Рішення

від 21.01.2015 по справі 910/27099/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/27099/14 21.01.15

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віньяса»

про стягнення 42 537,53 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Савенецька-Фурс Т.В. - довіреність б/н від 05.01.2015 року;

від відповідача: не з'явилися;

Обставини справи :

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віньяса» про стягнення 42 537,53 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отримані комунальні послуги, згідно умов Договору №63/08 про відпуск холодної, гарячої води, приймання стічних вод від 01.09.2008 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 22 435,84 грн. - суми основного боргу, 14 339,63 грн. - інфляційних втрат, 5 798,63 грн. - 3% річних, 1 827,00 грн. - судового збору.

Ухвалою суду від 08.12.2014 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21.01.2015 року.

19.01.2015 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про визнання позовних вимог в повному обсязі, та прохання про розстрочення виконання судового рішення строком на 3 (три) місяці.

21.01.2015 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 08.12.2014 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.01.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти розстрочення виконання рішення.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.01.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.20008 року між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (далі по тексту - абонент, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віньяса» (далі по тексту - субабонент, відповідач) укладено Договір №63/08 про відпуск холодної, гарячої води, приймання стічних вод (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Абонент зобов'язаний забезпечувати Субабонента холодною водою, опаленням і приймати від нього в каналізаційну мережу стічні води в кількості, необхідній для задоволення господарсько-побутових потреб Субабонента та інших потреб, передбачених даним договором, з урахуванням специфіки діяльності Субабонента.

Згідно з п. 1.2. Договору, комунальні послуги постачаються в приміщення загальною площею 179,5 м 2 за адресою: пр. Перемоги,114/2.

Відповідно до п.п. 2.1.1. - 2.1.4. Договору, Абонент зобов'язується:

- безперебійно забезпечувати Субабонента холодною, гарячою водою, опаленням і приймати від нього в каналізаційну мережу стічні води;

- надавати Субабоненту комунальні послуги за діючими розцінками і тарифами.

- інформувати Субабонента про зміну цін і тарифів на комунальні послуги.

- надавати комунальні послуги відповідно додаткам до договору, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п.п. 2.2.1. - 2.2.2. Договору, Субабонент зобов'язується:

- своєчасно і у повному обсязі, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату за надані йому послуги, обумовлені даним Договором на розрахунковий рахунок Абонента;

- сплачувати експлуатаційні витрати Абоненту, а саме 0.977 грн. ( без ПДВ) з кв.м. господарчого приміщення Субабонента.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти оплати вартості отриманих (спожитих) комунальних послуг, відповідно до умов Договору за період з 01.11.2011 року по 30.11.2014 року (спірний період), у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 22 435,84 грн.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав копії табуляграм за спірний період, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу

Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк (п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»).

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві комунальні послуги за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача вартість отриманих та спожитих комунальних послуг в розмірі 22 435,84 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач визнав позовні вимоги, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 22 435,84 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою 14 339,63 грн. - інфляційних втрат, 5 798,63 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 14 339,63 грн. - інфляційних втрат, 5 798,63 грн. - 3% річних, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду строком на 3 (три) місяці, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України, Господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з п. 7.1.2. Постанови пленуму Вищого Господарського Суду України № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідно до п. 7.2. Постанови пленуму Вищого Господарського Суду України № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Зважаючи на викладені в клопотанні обставини, вимоги ст. 83 ГПК України, та згоду позивача на розстрочку виконання рішення, господарський суд приходить до висновку, що відповідачем доведено наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення та роблять його неможливим, а тому подане відповідачем клопотання про розстрочку виконання рішення суду строком на 3 (три) місяці - підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віньяса» (03115, м. Київ, ПРОСП. ПЕРЕМОГИ, будинок 114/2, код ЄДРПОУ 32669085) на користь Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (03179, м. Київ, ВУЛ. ПРИЛУЖНА, будинок 6, код ЄДРПОУ 03366552) 22 435 (двадцять дві тисячі чотириста тридцять п'ять) грн. 84 коп. - суми основного боргу, 14 339 (чотирнадцять тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 63 коп. - інфляційних втрат, 5 798 (п'ять тисяч сімсот дев'яносто вісім) грн. 63 коп. - 3% річних, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Розстрочити виконання рішення Господарського суду м. Києва від 21.01.2015 року у справі №910/27099/14 строком на 3 (три) місяці, визначивши сплату боргу Товариством з обмеженою відповідальністю «Віньяса» (03115, м. Київ, ПРОСП. ПЕРЕМОГИ, будинок 114/2, код ЄДРПОУ 32669085) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (03179, м. Київ, ВУЛ. ПРИЛУЖНА, будинок 6, код ЄДРПОУ 03366552) наступним чином:

- до 21.02.2015 року сплатити 7 478 (сім тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 61 коп. - суми основного боргу, 4 779 (чотири тисячі сімсот сімдесят дев'ять) 87 коп. - інфляційних втрат, 1 932 (одну тисячу дев'ятсот тридцять дві) грн. 87 коп. - 3% річних, 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. - судового збору.

- до 21.03.2015 року сплатити 7 478 (сім тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 61 коп. - суми основного боргу, 4 779 (чотири тисячі сімсот сімдесят дев'ять) 88 коп. - інфляційних втрат, 1 932 (одну тисячу дев'ятсот тридцять дві) грн. 88 коп. - 3% річних, 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. - судового збору.

- до 21.04.2015 року сплатити 7 478 (сім тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 62 коп. - суми основного боргу, 4 779 (чотири тисячі сімсот сімдесят дев'ять) 88 коп. - інфляційних втрат, 1 932 (одну тисячу дев'ятсот тридцять дві) грн. 88 коп. - 3% річних, 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 22.01.2015 року.