Ухвала

від 21.01.2015 по справі 816/3644/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 р.Справа № 816/3644/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2014р. по справі № 816/3644/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укролія"

до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укролія" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 09 липня 2014 року №0001191500.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укролія" (ідентифікаційний код 31577685) судові витрати в сумі 487,20 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин положення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, та ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що в період з 11.06.2014 по 20.06.2014 Полтавською ОДПІ проведено документальну позапланову перевірку правомірності нарахування ТОВ "Укролія" (код 31577685) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2014 року.

За результатами перевірки контролюючим органом 24.06.2014 складено акт №220/15/31577685, в якому зафіксовано порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за березень 2014 року в сумі 448058,00 грн. (том 1 а.с. 15-35).

На підставі вказаного акта Полтавською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.07.2014 №0001191500, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 672087,00 грн., в тому числі 448058,00 грн. - за основним платежем та 224029,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 12-13).

Позивач, не погоджуючись із висновками акта перевірки, правомірністю зменшення йому суми бюджетного відшкодування з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком сулу першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 Кодексу).

Судовим розглядом встановлено, що згідно з поданою ТОВ "Укролія" до Диканського відділення Полтавської ОДПІ податковою декларацією з ПДВ за березень 2014 року (від 18.04.2014 №9022014425, уточнююча від 05.05.2014 №9025148486) та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку 660065,00 грн., яку сформовано з врахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: за лютий 2014 року (від 19.03.2014 №9014665591, уточнююча від 11.04.2014 №9019438817) складає 660065,00 грн.

Як слідує зі змісту акту перевірки від 24.06.2014 №220/15/31577685 висновок про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту лютого 2014 року податку на додану вартість в загальному розмірі 448057,82 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ "Сапсан-Юг" по придбанню у останнього олії соняшникової нерафінованої, що призвело до зменшення за наслідками перевірки суми бюджетного відшкодування з ПДВ, перевіряючі обґрунтовують висновками акту ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.04.2014 №238/22-03/34059455 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Сапсан-Юг" (ЄДРПОУ 34059455) за період діяльності з 01.01.2013 по 28.02.2014" (том 1 а.с. 238-252), яким встановлено: - відсутність ТОВ "Сапсан-Юг" за юридичною адресою; - формування підприємством податкового кредиту за рахунок сум ПДВ за результатами господарських операцій (придбання соняшникової олії, макухи) з ризиковими суб'єктами господарської діяльності; - відсутність у підприємства трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду господарської діяльності.

Крім того, перевіряючі в акті від 24.06.2014 №220/15/31577685 вказують на: 1) недоліки у оформленні первинних бухгалтерських документів; 2) відсутність реєстрації деяких транспортних засобів, зазначених у товарно-транспортних накладних в якості автомобілів, якими здійснювалося транспортування ТМЦ, у базі даних ДАІ України, належність частини вказаних в ТТН транспортних засобів не автотранспортним підприємствам, які згідно документів надавали послуги з транспортування ТМЦ, а різним фізичним особам, які, в свою чергу, декларують відсутність діяльності, доходу, майна, в тому числі транспортних засобів; 3) відсутність будь-яких основних засобів та виробничих потужностей у ТОВ "Сапсан-Юг".

Враховуючи наведене, перевіркою встановлено нереальність здійснення поставок товарів від ТОВ "Сапсан-Юг" до ТОВ "Укролія".

Як слідує з матеріалів справи, 30.01.2014 між ТОВ "Укролія" (покупець) та ТОВ "Сапсан-Юг" (постачальник) укладено договір поставки №300114-1, предметом якого є поставка на користь покупця олії соняшникової нерафінованої вимороженої (пресової) (том 1 а.с. 71-75).

У подальшому, сторонами підписані додаткова угода від 30.01.2014 №1, специфікація №1 від 30.01.2014, специфікація №2 від 31.01.2014 та специфікація №3 від 07.02.2014 (том 1 а.с. 76-79).

В рамках виконання договору поставки №300114-1 від 30.01.2014 ТОВ "Укролія" у січні, лютому 2014 року придбано у ТОВ "Сапсан-Юг" товарно-матеріальні цінності - олію соняшникову нерафіновану виморожену (пресову) 1 сорту на загальну суму 2 688 347,00 грн, в тому числі ПДВ - 448057,82 грн, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних (том 1 а.с. 62-70, 145, 149, 153, 158, 162, 167, 175, 183, 187, 191, том 2 а.с. 63-67).

Згідно виписаних ТОВ "Сапсан-Юг" за результатами реалізації позивачу товару податкових накладних, позивачем включено суму податку на додану вартість у загальному розмірі 448057,82 грн до складу податкового кредиту за лютий 2014 року та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за вказаний період (том 1 а.с. 37-61).

Судовим розглядом встновлено, що відповідно до умов договору поставки №300114-1 від 30.01.2014 та специфікацій до нього транспортування придбаної ТОВ "Укролія" у ТОВ "Сапсан-Юг" олії здійснювалося як власними силами за рахунок позивача (в тому числі власним транспортом та транспортом залучених ним автопідприємств ПП "Амарант-транс", ПП "Диканські хутори"), так і силами продавця - ТОВ "Сапсан-Юг" шляхом залучення останнім підприємств-перевізників ПП "Красніков", ТОВ "Транс Сервіс 1", ПП "Диканські хутори", ТОВ "Бєлтранс", з пункту навантаження, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Знаменівка, вул. Польова, 1в, в пункт розвантаження, розташований за адресою: Полтавська область, м. Зіньків, вул. Фрунзе, 146.

На підтвердження реальності транспортування ТМЦ представником позивача до матеріалів справи були долучені товарно-транспортні накладні, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №5045 від 22.02.2013, укладений між ТОВ "Укролія" та ПП "Диканські хутори", з урахуванням додаткової угоди до нього, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №38 від 04.02.2014, договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №5117 від 29.08.2013, укладений між ТОВ "Укролія" та ПП "Амарант-Транс", з урахуванням додаткової угоди до нього, акт надання послуг №21 від 31.01.2014, (том 1 а.с. 146, 150, 154, 159, 163, 168, 170, 176, 178, 180, 184, 188, 192, том 2 а.с. 14-25, 178-179).

Посилання відповідача на документальне не підтвердження транспортування товару (олії соняшникової нерафінованої) від ТОВ "Сапсан-Юг" до позивача з підстав зазначення в ТТН транспортних засобів ДАФ СА8598СН та Сканія ВІ8862ВІ, відсутніх в базі даних ДАІ (лист УДАІ УМВС України в Полтавській області від 11.06.2014 №11/9-4969 /том 1 а.с. 235/), дефектів змісту товарно-транспортних накладних, в тому числі не зазначення у них точних адрес пунктів навантаження та розвантаження, складів або виробничих потужностей, суми, на яку відпущено товар, час вибуття/прибуття автомобіля для завантаження та розвантаження, судом відхиляються з огляду на наступне.

Так, у матеріалах справи наявний акт про виправлення описки в ТТН №0062 від 31.01.2014 від 01.02.2014 стосовно даних про реєстраційний номер автомобіля з "Сканія ВІ 88-62 ВІ" на "Сканія ВІ 88-68 ВІ", тобто відсутність у базі даних ДАІ автомобіля "Сканія ВІ 88-62 ВІ" пояснюється допущенням помилки в номері транспортного засобу.

Також, на запит суду першої інстанції, УДАІ УМВС України в Полтавській області направлено лист-відповідь від 02.10.2014 №11/9-7494 (том 2 а.с. 119-121), згідно якого в Національній базі даних "Автомобіль" мається інформація про транспортний засіб з державним номерним знаком НОМЕР_1, а також у вказаній базі відсутня інформація про транспортний засіб з державним номерним знаком НОМЕР_2, проте мається інформація про транспортний засіб DAF FT 105.410 з державним номерним знаком НОМЕР_2. Таким чином, мало місце допущення описки в ТТН в частині вірного зазначення державного номерного знака транспортного засобу ДАФ СА8598ВН, що у подальшому призвело до надання УДАІ УМВС України в Полтавській області на запит контролюючого органу відповіді про відсутність відповідного транспортного засобу у базі даних.

Здійснення підприємствами-перевізниками (ТОВ "Бєлтранс", ПП "Диканські хутори") транспортування ТМЦ автомобілями, що зареєстровані на інших фізичних осіб (ОСОБА_1, ОСОБА_2), які декларують відсутність діяльності, доходу, майна, в тому числі й транспортних засобів, не свідчить про нереальність спірних господарських операцій та не спростовує фактичне перевезення товарів. Так, в ході перевірки відповідачем не з'ясовувалось питання щодо підстав користування перевізниками відповідних транспортних засобів. На позивача чинне законодавство не покладає обов'язку щодо перевірки наявності у продавця товарів чи у відповідного перевізника правових підстав для користування певними транспортними засобами.

Щодо не зазначення у ТТН точних адрес пунктів навантаження та розвантаження, складів або виробничих потужностей, то колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 1 додаткової угоди від 30.01.2014 до договору поставки №300114-1 від 30.01.2014 сторони узгодили для спрощення в оформленні ТТН, в графі "пункт навантаження" та "пункт розвантаження" зазначати назву населеного пункту, повна назва яких вказується в специфікаціях (том 1 а.с. 76).

Крім того, виходячи з положень Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, а відтак недоліки у їх оформленні або взагалі відсутність ТТН не може свідчити про нереальність господарських операцій з купівлі-продажу ТМЦ.

Матеріали справи містять листи підприємств-перевізників ТМЦ ТОВ "Амарант-Транс", ПП "Диканські хутори", ТОВ "Бєлтранс", якими останні підтверджують транспортування олії соняшникової нерафінованої з с. Знаменівка до м. Зіньків (том 2 а.с. 175-176), а ТОВ "Бєлтранс" в якості додатків до свого листа було надано також договір транспортного перевезення від 07.02.2014, укладеного між ним та ТОВ "Сапсан-Юг", рахунок-фактуру, податкову накладну, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), реєстр транспортних послуг, товарно-транспортні накладні (том 2 а.с. 181-189).

Згідно листа ТОВ "Сапсан-Юг" від 11.02.2014 №1102-1 (том 1 а.с. 94), олія, яка реалізована на користь ТОВ "Укролія" за договором поставки від 30.01.2014 №300114-1, вироблена на власних виробничих потужностях ТОВ "Сапсан-Юг", розташованих у Дніпропетровській області, Новомосковському районі, с. Знаменівка, вул. Польова, 1в.

Натомість, представники Полтавської ОДПІ посилались на неможливість виготовлення олії на власних виробничих потужностях ТОВ "Сапсан-Юг" з огляду на лист Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 13.08.2014 №11317/7/04-08-15-01-07 (том 1 а.с. 234), відповідно до якого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Знаменівка, вул. Польова, 1в зареєстровано ТОВ Торговий Дім "Сапсан Юг", а виробничі потужності знаходяться в стадії встановлення обладнання.

З цього приводу, також, у матеріалах справи висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 16.09.2013 №05.03.02-04/83786 (том 1 а.с. 91-92), згідно якого по набору приміщень цеху виробництва рослинної олії ТОВ "Сапсан-Юг" за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Знаменівка, вул. Польова, 1в, мається приймальний цех, виробниче приміщення, склад сировини, побутові приміщення з душовими, виробнича сировинна лабораторія. В асортименті - виготовлення олії нерафінованої. У виробничому цеху встановлено обладнання заводського виготовлення. Для збору відфільтрованої олії мається 7 ємностей на 50 м.куб. кожна. Цех забезпечений в достатній кількості проточною гарячою та холодною водою. Освітлення - загальне. В цеху працює 14 чоловік, надано 14 медичних санітарних книжок, медичний огляд пройдений.

Також, матеріали справи містять експлуатаційні дозволи для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів - цеху по виробництву рослинної олії ТОВ "Сапсан-Юг" (том 1 а.с. 93, том 2 а.с. 177) та договір суборенди обладнання №1105 від 05.11.2013, укладений між ПП "Конкорд" та ТОВ "Сапсан-Юг", з урахуванням додатків до нього (том 1 а.с. 136-143).

Відтак, зазначеними документами спростовуються посилання контролюючого органу на те, що виробничі потужності ТОВ "Сапсан-Юг" знаходяться в стадії встановлення обладнання.

Посилання відповідача на лист управління Держземагентства у Новомосковському районі Полтавської області від 14.08.2014 №1859/01-06, відповідно до якого за даними Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 1223282500:02:001:0050, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, у період з 10.10.2005 по 10.10.2010 перебувала в оренді у ОСОБА_3 згідно договору оренди земельної ділянки, реєстраційний номер договору оренди 040512602989, колегією суддів оцінюються критично, оскільки ймовірні допущення порушень земельного законодавства не є підставою для висновку про безтоварність спірних господарських операцій.

На виконання пункту 5.3 договору поставки від 30.01.2014 №300114-1, при відвантаженні товару на адресу позивача кожна партія олії супроводжувалася посвідченням про якість товару та відповідність її вимогам ДСТУ 4492:2005 із зазначенням дати виготовлення даної партії товару (том 1 а.с. 144, 148, 152, 157, 161, 165-166, 172, 173-174, 182, 186, 190). При цьому, матеріали справи містять обґрунтовані пояснення ТОВ "Укролія" щодо наявності відмінностей у датах видаткової накладної чи ТТН та посвідченнях якості (том 2 а.с. 172-174).

В ході судового розгляду справи відповідачем не було представлено суду доказів на підтвердження того, що лабораторія, яка проводила лабораторні вимірювання, випробування та дослідження поставленої ТОВ "Сапсан-Юг" на користь позивача олії соняшникової нерафінованої є неакредитованою.

Судовим розглядом встановлено, що розвантаження товару за адресою: Полтавська область, м. Зіньків, вул. Фрунзе, 146, зумовлено укладенням між ТОВ "Укролія" (замовник) та ТДВ "Укроліяпродукт" (виконавець, раніше ТДВ "Зіньківський комбікормовий завод") договору про надання послуг №7 від 04.01.2013 (з урахуванням додаткової угоди та специфікацій до нього), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги з переробки олії соняшникової нерафінованої пресової, наданої замовником, в олію соняшникову рафіновану дезодоровану виморожену (отриману з пресової) марки "П", а замовник зобов'язується прийняти готову продукцію і оплатити послуги виконавця (вартість послуг) на умовах, передбачених договором (том 2 а.с. 5-11). Виконання сторонами умов вказаного договору підтверджується актом виконання робіт (надання послуг) /том 2 а.с. 12/. Про наявність у ТДВ "Укроліяпродукт" виробничих будівель за адресою: Полтавська область, м. Зіньків, вул. Фрунзе, 146, свідчать експлуатаційний дозвіл для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, технічний паспорт на виробничі будівлі (том 2 а.с. 46-62)

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "Укролія" не має власних цехів рафінації та фасування олії, а тому на договірних засадах користується послугами ТДВ "Укроліяпродукт" (раніше - ЗАТ "Зіньківський комбікормовий завод").

Крім цього, з матеріалів справи вбачається надходження олії та її рух по виробництву, який згідно наданих документів, відображається наступним чином.

Надходження олії проходило через автомобільні ваги, що підтверджується записами в канцелярській книзі ТДВ "Укроліяпродукт" (раніше - ЗАТ "Зіньківський комбікормовий завод") та витягом з журналу зважування (том 2 а.с. 44, 190-197) та приймалося за актами приймання жирової сировини і прибутковим ордерами приймання жирової сировини (том 1 а.с. 147, 151, 156, 160, 164, 169, 171, 177, 179, 181, 185, 189, 193). При прийманні товару проводилися лабораторні випробування з метою встановлення якості товару, про що робилися відповідні записи в Журналі супровідних документів та перевірки автоцистерн (том 2 а.с. 68-74,130-140). Надані послуги по рафінації підтверджуються виробничим звітом з рафінації олій та жирів (том 2 а.с. 27).

Матеріали справи містять документи, що підтверджують придбання ТОВ "Сапсан-Юг" у різних суб'єктів господарювання (ТОВ "ВКМ Груп", ПП "Агро-Ширак", ТОВ "Тегма" та ін.) олії соняшникової нерафінованої, макухи соняшникової, брикетів з лушпиння соняшника, а саме: накладні на передачу готової продукції, видаткові накладні, податкові накладні, накладні, рахунки-фактури, договори поставки, з урахуванням специфікацій, договір купівлі-продажу (том 1 а.с. 96-132, том 2 а.с. 198-220). Вказана обставина свідчить про наявність у ТОВ "Сапсан-Юг" товару, що у подальшому був реалізований в січні та лютому 2014 року на користь позивача.

Використання придбаної у ТОВ "Сапсан-Юг" олії у господарській діяльності ТОВ "Укролія" підтверджується відомістю реалізації олії рафінованої дезодорованої за лютий 2014 року (том 2 а.с. 26).

Твердження представників Полтавської ОДПІ про наявність недоліків у оформленні ряду первинних бухгалтерських документів судом відхиляються, оскільки сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також, судовим розглядом встановлено, що постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СУ УМВС України в Полтавській області старшого лейтенанта міліції Калініна М.В. від 06.11.2014 на підставі ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з встановленою відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України, закрите кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014170000000369 від 27.08.2014, оскільки слідством було зібрано ряд доказів, які підтверджують реальність взаємовідносин ТОВ "Укролія" з ТОВ "Сапсан-Юг", а саме: договори поставок, договори про надання послуг, договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом, документи по оприбуткуванню, дозвільні та реєстраційні документи та інше (том 2 а.с. 230-232).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підтвердження реальності спірних господарських операцій між ТОВ "Укролія" та ТОВ "Сапсан-Юг", а отже і відсутність порушень правил формування податкового кредиту позивачем, визначених статтею 198 Податкового кодексу України.

Обґрунтовуючи відсутність у позивача права на податковий кредит щодо сум податку, сплаченого при придбанні олії у ТОВ "Сапсан-Юг", відповідач посилається на висновки акту ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.04.2014 №238/22-03/34059455 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Сапсан-Юг" (ЄДРПОУ 34059455) за період діяльності з 01.01.2013 по 28.02.2014" (том 1 а.с. 238-252).

За інформацією, викладеною в даному акті, ТОВ "Сапсан-Юг" відсутнє за юридичною адресою, здійснює формування податкового кредиту за рахунок сум ПДВ за результатами господарських операцій (придбання соняшникової олії, макухи) з ризиковими суб'єктами господарської діяльності, у підприємства відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду господарської діяльності.

Разом з тим, запис про відсутність за місцезнаходженням ТОВ "Сапсан-Юг" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не міститься, що підтверджується витягом з ЄДР, навпаки зі змісту вказаного витягу слідує, що підприємство неодноразово (зокрема, 13.02.2012, 19.03.2013, 12.11.2013, 18.04.2014) підтверджувало відомості про юридичну особу (том 1 а.с. 80-87).

Крім того, пунктом 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №984, визначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Відповідно до пункту 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232, за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка.

Таким чином, судження податкового органу відносно правильності або неправильності декларування та сплати платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки.

В акті про неможливість проведення зустрічної звірки мають зазначатись лише обставини, котрі зумовили її не проведення.

Відтак, висновки акту ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.04.2014 №238/22-03/34059455 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Сапсан-Юг" ґрунтуються на припущеннях ревізорів, не підкріплені документальними доказами.

В матеріалах справи міститься вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2014 у справі 804/6539/14, якою адміністративний позов ТОВ "Сапсан-Юг" до ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними, рішення, його скасування та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю (том 1 а.с. 200-201). Так, вказаною постановою:

- визнано протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві, які полягають у проведенні зустрічної звірки ТОВ "Сапсан-Юг", за результатами якої складено акт №238/22-03/34059455 від 16.04.2014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Сапсан-Юг" (код ЄДРПОУ 34059455) за період діяльності з 01.01.2013 по 28.02.2014";

- визнано протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо визнання правочинів, укладених ТОВ "Сапсан-Юг" з контрагентами вказаними у акті №238/22-03/34059455 від 16.04.2014 нікчемними в силу припису закону;

- визнано протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо коригування показників податкової звітності ТОВ "Сапсан-Юг";

- зобов'язано ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві відновити показники податкової звітності ТОВ "Сапсан-Юг" з податку на додану вартість, які ТОВ "Сапсан-Юг" зазначило у податковій декларації з податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 28.02.2014;

- визнано протиправним та скасовано рішення №92 від 16.04.2014 ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Сапсан-Юг" з моменту його складання, тобто з 16.04.2014.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 у справі №804/6539/14 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2014 (том 2 а.с. 233-235). Відтак в силу припису статті 254 КАС України вказана постанова набрала законної сили.

За умови підтвердження реальності проведення господарських операцій та фактичного отримання товару, а також дотримання правил формування податкового кредиту, визначальною умовою для відшкодування ПДВ з бюджету є встановлення фактичної сплати сум ПДВ в ціні товару (послуг) особою, яка заявляє таке відшкодування.

Як слідує з наявних у матеріалах справи платіжних доручень, позивач розрахувався з ТОВ "Сапсан-Юг" за придбаний у січні, лютому 2014 року товар у повному обсязі (том 2 а.с. 75-79).

Таким чином, встановлено фактичну сплату ТОВ "Укролія" сум ПДВ у ціні придбаних у ТОВ "Сапсан-Юг" товарів.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, є необґрунтованим, тобто винесеним без урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а тому є протиправним.

Отже, доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2014р. по справі № 816/3644/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А. Судді (підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 26.01.2015 р.