Рішення

від 26.01.2015 по справі 904/9366/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.01.15р. Справа № 904/9366/14 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛОДОВОЧЕВИЙ КОМБІНАТ "ХЕРСОН", м. Херсон

до товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТИК М", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості

Суддя Петренко І.В.

Cекретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон", м.Херсон (далі по тексту - позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик М", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (далі по тексту - відповідач) в якій просить суд:

- для забезпечення позову накласти арешт на майно або грошові суми відповідача, що знаходяться на його рахунках та відповідають розміру суми позову та можливим судовим витратам;

- стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 119927,40грн.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № 1/24-11 від 24.11.2014р. ухвалою суду від 27.11.2014р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 15.12.2014р.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №27/03 поставки товару від 27.03.2014р. в частині оплати товару.

Вимога про забезпечення позову обґрунтована тим, що позивач просить суд вжити заходів до забезпечення позову з метою запобігання можливих порушень його майнових прав, пришвидшення процесу стягнення виконавчою службою заборгованості та подальшою спроможністю виконувати свою господарську діяльність.

Суд розгляд справи відкладав з 15.12.2014р. до 15.01.2015р.; з 15.01.2015р. до 26.01.2015р.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Про час та місце судового засідання сторони належним чином повідомлені, що підтверджується копією реєстру поштових відправлень суду.

26.01.2015р. повноважний представник позивача в судове засідання не з'явився, вимоги суду виконав належним чином.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав у повному обсязі.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На думку суду неявка у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

До уваги! Копію позовної заяви та додані до неї документи відповідач отримав 19.01.2015р., що підтверджується витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", який долучено до матеріалів справи.

Копія ухвали про порушення провадження у справі повернулася на адресу господарського суду 16.12.2014р. з відміткою пошти "организация выбыла".

Копія ухвали про відкладення розгляду у справі повернулася на адресу господарського суду 16.01.2015р. з відміткою пошти "организация выбыла".

Господарський суд наголошує, що місцезнаходження відповідача, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, як на момент надходження позовної заяви до суду, так і на дату ухвалення рішення - 50005, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, Дзержинський район, вулиця Тбіліська, будинок 4.

Таким чином, відповідач без поважних причин не з'являвся в судові засідання та не виконував вимоги суду. Докази зворотного суду не надано.

Двомісячний строк, передбачений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, вирішення спору закінчився, у зв'язку з чим відсутня можливість відкладати розгляд справи.

Судом оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.01.2015р. в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, прийнято рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон" (далі по тексту - позивач, постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантик М" (далі по тексту - відповідач, покупець) укладено договір №27/03 поставки товару (далі по тексту - договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах та в порядку визначених даним договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках до даного договору, або накладних, які після підписання сторонами є невід'ємними частинами даного договору.

Пунктом 1.4 договору визначено, що перелік уповноважених на отримання товару представників покупця, сторони затверджують у додатку №3 до даного договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна товару зазначається в додатку №1 до даного договору та накладних постачальника і оплачується покупцем в національній валюті України.

Відповідно до пункту 3.3 договору загальна вартість даного договору складається з суми вартості відвантажених постачальником товарних партій.

Пунктом 3.4 договору визначено, що оплата кожної партії товару здійснюється покупцем, з відстрочкою платежу протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту здійснення поставки товару покупцю.

Пунктом 3.5 договору визначено, що моментом здійснення поставки товару сторони вважають дату отримання товару, яка вказується уповноваженими представниками покупця у відповідних товаросупровідних документах.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014р., але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань по даному договору. У разі відсутності до дати закінчення строку дії договору повідомлення, направленого рекомендованим листом, від будь-якої зі сторін про розірвання договору, строк дії цього договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 31 грудня наступного календарного року включно (пункту 7.1 договору).

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач поставив на адресу відповідача товар, що підтверджується видатковою накладною №173 від 01.04.2014р. на суму 65867,04грн. (а.с.10) та видатковою накладною №256 від 23.04.2014р. на суму 54060,36грн. (а.с.11).

У зв'язку з тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору свої зобов'язання з оплати товару не виконав позивач звернувся до господарського суду за захистом свої прав.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на положення пункту 3.4 договору, строк оплати товару за видатковою накладною №173 від 01.04.2014р. на суму 65867,04грн. (а.с.10) та видатковою накладною №256 від 23.04.2014р. на суму 54060,36грн. (а.с.11) є таким, що настав.

Доказів оплати отриманого від позивача товару у сумі 119927,40грн. чи повернення вказаного товару позивачу, суду першої інстанції відповідачем не надано.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1). Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч.2). У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч.3). Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу (ч.4). Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (ч.5).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2398,55грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" господарський суд вирішив повернути позивачу надміру сплачений судовий збір у розмірі 1,45грн. за платіжним дорученням №312 від 16.06.2014р.

Вимога позивача щодо вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки підставою до забезпечення позову, відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заява позивача, на думку суду, недостатньо обґрунтована, наведені в ній підстави, не свідчать про наявність таких обставин.

Керуючись Законом України „Про судовий збір", ст.ст. 525, 526, 509, 530, 536, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 66, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик М" (50005, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Тбіліська, 4; ідентифікаційний код 38032327) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон" (73481, м.Херсон, смт. Зеленівка, вул.Лесі України, 4; ідентифікаційний код 33824405) 119927,40грн. (сто дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот двадцять сім грн. 40 коп.) - основна заборгованість; 2398,55грн. (дві тисячі триста дев'яносто вісім грн. 55 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон" (73481, м.Херсон, смт. Зеленівка, вул.Лесі України, 4; ідентифікаційний код 33824405) з державного бюджету судовий збір у розмірі 1,45грн. (одна грн. 45 коп.) надміру сплачений платіжним дорученням №312 від 16.06.2014р.

В задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Наказ та ухвалу видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.В. Петренко