Рішення

від 19.01.2015 по справі 910/28012/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/28012/14 19.01.15 За позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

до Приватного підприємства «Віллар»

про стягнення 94 001, 57 грн.

Суддя В.О. Демидов

Представники сторін:

від позивача Пушанко І.О. (дов. від 19.02.14 № 10-94-10/д)

від відповідача не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

15.12.2014 позивач - Публічне акціонерне товариства «Укрнафта», звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою №10/2478 від 12.12.2014 до приватного підприємства «Віллар» про стягнення 94 001, 57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару відповідно до договору купівлі-продажу № 07.1139-МТР від 08.02.2014 .

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.12.2014 порушено провадження у справі №910/28012/14 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.12.2014.

Представник позивача з'явився в судове засідання 25.12.2014, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

Представник відповідача в судове засідання 25.12.2014 не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений. Розгляд справи відкладено на 19.01.2015.

Представник позивача з'явився в судове засідання 19.01.2015., надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

Представник відповідача в судове засідання 19.01.2015 вдруге не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

08.02.2014 приватне підприємство «Віллір» -Продавець- (далі по тексту відповідач) та публічне акціонерне товариство «Укрнафта» - Покупець - (далі по тексту позивач) уклали договір куплі-продажу № 07.1/139-МРТ (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір), за умовами якого п. 1.1. Продавець (відповідач) зобов'язався передати, а Покупець (позивач) прийняти і оплатити товар відповідно до додатку, що є невід'ємною частиною Договору.

Пунгктом 2.1 визначено, що номенклатура та кількість товару повинні відповідати додатку до договору.

Умови постачання і приймання товару визначені главою 3 даного договору, відповідно до п.п. 3.2, 3.3.1 якого сторони встановила, що датою поставки товару вважається дата підписання акту приймання-передачі. Право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент підписання сторонами цього акту; відвантаження товару проводиться лише після отримання згоди покупця про готовність до прийняття товару.

Пунктом 8.5. договору передбачено, що у випадку невиконання продавцем взятих на себе зобов'язань продавець компенсує покупцю повну суму збитків.

Сторонами передбачені санкції за неналежне виконання умов договору. Пунктом 8.7. сторони погодили, що за порушення терміну поставки або недопоставки товару продавець виплачує штраф у розмірі 15 % від суми простроченого або недопоставленого згідно додатку товару .

Пункт 9.2. визначає що сторона, для якої створилась неможливість виконання зобов'язань за договором, повинна негайно, (але не пізніше трьох днів після настання події, обставин, вказаних в п.8.1) сповістити сторону про настання або припинення таких обставин.

Додатком до Договору сторони погодили найменування, кількість, вартість товару, умови його поставки та оплати, а саме:

- вартість товару: 626 677,14 грн. (в т.ч. ПДВ 104 446,19 грн.);

- умови поставки: DDP - склад вантажоотримувача (Інкотермс 2010);

- термін поставки: протягом 100 календарних днів з моменту відкриття акредитиву;

Умови оплати: покритий безвідкличний ділимий акредитив, що регулюється «Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів в редакції 2007 року». Акредитив відкривається банком Покупця в ПАТ КБ «Приватбанк», м. Дніпропетровськ. Термін дії акредитиву 140 календарних днів з моменту відкриття. Акредитив виконується банком Покупця шляхом платежу за пред'явленням проти надання Продавцем наступних документів: рахунок на оплату; додаток до Договору; акт прийому-передачі товару між продавцем та відповідачем.

Матеріали справи містять договір «об открытии покритого аккредитива) № Г11-14/0210 від 14.04.2014 та заяву на акредитив № Г11-14/0210 від 08.10.2014, відповідно до якої банк-емітент ПАТ «Приватбанк» відкрив акредитив для банку бенефіціара ПП «Віллар» в сумі 626 677,14 грн. в строк до 01.09.2014.

Матеріали справи містять платіжне доручення №3624-ПБ14 від 07.04.2014 на суму 626 677, 14 грн. в якому в пункті про призначення платежу вказано покриття по акредитиву № Г11-14/0210.

Відповідач своїм листом вих. №04-13/2304 від 24.04.2014 повідомив відповідача про встановлення нових цін на товар, зазначений у договорі, що на 35% більший від встановленої умовами договору , та становить 897 150, 87 грн. та пропозицією про розірвання договору № 07.1/139-МРТ від 08.02.2014 та укладання нового договору (відповідно до п. 2 листа).

Своїм листом від 30.04.2014 № 07.1.2-12/548 ПАТ «Укранафта» зауважило на неможливість внеесння змін до договору № 07.1/139-МРТ від 08.02.2014 в односторонньому порядку, тобто ПП «Віллар» з врахуванням збільшення ціни договору останнім.

05.05.2014 своїм листом №05-13/2304 відповідач зазначає пропонує розірвати договір 07.1/139-МРТ від 08.02.2014 та укласти додаткову угоду.

Своєю відповіддю №07.1.2-12/618 від 20.05.2014 на лист №05-13/2304 від 05.05.2014 позивач повідомив відповідача про незгоду зімни ціни договору 07.1/139-МРТ від 08.02.2014 в односторонньому порядку, та наполягає про виконання умов договору за вказаною ціною за даним договором за товар в сумі 626 677, 14 грн. Також в цьому листі позивач звертає увагу відповідача про сплату штрафу в розмірі 15% від суми простроченого або непоставленого товару, відповідно до п.8.7. договору .

Відповідач листом №06-13/2304 від 21.05.2014 на лист позивача №07.1.2-12/618 від 20.05.2014 просить розірвати договір №07.1.2-12/618 від 20.05.2014 та підписати відповідну додаткову угоду, в якій передбачити повернення акретидитиву №Г11-14/0210 на рахунок ПАТ «Укрнафта».

Листом №07.12-12/666 від 30.05.2014 на лист №06-13/2304 від 21.05.2014 позивач наполягає на виконанню умов договору №07.1.2-12/618 від 20.05.2014, та застосування п.8.7. даного договору.

Листом №07-13/23004 від 17.06.2014 відповідач знов просить розірвати договір №07.1.2-12/618 від 20.05.2014 та підписати відповідну додаткову угоду, в якій передбачити повернення акретидитиву №Г11-14/0210 на рахунок ПАТ «Укрнафта», у зв`зку з неможливістю виконання умов договору №07.1.2-12/618 від 20.05.2014 по визначеній в договорі ціні. ПАТ «Укранафта» надала відповідь на даний лист №07.1.2-12/764 від 25.06.2014 в якій свої вимоги не зігнило.

Матеріали справи містять претензію № 10/1472 від 01.08.2014 про зобов'язання відповідача сплатити кошти відповідно до умов договору в сумі акредитиву - 626 677, 14 грн та 15% штрафу, відповідно до п.8.7 договору, в загальній сумі 94 001, 57 грн., направлену на адресу відповідача 01.08.2014 цінним листом з описом вкладень №0105415480454 та отриману представником відповідача за довіреністю 05.08.2014.

Також, позивач повторно надсилав вимогу №10/2364 від 18.11.2014 до відповідача про необхідність слати коштів у зв'язку з невиконанням останнім вимог договору в сумі 626 677, 14 грн. та 15 % неустойки у вигляді штрафу та відмову про прийняття товару на суму 626 677, 14 грн., направлену на адресу відповідача 19.11.2014 цінним листом з описом вкладень №0100122502974 та отриману представником відповідача за довіреністю 27.11.2014.

В зазначеній вимозі позивач зазначив, що в разі невиконання вимоги про сплату неустойки в семиденний строк, ПАТ «Укрнафта» буде змушено звернутися до суду.

Відповідач відповіді на претензію (вимогу) не надав, суму боргу не сплатив.

Позивачем заявлена до стягнення з відповідача неустойка за непоставлений товар у вигляді штрафу в розмірі 94 001,57 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову повністю з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку з невиконання відповідачем зобов'язань щодо поставки товару за договором купівлі-продажу товару 07.1/139-МРТ від 08.02.2014 .

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, а відповідачем не спростовано факт непоставки обумовленого договором товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - «ГК України») суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин зобов'язані виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Стаття 662 ЦК України закріплює обов'язок зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, закріплений в ст. 663 ЦК України.

Згідно з положеннями ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 ЦК України).

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу №07.1.2-12/618 від 20.05.2014, пунктом 8.7. сторони узгодили, що за порушення терміну поставки товару або недопоставки товару продавець виплачує штраф у розмірі 15% від суми простроченого або недопоставленого згідно додатку товару.

Відповідач не надав відповіді на претензію № 10/1472 від 01.08.2014 та вимогу позивача №10/2364 від 18.11.2014 про зобов'язання відповідача сплатити кошти в сумі акредитиву - 626 677, 14 грн та 15% штрафу, відповідно до п.8.7 договору, в загальній сумі 94 001, 57 грн., та утворену заборгованість не сплатив.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про обг'рутованість стягнення з відповідача суми 15 % штрафу відповідно до умов договору в розмірі 94 001, 57 грн.

Перевіривши розрахунки позивача щодо нарахування 15 % штрафу відповідно до умов договору в сумі 94 001, 57 грн., суд дійшов висновку, що розрахунки відповідають положенню ст. 625 Цивільного кодексу України, умовам укладеного сторонами у справі договору, а тому вказані суми нарахувань підлягають стягненню з відповідача у заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Віллар» (02002, м. Київ, вул.. Раїси Окіпної, буд. 1, код 36688955) на користь публічного акціонерного товариства «Укрнафта» штраф в розмірі 94 001 (дев'яносто чотири тисячі одна) грн. 57 (п'ятдесят сім) коп.. та 1 880 (одна тисяча вісімсот вісімдесят ) грн. 03 коп. судового збору за подання позовної заяви.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 23.01.2015

Суддя В.О. Демидов