Постанова

від 15.01.2015 по справі 910/18614/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2015 р. Справа№ 910/18614/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Коротун О.М.

за участю представників сторін

від позивача: Сидорчук М.І. - представник за дов. №18 від 10.08.2014р., Комаренко В.І. - представник за дов. №14 від 20.11.2013р.;

від відповідача: Семеній О.М. - представник за дов. б/н від 05.01.2015р.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Континентбуд ЛТД"

на рішення Господарського суду м. Києва від 15.10.2014 р.

у справі № 910/18614/14 (суддя: Паламар П.І. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний трест "Вектор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Континентбуд ЛТД"

про стягнення боргу, неустойки, ціна позову 256 313,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний трест "Вектор" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Континентбуд ЛТД" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості в розмірі 252247,22 грн., пені за прострочення виплати боргу в розмірі 4066,65 грн. та судові витрати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2014р. позов задоволено повністю Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Континентбуд ЛТД на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний трест "Вектор" 252247,22 грн. боргу, 4066,65 грн. пені, 5126,28 грн. витрат по оплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Континентбуд ЛТД" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2014р. у справі №910/18614/14 в частині стягнення заборгованості в розмірі 45764,86 грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Континентбуд ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний трест "Вектор" заборгованості в розмірі 45764,86 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Крім того, скаржник зазначив, що він оплатив борг за спірним договором у розмірі 45764,86 грн.

Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 24.11.2014 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Континентбуд ЛТД" було прийнято до провадження.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2014р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Континентбуд ЛТД" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Континентбуд" було укладено договір № 18-09 від 10.11.2011 р., згідно з умовами якого позивач (підрядник) за завданням Товариства з обмеженою відповідальністю "Континентбуд" (замовник) зобов'язався виконати роботи по влаштуванню монолітного каркасу житлового будинку на будівництві житлових будинків з комплексом соціально-побутового обслуговування по вул. Закревського, 42 у м. Києві, а останній - прийняти та оплатити ці роботи на умовах договору.

16.05.2014 р. між сторонами у справі та Товариством з обмеженою відповідальністю "Континентбуд" укладено договір заміни боржника у зобов'язанні № 16-05/14, згідно з яким за згодою позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Континентбуд" передало, а відповідач прийняв обов'язок по сплаті на користь позивача 252247,22 грн. заборгованості за договором № 18-09 від 10.11.2011 р.

Строк дії договору відповідно до умов п. 7.1 договору встановлений з моменту його підписання - до повного виконання відповідачем зобов'язань за ним.

Відповідно до умов п. 3.1. спірного договору відповідач зобов'язався здійснити розрахунок по боргу, що виник відповідно до договору № 18-09 від 10.11. 2011 р. у строк до 31.07.2014 р. згідно встановленого графіку погашення заборгованості.

Доказів належної сплати боргу за договором ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції надано не було.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 252247,22 грн. основного боргу.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення виплати боргу в сумі 4066,65 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 8.5 договору № 18-09 від 10.11.2011 р. у разі порушення строків оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику за кожний день прострочення неустойку (пеню), з урахуванням облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується неустойка (пеня).

Так, для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна правова позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році").

Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд, здійснивши розрахунок пені та погоджується з висновком суду першої інстанції, що пеня підлягає стягненню в сумі 4066,65 грн.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника щодо оплати боргу за спірним договором у розмірі 45764,86 грн., оскільки як вбачається з наданих до справи платіжних доручень за червень-липень 2014 року вказані оплати стосуються виконання іншого договору укладеного між сторонами, а не спірного.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2014р. у справі №910/18614/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Континентбуд ЛТД" - задоволенню не підлягають.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Континентбуд ЛТД" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2014р. у справі №910/18614/14 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/18614/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

О.М. Коротун