Ухвала

від 22.01.2015 по справі 313/1060/14-ц

ВЕСЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №313/1060/14-ц

Пров.№2/313/10/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 року смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Потапової О.М.,

при секретарі Нагорних О.С.,

за участю представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

розглянувши заяву судді Потапової Ольги Миколаївни про самовідвід,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веселівський «АГРОС» про звернення стягнення на предмет іпотеки. 02.07.2014 р. справу передано для розгляду судді Потаповій О.М., ухвалою судді від 03.07.2014 р. провадження у справі відкрито та призначено до судового розгляду.

22 січня 2015 року в судовому засіданні суддя Потапова О.М. подала заяву про самовідвід, посилаючись на те, що з боку позивача та його представників на неї здійснюється непроцесуальний вплив та тиск з метою перешкодити виконанню нею як головуючим суддею професійних обов'язків та схилити до винесення неправосудного рішення шляхом подання до ухвалення рішення у даній справі необґрунтованих скарг голові Веселівського районного суду, голові Апеляційного суду Запорізької області, голові Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, голові Люстраційного комітету України, з обвинуваченням її в тому, що вона не вжила заходів щодо розгляду даної справи протягом строку встановленого законом. В зв'язку з подачею цих скарг до неї пред'явленні вимоги надати пояснення та відомості про хід цієї справи, розгляд якої не завершено, що заборонено законом. Також, під час розгляду справи представники позивача недобросовісно користуються своїми процесуальними правами, постійно безпідставно виявляють явну зневагу до суду та встановлених у суді правил, висловлювалися, що суддя просто не хоче розглядати справу, не підкорялися розпорядженням головуючого та перебивали головуючого, порушуючи під час судового засідання встановлений порядок, відмовлялися після засідань від підпису про ознайомлення про день і час наступного судового засідання, зокрема, представник позивача ОСОБА_2, погрожували написанням скарг про звільнення її з посади судді.

Заслухавши думку представника позивача ОСОБА_2, яка покладається на розсуд суду, та представника позивача ОСОБА_1, який не вбачає підстав для задоволення заявленого самовідводу, суд вважає що заявлений суддею Потаповою О.М. самовідвід підлягає задоволенню, оскільки є обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до Конституції України (статті 6, 126, 129) державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону, а вплив на них у будь-який спосіб забороняється. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією та законами України.

Гарантії незалежності і недоторканності суддів як носіїв судової влади та самостійності судів як судових органів визначено Конституцією та законами України, зокрема, Законом України від 07.07.2010 року N2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».

Як роз'яснив Пленум Верховного суду в своїй постанові «Про незалежність судової влади» №8 від 13.06.2007 року такими гарантіями, зокрема, є: недопустимість втручання у здійснення правосуддя, впливу на суд або суддів у будь-який спосіб, неповаги до суду чи суддів та встановлення відповідальності за такі діяння.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди, здійснюючи правосуддя, є незалежними від будь-якого незаконного впливу, а згідно з частиною третьою цієї статті втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом. Також за частиною першою статті 47 цього Закону суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у пункті 2 резолютивної частини Рішення від 1 грудня 2004 року N 19-рп/2004 у справі про незалежність суддів як складову їхнього статусу, "положення частини другої статті 126 Конституції України "вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється" треба розуміти як забезпечення незалежності суддів у зв'язку із здійсненням ними правосуддя, а також як заборону щодо суддів будь-яких дій незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо".

Також, згідно роз'яснень Пленуму Верховного суду в постанові «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 року виходячи з того, що незалежність суддів є основною передумовою їх об'єктивності та неупередженості, суддя при здійсненні правосуддя підкоряється лише закону і нікому не підзвітний. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону. Рішення в судовій справі має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, під час якого не може надаватися перевага правовій позиції будь-якого учасника судового процесу, в тому числі прокурорів, захисників, представників юридичних чи фізичних осіб.

Незалежність суддів при розгляді конкретних судових справ має забезпечуватись і в самому суді. У зв'язку з цим неприпустимими є:

- непроцесуальний вплив на суддю з боку інших суддів, у тому числі тих, що обіймають адміністративні посади в судах;

- встановлення контролю за здійсненням судочинства суддею, виклик його до вищестоящих судів та вимагання звітів чи пояснень про розгляд конкретних справ;

- витребування від судді будь-якої інформації чи довідок про хід та перспективи розгляду справи, іншої інформації, яка може надаватися лише сторонам у справі та іншим особам, визначеним процесуальним законодавством (пункт 2 зазначеної постанови).

Суддя не зобов'язаний давати будь-які пояснення щодо розглянутих справ або справ, які знаходяться в його провадженні, а також надавати їх будь-кому для ознайомлення, крім випадків і порядку, передбачених законом.

Порушенням принципів самостійності судів та незалежності суддів слід визнавати, зокрема, витребування від судді пояснень з питань, які підлягають чи були предметом обговорення у нарадчій кімнаті або спроби розкриття таємниці постановлення рішення в інший спосіб, витребовування чи вилучення судових справ, розгляд яких не завершено, а також отримання матеріалів судових справ (копій документів, які містяться у справі, виписок з неї тощо) з порушенням встановленого законом порядку (неповноважним суб'єктом, без належного документального оформлення тощо) (пункт 4 зазначеної постанови).

Втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв'язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання (пункт 11 зазначеної постанови).

Прийняття до розгляду будь-якими особами чи органами, крім відповідного апеляційного або касаційного суду, заяв, у яких оскаржуються судові рішення, їх розгляд, витребування від судів інформації про судові справи у зв'язку з такими заявами, направлення заяв судам, вимоги до суддів про встановлення контролю за розглядом справи судом чи суддею є порушенням незалежності та самостійності суду (пункт 12 зазначеної постанови).

Як вбачається з матеріалів справи подані позивачем скарги необґрунтовані, затягування розгляду справи сталося, перш за все, через неявку самого позивача та неодноразову неявку його представників. Так, 08.08.2014 р. в судове засідання не прибув позивач, не повідомив про причини своєї неявки та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності; 30.09.2014 р. в судове засідання не прибув позивач, подав заяву про розгляд справи без його особистої участі, але за участю його представника, проте представник позивача не прибув в судове засідання, подав заяву з проханням відкласти розгляд справи через його участь у розгляді іншої справи; 09.12.2014 р. знов не прибув представник позивача і взагалі не повідомив про причини своєї неявки. 24.11.2014 р. від позивача надійшла уточнена позовна заява та представником позивача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для направлення копії уточненої позовної заяви з копіями доданих документів відповідачеві. Двічі, 15.10.2014 р. та 27.10.2014 р. розгляд справи перенесено за клопотанням представника відповідача та за згоди представника позивача для надання доказів та витребуваних судом установчих документів ТОВ «Веселівський «АГРОС». 24.12.2014 р. в судове засідання не прибув представник відповідача, повістка про виклик до суду та копія уточненої позовної заяви повернулися з довідкою Укрпошти з зазначенням сумнівної причини невручення - «тимчасово відсутній». 12.01.2015 р. в судовому засіданні оголошено перерву для витребування доказів, зокрема щодо статусу відповідача як юридичної особи. 17.07.2014 р. слухання справи не відбулося в зв'язку з перебуванням судді за викликом в Запорізькому окружному адміністративному суді.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦПК України за наявності підстав, зокрема, зазначених у ст. 20 ЦПК України, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.

Вказані суддею Потаповою О.М. в заяві про самовідвід обставини свідчать про здійснення непроцесуального впливу та тиску на суддю з боку позивача та його представників з метою перешкодити виконанню нею як головуючим суддею професійних обов'язків та схилити до винесення неправосудного рішення, порушення визначених Конституцією , законами України та міжнародно-правовими актами гарантій незалежності суддівської діяльності та незалежності судді, та є обставинами, що викликають сумнів в її об'єктивності та неупередженості.

На підставі вищенаведеного та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 20, ч. 1 ст. 23, ст. ст. 24, 25 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву судді Потапової О.М. про самовідвід задовольнити.

Передати цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веселівський «АГРОС» про звернення стягнення на предмет іпотеки до канцелярії суду для визначення іншого судді для розгляду справи в порядку, встановленому ч. 3 ст. 11-1 ЦПК України.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя

Веселівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_4