Рішення

від 12.01.2015 по справі 1522/20833/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/1492/15

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Варикаша О. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді - Варикаші О.Д.

суддів - Ступакова О.А.

- Станкевича В.А.

при секретарі - Стадніченко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2014 року по справі за позовом ТОВ "Ікар" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди, судових витрат,-

встановила:

Позивач звернувся з вказаним позовом до суду (а. с. 31-32 т. 1), в якому просив, як зазначено в рішенні суду, стягнути солідарно з відповідачів на корить ТОВ "Ікар" 78 979 грн. в якості відшкодування матеріальних збитків, понесених у зв'язку із залиттям та судові витрати відповідно до квитанцій.

Свої позовні вимоги позивач, як зазначено в рішенні суду, обґрунтовував тим, що внаслідок залиття з вини відповідачів, ТОВ "Ікар" було завдано матеріальну шкоду, яку відповідачі відмовляються відшкодовувати, що і послугувало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

В судовому засіданні в суді першої інстанції, як зазначено в рішенні суду, представник позивача ТОВ "Ікар" - Черемнов Д.В. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Відповідачка ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_3 заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав їх необґрунтованості та недоведеності. Представник ОСОБА_5 - ОСОБА_8 заперечувала проти задоволення позову. Відповідачка ОСОБА_9 в судове засіданні не з'явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи у ї відсутність суду не надавала.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2014 року позовну заяву ТОВ "Ікар" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 (ід. Код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікар" (код ЄДРПОУ 13901383) шкоду в розмірі 14 842 грн. 93 коп., з яких матеріальна шкода-14 072,33 грн. та судові витрати-770,60 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 (ід. Код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікар" (код ЄДРПОУ 13901383) матеріальну шкоду в розмірі 14 842 грн. 93 коп., з яких- матеріальна шкода -14 072,33 грн. та судові витрати-770,60 грн. Стягнуто з ОСОБА_5 (ід. код НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікар" (код ЄДРПОУ 13901383) шкоду в розмірі 14 842 грн. 93 коп., з яких- матеріальна шкода-14 072,33 грн. та судові витрати-770,60 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 через свого представника та ОСОБА_5, подали апеляційні скарги на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2014 року, в яких просять: ОСОБА_4 скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким відмовити ТОВ "Ікар" в задоволенні позову до ОСОБА_4 та інших; ОСОБА_5 скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ "Ікар" відмовити в повному обсязі, при цьому апелянти посилаються на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення суду, винесення його з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, на те, що оскаржуване рішення ґрунтується на обставинах, які не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.

В судовому засіданні відповідачі, які з'явилися в судове засідання, та їхні представники підтримали апеляційні скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційних скарг. Відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтвердила в судовому засіданні її представник, причини неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи від неї на адресу суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційних скарг та наданих доказів, судова колегія приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню, з ухваленням нового рішення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ікар" є власником нежилих приміщень першого та другого поверхів та підвалу № 501 загальною площею 1 120,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу № 196 від 17.11.2004 року (а. с. 225-227), що підтверджується Витягом з Державного реєстру правочинів від 17.11.2004 року (а. с. 227) та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.07.2012 року (а. с. 37).

Як вбачається з технічного паспорту на нежилі приміщення 1-го та 2-го поверхів та підвалу № 501 в будинку АДРЕСА_1, кількість основних кімнат 26, загальною площею 1 120,4 кв. м., основною площею 1 020,5 кв. м., корисною 1 120,4 кв. м., з них підвал загальною площею 455,8 кв. м., 1-й поверх загальною площею 372 кв. м., 2-й поверх - 292,6 кв. м. (а. с. 228-235).

Згідно договору оренди від 01.12.2011 року ТОВ "Ікар" передало у строкове платне користування ТОВ "Рубіж" 330 кв. м. приміщення за адресою АДРЕСА_1 строком на 2 роки (а. с. 96-99).

Судом також встановлено що будинок № АДРЕСА_1 є триповерховий.

Згідно відповіді Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 17.01.2014 року, квартира АДРЕСА_1 має статус комунальної та в ній відкритті особисті рахунки на слідуючих осіб: ОСОБА_4 - загальна площе 26,20 кв. м.; ОСОБА_5 - загальна площа 13,98 кв. м.; ОСОБА_10 - загальна площа 31,80 кв. м., ОСОБА_9 - загальна площе 39,93 кв. м. (а. с. 28 т. 2).

Відповідно Інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 25.04.2014 року (а. с. 42-44), квартира АДРЕСА_1, складається з чотирьох кімнат, ОСОБА_10 належить на праві приватної спільної часткової власності 282/1000 частин квартири № 7 на підставі договору дарування від 28.12.2004 року, ОСОБА_4 на праві приватної спільної часткової власності належить 239/1000 частин квартири № 7 на підставі договору дарування від 25.11.2011 року (а. с. 150, 152), ОСОБА_9 на праві спільної часткової власності належить 355/4000 частин квартири № 7 на підставі свідоцтва про право власності від 18.02.2009 року.

Також відповідачу ОСОБА_5 належить на підставі договору дарування від 21.08.2000 року 124/1000 частин квартири АДРЕСА_1, яка складається з чотирьох кімнат загальною площею 112,6 кв. м., у тому числі житловою - 77,4 кв. м. (а. с. 173).

Як вбачається з технічного паспорту на квартиру № 7 від 18.07.2000 р., кількість житлових кімнат 4, загальною площею 112,6 кв. м. житловою 77,4 кв. м., підсобною 33,9 кв. м., корисною 111,3 кв. м, де ОСОБА_5 належить кімната № 9, площею 9,0 кв.м., в загальному користуванні знаходиться кухня № 11 площею 8,9 кв.м., туалет № 10, площею 1,4 кв.м. та коридори № 1 площею 9,0 кв. м., № 6 - площею 3,9 кв. м., № 5 -площею 5,0 кв. м. (а. с. 174-175).

Як вбачається з технічного паспорту від 24.11.2011 року на квартиру спільного заселення № 7, кількість житлових кімнат 4 , загальною площею 112,6 кв. м. житловою 77,4 кв. м., підсобною 33,9 кв. м., корисною 111,3 кв. м., ОСОБА_4 належить кімната № 4, площею 19,0 кв. м., в загальному користуванні знаходяться коридори № 1 площею 9,0 кв. м., № 6 - площею 3,9 кв. м., № 5 -площею 5,0 кв. м., кухня (окрема) № 8, площею 5,7 кв. м, та туалет № 10, площею 1,4 кв. м. (а. с. 153-154).

Згідно довідки дільниці № 1 ЖКС "Фонтанський" від 13.12.2012 року ОСОБА_4 зареєстрована в чотирьохкімнатній квартирі АДРЕСА_1, яка знаходиться на третьому поверсі будинку, та є основним квартиронаймачем житлової площі 19,0 кв. м. (а. с. 155).

Актом від 18.06.2012 року про залиття комісії дільниці № 1 КП "ЖКС "Фонтанський" у складі в.о. начальника дільниці ОСОБА_11, сантехніка ОСОБА_12, майстра дільниці ОСОБА_13 було встановлено, що 17.06.2011 року сталося залиття водою приміщення за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ТОВ "Ікар". Причиною залиття стало несправність системи каналізації з причини неправильної експлуатації каналізацією, яка була забита у зв'язку з халатним відношенням мешканців комунальної квартири 7, відповідальними квартиронаймачами якої є ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_9 (а. с. 44).

Згідно акту про залиття від 18.06.2012 року (а. с. 45), складеного у складі комісії в. о. начальника дільниці ОСОБА_11, майстра ОСОБА_13, слюсаря-сантехніка ОСОБА_15, представників організації, встановлено, що 17.06.2012 року відбулося залиття водою приміщення магазину, що орендується ТОВ "Рубіж" і займає 1 і 2 поверх будівлі за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить відшарування шпалер площею близько десяти квадратних метрів на стіні другого поверху з лівого боку сходового прольоту, сліди течії води на підлозі і на сходових прольотах, а також поточна зі стелі вода і відшарування дзеркальної стелі. Вода текла з квартири № 7, що знаходиться на 3 поверсі будівлі. Комісією дільниці № 1 встановлено, що причиною залиття, аварії, що трапилася на системі холодного водопостачання та водовідведення є несправність системи каналізації, з вини мешканців з квартири АДРЕСА_1. Як вбачається з вказаного акту, в графі - з актом ознайомлені, відсутні підписи мешканців квартири № 7.

З пояснень сторін, свідка та письмових документів, які знаходяться в матеріалах справи, судом встановлено, що посилання в акті про залиття від 18.06.2012 року на те що залиття сталося 17.06.2011 року, зазначивши рік 2011, є помилковим, так як залиття сталося саме 17.06.2012 року.

Згідно акту огляду приміщень, розташованих по АДРЕСА_1 комісією у складі директора ТОВ "Ікар" ОСОБА_16, директора ТОВ "Рубіж" ОСОБА_17 та представника ПП "Булат" ОСОБА_18 встановлені наступні пошкодження в наслідок залиття 17.06.2012р. мешканцями квартири № 7: ТОВ "Ікар" - вздуття шпалер та стіни під шпалерами, відшарування дзеркальної поверхні стелі, перекіс дзеркальних стельових плиток, багаточисельні підтікання та вздуття на стінах, шпалерах, сходах, сходових площадок, підтікання на дзеркальній стелі; ТОВ "Рубіж" - підтіканн на сходах, на стелі, на стінах та шпалерах, плінтусах (а. с. 101).

ТОВ "Ікар" на підставі договору доручення від 18.06.2014 року у зв'язку з залиттям доручило ТОВ "Рубіж" замовити у ПП "Булат" Звіт про оцінку вартості збитку від затоплення нежитлових приміщень 1-го, 2-го поверхів площею 330 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 42). На підтвердження виконання умов договору ТОВ "Рубіж" сторони склали акт надання послуг № 1/01-04 від 11.07.2012 року (а. с. 43).

Згідно звіту ПП "Булат" про оцінку вартості збитку від затоплення нежитлових приміщень 1-го та 2-го поверхів, площею 330 кв. м. за адресою АДРЕСА_1, орендованого ТОВ "Рубіж" згідно договору оренди від 01.12.2011 року (а. с. 46-132), розмір збитку, розрахований як вартість робіт по відновленню вказаного об'єкту нерухомості з урахуванням величини зносу станом на 18.06.2012 року складає 78 979 грн. або 9 882 дол. США.

Як вбачається з розрахунку вказаної оцінки поточний ремонт нежилих приміщень будинку АДРЕСА_1 складає 42 217 грн. в тому числі: будівельно-монтажні роботи -34 450 грн., інші витрати 731 грн., податок на додаткову вартість -7 036 грн. Також вказано, що середньоденний дохід ТОВ "Рубіж" складає 3 342 грн., та у зв'язку з закриттям магазину на ремонт тривалістю 11 днів, понесе додаткові збитки у вигляду упущеної вигоди у сумі 36 762 (3 342 х 11) грн. Таким чином, загальна сума збитків ТОВ "Рубіж" складає 42 217 грн. + 36 762 = 78 979 грн. (а. с. 76).

Також, 21.06.2014 року відповідачка ОСОБА_4 звернулася до начальника дільниці № 1 ЖКС "Фонтанський" із заявою про надання інформації в письмовому вигляді щодо ремонтних робіт, які проводилися працівниками ЖЕКу 18.06.2012 року в квартирі АДРЕСА_1 про усуненню несправності в загальному туалеті, та вказати яка була несправність, чи проводилася заміна труб для уникнення повторної несправності (а. с. 149). З пояснень відповідачки ОСОБА_4 відповідь на вказану заяву від ЖКС "Фонтанський" нею отримана не була.

З відповіді КП ЖКС "Фонтанський" від 13.03.2013 року вбачається, що підставою для складання акту залиття від 18.06.2012 року стало усне звернення до дільниці № 1 КП ЖКС "Фонтанський" представника ТОВ "Ікар", і комісією було встановлено, що причиною залиття 1-го та 2-го поверхів та підвалу № 501 за адресою: АДРЕСА_1 стало недбале ставлення до сантехнічних пристроїв мешканців квартири № 7 за вказаною адресою, а саме самовільне улаштування душової кабіни в приміщенні кухні. Також було вказано, що в. о. начальника дільниці № 1 ОСОБА_11 було роз'яснено власникам комунальної квартири порядок та вжиття заходів щодо ліквідації несправностей (а. с. 201).

Проте, судом першої інстанції не прийнято до уваги доводи представника позивача та посилання в відповіді КП "ЖКС "Фонтанський" (а. с. 201) щодо однієї з причин залиття - встановлення самовільно душової кабіни в приміщенні кухні, так як зазначений факт не знайшов свого підтвердження належними та допустимими доказами, про що також встановлено і судовим експертом.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що він працює сантехніком на дільниці № 1 ЖКС "Фонтанський" з 2011 року. Приблизно влітку 2012 року його викликали за адресою АДРЕСА_1, де на першому та другому поверсі капала вода зі стелі, він з представником магазину піднялися до комунальної квартири на третьому поверсі № 7, куди їх впустила мешканка ОСОБА_4 та виявили, що в квартирі № 7 забита в трубі, яка проходила вздовж підлоги, каналізація від туалету та по коридору. Він пояснив, що підлога в квартирі була мокра, він усунув несправність шляхом пробиття проволокою засору в трубі, причиною залиття була несправність в трубі каналізації.

З оглянутих ним в судовому засіданні 2-х актів від 18.06.2012 року (а. с. 44-45) свідок ОСОБА_19 підтвердив свій особистий підпис на актах та пояснив, що акти він підписав на роботі після того як їх склав майстер. Також зазначив, що у зв'язку із засміченням в каналізаційній трубі, з неї текла вода, вона текла із з'єднань пластикової труби.

Під час розгляду справи, по справі було проведено судову будівельно-технічну експертизу № 125/2013 від 08.10.2013р., згідно висновків якої було встановлено, що в нежилих приміщеннях 1-го та 2-го поверху та підвалу № 501, розташованих по АДРЕСА_1 в м. Одесі, слідів залиття встановлені не були, так як у вказаних приміщеннях проведено ремонтно-відновлювальні роботи. Встановити причину залиття 17.06.2012 року нежилих приміщень 1-го та 2-го поверхів та підвалу № 501, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 не уявляється можливим.

На момент проведення огляду квартири № 7 експертом було встановлено проведення ремонтно-відновлювальних робіт по заміні системи каналізації та водопостачання в приміщеннях кухні № 11 та туалету № 12. Так, в приміщенні кухні встановлені водонагрівальний прилад - бойлер, система підводу води веде зі стінки суміжного приміщення № 10, площею 5,7 кв. м., машинка-автомат, система водопостачання підключена до труби, яка виходить із підлоги, встановити місце розташування будь-яких труб під стяжкою підлоги не уявляється можливим. В загальному приміщення коридору № 7 проложені на рівні підлоги пластикові труби водопостачання та каналізації. Пластикова труба водопостачання (каналізація) веде із приміщення туалету № 12 на рівні підлоги через коридор № 7 в приміщення № 5 (провести огляд приміщення № 5 не представилося можливим). Пластикова труба каналізації та водопостачання веде із приміщення туалету № 12 на рівні підлоги через коридор № 7 в приміщення № 10. (провести огляд даного приміщення не виявилося можливим). В приміщенні туалету № 12 проведені будівельні роботи по заміні системи каналізації, встановлені пластикові труби, в кімнаті № 9, площею 9,0 кв. м., що знаходиться в користуванні ОСОБА_5, самовільно проведених робіт по реконструкції та переобладнання не встановлено. Таким чином, експертом було встановлено наявність проведених робіт по переобладнанню системи каналізації та водопостачання в приміщеннях комунальної квартири АДРЕСА_1, (в наявних матеріалах справи відсутні дозвільні документи на проведення вищевказаних робіт), а також встановлено, що на момент огляду не були встановлені сліди залиття, та провести розрахунок вартості ремонтно-відновлювальних робіт не уявляється можливим. На підставі наявної документації в матеріалах цивільної справи, експерт встановив, що існував причинний зв'язок між залиттям приміщень 1-го, 2-го поверхів та підвалу № 501, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та шкодою, спричиненою ТОВ "Ікар" (а. с. 246-250).

Як вбачається із ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності квартиру, зобов'язані забезпечувати її схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт. Безгосподарне утримання громадянином належної йому квартири тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним Кодексом України.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Загальною підставою деліктної відповідальності є противоправне, шкідливе, винне діяння заподіювача шкоди. Для настання відповідальності за ст. 1166 ЦК України необхідна наявність протиправної поведінки особи, настання шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та настанням шкоди, вина заподіювача шкоди.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Суд першої інстанції не погодився з доводами відповідачів про те, що в квартирі ніхто не проводив обстеження, так як це спростовується відповідними актами та поясненнями відповідачки ОСОБА_4, свідка ОСОБА_19, який підтвердив обстеження квартири відповідачів та складання вказаних актів.

Твердження представника ОСОБА_5 щодо неналежності та допустимості доказів, а саме актів від 18.06.2012 року, суд не прийняв до уваги, так як факт усунення несправності каналізації в квартирі АДРЕСА_1, 18.06.12р. підтверджується поясненнями відповідача ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_19

Не прийнято судом до уваги твердження представника ОСОБА_5 щодо її непричетності до залиття, у зв'язку з її перебуванням станом на 18.06.2014 року на похованні батька ОСОБА_20 (а. с. 178), який помер 14.06.2012 року, так як відповідачка як власник та користувач зобов'язана забезпечувати відповідний стан системи водопостачання та водовідведення, які є в користуванні, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт. При цьому, відсутність власника житлового приміщення в момент залиття не звільняє його від відповідальності за здійснену у зв'язку з таким залиттям шкоду.

Суд при цьому врахував також, що під час розгляду в суді спору, про що відповідачі знали, але незважаючи на призначення судом судової будівельно-технічної експертизи з виявлення причин затоплення та їх можливу вартість відшкодування шкоди, відповідачі здійснили ремонті роботи по переобладнанню системи каналізації, у зв'язку з чим, судовий експерт не зміг встановити сліди залиття та провести розрахунок вартості ремонтно-відновлювальних робіт.

Як вбачається із ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності квартиру, зобов'язані забезпечувати її схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт. Безгосподарне утримання громадянином належної йому квартири тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним Кодексом України.

Ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, суд першої інстанції вважав, що пошкодження в нежитлових приміщеннях 1-го, 2-го поверхів та підвалу мали місце через протікання води зверху, акти про залиття від 18.06.2012 року, що складені безпосередньо після факту залиття, вказують на вину мешканців квартири № 7, що знаходиться поверхом вище та протиправну поведінку (власник повинен дбати і про належний стан системи каналізації в своїй квартирі).

Власність зобов'язує та власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, оскільки власник несе відповідальність за стан та експлуатацію комунікацій, які знаходяться в його квартирі.

Оскільки акти про залиття як докази не спростовано, відсутність своєї вини мешканцями квартири № 7 не доведено, причиний зв'язок між протиправною поведінкою та настанням шкоди встановлено судовою експертизою, то у відшкодуванні матеріальних збитків, завданих залиттям в приміщеннях позивача відповідальність підлягає покладенню на відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9 в рівних частках відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 22, ст. 1166 ЦК України.

Суд першої інстанції вважав, що у зв'язку з залиттям позивач поніс матеріальну шкоду, яка підлягає стягненню з відповідачів, проте слід стягнути шкоду лише у розмірі 42 217 грн., яка визначена в звіті про оцінку шкоди, та не підлягає стягненню сума у розмірі 36 762 грн. визначена як упущена вигода ТОВ "Рубіж", яке не є позивачем у справі, у зв'язку з необґрунтованістю.

Таким чином, суд першої інстанції вважав, що з кожного відповідача слід стягнути 14 072, 33 грн. (42 217:3), в іншій частині матеріальної шкоди необхідно відмовити.

За таких обставин, суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги позивача та відповідно до ст. 88 ЦПК України стягнув з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Однак, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини по справі та неправильно застосував норми матеріального права і порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так в судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ТОВ "Ікар" є власником нежилих приміщень першого, другого поверхів та підвалу № 501, загальною площею 1 120,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 37, 83, 225-227 т. 1).

Власниками квартири № 7 в житловому будинку № АДРЕСА_1, яка знаходиться на третьому поверсі чотирьохповерхового вказаного будинку (а. с. 154-155, 175 т. 1) є ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_5 (а. с. 150, 152, 173, 184 т. 1, 42-44 т. 2).

Те, що будинок № АДРЕСА_1 є чотирьохповерховим, а не трьохповерховим, як встановлено помилково судом першої інстанції, і над квартирою відповідачів знаходиться жила квартира № 9, в якій особовий рахунок відкритий на ОСОБА_23 підтверджується також довідкою дільниці № 1 КП ЖКС "Фонтанський" від 11.12.2014 року (а. с. 137 т. 2) та рахунком-повідомленням № 1626 від 05.12.2014 року (а. с. 138 т. 2).

Відповідно до матеріалів справи встановлено та не заперечується сторонами, що 17.06.2012 року сталося залиття водою приміщень за адресою: АДРЕСА_1, які належать позивачеві ТОВ "Ікар", чим останньому завдано майнової шкоди (а. с. 46-132), яку суд першої інстанції частково стягнув з відповідачів в рівних частках.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для настання цивільно-правової відповідальності за ст. 1166 ЦК України необхідна наявність: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи, настання шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та настанням шкоди, вина заподіювача шкоди.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проте, в матеріалах справи відсутні переконливі докази, що саме протиправними діями чи бездіяльністю відповідачів позивачеві завдано майнової шкоди.

Акти (а. с. 44-45 т. 1), на які посилається позивач та суд першої інстанції, з яких вбачається, що причиною залиття є несправність системи каналізації з вини мешканців квартири АДРЕСА_1, не є переконливими доказами протиправної поведінки саме відповідачів, яка знаходиться в причинному зв'язку з майновою шкодою, завданою позивачеві.

Оскільки, допитаний в судовому засіданні в суді першої інстанції свідок ОСОБА_19, який був у складі комісії, що оглядала місце залиття та підписував вказані акти, пояснив зокрема, що залиття сталося в результаті засмічення каналізаційної труби, яку він пробивав в квартирі відповідачів, однак чим саме була засмічена каналізаційна труба йому не відомо та сміття до каналізаційної труби могло потрапити з квартири, що знаходиться над квартирою відповідачів, що вбачається з апеляційних скарг (а. с. 85, 96 зв. ст. т. 2), підтверджується технічним записом судового засідання, який не оспорюється сторонами, та не спростовано представником позивача в запереченнях на апеляційну скаргу (а. с. 144-145 т. 2).

Інші члени комісії, які складали та підписували вищезазначені акти, на які посилається суд першої інстанції, в судовому засіданні не допитувалися в якості свідків, а також не досліджувалося в судовому засіданні експертним шляхом чи за допомогою спеціаліста питання щодо можливості потрапляння в каналізаційну трубу сміття з квартири, яка знаходиться над квартирою відповідачів, таке питання не ставилося перед експертом і при проведенні судової будівельно-технічної експертизи (а. с. 246-250 т. 1), такі питання не ставилися і в суді апеляційної інстанції відповідно до ст. 303 ЦПК України.

Будь-які інші докази, які б підтверджували протиправну поведінку саме відповідачів, яка знаходиться в причинному зв'язку з майновою шкодою, завданою позивачеві, в матеріалах справи відсутні та суду апеляційної інстанції не надані, а тому висновки суду першої інстанції та доводи позивача, що протиправною поведінкою саме відповідачів, позивачеві завдано майнової шкоди, ґрунтуються на припущеннях.

Крім того, в судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що задовольняючи частково позовні вимоги позивача та стягуючи майнову шкоду з відповідачів, як власників квартири АДРЕСА_1, протиправною поведінкою яких, на думку суду першої інстанції, було завдано майнової шкоди позивачеві, ні позивачем при пред'явленні позову, ні судом першої інстанції в ході розгляду справи, не вирішено питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, та не залучено до участі у справі інших співвласників квартири АДРЕСА_1 (ОСОБА_10, ОСОБА_21, ОСОБА_22), чим порушено їхнє право на захист своїх прав та законних інтересів та призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки, тягар утримання майна лежить на всіх співвласниках (ст. 322 ЦК України), а тому стягнення майнової шкоди лише з частини співвласників (відповідачів), з підстав того, що вони є власниками квартири та несуть тягар утримання належного їм майна (протиправної поведінки конкретного співвласника-відповідача, яка перебувала б в причинному зв'язку з завданою майновою шкодою позивачеві в судовому засіданні не встановлено на підставі наявних доказів) надає право відповідачам зворотної вимоги до інших співвласників, на що суд першої інстанції не звернув уваги.

За таких обставин, відсутні правові підстави для задоволення позову ТОВ "Ікар", а також в зв'язку з цим відповідно до ст. 88 ЦПК України не підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача і судові витрати.

Таким чином, на підставі наведеного, судова колегія частково погоджується з доводами апеляційних скарг та вважає, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2014 року необхідно скасувати в повному обсязі, враховуючи підстави відмови в задоволенні позову та взаємопов'язаність позовних вимог, і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.

Інші доводи апеляційних скарг судова колегія не приймає до уваги, оскільки враховуючи вище викладене (підстави скасування рішення суду), вони не мають правового значення.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2014 року по справі за позовом ТОВ "Ікар" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди, судових витрат - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ТОВ "Ікар".

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша

О.А. Ступаков

В.А. Станкевич