Постанова

від 19.01.2015 по справі 820/18599/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

19 січня 2015 р. Справа № 820/18599/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Малишевої І.М.,

за участю: представника позивача- Туняна Н.Т.,

представник відповідача- Юсупової М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ФЛАГМАР" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, скасування податкового повідомлення- рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "ФЛАГМАР", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому з урахуванням уточнень просить суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000582220 від 26 вересня 2014 року;

- зобов'язати Індустріальну ОДПІ відновити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкової звітності.

В обґрунтовування позову позивач зазначив, що прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000582220 від 26 вересня 2014 року, яким податкова інспекція збільшила суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 89 762,00 грн. за основним платежем та нарахувала штрафні фінансові санкції 44 881 грн. є прийнятим без достатніх правових підстав та з перевищенням повноважень встановлених законодавством, а, отже, є незаконним та підлягає скасуванню. Так, позивач послався на безпідставність висновків Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про реальність господарських відносин між Приватним підприємством «ФЛАГМАР» та ТОВ «Маріон» (код ЄДРПОУ - 37569397), що оформлені відповідно до чинного законодавства.

В наданих запереченнях проти позову представник відповідача, Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000582220 від 26 вересня 2014 року є цілком законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, посилаючись на письмові заперечення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через необґрунтованість.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач, приватне підприємство «ФЛАГМАР», зареєстрований Виконавчим комітетом Харківської міської ради 12.09.2006 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявним у матеріалах справи.

Приватне підприємство «ФЛАГМАР» перебуває на обліку як платник податків та зборів в Індустріальній ОДПІ м. Харкова та є платником ПДВ відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 19.07.2011 №100345185 виданого ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, індивідуальний податковий номер 344700120372.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру за видами діяльності КВЕД-2010 приватним підприємством «ФЛАГМАР» (код ЄДРПОУ - 34470015) здійснюються такі: 41.20 будівництво житлових та нежитлових будівель; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.78 роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 42.11 будівництво доріг і автострад. (а.с. 43-44, Т.1).

Позивач має ліцензію № 574840 серія АГ видану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області за наказом №5-Л від 22.03.2011 року на зайняття господарською діяльністю, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури за строком дії з 22.03.2011року по 22.03.2014 року за певним переліком робіт. (а.с.46-49).

Судом встановлено, що фахівцями Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "ФЛАГМАР" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Маріон» за період липень 2012 року.

За наслідками перевірки було складено акт від 08.09.2014 року за № 2363/20-36-22-03-07/34470015, згідно висновків якого було встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість у липні 2012 року, чим занижено податок на додану вартість до сплати на суму 89 762 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення № 0000582220 від 26 вересня 2014 року, яким ПП «Флагмар» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість у розмірі 89 762,00 грн. за основним платежем та нарахувала штрафні фінансові санкції 44 881 грн. (а.с. 15 Т.1).

Встановлено, що в перевіряємому періоді позивач мав правовідносини з ТОВ «Маріон» на підставі укладених договорів.

Суд зазначає, що статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно ст.77 Податкового кодексу України документальна виїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна виїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідач у наданих до суду письмових запереченнях вказав, що підставою для винесення оскаржуваного ППР, є висновок ДПІ у Печерському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві, викладений у акті від 05.12.2013 року за № 2819/26-55-22-01 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Маріон» (податковий номер - 37569397), щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2012 по 31.05.2012 та з 01.07.2012 по 30.11.2012.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Судом за матеріалами справи встановлено, що між Департаментом комунального підприємства Харківської міської ради (замовник) та ПП «Флагмар» (підрядник) було укладено договір №59 від 18.05.2012 року, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується у 2012 році виконати замовнику роботи, зазначені у договірній ціні, відповідно до умов цього договору та титульного списку капітального ремонту об'єктів зеленого господарства на 2012 рік, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Найменування робіт, відповідно до зазначеного договору визначені пунктом 1.2 договору №59 від 18.05.2012 року, а саме роботи з капітального ремонту скверу по пр.. Московському, 96. Ціна договору визначена пунктом 3.1 становить 816 006,19 грн. та визначається на основі кошторисної документації. Розрахунки за договором проводяться відповідно до положень розділу IV договору та проводяться шляхом перерахування Замовником коштів на поточний рахунок підрядника. (а.с. 140-145 Т.1).

На виконання заначеного договору складено робочий проект (а.с. 81-117 Т.1).

Приватним підприємством «Флагмар» за погодженням із Департаментом комунального підприємства Харківської міської ради для виконання договору №59 від 18.05.2012 року запрошено для виконня робіт ТОВ «Маріон» (код ЄДРПОУ- 37569397). (а.с. 74).

Відповідно до Свідоцтва про держану реєстрацію юридичної особи № 769332 серія А01 ТОВ «Маріон» зареєстроване Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією 15.03.2011 року. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру за видами діяльності КВЕД-2005 ТОВ «Маріон» можуть здійснюватися такі: 45.21.1 будівництво будівель; 45.24.0 будівництво споруд; 45.34.0 інші монтажні роботи; 45.44.0 малярні роботи та скління; 45.45.0 інші роботи з завершення будівництва; 74.20.1 діяльність у сфері інжинірингу. ТОВ «Маріон» є платником податку на додану вартість з 29.08.2011 року відповіднодо свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100349289 НБ № 417412 з індивідуальним податковим номером 375693926555, яке видано ДПІ у Печерському районі м. Києва. (а.с. 66-68 Т.1).

Для виконання зазначених у договорі підрядних робіт ТОВ «Маріон» має ліцензію № 596597 серія АВ видану 25.10.2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві. (а.с. 70-71).

Таким чином, встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання вищезазначеного договору між ПП «Флагмар» (Генпідрядник) та ТОВ «Маріон» (Субпідрядник) укладено договір на виконання субпідрядних робіт №59-С від 18.05.2012 року, відповідно до умов якого субпідрядник зобов'язується виконати капітальний ремонт скверу по пр. Московському, 96 в установлений договором строк та відповідно до договірної ціни та локального кошторису, генпідрядник зобов'язується надати субпідрядникові фронт робіт, а також оплатити вартість робіт на об'єкті. (а.с. 76-77 Т.1). Вартість робіт визначається договором №59-С від 18.05.2012 року, а саме п. 3 , де зазначено, що вартість робіт визначається договірною ціною та локальним кошторисом, що становить 215 867,46 грн.

При переданні об'єму робіт генпідрядником ПП «Флагмар» передано субпідряднику ТОВ «Маріон» матеріали для виконня зазначених робіт та витяг робочого проекту, що підтверджується актами здачі-приймання (а.с. 78-79, 80, Т.1).

Судом встановлено, що субпідрядником всі договірні зобов'язання були виконані в повному обсязі. А отже, 02.07.2012 року було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року. (а.с. 130-133, Т.1).

ТОВ «Маріон» 02.07.2012 року виписано податкову накладну №1 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті 215 867,46 грн.(а.с. 138, Т.1).

Після цього з рахунку ПП «Флагмар» у ПАТ «БАНК«ГРАНТ» відправлено кошти на рахунок ТОВ «Маріон», що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунковим рахунком.(а.с. 139, Т.1).

Судом встановлено, що підрядником, а саме ПП «Флагмар», виконано всі договірні зобов'язання за договором №59 від 18.05.2012 року в повному обсязі. А отже, 02.07.2012 року підписано акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року. (а.с.164-167, Т.1).

ПП «Флагмар» 02.07.2012 року виписано податкову накладну за №1 на загальну суму, що підлягає сплаті у розмірі 787 143,77 грн. (а.с. 174, Т.1).

Після цього на рахунок у ПАТ «БАНК«ГРАНТ» ПП «Флагмар» від замовника, Департаменту комунального підприємства Харківської міської ради, отримало кошти за виконання договору №59 від 18.05.2012 року у сумі 787 143, 77 грн. (а.с. 175, Т.1).

Також між Департаментом комунального підприємства Харківської міської ради (замовник) та ПП «Флагмар» (підрядник) було укладено договір № 82 від 21.06.2012 року, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується у 2012 році виконати замовнику роботи, зазначені у договірній ціні, відповідно до умов цього договору та Титульного списку капітального ремонту об'єктів зеленого господарства на 2012 рік, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Найменування робіт, відповідно до зазначеного договору визначені пунктом 1.2 договору № 82 від 21.06.2012 року, а саме - роботи з капітального ремонту пам'ятника Маршалу Жукову та прилеглої території. Ціна договору встановлена розділом ІІІ та становить 916 975, 30 грн. та визначається на основі кошторисної документації. Розрахунки за договором проводяться відповідно до положень розділу IV договору та проводяться шляхом перерахування Замовником коштів на поточний рахунок Підрядника. ( а.с. 10-15 Т.2).

На виконання заначеного договору складено робочий проект (а.с. 164-219 Т.1).

Приватним підприємством «Флагмар» за погодженням із Департаментом комунального підприємства Харківської міської ради для виконання договору № 82 від 21.06.2012 року запрошено для виконня робіт ТОВ «Маріон» (код ЄДРПОУ- 37569397). (а.с. 75).

За матеріалами справи встановлено, що на виконання вищезазначеного договору між ПП «Флагмар» (Генпідрядник) та ТОВ «Маріон» (субпідрядник) укладено договір №82-С від 21.06.2012 року на виконання субпідрядних робіт, відповідно до умов якого субпідрядник зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту пам'ятника Маршалу Жукову та прилеглої території в установлений договором строк та відповідно до договірної ціни та локального кошторису, генпідрядник зобов'язується надати субпідрядникові фронт робіт, а також оплатити вартість робіт на об'єкті.(а.с. 179-180 Т.1). Вартість робіт визначається договором №82-С від 21.06.2012 року, а саме п. 3, де зазначено, що вартість робіт визначається договірною ціною та локальним кошторисом, що становить 322 702, 45 грн.

При переданні об'єму робіт генпідрядником ПП «Флагмар» передано субпідряднику ТОВ «Маріон» матеріали для виконня зазначених робіт та витяг з робочого проекту, що підтверджується актами здачі-приймання. ( а.с. 181-182, 183, Т.1).

Судом встановлено, що субпідрядником всі договірні зобов'язання були виконані в повному обсязі. А отже, 05.07.2012 року було підписано акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року (а.с. 239-243, Т.1) та акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року (а.с. 3-5, Т.2)

ТОВ «Маріон» 05.07.2012 року виписано податкову накладну №10 на загальну суму, що підлягає сплаті у розмірі 158 098,25 грн. (а.с. 249, Т.1) та податкову накладну №11 на загальну суму, що підлягає сплаті у розмірі 164 604,20 грн.(а.с. 8, Т.2).

Після цього з рахунку ПП «Флагмар» у ПАТ «БАНК«ГРАНТ» відправлено кошти на рахунок ТОВ «Маріон», що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунковим рахунком. (а.с.177, Т.3).

Судом встановлено, що підрядником, а саме ПП «Флагмар», виконано всі договірні зобов'язання за договором № 82 від 21.06.2012 року в повному обсязі. А отже, 05.07.2012 року підписано акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року (а.с.36-40, Т.2).

ПП «Флагмар» 05.07.2012 року виписано податкову накладну за №2 на загальну суму, що підлягає сплаті у розмірі 916 975,82 грн. (а.с. 49, Т.2).

Після цього на рахунок у ПАТ «БАНК«ГРАНТ» ПП «Флагмар» від замовника, Департаменту комунального підприємства Харківської міської ради, отримало кошти за виконання договору № 82 від 21.06.2012 року у сумі 916 975,82 грн. (а.с. 50, Т.2).

Як видно з наведених документів між ПП "Флагмар" і ТОВ «Маріон» існували реальні господарські відносини, які полягали у виконанні робіт за договорами на виконання субпідрядних робіт. Ці господарсько-правові відносини були оформлені згідно чинного законодавства.

Окрім цього реальність господарських правовідносин ПП "Флагмар", наявність матеріалів та підтвердження їх переміщення у просторі підтверджується наданими до суду договорами про надання транспортних засобів та надання послуг.

Так за договорами поставки №ДГ-002 від 01.04.2011 р., №25/07 від 25.07.2011 р., №ДГ-0005 від 01.08.2011 р., №ДГ-41 від 21.09.2011 р., №01/02 від 01.02.2012 р., №ДГ-05/04 від 05.04.2012 р., №15/05 від 15.05.2012 р., , №05/06 від 05.06.2012р. ПП «Флагмар» отримало товари та матеріали використані за досліджуваними договорами, що підтверджено накладними на внутрішнє переміщення №ПМ-0000042 від 01.05.2012р., № ПМ-0000044 від 20.06.2012р. (а.с. 100; 125, Т.2). Перевезення зазначених товарів здійснювалось за товарно-транспортними накладними, наявними в матеріалах справи (а.с. 157-174, Т.2) та подорожніх листів вантажного автомобіля (а.с. 175-191, Т.2).

Оцінивши зазначені правочини за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що спірні правочини укладений між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечить закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Таким чином, дані договори визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України. Суд також зазначає, що згідно ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.2 ст.180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Передбачено ст. 838 ЦК України, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Стаття 318 Господарського кодексу України передбачає, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Пуктом 2 статті 319 ГК України встановлено, що підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Таким чином судом встановлено, що договори між ПП "Флагмар" та його контрагентом укладені відповідно до вимог діючого законодавства та відповідають вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Сторони договору погодили всі істотні умови і між ними була досягнута домовленість щодо його виконання. Виконання договорів підтверджується первинними документами, тобто договірні зобов'язання фактично були виконані і оплачені ПП "Флагмар", а значить договори між позивачем та його контрагентами мають реальний характер.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та ТОВ «Маріон» виконано кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами, а саме податковими накладними. Сторони претензій одна до одної не мали.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України)

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту. Суд звертає увагу на те, що податкові накладні відповідають вимогам закріпленими в ст.201 Податкового кодексу України.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності з законодавством ПП "Флагмар" мало право включити до податкового кредиту грошову суму, яка обчислюється виходячи із господарсько-правових відносин з ТОВ «Маріон».

Щодо посилань відповідача на акт від 05.12.2013 року за №2819/26-55-22-01 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Маріон» (податковий номер- 37569397), щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2012 по 31.05.2012 та з 01.07.2012 по 30.11.2012 суд зазначає.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Така ж позиція узгоджується із позицією Верховного суду України викладену в постановах №10/21 від 02.03.2010 року, №09/05 від 13.01.2009 року, №08/28 від 12.02.2008 року, а також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Індустріальної ОДПІ відновити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкової звітності.

Суд зазначає, що згідно статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

У п.п. 14.1.171. п. 14.1 ст. 14 ПК України вказано, що податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Згідно ст. 16 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 р., № 2657-ХІІ (далі по тексту - Закон № 2657-ХІІ) податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Наказом Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року було введено в експлуатацію АІС "Податковий блок" в органах державної податкової служби всіх рівнів".

Згідно п. 2.1. наказу Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" існуючі інформаційні системи, в тому числі АС "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", експлуатувалися паралельно з інформаційною системою "Податковий блок" до 31.01.2013 року.

Наказом ДПС України № 1198 від 24.12.2012 року "Про введення в дію Тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року затверджено та введено в дію Тимчасовий регламент експлуатації інформаційної системи "Податковий блок".

Таким чином суд вважає, що ведення таких баз фактично не зачіпає прав та законних інтересів позивача, та не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач при виконанні ним своїх обов'язків діяв з урахуванням принципів, закріплених ст. 2 КАС України та в межах наданих повноважень, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Суд звертає увагу на те, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Всупереч наведеним вимогам, вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення. За таких умов, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення № 0000582220 від 26 вересня 2014 року не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить присудити з позивача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "ФЛАГМАР" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000582220 від 26 вересня 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "ФЛАГМАР" (вул. Морозова, 20,м. Харків,61105, код ЄДРПОУ 34470015, інші відомості суду не відомі) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 269,30 ( двісті шістдесят дев'ять грн. 30 коп.) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний постанови складено 26 січня 2015 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.