Постанова

від 22.01.2015 по справі 826/9839/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9839/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Гром Л.М.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Глобал Імпорт" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Глобал Імпорт" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання недійсним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Глобал Імпорт" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 листопада 2013 року № 0003922205.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Глобал Імпорт" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період із 11 по 17 жовтня 2013 року Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Глобал Імпорт" з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства, своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість (далі - ПДВ) за період із 01 січня по 29 лютого 2012 року по взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбас Інвест ВН".

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 21 жовтня 2013 року № 308/22-05/33739210.

Перевіркою встановлено заниження позивачем ПДВ у загальному розмірі 522 714,16 грн., у тому числі за: січень місяць 2012 року - 223145,05 грн.; лютий місяць 2012 року - 299569,11 грн., чим порушено п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

На підставі встановлених порушень, 06 листопада 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 522 714,00 грн. за основним платежем та у розмірі 261 357,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на відсутність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивачем не доведено факту реальності господарських операцій за договором, укладеним з ТОВ "Донбас Інвест ВН".

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.198.6 п. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, у періоді, що перевірявся, між ТОВ "ТК Глобал Імпорт", як покупцем, та ТОВ "Донбас Інвест ВН", як постачальником, укладено договір поставки від 29 листопада 2011 року № 291101, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцю продовольчі товари (печінка яловича, окорок свинний, вирізка свинна, корейка свинна, ошийок свинний, лопатка свинна, окорок курячий), а покупець - прийняти та оплатити їх.

На підтвердження виконання умов договору поставки, позивачем надано: копії видаткових та податкових накладних, звіти про дебетові та кредитні операції, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, рахунки-фактури, акти звірки взаєморозрахунків, довіреності на отримання товарів.

Також, позивачем суду надано копії договорів оренди холодильної камери для зберігання м'яса, укладених з ПАТ «Холодокомбінат № 3», а також договору оренди нежитлового приміщення укладеного з даною юридичною особою.

Так, на підтвердження виконання умов вказаних договорів, у матеріалах справи містяться копії актів виконаних робіт, актів здачі-прийняття робіт та платіжних доручень (Т.1 а.с. 29-32, Т.2. а.с. 121-125).

Позивачем також долучено до матеріалів справи копії актів виконаних робіт щодо надання адміністративних послуг по видачі ветеринарних свідоцтв, складених між ТОВ "ТК Глобал Імпорт" та Об'єднанням ветеринарної медицини в м. Києві Головного управління ветеринарної медицини в м. Києві (Т.2 а.с. 118-120).

Крім того, відповідно до листа Об'єднання ветеринарної медицини в м. Києві Головного управління ветеринарної медицини в м. Києві від 17 вересня 2014 року № 649, суб'єкту господарювання ТОВ "ТК Глобал Імпорт" були видані ветеринарні документи, згідно записів в журналах видачі ветеринарних свідоцтв Ф-2 (Т.2 а.с. 11).

Розрахунки з ТОВ "Донбас Інвест ВН" позивач здійснював у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи (Т.1 а.с. 38-50).

Судом встановлено, що висновок відповідача про заниження позивачем ПДВ ґрунтується на обставинах, виявлених у ході вчинення дій, направлених на проведення перевірки контрагента позивача - ТОВ "Донбас Інвест ВН".

Разом з тим, жодної інформації про вчинення ТОВ "ТК Глобал Імпорт" дій, у результаті яких ним порушено норми податкового законодавства, в Акті перевірки не міститься.

Також, будь-яких обставин, які б свідчили про неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, які містяться у первинних документах позивача, податковим органом в Акті перевірки не наведено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що надані позивачем первинні документи дають змогу стверджувати про реальність господарських правовідносин між позивачем та ТОВ "Донбас Інвест ВН".

Крім того, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що на момент укладення договору з позивачем, ТОВ "Донбас Інвест ВН" не було зареєстроване як юридична особа та як платник податку на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів вважає, що матеріали справи підтверджують вчинення позивачем дій спрямованих на реальне виконання умов укладеної угоди, зокрема, виконання робіт, оплата їх вартості, використання їх у подальшій господарській діяльності.

Колегія суддів також зазначає, що відповідачем не надано доказів визнання правочину між позивачем та контрагентом недійсним у судовому порядку, або доказів наявності судових рішень, які б набрали законної сили з приводу незаконних дій посадових осіб як позивача, так і його контрагента.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи податкового органу щодо заниження ТОВ "ТК Глобал Імпорт" податку на додану вартість у загальному розмірі 522 714,16 грн. є необґрунтованими та безпідставними.

Аналізуючи обставини справи та норми законодавства, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "ТК Глобал Імпорт" та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 06 листопада 2013 року № 0003922205, а тому постанова суду підлягає скасуванню з винесенням нового рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Глобал Імпорт" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2014 року скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Глобал Імпорт" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 06 листопада 2013 року № 0003922205.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.

Повний текст постанови виготовлено 26.01.2015 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.