Постанова

від 21.01.2015 по справі 809/4326/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

               ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД                                                               ПОСТАНОВА                                                       ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ "21" січня 2015 р.                                                                                          Справа № 809/4326/14 м. Івано-Франківськ   Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі: Судді Черепія П.М. при секретарі судового засідання Щербяк В.С. за участю представників сторін: позивача: не прибув, відповідача: не прибув, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області. до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ХДВ"              про стягнення заборгованості в сумі 979,00 грн.,-                                                               ВСТАНОВИВ: 24.12.2014 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі – позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХДВ" (надалі – відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 979,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, статті 36, пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України відповідачем не сплачено грошове зобов'язання самостійно визначене ним податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2013 рік в сумі 979,00 грн. Внаслідок чого, просить суд винести рішення, яким стягнути з відповідача вищевказану суму боргу.   Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 року допущено заміну позивача – Державну податкову інспекцію у м. Івано-Франківську на його правонаступника – Державну податкову інспекцію у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області. Представник позивача в судове засідання не прибув, на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, наведених ним у позовній заяві. Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. З урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав. Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Враховуючи вищевикладене, а також наявність у матеріалах справи достатніх доказів, необхідних для вирішення справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності представників сторін. Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав. Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Податковий кодекс України (надалі – Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. У відповідності до вимог статті 36 Кодексу, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи. Згідно статті 38 Кодексу, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 15.1 статті 15 Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Як встановлено в судовому засіданні, 05.07.2012 року відповідач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ. (а.с. 7 -8). Пунктом 54.1 Кодексу встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. З матеріалів справи вбачається, що 26.02.2014 року відповідачем подано до ДПІ у м. Івано-Франківську податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, якою платником податків самостійно узгоджено податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємства за вказаний період. (а.с. 9 - 10). За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Статтею 57.1 Кодексу передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем    відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню (пункт 56.11 статті 56 Податкового кодексу України). З огляду на вказане самостійно визначені відповідачем зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 979,00 грн. несплачені ним у строки встановлені Кодексом, являються узгодженою заборгованістю ТзОВ "ХДВ". Згідно вимог підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Як встановлено з матеріалів справи, позивачем вжиті заходи щодо вручення відповідачу податкової вимоги форми “Ю” за № 3905-25 від 09.07.2014 року на суму 979,00 грн. (а.с. 6). Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що податкове зобов'язання – це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, податковий борг – сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Таким чином, податковий борг відповідача підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2013 рік та іншими доказами, що містяться в матеріалах справи. Доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував. Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до вимог статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти та майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем не погашено, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 979,00 грн. з розрахункових рахунків в банківських установах, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "ХДВ"  та за рахунок готівки. На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-                                                       ПОСТАНОВИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути з розрахункових рахунків в банківських установах, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "ХДВ" (код ЄДРПОУ 38163210) та за рахунок готівки в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 979,00 грн. (дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень).   Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.            Суддя:                                                                                                                Черепій П.М.            Постанова складена в повному обсязі 26.01.2015 року.