Рішення

від 26.01.2015 по справі 759/20116/14-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/20116/14-ц

пр. № 2/759/1294/15

26 січня 2015 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чалої А.П.,

при секретарі - Котляр Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ТОВ «Еф Ай Ем Девелопмент Плюс»

3-ті особи: ОСОБА_3,

ТДВ «СК «Альфа-Гарант»

про відшкодування матеріальної і моральної шкоди у зв*язку із ДТП, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Еф Ай Ем Девелопмент Плюс», 3-ті особи: ОСОБА_3, ТДВ «СК «Альфа-Гарант» та просила стягнути з відповідача 14 099 грон. 29 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, що спричинена їй в результаті ДТП, яка мала місце 10.07.2014р. біля 11 години 25 хвилин за участю автомобіля «Хюндай Гец», держномер НОМЕР_3, що належить їй на праві власності та під її керуванням і автомобілем «Вольво», держномер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який перебував в трудових відносинах з ТОВ «Еф Ай Ем Девелопмент Плюс», де працював на посаді водія-експедитора. Дана ДТП сталася з вини ОСОБА_3, який порушив пункт 13.1. ПДР, у зв*язку із чим був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпроАП. На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу - автомобіля «Вольво», держномер НОМЕР_2 була застрахована відповідачем в ТДВ «СК «Альфа-Гарант», яка виплатила їй страхове відшкодування в сумі 45 000 грн. Але, 15.08.2014р. на її замовлення було проведено оцінку та складено висновок №15/08-ТЗ про вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу, згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ - «Хюндай Гец», держномер НОМЕР_3 в результаті пошкодження транспортного засобу в ДТП, складає 59 099 грн. 29 коп. У зв*язку із наведеним вважала, що відповідач повинен нести матеріальну відповідальність за свого працівника згідно ст.1172 ЦК України та відшкодувати їй матеріальну шкоду, яка перевищує розмір страхового відшкодування, в сумі 14 099 грн. 29 коп.

Крім цього, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що ДТП для неї була дуже стресовою ситуацією, пошкодження автомобіля спричинило їй моральні страждання та переживання.

Просила задовольнити позов на підставі ст.ст. 22, 23, 1167, 1172 ЦК України.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, на спричинення їй матеріальної і моральної шкоди, а також пояснила про те, що згідно довідки-рахунок від 14.08.2014р. вона продала автомобіль «Хюндай Гец», держномер НОМЕР_3, зазначила, що ДТП стала для неї дуже стресовою ситуацією, пригода мала місце за два дні до її щорічної відпустки, яка у зв*язку з пошкодженням автомобіля була майже зірвана, пошкодження автомобіля змінило звичайний спосіб її життя та причинило ряд незручностей, пов*язаних із необхідністю пересування громадським транспортом її та дітей.

Представник позивачки позов підтримав, пояснення позивачки підтвердив, а також вказав про те, що відповідач несе матеріальну відповідальність перед позивачкою на підставі ст.1172 ЦК України, оскільки повинен відповідати за винні дії свого працівника, зазначив, що позивачка має двох неповнолітніх дітей, для забезпечення пересування яких використовувала автомобіль і відповідно його пошкодження позбавило її такої можливості, позивачка є приватним підприємцем і знищення автомобіля в ДТП позбавило її можливості використовувати його при здійсненні підприємницької діяльності.

Представник відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на його необґрунтованість і безпідставність, а також на те, що цивільно-правова відповідальність відповідача як роботодавця на час ДТП була застрахована в ТДВ «СК «Альфа-Гарант» з межами відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, 50 000 грн. з нульовою франшизею, а відповідачці страхова компанія виплатила страхове відшкодування в сумі 45 000 грн., що не перевищує лімітів відповідальності страховика, висновок №15/08-ТЗ про вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу був складений 15.08.2014р., тобто більше ніж через місяць після ДТП і без виклику та повідомлення ТОВ «Еф Ай Ем Девелопмент Плюс», доказів про умови зберігання автомобіля «Хюндай Гец», держномер НОМЕР_3 в проміжок часу від ДТП до огляду автомобіля й складання висновку автотоварознавця, суду не надано, а також вказала про те, що моральна шкода не доведена належними доказами.

Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з*явився, про день і час розгляду справи через представника відповідача повідомлявся належним чином, заперечень проти позову суду не надав, зі слів представника відповідача перебуває у відпустці.

Третя особа - ТДВ «СК «Альфа-Гарант» явку свого представника в судове засідання не забезпечила, направила суду письмові пояснення щодо позову і просить розглядати справу без представника (а.с. 65-66).

Суд вважає за можливе розгляд справи у відсутності третьої особи ОСОБА_3 і представника третьої особи - ТДВ «СК «Альфа-Гарант» на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивачки і її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що 10.07.2014р. біля 11 години 25 хвилин мала місце ДТП за участю автомобіля «Хюндай Гец», держномер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 і автомобілем «Вольво», держномер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який перебував в трудових відносинах з ТОВ «Еф Ай Ем Девелопмент Плюс», де працював на посаді водія-експедитора (а.с. 53 - довідка) та на час ДТП мав подорожній лист №8573626 від 10.07.2014р. (а.с. 68 - копія) і за ним був закріплений автомобіль «Вольво», держномер НОМЕР_2 (а.с. 69 - копія наказу).

Дана ДТП сталася з вини ОСОБА_3, який порушив пункт 13.1. ПДР, у зв*язку із чим був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпроАП (а.с. 5-6 - копія постанови суду).

На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу: автомобіля «Вольво», держномер НОМЕР_2 була застрахована відповідачем в ТДВ «СК «Альфа-Гарант» згідно Полісу №АС/3758480 обов*язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 16.09.2013р. з лімітом відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну 50 000 грн. з нульовою франшизею (а.с. 67 - копія страхового полісу).

Власником автомобіля «Хюндай Гец», держномер НОМЕР_3 з 20.02.2013р. була ОСОБА_1 (а.с. 64 - копія свідоцтва про реєстрацію ТЗ), яка згідно довідки-рахунок від 14.08.2014р. продала вказаний автомобіль ОСОБА_4 (а.с. 63 - копія довідки-рахунок).

В результаті ДТП автомобіль «Хюндай Гец», держномер НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження (а.с. 7 - копія довідки ДАІ).

Згідно повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 10.07.2014р., ТДВ «СК «Альфа-Гарант» була повідомлена про ДТП, яка мала місце 10.07.2014р. біля 11 години 25 хвилин за участю автомобіля «Хюндай Гец», держномер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 і автомобілем «Вольво», держномер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 (а.с. 8 - копія повідомлення).

05.08.2014р. ОСОБА_1 подала до ТДВ «СК «Альфа-Гарант» заяву про страхове відшкодування (а.с. 9 - копія заяви).

Відповідно до угоди про розмір страхового відшкодування, укладеної 14.11.2014р. між ТДВ «СК «Альфа-Гарант» і ОСОБА_1, сторони на підставі ст.36 п.2 Закону України «Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» досягли згоди про розмір страхового відшкодування. Також, сторони не наполягали на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Страховик і потерпілий досягли згоди, що сума страхового відшкодування за вказаним випадком визначається з урахуванням франшизи, яка за полісом №АС/3758480 від 16.09.2013р. складає 0,00 грн., в розмірі 45 000 грн. Сторони підтверджують, що вказана сума страхового відшкодування за дорожньо-транспортною пригодою, що сталась 10.07.2014р., є остаточною сторони не матимуть жодних фінансових або будь-яких інших претензій щодо розміру цієї суми (а.с. 70 - копія угоди).

В матеріалах справи є розрахунок страхового відшкодування (а.с. 71 - копія розрахунку) і страховий акт (а.с. 72 - копія акту).

У відповідності до платіжного доручення №7432 від 24.11.2014р., ТДВ «СК «Альфа-Гарант» виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 45 000 грн. (а.с. 73 - копія платіжного доручення).

15.08.2014р. на замовлення позивачки (а.с. 78-79 - копія договору про проведення експертного автотоварознавчого дослідження транспортного засобу) було проведено оцінку та складено висновок №15/08-ТЗ про вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу, згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ - «Хюндай Гец», держномер НОМЕР_3 в результаті пошкодження транспортного засобу в ДТП, складає 59 099 грн. 29 коп. (а.с. 11- 11-15 - копія висновку, а.с. 16-22 - копія калькуляції, а.с. 23-25 - копія акту, а.с. а.с. 26-24 - копія фото таблиць).

Задовольняючи позов частково, суд виходив з наступного.

Щодо позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди.

У відповідності до частини 1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В ст.1194 ЦК України вказано, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов*язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність особи, винної в ДТП, а саме: ОСОБА_3 була застрахована відповідачем в ТДВ «СК «Альфа-Гарант» з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 50 000 грн. з нульовою франшизею і страхова компанія за письмовим погодженням з потерпілою виплатила останній страхове відшкодування в сумі 45 000 грн., яка не охоплюється межами відповідальності ТДВ «СК «Альфа-Гарант», а тому відповідно до правил ст.1194 ЦК України правові підстави для настання майнової відповідальності для ТОВ «Еф Ай Ем Девелопмент Плюс» як страхувальника перед ОСОБА_1 не настали.

При цьому, ст.1172 ЦК України, на яку посилався представник позивачки, не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки діє спеціальна норма права - ст.1194 ЦК України, а відповідальність страхувальника настає виключно у разі перевищення розміру матеріальної шкоди розміру страхового відшкодування, здійсненого в максимальних межах відповідальності страховика, у зв*язку із наведеним ст.1172 ЦК України не може бути застосована до спірних правовідносин.

Крім цього, відповідно до аналізу загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду в рамках позадоговірних (деліктних) зобов*язань, закріплених в частині 1 ст.1166 ЦК України, можливо зробити висновок про те, що вказана правова норма містить правило про загальний (генеральний) делікт, відповідно до якого будь-яка шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, в повному обсязі. Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення), яке поділяється на такі складові: 1) протиправна поведінка особи, б) настання шкоди, в) причинний зв*язок між двома першими елементами, г) вина завдавача шкоди. І лише доведеність сукупності вказаних вище елементів настання деліктної відповідальності може бути правовою підставою для відшкодування шкоди.

В даному випадку, факт настання шкоди для позивача в результаті ДТП як власника автомобіля «Хюндай Гец», держномер НОМЕР_3 на час ДТП є доведеним з врахуванням того, що судом встановлено пошкодження вказаного вище автомобіля в даному ДТП.

Але, висновок №15/08-ТЗ про вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу від 15.08.2014р., згідно висновків якого матеріальний збиток, спричинений власнику автомобіля «Хюндай Гец», держномер НОМЕР_3, становить 59 099 грн. 29 коп., не може достовірно свідчити про розмір матеріальної шкоди, спричиненої позивачу в ДТП, яка мала місце 10.07.2014р., оскільки між датою спричинення шкоди та її оцінкою минуло більше місяця і причинний зв*язок між цими двома обставинами фактично носить характер припущення, а відповідно до правил частини 4 ст.60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім цього, матеріальна шкода з технічної точки зору складає вартісне значення реальних витрат, яких зазнає власник, у разі пошкодження транспортного засобу з врахуванням його фізичного зносу.

Однак, в даному спірному випадку на час розгляду справи і на час визначення розміну матеріальної шкоди, позивачка не була і не є власником автомобіля «Хюндай Гец», держномер НОМЕР_3, у зв*язку із чим не може вимагати відшкодування матеріальної шкоди на його ремонт і відновлення, тобто, є неналежним позивачем за заявленими позовними вимогами.

Оцінюючи зібрані по справі докази в частині позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв*язку, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню як такі, що не ґрунтовані на матеріальному законі, не доведені належними і допустимими доказами та заявлені неналежним позивачем.

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд приходить до наступного.

Обов*язок відшкодування страховиком потерпілому моральної шкоди настає у певних визначених законодавством випадках і складає собою частину страхового відшкодування.

Так, відповідно до пункту 22.3. ст.22 Закону України «Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої ст.23 ЦК України… Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Пункт 3) частини 2 ст.23 ЦК України визначає, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв*язку зі знищенням чи пошкодженням її майна.

В даному випадку підставами відшкодування моральної шкоди позивачка вказує саме пошкодження її майна - автомобіля «Хюндай Гец», держномер НОМЕР_3, негативними змінами у її житті як приватного підприємця та матері двох дітей, оскільки пошкодження автомобіля потягло для неї порушення звичайного способу життя та задоволення особистих потреб щодо пересування та перевезення своїх неповнолітніх дітей, а також призвело до зриву щорічної відпустки.

При цьому, суд враховує, що позивачка, посилаючись на такі обставини справи в обґрунтування позову, не надала суду свідоцтва про народження дітей, не надала доказів про внесення її Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також доказів про перебування в липні 2014р. у щорічній відпустці, а обґрунтовувала позовні вимоги в цій частині виключно усними поясненнями.

В частині 1 ст.1167 ЦК України визначає про те, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини…

Вина третьої особи ОСОБА_3 в ДТП є доведеною відповідно до правил частини 3 ст.61 ЦПК України.

Враховуючи те, що пошкодження належного позивачці ОСОБА_1 на час ДТП автомобіля «Хюндай Гец», держномер НОМЕР_3, є доведеним, суд вважає, що і доведеними є обставини спричинення їй моральної шкоди, яка відповідно до правил пункту 3) частини 2 ст.23 ЦПК України випливає із пошкодження майна фізичної особи.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди позивачці ОСОБА_1, суд враховує характер і обсяг фізичних та моральних страждань і переживань позивачки, їх тривалість, можливість відновлення, ціну позову, сукупність доказів, які надані позивачкою в обґрунтування позову, зокрема те, що позовні вимоги в цій частині, позивачка обґрунтовувала виключно особистими поясненнями і поясненнями свого представника, враховуючи ступінь вини відповідача, відчуження автомобіля позивачкою на час розгляду справи, а також усі обставини справи у їх сукупності та співставленні, виходячи з наданих суду доказів та принципів розумності та справедливості, а також співмірності розміру матеріальної і моральної шкоди, у зв*язку із чим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди позивачці 2 000 грн., задовольнивши позовні вимоги в цій частині частково.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню 243 грн. 60 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 23, 1166, 1167, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Еф Ай Ем Девелопмент Плюс» (03148, м.Київ, вул.Жмеринська, 26; код ЄДРПОУ 34753304) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 2 000 грн. у відшкодування моральної шкоди у зв*язку з ДТП і 243 грн. 60 коп. судового збору, а всього: 2 243 (дві тисячі двісті сорок три) грн. 60 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: