Рішення

від 19.01.2015 по справі 915/1779/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2015 року Справа № 915/1779/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Кам'янської сільської ради, вул. Очаківська, 36/1, с. Кам'янка, Очаківський район, Миколаївська область, 57520

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БІССЕРГГ", вул. І. Шевченка, 53-В, с. Кам'янка, Очаківський район, Миколаївська область, 57520 (код ЄДРПОУ 37031741)

про стягнення збитків у сумі 16 420, 59 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: представник не з'явився;

від відповідача: Шкіль Іван Васильович, договір про надання послуг адвоката від 10.12.2014 року.

Кам'янська сільська рада звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БІССЕРГГ" про стягнення заборгованості за використання земельної ділянки загальною площею 0,0684 га, яка знаходиться по вул. Шевченка І., буд. 53-В, с. Кам'янка, Очаківського району, Миколаївської області в сумі 16 420, 59 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.11.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 27.11.2014 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.11.2014 року розгляд справи відкладено на 17.12.2014 року.

В судовому засіданні 17.12.2014 року було оголошено перерву до 24.12.2014 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.12.2014 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 19.01.2015 року.

В судовому засіданні 19.01.2015 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судове засідання 19.01.2015 року не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

При цьому, судом враховано наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року з останніми змінами від 10.07.14 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог в позовній заяві зазначено наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 27.12.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Корчемахою С. С. право власності на нежиле приміщення, торгівельний центр, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка І., 53В, с. Кам'янка, Очаківського району, Миколаївської області, належить ТзОВ «БІСЕРГГ».

Рішенням Кам'янської сільської ради від 12.09.2012 року № 07 надано ТзОВ «БІСЕРГГ» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки несільськогосподарського призначення для розташування та обслуговування торгівельного об'єкту по вул. Шевченка І., 53В, с. Кам'янка, Очаківського району, Миколаївської області.

При перевірці дотримання вимог земельного законодавства 28.04.2014 року Державною інспекцією сільського господарства у Миколаївській області встановлено факт користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів. За результатами даної перевірки складено акт та винесено припис від 28.04.2014 року з вимогою усунення порушення земельного законодавства.

Користування відповідачем земельною ділянкою без укладення договору оренди обмежує право законного власника розпоряджатись нею, використовувати її за цільовим призначенням та отримувати за її використання плату, чим завдається шкода інтересам територіальної громади с. Кам'янка, яка є власником вказаної земельної ділянки, внаслідок чого їй завдаються збитки у вигляді неодержання плати за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

01.08.2012 року з відповідачем було укладено договір оренди землі терміном з 01.08.2012 року по 01.08.2013 року, заборгованість за яким складає 5 661, 27 грн.

Рішенням Очаківської районної ради від 21.12.2012 року № 7 на виконання Постанови КМУ від 19.04.1993 року № 284 було створено районну комісію по визначенню та відшкодуванню збитків власника землі та землекористувачам на території Очаківського району.

Відповідно до Акту № 23 вищевказана комісія нарахувала ТзОВ «БІСЕРГГ» збитки за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів у вигляді неодержаного доходу в сумі 10 759, 32 грн. Розмір вказаних збитків розрахований, виходячи з того, що земельна ділянка могла б перебувати в оренді, а оскільки вона перебувла в користуванні відповідача без законних на те підстав, то бюджетом недоотриманий доход з оренди земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, із посиланням на приписи ст. 11, 16, 22, 792, 1166 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст. 93, 125, 126, 152, 156, 157 Земельного кодексу України, Закон України «Про оренду землі», Постанови КМУ № 284 від 19.04.1993 року «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за використання земельної ділянки в сумі 16 420, 59 грн.

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі та просив суд в позові відмовити в повному обсязі з підстав, зазначених у письмовому відзиві на позов (арк. справи 48-53) та додаткових поясненях щодо позовних вимог (арк. справи 69). В обґрунтування заперечень представником відповідача зазначено наступне.

Із посиланням на приписи ст. 123 ЗК України, ст. 15 Закону України «Про оренду землі» відповідачем зазначено, що розроблення проекту відведення земельної ділянки є передумовою для винесення органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування рішення про надання у користування земельних ділянок та укладення договору оренди землі.

Починаючи з 2012 року відповідач неодноразово зверталась до позивача з відповідними заявами про надання в оренду земельної ділянки під придбаним об'єктом, у зв'язку з чим Кам'янською сільською радою було прийнято рішення від 12.09.2012 року № 07 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Представник відповідача зазначив, що після отримання відповідачем вищевказаного рішення ним вживались всі залежні від нього заходи щодо одержання документів, які посвідчують право користування земельною ділянкою, а саме:

- на початку 2013 року була досягнута домовленість з ПП Малашиною Л. П. про виготовлення зазначеної вище документації на земельну ділянку, якою було виготовлено кадастровий план земельної ділянки, а відповідачем в свою чергу проведено оплату, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру (2013 рік) про сплату 1 000 грн. (арк. справи 58-59). У зв'язку з невиконанням ПП Малашиною Л. П. повного пакету документів з нею були розірвані договірні відносини;

- в квітні 2014 року відповідач звертався до сільської ради з проханням надати витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, однак йому рекомендували звернутись до Управління Держземагенства в Очаківському районі (арк. справи 61);

- 16.06.2014 року відповідачем укладено договір з ПП Консалтингова фірма «Снейл» на виконання землевпорядних робіт з розроблення документації із землеустрою (арк. справи 60).

Представник відповідача також зазначив, що в рішенні Кам'янської сільської ради від 12.09.2012 року № 07 не встановлено строку, в межах якого рішення повинно бути виконано. Згідно листів ПП Консалтингова фірма «Снейл» від 03.09.2014 року та від 12.11.2014 року землевпорядні роботи знаходяться в стадії розробки (арк. справи 62-63).

Враховуючи, що відповідач вживав заходи щодо оформлення прав на земельну ділянку, а також відсутність строку, в межах якого необхідно виконати землевпорядні роботи, представник відповідача зазначив про відсутність вини відповідача стосовно не оформлення права користування земельною ділянкою, а саме: невиконання проекту відведення та неподання його на затвердження. Відтак, відсутність вини відповідача виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків. Крім того, позивачем не подано суду доказів вжиття ним заходів щодо одержання доходів у вигляді орендної плати.

Матеріали перевірки дотримання вимог земельного законодавства складені на фізичну особу Буковську Г. Г., а не на ТзОВ «БІСЕРГГ», а, відтак, не свідчать про наявність вини відповідача.

В 2012-2013 роках відповідач сплачував податок на землю, що підтверджується копіями квитанцій від 23.12.2014 року (арк. справи 70).

Представник відповідача також зазначив, що при визначенні розміру збитків порушено порядок, передбачений п. 2 Постанови КМУ № 284 від 19.04.1993 року «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», а саме: комісію по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам створено органом, який не має повноважень щодо створення таких комісій (Очаківською районною радою Миколаївської області), а Акт комісії по визначенню та відшкодуванню збитків затверджений виконкомом Кам'янської сільської ради.

Представник відповідача зазначив, що розмір збитків був встановлений не законно створеною комісією, розрахунок розміру збитків не було затверджено за процедурою, передбачено порядком, в зв'язку з чим на сьогоднішній день правових підстав для звернення сільської ради з позовом про стягнення шкоди, розмір якої не визначено (не затверджено), не існує.

Представник відповідача також зазначив, що визначення розміру збитків без нормативної грошової оцінки земельної ділянки неможливий.

Із посиланням на приписи ст. 11, 22, 614, 623 ЦК України, ст. 224 ГК України, ст. 123, 156, 157 ЗК України, Закон України «Про оренду землі», Постанову КМУ № 284 від 19.04.1993 року «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» відповідач просив суд в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

27.12.2011 року між Очаківським районним споживчим товариством (продавець) та ТзОВ «БІСЕРГГ» (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив нежиле приміщення, торгівельний центр, що знаходиться за адресою: село Кам'янка Очаківського району Миколаївської області, вулиця Шевченка І., 53 В (п'ятдесят три літера В).

На земельній ділянці з цільовим призначенням для розташування та обслуговування нежитлової будівлі, торгівельного центру, площею 0, 0684 га, кадастровий номер 4525181201:03:012:0019 розташовано: торгівельний центр цегляний літера А-2 загальною площею 1 423 кв. м.

27.12.2011 року договір посвідчено приватним нотаріусом Очаківського районного нотаріального округу Миколаївської області Корчемахою С. С. та зареєстровано в реєстрі за № 1490 (арк. справи 55-57).

Відповідно до Інформації Головного управління Держземагенства в Очаківському районі Миколаївської області від 08.12.2014 року № 2452/07-28 на земельну ділянку по вул. Шевченко, 53-В в с. Кам'янка Очаківського району Миколаївської області правовстановлюючі документи відсутні, як наслідок, не внесені дані по формі 6-зем. Розмежування земель здійснюється відповідно до Закону України від 06.09.2012 року № 5245-VІ. Земельна ділянка під торговими об'єктами не відноситься до земель державної власності (арк. справи 35).

Рішенням Кам'янської сільської ради № 07 від 12.09.2012 року було вирішено:

- надати ТзОВ «БІСЕРГГ» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності площею 0, 10 га в оренду строком на 10 років несільськогосподарського призначення для розташування та обслуговування торгівельного об'єкту по вулиці імені І. С. Шевченка, 53-В в селі Кам'янка Очаківського району Миколаївської області (арк. справи 13).

01.08.2012 року між Кам'янською сільською радою Очаківського району Миколаївської області (орендодавець) та ТзОВ «БІСЕРГГ» (орендар) було укладено Договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування земельну ділянку комерційного призначення (торгівельний об'єкт) загальною площею 684 кв. м., яка розташована в с. Кам'янка Кам'янської сільської ради Очаківського району Миколаївської області (арк. справи 9).

Відповідно до п. 2 Договору договір укладено строком на 364 дні на період виготовлення правовстановлюючих документів.

Договір не зареєстровано. Доказів передачі земельної ділянки за актом прийому-передачі суду не подано.

При цьому, судом враховано наступне.

Відповідно до ст. 116 ЗК України (в редакції від 06.05.2012 року) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» визначені істотні умови та невід'ємні частини договору оренди землі.

Відповідно до ст. 125 ЗК України (в редакції від 06.05.2012 року) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав .

Відповідно до ст. 640 ЦК України (в редакції від 03.07.2012 року) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вищевказаний договір є неукладеним. Суд також звертає увагу, що законодавством не передбачено укладення договорів оренди землі комунальної та державної форми власності на період виготовлення правовстановлюючих документів.

Судом також встановлено наступне.

В квітні 2014 року Державною інспекцією сільського господарства у Миколаївській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки по вул. Шевченка І., 53-В, с. Кам'янка, Очаківського району та встановлено, що громадянка Буковська Г. Г. (керівник ТзОВ «БІСЕРГГ») використовує земельну ділянку в порушення приписів ст. 125, 126 ЗК України без правовстановлюючих документів із земель громадської та житлової забудови за адресою: с. Кам'янка, вул. Шевченка І., 53-В. За результатами даної перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.04.2014 року та винесено Припис № 000178 від 28.04.2014 року з вимогою усунення у місячний термін порушення земельного законодавства (арк. справи 16-17).

Як вбачається з Інформації Державної інспекції сільського господарства у Миколаївській області від 14.08.2014 року № 1468/61-10 у вказаний Приписом термін порушення земельного законодавства не усунуто, в зв'язку з чим до громадянки Буковської Г. Г. вжито заходів адміністративного впливу у відповідності зі ст. 185-5 КУпАП та надано приписи. В зв'язку з невиконанням повторного припису від 26.06.2014 року та несплатою громадянкою Буковською Г. Г. адміністративного стягнення матеріали направлено для примусового стягнення до органів Державної виконавчої служби, а також повідомлено органи прокуратури та податкової інспекції (арк. справи 15).

Рішенням ХVІІІ сесії шостого скликання Очаківської районної ради Миколаївської області № 7 від 21.12.2012 року створено районну комісію по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам на території Очаківського району та затверджено її посадовий склад.

Доручено Очаківській райдержадміністрації затвердити персональний склад комісії по визначенню та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Очаківського району.

Затверджено Положення про порядок визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам (арк. справи 75-82).

Відповідно до п. 4.1, 4.3-4.6 Положення про порядок визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, затвердженого Рішенням ХVІІІ сесії шостого скликання Очаківської районної ради Миколаївської області № 7 від 21.12.2012 року, формою роботи Комісії є засідання. Роботу Комісії організовує голова Комісії. Персональний склад комісії затверджується розпорядженням голови райдержадміністрації.

Засідання вважається правомочним, якщо у ньому беруть участь не менше половини її членів.

Рішення Комісії приймаються простою більшістю голосів від загального складу Комісії шляхом відкритого голосування та вносяться до протоколу засідання, що підписується головою та секретарем Комісії.

Результати роботи Комісії оформлюються відповідними актами, в яких встановлюються розміри збитків по кожному суб'єкту окремо.

Акти підписуються всіма членами комісії, які присутні на засіданні, та особою (її представником), яка має відшкодувати збитки. У разі відмови від підпису про це робиться посилання у протоколі.

Відповідно до п. 6.1 Положення питання, не врегульовані цим Положенням, вирішуються згідно з діючим чинним законодавством.

Розпорядженням Очаківської районної державної адміністрації від 08.01.2013 року № 3 затверджено склад комісії по визначенню та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Очаківського району (арк. справи 85-86).

Розпорядженням Очаківської районної державної адміністрації від 05.12.2013 року № 231 внесено зміни до складу комісії по визначенню та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Очаківського району. До складу комісії згідно вказаного розпорядження входили: Вялкова Д. І., Єгорова А. Д., Грибук Н. М., Бітун В. С., Камалєтдінова О. В., Кифоренко В. В., Котик Т. В., Куркіна Л. І., Москальська Т. Л., Самотюк Я. В., Тимченко Т. Г. (арк. справи 83-84).

Судом встановлено, що 20.03.2014 року відбулось засідання районної комісії по визначенню та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Очаківського району, що підтверджується Протоколом № 3 від 20.03.2014 року, який підписано Вялковою Д. І., Єгоровою А. Д., Москальською Т. Л., Ігнатьєвим А. М., Камалєтдіновою О. В., Грибук Н. М. (арк. справи 36-38).

На засіданні комісії від відповідача ТзОВ «БІСЕРГГ» була присутня директор Буковська Г. Г.

Як вбачається з Протоколу № 3 за результатами засідання Комісією визначено розмір збитків, нанесених ТзОВ «БІСЕРГГ» Кам'янській сільській раді у вигляді неодержаних доходів (орендної плати за землю) за час фактичного користування земельною ділянкою загальною площею 0, 0684 га без правовстановлюючих документів, яка розташована по вул. Шевченко 53 В в межах території Кам'янської сільської ради Очаківського району Миколаївської області за періоди з 01.02.2012 року по 31.07.2012 року, з 01.08.2013 року по 31.12.2013 року та з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року у розмірі 10 759, 32 грн. (арк. справи 37 на звороті - 38).

За результатами роботи Комісії складено Акт № 23 про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Очаківського району від 20.03.2014 року, який підписано Вялковою Д. І., Єгоровою А. Д., Москальською Т. Л., Ігнатьєвим А. М., Камалєтдіновою О. В., Грибук Н. М. (арк. справи 46), з якого також вбачається, що розмір збитків становить 10 759, 32 грн.

Рішенням виконавчого комітету Кам'янської сільської ради № 39 від 18.09.2014 року затверджено, зокрема, Акт № 23 про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Очаківського району від 20.03.2014 року (арк. справи 39).

До матеріалів справи також подано Повідомлення без дати та номеру на ім'я директора ТзОВ «БІСЕРГГ» з вимогою оплатити завдані збитки (арк. справи 45). Доказів направлення Повідомлення відповідачу суду не подано.

Відповідачем не сплачено збитки, що і стало підставою для звернення до суду із позовом.

При вирішенні спору судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Кабінетом Міністрів України можуть затверджуватися методики визначення розміру відшкодування збитків у сфері господарювання (ч. 6 ст. 225 ГК України).

Неодержаний прибуток - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Підставою для покладення обов'язку з відшкодування збитків є цивільне правопорушення, що складається з таких елементів: 1) протиправної дії чи бездіяльності особи; 2) заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи; 3) причинного зв'язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками; 4) вини боржника.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Загальні підстави та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлений ст.ст. 156, 157 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Стаття 156 Земельного кодексу України стосується відшкодування збитків як при вчиненні правопорушень (п. "в", "г", "ґ", "д" ч. 1 ст. 156 ЗК України), так і при вчиненні деяких правомірних дій, котрі можуть спричинити збитки (п. "а", "б", "д" ч. 1 ст. 156 ЗК України).

При цьому, збитки, заподіяні неправомірними діями, відшкодовуються незалежно від того, чи підпадають вони під положення вищевказаної норми, на підставі загальних положень цивільного та господарського законодавства.

Відповідно до ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" № 6 від 17.05.2011 року власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 року № 284.

Порядок визначення розміру збитків, заподіяних неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок, регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам".

Відповідно до п. 1 Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до абз. 1, 2, 4 п. 2 Порядку розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями , виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам відшкодуванню підлягають:

вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво;

вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень;

вартість лісових і деревно-чагарникових насаджень;

вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд;

понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи;

інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані.

Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до п. 4 Порядку розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій (п. 5 Порядку).

Відповідно до п. 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" № 6 від 17.05.2011 року вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

У розгляді таких справ господарські суди мають докладно з'ясовувати причини неоформлення чи несвоєчасного оформлення відповідного землекористування та обставини, пов'язані із вжиттям господарюючими суб'єктами усіх залежних від них заходів щодо одержання документів, які посвідчують право землекористування. При цьому суду слід враховувати вимоги частини другої статті 120 ЗК України, якою передбачено що у разі коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Якщо у розгляді справи буде з'ясовано обставини, зазначені в абзаці третьому підпункту 3.4 пункту 3 цієї постанови, і що суб'єкт господарювання вживав необхідних заходів до оформлення свого права землекористування, то відсутність у нього переоформлених на його ім'я правовстановлюваних документів на земельну ділянку не може розцінюватися як правопорушення.

Дослідивши подані до матеріалів справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про визнання доведеним факту використання відповідачем земельної ділянки по вул. Шевченко 53-В у с. Кам'янка Очаківського району, загальною площею 0, 0684 га, без оформлення права користування вказаною земельною ділянкою (за відсутності договору оренди), що свідчить про наявність протиправної поведінки відповідача у вигляді використання зазначеної земельної ділянки без правовстановлюючих документів в порушення вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України, наявність його вини, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками позивача - неотриманого доходу (орендної плати), який він отримав би в разі оформлення відповідачем правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку - договору оренди землі. Несвоєчасне оформлення документів на право користування спірною земельною ділянкою є доведеним фактом та виникло з вини відповідача внаслідок його бездіяльності, що свідчить про протиправну поведінку землекористувача та причинний зв'язок між його протиправною поведінкою та майновою шкодою.

Посилання представника відповідача на те, що відповідачем вживались заходи щодо належного виконання свого зобов'язання (оформлення права оренди на земельну ділянку), що підтверджується поданими ним доказами, є безпідставним, оскільки замовлення відповідачем виконання землевпорядних робіт з розроблення документації із землеустрою було лише в червні 2014 року. Натомість, вимога про стягнення збитків заявлена позивачем за період з лютого 2012 року по лютий 2014 року.

Однак, судом також враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Розмір збитків, заподіяних неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок, регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам".

В спірному випадку, при визначенні розміру збитків порушено вищевказаний Порядок, передбачений п. 2 Постанови КМУ № 284 від 19.04.1993 року, а саме: комісію по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам створено органом, який не має повноважень щодо створення таких комісій (Очаківською районною радою Миколаївської області), а Акт комісії по визначенню та відшкодуванню збитків затверджений виконкомом Кам'янської сільської ради.

Судом також враховано, що Протокол № 3 засідання Комісії та Акт № 23 з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 20.03.2014 року підписано, зокрема, Ігнатьєвим А. М., однак, вказана особа не була включена до складу Комісії по визначенню та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Очаківського району, що підтверджується Розпорядженням Очаківської районної державної адміністрації від 05.12.2013 року № 231. Вказане свідчить про неправомочність засідання Комісії. За таких обставин, суд дійшов висновку про порушення Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 09.04.93 року № 284 та недоведеність позивачем розміру завданих збитків.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є недоведеними. В позові слід відмовити.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 33, 34, 43, 49, ст. 82- 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові відмовити.

Судовий збір в сумі 1 827, 00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 26.01.2015 року.

Суддя Е.М. Олейняш