cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" січня 2015 р. Справа № 911/4869/14
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго»
до Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим
про стягнення 20 324,86 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
секретар судового засідання: Жиленко Е.В.
Обставини справи:
14.11.2014 Публічне акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (далі-позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом №КОЗ-115-6179 від 23.10.2014 (вх. №5053/14) до Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим (далі - відповідач) про стягнення 20 324,86 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №1086 від 09.12.2005 про постачання електричної енергії, а саме щодо повної та своєчасної оплати за електроенергію. В результаті чого, позивач просить суд, стягнути з відповідача 20 324,86 грн. перевищення договірної величини споживання.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.11.2014 порушено провадження у справі №911/4869/14 та розгляд справи призначено на 25.12.2014.
11.12.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання №6218 від 10.12.2014 (вх. №27886/14) про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.12.2014, на підставі п.1 ч. 1 ст. 77 ГПК України, відкладено розгляд справи №911/4869/14 на 05.01.2015.
Представники позивача та відповідача в судове засідання 05.01.2015 не з'явилися, хоча про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Крім того, у зв'язку з неподанням відповідачем на вимогу суду відзиву на позов, суд на підставі ст.75 ГПК України вважає за можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
У судовому засіданні 05.01.2015 господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:
09.12.2005 між Відкритим акціонерним товариством «ДТЕК Крименерго» (постачальник за договором, позивач у справі) та Управлінням Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим (споживач за договором, відповідач у справі) було укладено договір про поставку електроенергії №1086 (далі-договір), відповідно до розділу 1 договору постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість й здійснює інші платежі (5ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, по графіку погашення заборгованості, по актам порушення ППЕЕ) згідно умовам цього договору й додаткам до договору, які являються його невід'ємними частинами.
Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини енергопостачання.
Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до частин 2, 4 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Відповідно до пункту 6.1 Правил розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору.
Відповідно до п.6 додатку 4.2 до договору та п.4.4. Правил користування електричною енергією затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі-правила) споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.
Відповідно до п.п. 2 п. 10.2. Правил споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також оплачувати інші платежі, згідно умов договору та розрахунків, виставлених на підставі актів про порушення правил та умов договору.
Пунктом 5.1. договору зазначено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживання 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №1 обсяги поставки електричної енергії споживачу та субспоживачу).
Відповідно до п.4.2. Правил та п.5.1. договору у разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.
Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок за спожиту електричну енергію здійснюється за фактичне споживання електричної енергії по площадці вимірювання ТП-304, Сеченова, 25 у листопаді 2013 року складає 4 471 кВт/год.; за листопад 2013 року по площадці вимірювання ТП-304, КЯ-1516 Сеченова, 25 складає 783 кВт/год.; за грудень 2013 року ТП-304, КЯ-1516 Сеченова, 25 складає 891 кВт/год.; за грудень 2013 року ТП-304, Сеченова, 25 складає 5 584 кВт/год.; за березень 2014 року складає 5 291 кВт/год. та за квітень 2014 року складає 4 814 кВт/год., що підтверджується розрахунком №1086/86/1113А1 від 10.11.2013.
Таким чином, фактичні витрати за розрахунковий період листопад 2013 року складають 5 253 кВт/год., фактичні витрати за розрахунковий період грудень 2013 року 6 475 кВт/год., фактичні витрати за розрахунковий період березень 2014 року 5 291 кВт/год., фактичні витрати за розрахунковий період квітень 2014 року 15 515 кВт/год.
Господарським судом встановлено, що відповідачем допущена перевитрата договірної величини споживання електроенергії за листопад 2013 року в обсязі 4 695 кВт/год. на суму 4 847,12 грн., за грудень 2013 року в обсязі 6 475 кВт/год. на суму 6098,39 грн., за березень 2014 року в обсязі 4 821 кВт/год. на суму 4 977,20 грн., за квітень 2014 року в обсязі 4 264 кВт/год. на суму 4 402,15 грн.
Відповідно до 4.4. Правил споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим
тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.
Проте, до матеріалів справи сторонами не додано заяв відповідача, які б свідчили про корегування ним договірної величини.
Пунктом 10 додатку 4.2. до договору зазначено, що рахунки на оплату перевищення граничної величини споживання повинні бути оплачені протягом 5 операційних днів з дати отримання розрахункових документів.
Як вбачається з матеріалів справи про перевитрати договірної величини споживання електроенергії відповідач був повідомлений шляхом отримання рахунків на оплату перевитрати ліміту споживання та актів про перевищення договірної величини споживання про, що свідчить підпис представника відповідача.
Відтак, станом час розгляду спору в суді сума боргу відповідача перед позивачем за спожиту електроенергію становить 20 324,86 грн.
Жодних документів (ні копій платіжних доручень, ні банківських виписок), які б свідчили про здійснення оплати отриманого товару за вищевказаними видатковими накладними відповідачами суду не надано.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повність у розмірі 20 324,86 грн. перевищеної договірної величини споживання.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим (95493, Автономна Ресбуліка Крим, місто Сімферополь, вул. Київська, будинок 158, ідентифікаційний код: 24522128) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» в особі філії «ДТЕК Крименерго» ПАТ «ДТЕК Крименерго» (01032, м. Київ, вул. Льва Толстого, 57, ідентифікаційний код: 00131400) 20 324 (двадцять тисяч триста двадцять чотири) грн. 86 коп. заборгованості та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя В.М. Антонова
Повне рішення складено 26.01.2015 року
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 05.01.2015 |
Оприлюднено | 29.01.2015 |
Номер документу | 42441112 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Антонова В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні