Рішення

від 20.01.2015 по справі 922/5681/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2015 р.Справа № 922/5681/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук'яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Фермерського господарства "Лан-П", с. Дзюньків до Товариства з обмеженою відповідальністю "УМПІ ГРУП", м. Харків простягнення коштів за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Лан-П" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "УМПІ ГРУП" (відповідач) про стягнення попередньої оплати у розмірі 50400,00 грн. та судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.12.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.12.2014 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 22.12.2014 року на 20.01.2015 року.

22.12.2014 року позивач у судовому засіданні надав лист про долучення документів до матеріалів справи та відзив на позовну заяву у якому зазначає що позовні вимоги визнає у повному обсязі, але просить суд звернути увагу, що підприємство зазнає матеріальних труднощів та просить відстрочити виконання рішення строком на 3 місяці.

22.12.2014 року відповідач надав через канцелярію суду відзив на позов, в якому визнав позов та просив суд відстрочити виконання рішення суду у зв`язку із матеріальними труднощами.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 06.01.2015 року від представника позивача надійшла заява (вх. № 203) про надання оригіналів документів для огляду суду.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 13.01.2015 року від представника позивача надійшла заява (вх. № 642). Разом із заявою позивач надав письмові пояснення, в яких просив суд відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення суду.

Позивач у призначене судове засідання 20.01.2015 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового повідомлення, яке повернулось на адресу суду з відміткою про вручення.

Відповідач у призначене судове засідання 20.01.2015 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового повідомлення, яке повернулось на адресу суду з відміткою про вручення.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників позивача та відповідача за наявними в справі матеріалами.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20.01.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Як зазначає позивач, 20.08.2014 року між Фермерським господарством "Лан-П" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УМПІ ГРУП" (відповідач) було укладено договір поставки № 20/1-08/14, у відповідності до умов якого, відповідач зобов`язується передати у власність позивача товар в асортименті, кількості та за цінами вказаними в рахунках - фактурах, а позивач зобов`язується прийняти цей товар та провести його оплату на умовах та в порядку, визначених даним договором.

Відповідно до п. 2.1 договору загальна сума даного договору становить суму товару, отриманого по всім накладним на протязі дії даного договору.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що ціни на товар зазначаються у рахунках - фактурах.

Відповідно до п. 3.1 договору відповідач здійснює поставку товару позивачу згідно усних замовлень позивача протягом 5 робочих днів з моменту отримання відповідного замовлення.

Згідно із п. 4.2 договору позивач, на підставі рахунка - фактури складеного відповідачем, проводить оплату товару у розмірі 100% передоплати.

Позивачем на виконання умов вищезазначеного договору, було перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 50400,00 грн., в якості попередньої оплати, що підтверджується платіжним дорученням № 422 від 20.08.2014 року на суму 25200,00 грн. та платіжним дорученням № 452 від 27.08.2014 року на суму 25200,00 грн. (а.с. 15-16).

Вищезазначена оплата була проведена позивачем на підставі рахунку на оплату № 261-01/08 від 20.08.2014 року (а.с. 14).

Відповідач в порушення умов, укладеного між сторонами договору, не здійснив поставки товару позивачу, у строки, передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.2014 року позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу за вих. № 165 (а.с. 17-18) про повернення авансу, сплаченого позивачем в сумі 50400,00 грн. у семиденний строк з моменту отримання вимоги.

Відповідач відповіді на вимогу позивача не надав, своїх зобов`язань щодо поставки товару не виконав, грошові кошти, сплачені авансовим платежем в сумі 50400,00 грн. позивачу не повернув, що й стало підставою для звернення останнього до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За вимогами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги те, що факт перерахування коштів позивачем підтверджується належними доказами, а саме платіжним дорученням № 422 від 20.08.2014 року на суму 25200,00 грн. та платіжним дорученням № 452 від 27.08.2014 року на суму 25200,00 грн. (а.с.15-16), враховуючи те, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо поставки товару та визнав позов у повному обсязі(а.с. 32), суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача передплати в сумі 50400,00 грн., які було перераховано відповідачу в якості авансу правомірна та обґрунтована, тому підлягає задоволенню.

Стосовно клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Пунктом 6 ч. 1 ст . 83 ГПК України передбачене право господарського суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач послався на матеріальні труднощі підприємства.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку підстав для розстрочки чи відстрочки виконання судового рішення.

Судом встановлено, що з огляду на справедливість та розумність як засадничі положення приватного права, рівність і змагальність сторін як принципи господарського судочинства, при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення повинні бути взяті до уваги не тільки інтереси боржника, а і стягувача; обставини, які б свідчили про відповідні інтереси мають бути доведені.

Заявником клопотання не наведено та не доведено належними доказами обставин, які б, з одного боку, об`єктивно свідчили про дійсний фінансовий стан заявника та про реальні заходи, які дозволять виконати рішення суду про стягнення заборгованості у разі надання відстрочки, і, з іншого боку про неможливість виконання рішення інакше, ніж за умов відстрочки (аналогічна позиція висловлена в п. 10 Постанови Пленуму Вищого Господарського Cуду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 року № 14 стосовно розстрочки, відстрочки на стадії виконання судового рішення органами Державної виконавчої служби).

Посилання заявника щодо матеріальних труднощів не може розглядатися як підстава для надання відстрочки виконання судового рішення (аналогічної позиції дотримується й Верховний Суд України в ухвалі від 21.09.11р.).

Інших обставин, які у сукупності потенційно могли б вплинути на вирішення питання щодо відстрочки виконання рішення (відсутність вини з боку боржника у створенні обставин, які можуть бути підставою для таких наслідків; тимчасове перебування його в тяжкому становищі; виконання рішення при наявних обставинах (без відстрочки чи розстрочки) може мати несприятливі наслідки для боржника тощо) заявником не наведено та не доведено суду.

Враховуючи розуміння Європейським судом положень параграфу 1 статті 6 Конвенції "право на суд", що включає і розумний строк виконання судового рішення, приймаючи до уваги інтереси стягувача, недоведеність відповідачем наявності обставин, які об`єктивно унеможливлюють виконання рішення суду, інакше, ніж у випадку відстрочки, зокрема, його фактичного перебування у скрутному фінансовому становищі, а також з огляду на те, що розстрочка, відстрочка виконання рішення є правом господарського суду, а не обов`язком, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 655, 693 Цивільного кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "УМПІ ГРУП" (61204, м. Харків, пр-т Людвіга Свободи, 50В, р/р 26008448640700 в АКІБ "Укрсіббанк" м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 38634723) на користь Фермерського господарства "Лан - П" (22232, Вінницька область, Погребищенський р-н., с. Дзюньків, р/р 26005228432 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805, ЄДРПОУ 03731276) 50400,00 грн. суми передплати за товар за договором № 20/1-08/14 від 20.08.2014 року та 1827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У відстроченні виконання рішення суду - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено 26.01.2015 р.

Суддя О.О. Ємельянова