Рішення

від 16.01.2015 по справі 908/5356/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 12/143/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2015 Справа № 908/5356/14

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/5356/14

за позовом: Антимонопольного комітету України, м. Київ

до відповідача: Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ДА-ЛВ", м. Донецьк

про стягнення штрафу та пені в сумі 40000,00 грн.

за участю представників:

від позивача - Чечель К.І., довіреність № 300-122/09-9748 від 29.10.14 р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ДА-ЛВ" про стягнення штрафу в сумі 20000,00 грн. та пені в сумі 20000,00 грн. за рішенням Антимонопольного комітету України № 581-р від 16.07.2013 року.

18.12.2014 року на адресу суду від позивача у справі надійшли пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній стосовно нормативного обґрунтування позову зазначає, що у позовній заяві від 24.11.2014 року № 300-20.3/04-10497 містяться обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують цей позов. Разом з тим, вказує, що позов містить детальний розрахунок позовної вимоги щодо стягнення з Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ДА-ЛВ" 40000,00 грн. до загального фонду Державного бюджету України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», якою встановлено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення несплачених у добровільному порядку штрафів та пені. Крім того, позивач також посилається на положення ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», якою зокрема передбачено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Разом з тим, стосовно належного засвідчення доказів на підтвердження повноважень державного уповноваженого Шершуна С.М., яким підписаний позов у даній справі, позивач зазначає, що на в підтвердження повноважень вказаної особи були надані наступні документи: копія Указу Президента України від 02.02.2012 року № 66/2012 та копія наказу Голови Антимонопольного комітету України № 71-ВК від 06.02.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання 16.01.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

З наявного в матеріалах справи Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 03.12.2014 року (а.с. 29) та наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 16.12.2014 року вбачається, що місцезнаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялись ухвали господарським судом у даній справі, а саме: 83023, Донецька область, м. Донецьк, вул. Сєченова, буд. 31.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Ухвала про порушення провадження у справі від 01.12.2014 року та ухвала про відкладення розгляду справи від 23.12.2014 року не прийняті до пересилання на адресу відповідача, а саме: 83023, Донецька область, м. Донецьк, вул. Сєченова, буд. 31, з огляду на відсутність приймання поштових відправлень на територію Донецької області до міст обласного значення, серед яких зазначено м. Донецьк, про що господарський суд повідомлено листом Запорізької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" № 04-16-1682 від 01.12.2014 року, який міститься в матеріалах справи. Про неприйняття до пересилання вказаних ухвал судом були складені акти від 03.12.2014 року та від 25.12.2014 року.

При цьому, судом здійснене повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи шляхом надсилання телефонограми 08.01.2015 року, яка наявна в матеріалах справи, що підтверджується витягом з журналу реєстрації телефонограм та факсограм. Вказана телефонограма була прийнята бухгалтером Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ДА-ЛВ" Сімоновою С.В. Таким чином, судом здійснені всі можливі заходи щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що Антимонопольним комітетом України прийнято рішення від 16.07.2013 року № 581-р у справі № 227-26.13/178-12 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким вирішено:

1. Визнати, що Асоціація малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ДА-ЛВ" (м. Донецьк, код ЄДРПОУ 23182148) вчинила порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 01.03.2012 року № 227-26.4/03-2530 у встановлений ним строк.

2. За порушення, визначене у пункті 1 цього рішення, накласти на Асоціацію малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ДА-ЛВ" штраф у розмірі 20000,00 (двадцять тисяч) гривень.

Частиною 1 ст. 56 3акону України "Про захист економічної конкуренції" № 2210-ІІІ від 11.01.2001 року, далі Закон, передбачено, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Так, на адресу Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ДА-ЛВ" (далі - відповідач у справі) листом № 127-26.13/09-7413 від 26.07.2013 року направлено для виконання засвідчену копію рішення Антимонопольного комітету України від 16.07.2013 року № 581-р. Також, у даному листі відповідачу було роз'яснено, що у разі несплати штрафу на підставі ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" буде нараховуватися пеня за кожний день прострочення сплати штрафу у розмірі 1,5% від суми штрафу. Разом з тим, у вказаному листі було також зазначено, що згідно з ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу. Вказаний лист отримано уповноваженим представником відповідача 12.08.2013 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 11).

Згідно із ч. 3 ст. 56 3акону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Позивач в позові вказує, що станом на день подання позовної заяви документи, що підтверджують сплату штрафу від відповідача у справі - Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ДА-ЛВ" не отримав, отже штраф останнім не сплачено, та відбулося прострочення його сплати, у зв'язку з чим останньому нарахована пеня за період з 15.10.2013 року по 13.10.2014 року всього в сумі 109200,00 грн. Проте, оскільки сума нарахованої пені не може перевищувати розмір штрафу, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 20000,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що рішенням Антимонопольного комітету України від 16.07.2013 року № 581-р у справі № 227-26.13/178-12 на відповідача був накладений штраф за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 13 ст. 50 Закону у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 01.03.2012 року № 227-26.4/03-2530 у встановлений ним строк.

Зі змісту наявного в матеріалах справи рішення Антимонопольного комітету України від 16.07.2013 року № 581-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" вбачається, що у зв'язку з проведенням в Антимонопольному комітеті України дослідження ринку алкогольних напоїв, зокрема коньяків Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ДА-ЛВ", останній на підставі вимог ст. ст. 7, 22, 22 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» державним уповноваженим Комітету була надіслана вимога № 227-26.4/03-2530 від 01.03.2012 року про надання інформації та запропоновано у чотирнадцятиденний строк з дня її отримання надати інформацію та належним чином засвідчені копії документів. Разом з тим, у рішенні Антимонопольного комітету України від 16.07.2013 року № 581-р зазначено, що за інформацією, наданою Донецькою дирекцією Українського державного підприємства «Укрпошта» вимогу з боку відповідача було отримано 14.03.2012 року уповноваженою особою на отримання пошти Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ДА-ЛВ"- секретарем Єрьоменко Ю.Є.

Імперативними приписами ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» № 3659-ХІІ від 26.11.1993 року визначено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Частиною 1 ст. 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Втім, у встановлений строк відповідач інформацію на вимогу Антимонопольного комітету України не надав.

Відповідно до п. 13 та п.п. 13.1., 13.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (далі - постанова Пленуму Вищого господарського суду України) у перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) судам необхідно враховувати, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов'язок з надання інформації передбачено статтею 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (3659-12), а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань. Судам у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню слід з'ясовувати, чи було повідомлено суб'єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно. Водночас у вирішенні спорів з відповідних справ необхідно враховувати таке.

Статтею 19 Конституції України (254к/96-ВР) визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України. Пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (3659-12) встановлено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом. Аналогічні за змістом приписи містить й підпункт 5 пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням названого Комітету від 23.02.2001 № 32-р (z0291-01). Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що хоча вони й не містять вичерпного переліку підстав вимагати надання певної інформації, але направлення органом Антимонопольного комітету України відповідного запиту буде правомірним лише у випадку, прямо передбаченому законом. Наявність таких підстав входить до предмета доказування у справах зі спорів, пов'язаних з визнанням недійсними рішень органів названого Комітету. Відтак господарські суди у розгляді відповідних справ мають з'ясовувати, зокрема, чи відбувся збір інформації органом Антимонопольного комітету України в межах розгляду заяви або справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, чи мало місце проведення таким органом необхідної перевірки. Закон (3659-12) не визначає певної форми витребування інформації, у зв'язку з чим його може бути здійснено в будь-якій письмовій формі, крім тієї, щодо якої є пряма заборона закону, з урахуванням, однак, того, що в разі заперечення суб'єктом господарювання факту отримання ним запиту про надання інформації орган Антимонопольного комітету України з огляду на вимоги статті 33 ГПК (1798-12) має подати господарському суду належні докази надсилання такого запиту. Відповідні докази мають свідчити про надіслання запиту за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, визначеним згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і про отримання його від підприємства зв'язку уповноваженою на це особою відповідно до Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (270-2009-п). З іншого боку, законодавством України не передбачено і якоїсь спеціальної форми, а так само і порядку надсилання відповіді на запит про надання інформації. Отже, така інформація може надаватися в будь-якій не забороненій законом формі та спосіб, з огляду, водночас, на те, що заперечення органом Антимонопольного комітету України подання суб'єктом господарювання інформації потребує подання останнім належних доказів на підтвердження своїх доводів стосовно належного виконання обов'язку з надання витребуваної інформації.

Відповідно до п.п. 13.3. п. 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України факти неодноразового неподання одним і тим самим суб'єктом господарювання інформації на запити органу Антимонопольного комітету України не є триваючим порушенням у розумінні статті 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14), а являють собою самостійні (окремі) порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що Антимонопольним комітетом України при розгляді справи № 227-26.13/178-12 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" правомірно застосовано п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки відповідач у справі, не подавши інформацію у встановлені строки на належним чином надіслану йому вимогу Антимонопольного комітету України, фактично вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Відтак, накладення на відповідача штрафу, передбаченого ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за вчинене ним порушення, є законним та обґрунтованим.

Втім, станом на час розгляду даної справи господарським судом рішення Антимонопольного комітету України від 16.07.2013 року № 581-р відповідачем не виконане, штраф в сумі 20000,00 грн. не сплачений.

Частина 5 ст. 56 Закону "Про захист економічної конкуренції" передбачає, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом:

- справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу;

- відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Докази оскарження, скасування або визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 16.07.2013 року № 581-р у справі № 227-26.13/178-12 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в матеріалах справи відсутні, а відтак воно є чинним та підлягає обов'язковому виконанню в силу приписів ч. 2 ст. 56 3акону «Про захист економічної конкуренції» суб'єктом господарювання, відносно якого воно прийняте.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду факт несплати відповідачем накладеного відповідно до рішення Антимонопольного комітету України від 16.07.2013 року № 581-р у справі № 227-26.13/178-12 штрафу всього в сумі 20000,00 грн. Відповідач доказів сплати штрафу суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ДА-ЛВ" штрафу в сумі 20000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Матеріалами справи підтверджено прострочення сплати вказаного штрафу. Наданий позивачем розрахунок пені відповідає фактичним обставинами справи та приписам ч. 5 ст. 56 Закону, а розмір пені не перевищує розмір штрафу. Таким чином, позовні вимоги Антимонопольного комітету України про стягнення з Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ДА-ЛВ" пені в сумі 20000,00 грн. також підлягають задоволенню.

Судовий збір в сумі 1827,00 грн. за подання позовної заяви, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача - Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ДА-ЛВ" в дохід державного бюджету, згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 16.01.2015 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст. 22, 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Антимонопольного комітету України до Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ДА-ЛВ" задовольнити.

2. Стягнути з Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ДА-ЛВ", 83023, Донецька область, м. Донецьк, вул. Сєченова, буд. 31, код ЄДРПОУ 23182148, в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у Солом'янському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 38050812, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок № 31118106700010, код класифікації доходів - 21081100 (символ звітності - 106) штраф в сумі 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладений рішенням Антимонопольного комітету України від 16.07.2013 року № 581-р, та пеню в сумі 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. за прострочення терміну сплати штрафу, видавши наказ.

3. Стягнути з Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ДА-ЛВ", 83023, Донецька область, м. Донецьк, вул. Сєченова, буд. 31, код ЄДРПОУ 23182148, на користь:

- Державного бюджету Орджонікідзевського району м. Запоріжжя (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, р/р № 31215206783007) судовий збір в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 21.01.2015 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.