cpg1251
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 грудня 2014 р. Справа № 804/18998/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Агротранс Плюс» про накладання арешту на кошти, -
ВСТАНОВИВ:
Східно-Дніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Східно-Дніпропетровська ОДПІ, позивач) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Агротранс Плюс» (далі - ПП «Агротранс Плюс», відповідач), в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у власності ПП «Агротранс Плюс», на користь держави в особі Східно-Дніпропетровської ОДПІ на суму податкового боргу в загальному розмірі 3105, 00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що ПП «Агротранс Плюс» має податковий борг з податку на додану вартість в сумі 3105, 00 грн., який виник за рахунок несплати донарахованих сум та штрафних санкцій згідно актів камеральної перевірки № 9/15, № 27/15 від 07.11.2012 р. за податковими повідомленнями-рішеннями від 07.11.2012 р. № 0000231640 та № 0000241640. В ході проведених заходів встановлено відсутність майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу та відсутність факту самостійного погашення платником податків податкового боргу. У зв'язку з вказаним, для забезпечення надходження коштів до Державного бюджету України, керуючись положеннями п. 20.1.33 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивач звернувся до суду з відповідним позовом про накладення арешту на кошти і та інші цінності ПП «Агротранс Плюс», що знаходяться в банку, на суму податкового боргу. Представником позивача подано до суду клопотання про розгляд адміністративної справи за відсутності представника контролюючого органу, позовні вимоги було підтримано.
На адресу відповідача судом направлено повістку про виклик у судове засідання, призначене на 12.12.2014 р., яка була отримана представником відповідача 27.11.2014 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Згідно з ч. 8 ст. 35 КАС України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Відповідачем не було подано до суду пояснень чи заперечень проти адміністративного позову. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду також не надходило. Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази по справі, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ПП «Агротранс Плюс» (код ЄДРПОУ 36489164) зареєстроване Покровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 21.05.2009 р., перебуває на податковому обліку в Східно-Дніпропетровській ОДПІ як платник податків.
07.11.2012 р. посадовими особами Східно-Дніпропетровської ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ПП «Агротранс Плюс» за квітень 2012 р., за результатами якої встановлено, що розмір податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначеного в податковій декларації за квітень 2012 р. є меншим, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено розбіжність на суму 1668, 00 грн. - завищення податкового кредиту (контрагент Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології). Платником не надано податкову накладну, яка була включена до податкового кредиту декларації з ПДВ за квітень у зв'язку з її відсутністю, податковий кредит в сумі 1668, 00 грн. не підтверджено, що призвело до заниження податкового зобов'язання на суму 1668, 00 грн. За результатами перевірки позивачем складено акт № 9/15 від 07.11.2012 р.
На підставі акту перевірки № 9/15 від 07.11.2012 р. позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000241640 від 07.11.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Агротранс Плюс» з податку на додану вартість на суму 2085, 00 грн., в тому числі, 1668, 00 грн. - за основним платежем та 417, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Податкове повідомлення-рішення № 0000241640 отримане директором ПП «Агротранс Плюс» особисто 06.12.2012 р.
Посадовими особами Східно-Дніпропетровської ОДПІ 07.11.2012 р. проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ПП «Агротранс Плюс» за вересень 2012 р., за результатами якої встановлено порушення відповідачем норм п.п. 1 п. 49.18 ст. 49 ПК України, а саме, несвоєчасне подання податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 р. (граничний строк подання - 20.10.2012 р., фактично подано 07.11.2012 р.). За результатами перевірки позивачем складено акт № 27/15 від 07.11.2012 р.
На підставі акту перевірки № 27/15 від 07.11.2012 р. позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000231640 від 07.11.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Агротранс Плюс» з податку на додану вартість на суму 1020 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Податкове повідомлення-рішення № 0000231640 отримане директором ПП «Агротранс Плюс» особисто 06.12.2012 р.
Відповідачем податкові повідомлення-рішення від 07.11.2012 р. № 0000231640 та № 0000241640 оскаржені не були, сума грошового зобов'язання є узгодженою.
При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що станом на день розгляду справи, відповідачем суму податкового боргу з податку на додану вартість за податковими повідомленнями-рішеннями від 07.11.2012 р. № 0000231640 та № 0000241640 у загальному розмірі 3105, 00 грн. не сплачено.
Відповідно до п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Керуючись положеннями ст. 59 ПК України, позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 60 від 19.12.2012 р. про обов'язок відповідача сплатити податковий борг у розмірі 3105, 00 грн. Зазначена вимога була направлена відповідачу засобами поштового зв'язку, проте, конверт повернувся на адресу податкового органу із відміткою поштового відділення про повернення «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується матеріалами справи.
Податковий борг за податковою вимогою відповідачем сплачено не було.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вживалися заходи щодо розшуку майна, яке належить відповідачу, для погашення останнім податкової заборгованості.
З метою виявлення та реалізації рухомого та нерухомого майна боржника було направлено запит до КП Павлоградського міжміського бюро технічної інвентаризації та згідно відповіді від 18.10.2012 р. № 12668 на який зазначено, що нерухомість за відповідачем не зареєстрована, до Павлоградської МРЕВ, згідно відповіді від 30.10.2012р. №1505 - автотранспорт не значиться.
У відповідь на запит Східно-Дніпровської ОДПІ від 21.10.2014 р. № 7598/10/27-032 до відділу Держземагенства у Покровському районі останнім повідомлено позивача листом від 30.10.2014 р. № 1722/01-22 про те, що згідно бази даних АС ДЗК на території Покровського району земельних ділянок у власності та користуванні за ПП «Агротранс Плюс» не зареєстровано.
На запит позивача від 7604/10/27-032 від 21.10.2014 р. листом від 25.10.2014 р. № 278 Центром надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування Покровського, Васильківського та Межівського районів, підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області повідомлено, що станом на 25.10.2014 р. згідно БД «АІС Дніпро-ДАІ» та БД НАІС за ПП «Агротранс Плюс» автотранспортних засобів не зареєстровано.
З долученої до матеріалів справи копії довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.10.2014 р. вбачається, що відомості у Державному реєстрі щодо наявності за ПП «Агротранс Плюс» прав власності, інших речових прав, іпотек, обтяжень відсутні.
Згідно з довідкою про рахунки платника податків станом на 06.11.2014 р. по підприємству ПП «Агротранс Плюс» є наступні відкриті банківські рахунки: № 26008500045402 ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, № 26009500045423 ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614.
На вимогу суду представником позивача надано суду довідку про стан розрахунків ПП «Агротранс Плюс з бюджетом, відповідно до якої, у відповідача станом на 12.12.2014 р. наявний податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 3105, 00 грн. Судом встановлено, що грошове зобов'язання є узгодженим, докази протилежного суду не надано. Сума боргу станом на час розгляду справи відповідачем не погашена.
Як вже було встановлено судом, позивачем вживалися заходи щодо розшуку майна, яке належить відповідачу, для погашення існуючої заборгованості, але було встановлено, що нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано. У відповідача навні лише відкриті розрахункові рахунки у банківських установах.
Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Положення п. 94.2 ст. 94 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків.
У відповідності до п. 94.2. ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
Пунктом 94.6 ст. 94 ПК України встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Загальну процедуру застосування адміністративного арешту майна платника податків визначено Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 568, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за № 1839/24371 (далі - Порядок № 568), який розроблений відповідно до статті 94 глави 9 розділу II ПК України.
Так, п. 7.1 п., п. 7.3 розділу VII Порядку № 568 передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу доходів і зборів до суду. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган доходів і зборів подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Суд зазначає, що вказані норми кореспондуються з положенням пп. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 ПК України.
При цьому, положеннями п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.
Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого п. 94.2 ст. 94 ПК України (сформульованого як вичерпний), не повинна розглядатися судами як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.
Наведене пояснюється тим, що норма п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України та п. 94.2 ст. 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини.
За таких обставин звернення податкового органу до суду з вимогою про накладення арешту на кошти з підстав, п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, може здійснюватися без урахування норми пункту 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків. Отже, таке звернення може відбуватися не лише в день прийняття рішення про накладення адміністративного арешту на майно платника податків.
Водночас умовою застосування норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України є відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу.
Відповідна обставина повинна бути підтверджена під час судового розгляду.
Тотожна правова позиція закріплена в інформаційному Листі Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013 р. № 642/12/13-13.
Як вже було встановлено судом та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, у відповідача відсутнє майно, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.
Аналізуючи наведені вище положення законодавства, суд доходить висновку, що наявність у відповідача податкового боргу та відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений відповідний податковий борг, є підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків, що безпосередньо врегульовано п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, якою визначено питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Судом враховано, що адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом забезпечення погашення податкового боргу платником податків, проте позивачем доведено вжиття всіх необхідних заходів для погашення відповідачем податкового боргу, доведено неможливість погашення існуючого ПП «Агротранс Плюс» податкового боргу в інший спосіб.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що докази, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, є законними, допустимими, обґрунтованими, такими, що відповідають дійсним обставинам справи, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства ««Агротранс Плюс», що знаходяться на рахунках № 26008500045402 в ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, № 26009500045423 в ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, у межах суми податкового боргу в розмірі 3105, 00 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Суддя О.М. Неклеса
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2014 |
Оприлюднено | 29.01.2015 |
Номер документу | 42441275 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Неклеса Олена Миколаївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Неклеса Олена Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні