Ухвала

від 21.01.2015 по справі 826/17044/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17044/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

21 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Старової Н.Е.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра М» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за поданням Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-М» про зупинення видаткових операцій, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра М» про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2014 року подання задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем було подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та ніким не заперечується, ТОВ «Ліра М» має заборгованість з податку на прибуток підприємств у розмірі 541 880,58грн., та з ПДВ у розмірі 710 178,68грн., що підтверджується довідкою №б/н про заборгованість по платежах до бюджету (а.с.7).

Дана заборгованість виникла на підставі податкових повідомлень-рішень №0004092250/12784 та №0004082250/12783 від 20.12.2012 року, та №0000272210, №0000312210, №0000292230, №0000282030 від 12.03.2013 року, які були оскаржені в судовому порядку, але постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2013 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року було відмовлено в задоволенні позову про скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень.

16.10.2014 року Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві винесено податкову вимогу №1326-25 на суму усього 1 252 032,97грн., яка отримана наручно 17.10.2014 року.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно п. 91.1 ст. 91 ПК України та наказу позивача №281 від 15.10.2014р. за відповідачем підприємством - боржником закріплено податкового керуючого - головного державного податкового ревізора - інспектора Марченка О.Г.

На підставі статті 89 ПК України позивачем 22.10.2014 року прийнято рішення №11256/10/26-51-25-34 про опис майна у податкову заставу.

22.10.2014 року позивачем направлено лист №11255/10/26-51-25-34 щодо виділення активів для опису в податкову заставу, який отримано відповідачем 28.10.2014 року, про що повідомив в судовому засіданні представник відповідача.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, останнього було повідомлено про обов'язок надання відповідних документів, щодо забезпечення погашення боргу шляхом опису реального ліквідного майна боржнику, чого ним не було виконано, та, що підтверджується листом №11255/10/26-51-25-34 від 22.10.2014 року.

03.11.2014 року складено Акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого №7 та Акт №7 про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу.

Приписами п. 89.4 ст. 89 ПК України встановлено, що у разі, якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна Згідно з п. 91.4 статті 94 ПК України , у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, в тому, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а зупинення видаткових операцій платника податків ТОВ «Ліра-М» вчинено у відповідності до законодавства, що виключає можливість задоволення вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу . Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на виконання вимог ч.2 ст.72 КАС України , надав до суду належні докази правомірності своїх дій та обгрунтував їх у встановленому законом порядку.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 05.11.2014 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра М» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.