в розмірі 164073,60 грн. не здійснив, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення 164073,60 грн. заборгованості.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що додаткові угоди № 05 від 24.03.2014р. та № 07 від 31.03.2014 р., укладені до Генерального договору факторингу № 010-14Ф Ф від 05.02.2014 р., а не до Генерального договору факторингу № 010-14Ф від 05.02.2014 р., оскільки доказів укладання між Товариством з обмеженою відповідальністю "Морська перлина" (відповідачем 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "ФК Факторинг" (позивачем) будь-яких інших договорів факторингу, окрім Генерального договору факторингу № 010-14Ф від 05.02.2014р. сторонами не надано.

Крім того, технічні описки в Додаткових угодах до вказаного Генерального договором факторингу не спростовують факту прийняття відповідачем 1 - ТОВ "Фоззі-Фуд" товару на суму 164073,60 грн. згідно з видатковими накладними № РН000056 від 22.03.2014р. на суму 73 457,28 грн., № РН000057 від 22.03.2014р. на суму 32140,80 грн., №РН000063 від 29.03.2014р. на суму 32 762,88 грн., № РН000064 від 29.03.2014р. на суму 25 712,64 грн. та обов'язку оплати вартості поставленого товару в строки визначені Договорами поставки №2181 від 01.01.2012р. та № 2353 від 01.03.2012р. Також, суд зазначає, що передбачена умовами Генерального договору факторингу відповідальність відповідача 2 - TOB "Морська перлина" не звільняє відповідача 1 - ТОВ "Фоззі-Фуд" від обов'язку здійснити виконання зобов'язань щодо оплати поставленого товару. Крім того, технічні описки щодо видаткових накладних № РН-000063 та №РН-000064 не спростовують факту прийняття відповідачем 1 товару за даними накладними, та як зазначено самим відповідачем 1, 22.03.2014р. поставки товару не здійснювалось, а в матеріалах справи наявні видаткові накладні №РН-000063 від 29.03.2014 р. та № РН-000064 від 29.03.2014 р., що підтверджують факт прийняття відповідачем 1 товару за даними накладними.

Вищевикладене спростовує твердження скаржника, що 22.03.2014 р. відповідач 1 не отримував від TOB "Морська перлина" товар за видатковими накладними № РН-000063 та № РН-000064, про що свідчать копії видаткових накладних № РН-000063 від 29.03.2014 р. та № РН-000064 від 29.03.2014 р. (наявні в матеріалах справи).

Крім того, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрати у розмірі 3609,62 грн., нарахованих з червня по серпень 2014 року, 3% річних у розмірі 1881,26 грн., нарахованих з 18.05.2014р. по 07.10.2014р., 25.05.2014р. по 07.10.2014р.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна правова позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році).

Київський апеляційний господарський суд, перевіривши суму 3 % річних та інфляційних втрат погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо стягнення 3% річних у розмірі 1881,26 грн. та інфляційних втрат у розмірі 3609,62 грн.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

Доводи апелянта щодо неправильного застосування норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2014р. у справі №910/15448/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" - задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2014р. у справі №910/15448/14 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/15448/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

О.М. Коротун