Рішення

від 21.01.2015 по справі 910/28388/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/28388/14 21.01.15

За позовомПублічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії доКомунальної бюджетної установи «Контактний центр міста Києва» простягнення 8 127,34 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Поліщук С.О. від відповідача:Рошалова Н.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Київської міської філії (надалі - ПАТ «Укртелеком») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунальної бюджетної установи «Контактний центр міста Києва» (надалі - «Установа») про стягнення 61 178,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про надання послуг щодо передавання даних мережами проводового зв'язку споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти №K.U.-2832 від 25.02.2013 р. позивач надав послуги, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 51 508,71 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 542,17 грн., 3% річних у розмірі 560,05 грн. та інфляційних у розмірі 7 567,29 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.12.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 21.01.2015 р.

20.01.2015 р. від представника позивача надійшли уточнення позовних вимог, в яких позивач просив суд стягнути з відповідача лише 3% річних у розмірі 560,05 грн. та інфляційних у розмірі 7 567,29 грн. у зв'язку з оплатою відповідачем суми заборгованості та пені. Вказана заява за своєю правовою природою є заявою про зменшення розміру позовних вимог, яка приймається судом до розгляду.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги в уточненій редакції підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явилася, на виконання вимог ухвали суду надала відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог в частині основної заборгованості заперечувала у зв'язку з повною оплатою послуг, а також вказувала на неправильний розрахунок заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2013 р. між ПАТ «Укртелеком» (виконавець) та Установою (абонент) було укладено договір про надання послуг щодо передавання даних мережами проводового зв'язку споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти №K.U.-2832 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов'язується у 2013 році надавати замовнику (ДК 016-2010 код 61.10.3) послуги щодо передавання даних мережами проводового зв'язку, а також супутні (додаткові) послуги згідно з переліком та в обсягах, замовлених замовником, які зазначені в додатках до цього договору, а замовник зобов'язується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов, визначених цим договором та додатками до нього.

Згідно з п. 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення виконавцем рахунку-акта на оплату послуг. Цей рахунок одночасно є актом передавання-приймання наданих послуг за розрахунковий період.

За змістом п. 4.2 Договору не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, виконавець виставляє замовнику рахунок для оплати вартості наданих послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавалися послуги.

Пунктом 4.3 Договору визначено, що замовник повинен оплатити рахунок за послуги не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на поточний рахунок виконавця. Оплата послуг проводиться у національній валюті України. У разі неотримання рахунку до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, замовник звертається до служби розрахунків виконавця для отримання інформації про належну до сплати суму.

На виконання умов Договору позивачем у період з грудня 2013 року по серпень 2014 року надавалися, а відповідачем приймалися та оплачувалися послуги, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-актами та платіжними дорученнями за вказаний період.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на необхідність сплати відповідачем 3% річних та інфляційних.

Договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи (рахунки-акти за період з грудня 2013 року по серпень 2014 року) вбачається, що позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на суму 70 701,74 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 4.3 Договору та рахунків, виставлених на оплату наданих послуг, грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем оплачено вартість наданих послуг з порушенням встановленого п. 4.3 Договору строку, а саме станом на момент звернення позивача до суду у відповідача виникла заборгованість у розмірі 51 508,71 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин має місце прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати наданих послуг за Договором.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 560,05 грн. та інфляційних у розмірі 7 567,29 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 21.01.2014 р. по 30.09.2014 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду, враховуючи приписи ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України (оскільки 20.04.2014 р., 20.07.2014 р. та 20.09.2014 р. припадають на вихідний день) розмір інфляційних та 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, становить 3 396,18 грн. та 557,50 грн. відповідно. В іншій частині інфляційні (4 171,11 грн.) та 3% річних (2,55 грн.) обраховані невірно. Крім того, позивачем в наданому суду розрахунку вказані невірні значення індексів інфляції за спірний період, що призвело до надлишкового нарахування інфляційних втрат за такий період.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Установи на користь ПАТ «Укртелеком» 3% річних у розмірі 557,50 грн. та інфляційних у розмірі 3 396,18 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 4 171,11 грн. та 3% річних у розмірі 2,55 грн. необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунальної бюджетної установи «Контактний центр міста Києва» (01044, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6-А; ідентифікаційний код 38321511) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії (01601, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 18; ідентифікаційний код 21560766) 3% річних у розмірі 557 (п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 50 коп., інфляційних у розмірі 3 369 (три тисячі триста дев'яносто шість) грн. 18 коп. та судовий збір у розмірі 888 (вісімсот вісімдесят вісім) грн. 77 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.01.2015 р.

Суддя В.П. Босий