Рішення

від 21.01.2015 по справі 917/2312/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2015 р. Справа №917/2312/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта"

до приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко"

про стягнення 23508 грн. 66 коп. з врахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог

Суддя Тимошенко К.В.

Представники:

в засіданні суду 14.01.2015р.

від позивача: Хоменко І.І.

від відповідача: Сергієнко С.Д.

в засіданні суду 21.01.2015р.

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

Рішення прийняте після перерви, оголошеної в засіданні суду 14.01.2015р. до 9 год. 30 хв. 21.01.2015р.

10.11.2011р. до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта" про стягнення з приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" 98376 грн. 08 коп., з яких 74580 грн. 80 коп. - заборгованості, 3017 грн. 65 коп. - річних за період з 23.08.2013 року по 29.10.2014 року, 9297 грн. 05 коп. - інфляційних за період з 19.12.2013 року по вересень 2014 року, 11480 грн. 58 коп. - пені за період з 23.08.2013 року по 29.10.2014 року.

09.12.2014 року від позивача надійшла заява від 07.12.2014 року про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути 59580 грн. 80 коп. - заборгованості, 3035 грн. 17 коп. - річних за період з 23.08.2013 року по 07.12.2014 року, 13907 грн. 72 коп. - інфляційних за період з 01.09.2013 року по листопад 2014 року, 6565 грн. 77 коп. - пені за період з 23.08.2013 року по 07.12.2014 року (а.с. 59- 65).

22.12.2014 року від позивача надійшла заява від 16.12.2014 року про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути 3035 грн. 17 коп. - річних, 13907 грн. 72 коп. - інфляційних, 6565 грн. 77 коп. - пені згідно розрахунку, доданого до заяви від 07.12. 2014 року (а.с. 75- 78).

Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, отже заяви не суперечать законодавству.

Виходячи з матеріалів справи вказані заяви не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб. З врахуванням цього заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог прийняті судом.

Вищий господарський суд України у постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2012р. зазначив, що у разі прийняття судом заяви про зменшення розміру позовних вимог, має місце нова ціна позову, виходячи з якої і вирішується спір.

Таким чином, розглядається позов про стягнення з відповідача 3035 грн. 17 коп. - річних, 13907 грн. 72 коп. - інфляційних, 6565 грн. 77 коп. - пені.

Відповідач у відзиві на позов від 14.01.2015р. (а.с.156) позов в частині стягнення річних та інфляційних визнав.

В листі від 23.12.2014р. №1766, який надійшов до суду 26.12.2014р., відповідач просить відмовити в частині стягнення пені в сумі 6565 грн. 77 коп. посилаючись на звернення позивача до суду з пропуском строку позовної давності для стягнення пені (а.с.140).

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Позивач просить стягнути з відповідача 3035 грн. 17 коп. - річних за період з 23.08.2013р. по 07.12.2014р., 13907 грн. 72 коп. - інфляційних за період з вересня 2013р. по листопад 2014р., 6565 грн. 77 коп. - пені за період з 23.08.2013р. по 22.02.2014р. згідно розрахунку, наданого суду 24.12.2014р. (а.с. 115-117).

В обґрунтування заявленої вимоги позивач посилається на те, що, що 12 липня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта" (далі - позивач) та приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" (далі - відповідач), було укладено договір про надання послуг № УФ-12/07/13-Д і відповідно до умов договору позивач зобов"язався надати послугу по збиранню сільськогосподарських культур на площах відповідача методом прямого комбайнування у відповідності з агротехнічними вимогами, а відповідач зобов"язався прийняти роботу та оплатити її на умовах, визначених у договорі про надання послуг № УФ-12/07/13-Д. Позивач вказує, що відповідно до п.3.4. умов договору, за фактично надані позивачем послуги, передбачені договором про надання послуг, відповідач зобов"язаний сплатити позивачу грошові кошти в безготівковій формі, перераховуючи їх на поточний рахунок позивача на підставі підписаного акту протягом 20 днів з моменту підписання акту; тобто відповідач повинен був сплатити грошові кошти до 22.08.2013р., проте він лише частково та з порушенням строку здійснив оплату наданих послуг.

Дослідивши надані у справі докази, суд при вирішенні спору виходить з наступного:

Згідно наданої позивачем копії договору № УФ-12/07/13-Д від 12.07.2013р. (далі - договір), позивач (виконавець) зобов"язався надати відповідачу (замовнику) послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур, а відповідач зобов"язався прийняти та оплатити надані послуги (а.с.13-14).

Пунктом 3.4. договору визначено, що за фактично надані відповідачем послуги, передбачені даним договором, замовник виплачує виконавцю грошові кошти в безготівковій формі, перераховуючи їх на поточний рахунок виконавця на підставі підписаного акту протягом 20 (двадцяти) днів з моменту підписання акту.

Надання послуг по збиранню зерна підтверджено наданого позивачем копією акту № 1 від 02.08.2013р. (а.с.15) і не заперечується відповідачем.

Таким чином, строк оплати наданих послуг сплив 22.08.2014р., що визнають обидві сторони (а.с. 3, 140).

Згідно наданих позивачем доказів, які відповідачем не спростовані, відповідач сплатив 41000 грн. 00 коп. - 23.10.2013р.; 20000 грн. 00 коп. -19.12.2013р.; 15000 грн. 00 коп. - 13.05.2014р.; 59580 грн. 80 коп. - 08.12.2014р. (а.с. 128-134).

Отже, відповідачем порушений встановлений договором строк оплати наданих послуг.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статті 193 Господарського кодексу України, зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання.

Згідно статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Згідно ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що визнання відповідачем позову суперечить законодавству або порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб, отже, виходячи з матеріалів справи визнання відповідачем позову не суперечить чинному законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Виходячи з викладеного вимога позивача про стягнення річних та інфляційних правомірна, визнана відповідачем та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п.4.3 договору за прострочення оплати замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як зазначалось вище, в листі від 23.12.2014р. №1766, який надійшов до суду 26.12.2014р., відповідач просить відмовити в частині стягнення пені в сумі 6565 грн. 77 коп. посилаючись на звернення позивача до суду з пропуском позовної давності для стягнення пені (а.с.140).

В засіданні суду 14.01.2015р. представником відповідача заявлено про застосування позовної давності та подана письмова заява про застосування позовної давності (а.с. 155).

Посилання представника позивача в засіданні суду 14.01.2015р. на статтю 264 ЦК України згідно якої перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов"язку і на те, що перебіг позовної давності переривався частковою оплатою відповідачем вартості наданих послуг, не може бути враховане, оскільки визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, неустойки) і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами.

Викладене підтверджується і постановою пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013р., № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів".

Як зазначалось вище, строк оплати наданих позивачем послуг сплив 22.08.2013р.

Позовну заяву подано 07.11.2014р. (а.с. 44).

Позивач просить стягнути пеню в сумі 6565 грн. 77 коп., яка виходячи з розрахунку позивача нарахована за період з 23.08.2013р. по 22.02.2014р. (а.с.116).

Оскільки пеня нараховується за кожен день прострочки, позовна давність обчислюється також щодо кожного дня, за який стягується пеня.

Таким чином, позивачем пропущена позовна давність в частині вимоги про стягнення пені за період з 23.08.2013р. по 06.11.2013р.

Вимога про стягнення пені, нарахованої за 07.11.2013р. та за наступні дні - до 22.02.2014р., заявлена позивачем в межах встановленої Цивільним кодексом України позовної давності.

Пеня за період з 07.11.2013р. по 18.12.2013р. на суму боргу 94580 грн. 80 коп. складає 1414 грн. 83 коп. (розрахунок судом здійснений з використанням відповідної програми інформаційно-пошукової системи "Ліга"). За період з 19.12.2013р. по 22.02.2014р. пеня по розрахунку позивача складає 1700 грн. 03 коп. (а.с.116).

З врахуванням викладеного вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково в сумі 3114 грн. 86 коп.

В решті суми пені позов задоволенню не підлягає в зв"язку зі спливом позовної давності.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (37240, Полтавська область, Лохвицький район, м.Червонозаводське, вул.Матросова, 10, ЄДРПРОУ 30382533) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта" (19645, Черкаська область, Черкаський район, с.Думанці, вул.Зелена, 1/1, ЄДРПОУ 32908080) 3114 грн. 86 коп. пені, 13907 грн. 72 коп. інфляційних, 3035 грн. 17 коп. річних, 1558 грн. 81 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Виїдати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя Тимошенко К.В.

Повне рішення складено 26.01.2015р.