Постанова

від 01.12.2014 по справі 818/1080/14

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2014 р. Справа №818/1080/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.

за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2014 року позивач, Публічне акціонерне товариство виробничо-енергетична компанія "Сумигазмаш", звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи свої вимоги тим, що Державною податковою інспекцією у м. Сумах було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складений акт № 1933/04542778/14 від 03.12.2013 року. На підставі висновків, викладених в акті перевірки та рішення прийнятого за результатами адміністративного оскарження, 24.12.2013р. податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: №0001672203, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 75890,00 грн., у тому числі: 60712,00грн. за основним платежем, 15178,00грн. за штрафними санкціями; №0001682203, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 19197,00грн.; № 0001692203, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 285 658,75грн., у тому числі: 228527,00грн. - за основним платежем, 57131,50 - за штрафними санкціями, та 24.03.2014 року податкове повідомлення-рішення № 0000832203, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 129 325,00грн., у тому числі: 103 460,00 грн. - за основним платежем, 25 865,00 грн. - за штрафними санкціями.

Позивач вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки не відповідають первинним та зведеним документам бухгалтерського та податкового обліку підприємства, зроблені без врахування фактичних даних та відомостей попередніх перевірок, без врахування дії норм податкового законодавства у часі, відповідно рішення податкового органу є протиправним та підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що позивачем в перевіряємому періоді завищені витрати на суму 793915 грн. також підприємством було завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), а також завищений податковий кредит по господарським операціям з ТОВ «Алатаір Альфа Плюс», ТОВ «ТД «УкрСтальМаш», ТОВ "Проект-Інструмент", ТОВ «Метал Сервіс». Дане порушення було встановлено за рахунок того, що до ДПІ у м. Сумах надійшли акти пе ревірок з інших ДПІ про нереальність здійснення господарських операцій. Щодо завищення витрат та податкового кредиту по ТОВ "МЕСКОН" відповідач зазначає, що надані для перевірки вищевказані видаткові накладні не містять повної та достовірної інформації щодо реалізації товарів. Видаткові накладні не містять всіх обов'язкових реквізитів. Документи, що підтверджують перевезення вантажу від ТОВ "МЕСКОН" до ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" на день складання акту перевірки для перевірки не надані, тобто не підтверджено перехід права власності від продавця до покупця, як того потребують умови договору. Також відповідач зазначає, що позивачем завищено витрати в сумі 230836,18 грн. внаслідок включення до їх складу витрат по ліцензійним договорам об'єктів інтелектуальної власності. ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" було включено до складу витрат суми роялті, нарахованої на користь резидента, а саме ТОВ "ЕСТ", які не є платниками податку на прибуток, знаходяться на іншій системі оподаткування. Окрім того, відповідач зазначає, що ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" завищено суму податкового кредиту в результаті включення сум податку на додану вартість по роботам (послугам), які були надані йому постачальником - резидентом ТОВ "ГазмашСервіс" за межами митної території України, тобто операції, здійснені ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" не дають права на включення до податкового кредиту сум ПДВ по послугам, придбаним у ТОВ "ГазмашСервіс".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі направлень від 14 жовтня 2013 року № № 548, 549, 550, 551 та наказу № 511 від 02.10.2013р. Державної податкової інспекції у м.Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області, з 14.10.2013 р. по 26.11.2013 р. відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 31.12.2012р.

За результатами вказаної перевірки складено акті від 03.12.2013р. № 1933/2203/04542778/14 (т.1 а.с.30-129).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Державною податковою інспекцією у м.Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області було винесено:

податкове повідомлення-рішення від 24.12.2013р. № 0001662203, яким ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 161 570,00грн., у тому числі: 129256,00грн. - за основним платежем, 32314,00грн. - за штрафними санкціями (т.1 а.с.162);

податкове повідомлення-рішення від 24.12.2013р. № 0001672203, яким ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 75890,00 грн., у тому числі: 60712,00грн. за основним платежем, 15178,00грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с.163);

податкове повідомлення-рішення від 24.12.2013р. № 0001682203, яким ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 19197,00грн. (т.1 а.с.164);

податкове повідомлення-рішення від 24.12.2013р. № 0001692203, яким ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 285 658,75грн., у тому числі: 228 527,00грн. - за основним платежем, 57131,75 - за штрафними санкціями (т.1 а.с.165).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" оскаржило їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду первинної скарги Головним управлінням Міндоходів у Сумській області було залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Сумах від 24 грудня 2013 року № 0001672203, № 0001682203, № 0001692203 та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24 грудня 2013 року № 0001662203 в частині визначеного грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем на суму 25 796,00грн. та застосованої штрафної санкції у розмірі 6 449,00грн.

У зв'язку із зменшенням податкових зобов'язань, податкове повідомлення- рішення від 24 грудня 2013 року № 0001662203 було відкликане, а ДПІ у м.Сумах винесено нове податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2014 року № 0000832203, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 129325,00грн., у тому числі: 103 460,00 грн. - за основним платежем, 25 865,00 грн. - за штрафними санкціями (т.1 а.с.171).

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 24 березня 2014 року № 0000832203, суд зазначає наступне.

Збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 103 460,00 грн. ДПІ у м.Сумах зроблено на підставі наступних висновків акту перевірки від 03 грудня 2013 року:

1) встановлено завищення витрат за II-IV квартали 2011р. на суму 793 915,0 грн., в т.ч. в результаті їх завищення за III квартал 2011 р. на суму 401 351,00 грн., за IV квартал 2011 р. на суму 392 564,00 грн.

В обґрунтування своєї позиції ДПІ у м.Сумах посилається на зведені дані бухгалтерського обліку, викладені в додатку № 2 до довідки про загальну інформацію акту перевірки. При цьому, в акті перевірки зазначено, що у зв'язку з тим, що витрати підприємства визначалися по даним бухгалтерського обліку, то встановити, по якій саме господарській операції було зроблено дане завищення, немає можливості.

2) зроблено висновок про незаконність включення до складу витрат операцій з придбання товарів на загальну суму 271 596,00 грн. (у тому числі 5 875,00 за 2011 рік, 21090,00 за І квартал 2012р., 9 218,00 за II квартал 2012 року, 24 650,00 за III квартал 2012 року, 210 763,00 за IV квартал 2012 року) по наступним контрагентам:

- ТОВ "Альтаір Альфа Плюс" на суму 11 793,00грн.;

- ТОВ ТД "УкрСтальМаш" на суму 35 642,00грн.;

- ТОВ "Проект-інструмент" на суму 1 760,00грн.;

- ТОВ "Метал Сервіс" на суму 571,00грн.;

- TOB "МЕСКОН" на суму 221 830,00грн.

3) зроблено висновок про порушення ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" пп. 140.1.2 п. 140.1 ст.140 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено витрати по рядку 06.1 Декларації на суму 230 836,18грн., у тому числі: III квартали 2011 року на суму 54000,00грн., IV квартали 2011 року на суму 54000,00грн., IV квартал 2012 року на суму 122836,18грн.

В обґрунтування своєї позиції, ДПІ у м.Сумах посилається на порушення підприємством правил врахування витрат подвійного призначення, зокрема, витрат по сплаті роялті за ліцензійними договорами, укладеними з юридичною особою, платником єдиного податку, та фізичною особою-резидентом України.

Суд не погоджується з вказаними висновками відповідача в зв'язку з наступним.

Акт перевірки не містить жодних відомостей щодо конкретно визначеної господарської операції, яку ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" в порушення податкового законодавства безпідставно віднесло до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Зведені дані показників витрат ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" за період з 01.07.2011р. по 31.12.2011р. наведено у додатку № 2 до довідки про загальну інформацію акту перевірки від 03 грудня 2013 року "Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників витрат, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування".

Висновок податкового органу про завищення підприємством витрат за 2-4 квартал 2011р. є необгрунтованим, оскільки під час формування контролюючим органом зведених показників витрат, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" за період з 01.07.2011р. по 31.12.2011р., Державною податковою інспекцією в м. Сумах не було включено прямі матеріальні витрати по запасам, що були понесені підприємством до набрання чинності розділом III Податкового кодексу України, а також загальновиробничі витрати, понесені підприємством у II (другому) та III (третьому) кварталах 2011 року.

Відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року, р.н. 9006316270, значення ряд.05.1 СВ "собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" було відображено в сумі 162 263,00грн. Детальне відображення цього показника наведено в додатку СВ до рядка 05.1 податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

При цьому, значення показника рядка 05.1 податкової декларації було відображено невірно, у зв'язку з тим, що розділ III Податкового кодексу України та його перехідні положення були застосовані підприємством в редакції закону від 01.07.2011р., без врахування змін, що були внесені до Податкового кодексу України згідно Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" № 3609 від 07.07.2011р., який набрав чинності з 04.08.2011р.

Так, Податковий кодекс України, в редакції закону станом на 01.07.2011р. визначав наступний порядок обліку доходів та витрат.

Відповідно пункту 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України зазначено: "Розділ III цього Кодексу "Податок на прибуток підприємств" застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом".

Відповідно пункту 7 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України зазначено: "Дохід не визначається щодо товарів (результатів робіт, послуг), відвантажених (наданих) після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу в частині вартості таких товарів (результатів робіт, послуг), оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до такої дати, у тому числі в період перебування на спрощеній системі оподаткування".

Відповідно пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, в редакції закону станом на 01.07.2011р., було зазначено: "Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг".

Таким чином, Податковий кодекс України, в редакції закону станом на 01.07.2011р., не визначав податкових наслідків авансів отриманих до 01.04.2011р., тобто до набрання чинності розділом III Податкового кодексу України, та ставив під сумнів можливість включення витрат, понесених до 01.04.2011р., в частині собівартості таких товарів.

Натомість, в податковому та бухгалтерському обліку підприємства враховувались залишки ТМЦ, придбані до набрання чинності розділом III Податкового кодексу України. До 01.04.2011р. витрати по таким товарним запасам фактично не зменшували оподаткований прибуток підприємства. Балансова вартість цих запасів до 01.04.2011р. взагалі не впливала на об'єкт оподаткування, так як валові витрати були компенсовані через механізм обліку приросту/убутку балансової вартості запасів (графа 5 таблиці 1 додатку К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 04.12 та 07 декларації з податку на прибуток за І квартал 2011р.).

Так, відповідно пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зазначалось: "платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді".

З урахуванням викладеного, під час формування показника рядка 05.1 податкової декларації за II квартал 2011 року в частині формування собівартості реалізованої продукції, передоплату по якій було отримано до 01.04.2011р., підприємством помилково не були включені прямі матеріальні витрати по запасам, що раніше обліковувались за механізмом "приріст/убуток" відповідно пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

В той же час, Законом № 3609 від 07.07.2011р., який набрав чинності з 04.08.2011р. були внесені зміни до Податкового кодексу України.

При цьому, Законом № 3609 було встановлено зворотну дію у часі деяких його положень (норм). Так, відповідно абз.2 пункту 2 розділу II Закону № 3609, норми "г" підпункту 123 (щодо змін до підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України) (2755-17) пункту 1 розділу І цього Закону (3609) застосовуються при визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток, починаючи з дня набрання чинності розділом III Податкового кодексу України.

З урахуванням внесених змін, пункт 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України було доповнено абзацом п'ятим який встановлював наступний порядок: "у разі відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг) після набрання чинності розділом III цього Кодексу в рахунок авансів, отриманих до такої дати, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, та здійснені після дати набрання чинності цим Кодексом, за умови, що вони не були включені до складу валових витрат, визнаються витратами на дату відвантаження таких товарів (виконання робіт, надання послуг)".

Підрозділ 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в редакції закону станом на 07.08.2011р., було також доповнено пунктом 26 відповідно якому, балансова вартість товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції станом на кінець звітного податкового періоду, що передував даті набрання чинності розділом III цього Кодексу, визнається витратами в порядку, передбаченому розділом III цього Кодексу.

Витрати підприємства, що помилково не були включені до складу собівартості реалізованих товарів в декларацію з податку на прибуток за II квартали 2011 року, підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку підприємства, а також реєстром кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат ВАТ ВЕК "Сумигазмаш" (додаток № 12 до акту перевірки від 07.10.2011р. №7524/2314/04542778/79 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2011р.).

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Відповідно до пункту 50.2 статті 50 Податкового кодексу України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

У зв'язку з проведенням у період з 05.09.2011р. по 30.09.2011р. комплексної виїзної перевірки, результати якої оформлено актом від 07.10.2011р. № 7524/2314/04542778/79, ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" не подавало уточнюючого розрахунку до декларації за II квартал 2011 року.

У зв'язку із самостійно виявленою помилкою при формуванні показника ряд.05.1 СВ "собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" в декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року, остання була виправлена шляхом уточнення цього показника в декларації з податку на прибуток за III квартали 2011 року.

Зокрема, показник ряд.05.1 СВ декларації за три квартали 2011 року, визначено в сумі 4 384 629,00 грн., у тому числі прямі матеріальні витрати, помилково не відображені в декларації за II квартал 2011 року.

Додаток № 2 до довідки про загальну інформацію акту перевірки від 03 грудня 2013 року "Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників витрат, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" за період з 01.07.2011р. по 31.12.2011р." містить невірне відображення показників рахунків 91 та 791.

Так, відповідно пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, в редакції закону станом на 01.07.2011р., до складу інших витрат підприємства включалися загально виробничі витрати.

У зв'язку зі змінами в законодавстві, пункт 138.10 Податкового кодексу України було виключено на підставі Закону № 3609-VІ від 07.07.2011, зміненого Законом № 4014-VІ від 04.11.2011р. При цьому, як зазначено в законі № 3609-VІ (до змін), цей пункт застосовується з першого числа звітного (податкового) місяця, у якому набирає чинності Закон № 3609.

Першим числом звітного (податкового) місяця, у якому набирає чинності Закон №3609, є 01.08.2011р.

Відповідно до додатку 3В до рядка 06.1 податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2011 року, сума загальновиробничих витрат, які враховувались до 31.07.2011р. включно, складала 918 544,00 грн.

Відповідно до додатку 3В до рядка 06.1 податкової декларації з податку на прибуток підприємств за II квартал 2011 року, сума загальновиробничих витрат складала 702 608,00 грн.

Таким чином, приріст загальновиробничих витрат за перший місяць (липень) III (третього) кварталу 2011 року склав 215 790,00грн.

З 01.08.2011р. загальновиробничі витрати, які обліковувались окремо, почали включатися до собівартості продукції у складі інших прямих витрат (код рядка 05.1.16, додатку СВ).

Так, відповідно пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, в ред. Закону №3609, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничих витрат, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Як вже зазначалося, відповідно пункту 138.4 Податкового кодексу України, в редакції закону станом на 01.07.2011р., витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

З урахуванням цих положень, загальновиробничі витрати, у тому числі сформовані на 31.07.2011р., з 01.08.2011р. почали визнаватися витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

В декларації за 4 квартали 2011 року (річна) виключено додаток 3В, а рядок 06.1 декларації було заповнено з прочерком.

Відповідно рядку 05.1 декларації з податку на прибуток підприємств за 2-4 квартали 2011 року, собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), наростаючим підсумком, склала 6 416 641,00грн., у тому числі 843 856,00 грн. - інші прямі витрати, відображені в рядку 05.1.16 додатку СВ до декларації.

Під час складання додатку № 2 до довідки про загальну інформацію акту перевірки від 03 грудня 2013 року та підрахунку собівартості продукції за IV квартал 2011 року податковим інспектором було враховано прямі матеріальні витрати та загальновиробничі витрати лише IV (четвертого) кварталу 2011 року, в той час як не були враховані "інші прямі витрати", що входили до складу загальновиробничих витрат підприємства у II (другому) та III (третьому) кварталі 2011 року (ряд.06.1 декларації).

Як вбачається з висновку судової економічної експертизи № 731 по адміністративній справі № 818/1080/14 складеного 27.10.2014 р., висновки акту перевірки від 03.12.2013 р. № 1933/2203/04542778/14 щодо завищення Публічним акціонерним товариством Виробничо-енергетичною компанією «Сумигазмаш» витрат за ІІ-ІV квартал 2011р. на суму 793 915,00 грн., документально не підтверджуються та законодавчо не обґрунтовані (т.4 а.с. 87-96).

Таким чином, висновок ДПІ у м.Сумах про завищення підприємством витрат по ряд.05.1 декларації з податку на прибуток за 2-4 квартал 2011 року у сумі 793 915,00 грн. є безпідставним та зробленим без урахування відмінностей бухгалтерського та податкового обліку, а також без врахування особливостей регулювання податкових відносин згідно Закону № 3609 від 07.07.2011р.

Щодо висновків ДПІ у м.Сумах про незаконність включення до складу витрат операцій з придбання товарів на загальну суму 271 596,00 грн. (у тому числі 5 875,00 за 2011 рік, 21090,00 за І квартал 2012р., 9 218,00 за II квартал 2012 року, 24 650,00 за III квартал 2012 року, 210 763,00 за IV квартал 2012 року) по наступним контрагентам: ТОВ "Альтаір Альфа Плюс" на суму 11 793,00грн.; ТОВ ТД "УкрСтальМаш" на суму 35 642,00грн.; ТОВ "Проект-інструмент" на суму 1 760,00грн.; ТОВ "Метал Сервіс" на суму 571,00грн.; TOB "МЕСКОН" на суму 221 830,00грн., оскільки ДПІ у м. Сумах вважає операції по зазначеним контрагентам фіктивними, суд зазначає наступне.

Реальність операцій із зазначеними контрагентами підтверджується наступним обставинами:

1) ТОВ "Альтаір Альфа Плюс" (код 37675706).

Відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, на момент вчинення господарських операцій підприємство було діючим, зареєстроване за адресою: проспект Маяковського, 73, м.Київ, 02232. Основний вид діяльності - оптова торгівля металами та металевими рудами, код КВЕД 46.74.

На підставі рахунку СФ-0002042 від 06.02.2012р. ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" було проведено оплату товару на користь ТОВ "Альтаір Альфа Плюс" в сумі 23 982,78грн., у т.ч. ПДВ 3997,13грн., що підтверджується платіжним дорученням № 533 від 09.02.2012р.

Податкова накладна № 36 від 09.02.2012р. виписана відповідно до дати виникнення права платника податку на податковий кредит, тобто дата здійснення першої з подій, в даному випадку - передоплата (т. 2 а.с.1).

Товар постачався частинами:

- згідно видаткової накладної № РН-0001089 від 13.02.2012р. на суму 18130,08грн. (т. 2 а.с.2). Від імені ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" товар отримав ОСОБА_3 за дов. № 154 від 08.02.2012р. Наказ про прийняття на роботу № 06к від 23.01.2012р.

- згідно видаткової накладної № РН-0001225 від 29.03.2012р. на загальну суму 5786,00грн., в т.ч. ПДВ 964,33грн. (т. 2 а.с.3). Від імені ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" товар отримав ОСОБА_4 за дов. № 410 від 28.03.2012р. Наказ про прийняття на роботу № 69к від 12.09.2011р.

Транспортування товару відбувалося через службу доставки CAT, що підтверджується товарно-транспортними накладними № НК0128518 (Нікополь-Суми) та № ХА0107450 (Харків-Суми). Зі служби доставки товар отримав ОСОБА_5 Наказ про прийняття на роботу № 08к від 06.02.2012р.

Весь товар, що постачався ТОВ "Альтаір Альфа Плюс" було оприбутковано на склад підприємства та використано в подальшому під час виготовлення продукції за відповідними замовленнями.

Що стосується службової записки № 339/07-352 від 02.04.2013р. ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м.Києва про неможливість встановити місцезнаходження платника податків - ТОВ "Альтаір Альфа Плюс", то вона була складена 02.04.2013р., тобто через рік після господарських взаємовідносин між ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" та ТОВ "Альтаір Альфа Плюс", у зв'язку з чим вона не може бути покладена у висновок про відсутність підприємства за юридичною адресою на момент проведення господарських операцій.

2) ТОВ "Торговий дім "УКРСТАЛЬМАШ" (код 36368320).

Відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, на момент вчинення господарських операцій підприємство було діючим, зареєстроване за адресою: вул. Волоколамська, 16, м. Дніпропетровськ, 49000. Основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля, код КВЕД 46.90, оптова торгівля металами та металевими рудами, код 46.72.

На виконання Договору поставки № 21/03 від 22 березня 2011 року (т. 2 а.с.7-8), на підставі рахунку сф-00165 від 03.10.11 ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" (т. 2 а.с.9) було проведено оплату товару на користь ТОВ "ТД "УКРСТАЛЬМАШ" в сумі 19 906,78грн. у т.н. ПДВ 3317,80грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3025 від 14.12.2011р.

ТОВ "ТД "УКРСТАЛЬМАШ" була виписана податкова накладна № 10 від 14.12.2011р. (т. 2 а.с.11).

Товар поставлено частинами:

- по видатковій накладній № 157 від 22.12.2011р. на суму 338,75грн. Від імені ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" товар отримала ОСОБА_6 за дов.№ 826 від 21.12.2011р. Наказ про прийняття на роботу № 97к від 17.04.2006р.

- по видатковій накладній № 0004 від 11.01.2012р. на суму 19 635,00грн. Від імені ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" товар отримала ОСОБА_6 за дов.№ 20 від 10.01.2012р. (т. 2 а.с.12-13)

На суму товару, що залишився неоплаченим, в розмірі 67,75грн. була надана податкова накладна № 4 від 11.01.2012р. (т. 2 а.с.14).

Транспортування товару здійснювало ПП КП "Скін", автомобіль НОМЕР_7, водій ОСОБА_7, що підтверджується товарно-транспортною накладною ТТН-1101/1 від 11.01.2012р. (т. 2 а.с.15).

На виконання Договору поставки № 21/01 від 22 березня 2011 року, на підставі рахунку СФ-0028 від 13.02.2012р. (т. 2 а.с.16) ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" провело оплату товару на користь ТОВ "ТД "УКРСТАЛЬМАШ" в сумі 22 944,00грн., у т.ч. ПДВ 3 824,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 610 від 14.02.2012р.

ТОВ "ТД "УКРСТАЛЬМАШ" була виписана податкова накладна № 5 від 14.02.2012р. (т.2 а.с.18).

ТОВ "ТД "УКРСТАЛЬМАШ" здійснило постачання товару на суму 23 135,20грн. по видатковій накладній № 0026 від 06.03.2012р. (т.2 а.с.19). Від імені ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" товар отримав ОСОБА_4 за дов.№ 288 від 03.03.2012р.

Транспортування товару відбувалося власними силами підприємства з використанням автомобіля ЗИЛ, р.номер НОМЕР_8, водій ОСОБА_8, що підтверджується товарно-транспортною накладною ТТН-01СУМ від 06.03.2012р. та подорожнім листом (т.2 а.с.21,22).

На суму товару, що залишився неоплаченим, була надана податкова накладна № 1 від 06.03.2012р. (т.2 а.с.23).

29.03.2012р. ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" провело остаточний розрахунок за поставлений товар.

Якість поставленого товару підтверджується сертифікатами якості № 603 від 23.02.2010р., № 6785 від 27.12.2010р., № 611/5 від 22.03.2011р., № 1448 від 28.02.2011р., № 1695 від 22.03.2011р. (т.2 а.с.24-28).

Весь товар, що постачався ТОВ "ТД "УКРСТАЛЬМАШ" було оприбутковано на склад підприємства та використано в подальшому під час виготовлення продукції за відповідними замовленнями.

Що стосується акту № 253/22-6/36368320 від 17.05.2013р., складеного ДПІ в Амур-Нижньодніпровсьому районі м. Дніпропетровська, про відсутність ТОВ "ТД "УКРСТАЛЬМАШ" за місцем знаходження, то він був складений 17.05.2013р., тобто більше одного року після господарських взаємовідносин між підприємствами, у зв'язку з чим він не може бути покладений у висновок про відсутність підприємства за юридичною адресою на момент проведення господарських операцій.

3) ТОВ "Метал Сервіс" (код 32024106).

Відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, на момент вчинення господарських операцій підприємство було діючим, зареєстроване за адресою: вул. З. Космодем'янської, 2, кв. 18, м.Суми, 40030. Основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля, код КВЕД 46.90.

На підставі рахунку сф-177 від 08.07.11 ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" провело оплату товару на користь ТОВ "Метал Сервіс" в сумі 1 723,26 грн., у т.ч. ПДВ 287,21 грн. (т.2 а.с.31), що підтверджується платіжним дорученням № 1873 від 09.08.2011р.

ТОВ "Метал Сервіс" виписана податкова накладна № 3 від 09.08.2011р. (т.2 а.с.33).

Товар поставлено по видатковій накладній № РН-000164 від 10.08.2011р. (т.2 а.с.34). Від імені ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" товар отримав ОСОБА_9 за дов. № 563 від 10.08.2011р. Наказ про прийняття на роботу № 10-15-154к/1 від 08.09.2003р., наказ про переміщення № 3к від 18.01.2010р.

Транспортування товару відбувалося власними силами з використанням автомобілю ЗИЛ, р.номер НОМЕР_9, водій ОСОБА_8, що підтверджується ТТН 01СУМ від 10.08.2011р. та подорожнім листом № 007931 від 10.08.2011р. (т.2 а.с.35,36).

Якість поставленого товару підтверджується сертифікатом якості № 5 від 15.12.2011р. (т.2 а.с.37).

Весь товар, що постачався ТОВ "Метал Сервіс" було оприбутковано на склад підприємства та використано в подальшому під час виготовлення продукції.

4) ТОВ "ПРОЕКТ-ІНСТРУМЕНТ" (код 33384423).

Відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, на момент вчинення господарських операцій підприємство було діючим, зареєстроване за адресою: вул.Жуковського, 21, кв.35, м.Дніпропетровськ, 49000. Основний вид діяльності - оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям, код КВЕД 46.74, неспеціалізована оптова торгівля, код КВЕД 46.90.

На підставі рахунку № 3162 від 29.02.2012р. ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" було проведено оплату товару на користь ТОВ "Проект-Інструмент" в сумі 2 112,00 грн., у т.ч. ПДВ 352грн. (т.2 а.с.42), що підтверджується платіжним дорученням № 842 від 01.03.2012р.

ТОВ "Проект-Інструмент" виписана податкова накладна № 2 від 01.03.2012р. (т.2 а.с.45).

Товар поставлено по видатковій накладній № РН-0001891 від 03.08.2012р. (т.2 а.с.44). Від імені ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" товар отримав ОСОБА_9 за дов.№ 277 від 02.03.2012р.

Весь товар, що постачався ТОВ "Проект-Інструмент" було оприбутковано на склад підприємства та використано в подальшому під час виготовлення продукції. До собівартості реалізованої готової продукції в І кварталі 2012р. включено суму 1760,00грн.

Що стосується акту № 877/226/33384423 від 21.01.2013р., складеного ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська про відсутність ТОВ "Проект-Інструмент" за місцем знаходження, то вказаний акт складений 21.01.2013р., в той час як взаємовідносини між підприємствами відбувались протягом лютого-березня 2012р., у зв'язку з чим останній не може бути покладений у висновок про відсутність підприємства за юридичною адресою на момент проведення господарських операцій.

5) TOB "МЕСКОН" (код 37449060)

Відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, на момент вчинення господарських операцій підприємство було діючим, зареєстроване за адресою: вул.Бастіонна, 15, Печерський р-н, м.Київ, 01014. Основний вид діяльності - оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, код КВЕД 46.96.

TOB "МЕСКОН" поставило на користь ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" товар на загальну суму 272 560,80грн., в т.ч. ПДВ 45 426,80грн., зокрема :

- по видатковій накладній № РН-000175 від 13.09.2011р. на суму 3182,40грн., в т.ч. ПДВ 530,40грн. Товар отримала ОСОБА_10 за дов.№ 664 від 12.09.2011р. Наказ про прийняття на роботу № 46к від .03.2008р.

- по видатковій накладній № РН-000186 від 23.09.2011р. на суму 6364,80грн., в т.ч. ПДВ 1060,80грн. Товар отримала ОСОБА_10 за дов.№ 673 від 22.09.2011р.;

- по видатковій накладній № РН-000341 від 20.03.2012р. на суму 2904,00грн., в т.ч. ПДВ 484,00грн. Товар отримала ОСОБА_10 за дов.№ 359 від 19.03.2012р.;

- по видатковій накладній № РН-000353 від 03.04.2012р. на суму 12729,60грн., в т.ч. ПДВ 2121,60грн. Товар отримала ОСОБА_10 за дов.№ 427 від 02.04.2012р.;

- по видатковій накладній № РН-000364 від 20.04.2012р. на суму 6364,80грн., в т.ч. ПДВ 1060,80грн. Товар отримала ОСОБА_10 за дов.№ 494 від 19.04.2012р.;

- по видатковій накладній № РН-000419 від 25.06.2012р. на суму 176196,00грн., в т.ч. ПДВ 29366,00грн. Товар отримала ОСОБА_10 за дов.№ 647 від 25.06.2012р.;

- по видатковій накладній № РН-000446 від 02.08.2012р. на суму 63 367,20 грн., в т.ч. ПДВ 10 561,20грн. Товар отримала ОСОБА_10 за дов.№ 685 від 31.07.2012р.;

- по видатковій накладній № РН-000472 від 03.09.2012р. на суму 1 452,00 грн., в т.ч. ПДВ 242,00грн. Товар отримала ОСОБА_10 за дов.№ 750 від 31.08.2012р. (т.2 а.с.82-89).

Між ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" та ТОВ "МЕСКОН" укладено Договір поставки № 12.03/2012 від 29.03.2012р. (т.2 а.с.51-52).

Відповідно умовам договору поставки № 12.03/2012 від 29.03.2012р. (т.2 а.с.51-52) та специфікації (т.2 а.с.53), постачання товару відбувалось на умовах DDU-м.Суми, ІНКОТЕРМС, тобто місцем поставки товару визначено місто Суми. У зв'язку із викладеним, товарно-транспортні накладні не оформлювались, оскільки останні лише засвідчують відносини, пов'язані з перевезенням вантажу за участю третьої сторони - перевізника. ПАТ ВЕК Сумигазмаш" не брало участі в перевезенні вантажу до м.Суми, оскільки виконання цього обов'язку умовами договору покладено на постачальника - ТОВ "МЕСКОН".

На виконання п.4.6 договору ТОВ "МЕСКОН" надало належним чином завірені діючі сертифікати відповідності на товар (№ РОСС RU.ME55.B02571, № РОСС US.ГБ05.B03543) та Дозвіл на використання товару (№ РРС 00-33760, № РРС 00-36796) (т.2 а.с.54-62).

Розрахунки за отриманий товар проведено у безготівковій формі на загальну суму 275743,20 грн., згідно платіжних доручень: № 2102 від 10.08.11р. на суму 1591,20 грн., № 1834 від 16.08.11р. на суму 1591,20 грн., № 2168 від 16.08.11р. на суму 3182,40 грн. № 1743 від 26.08.11 р. на суму 3182,40 грн., № 452 від 06.02.12р. на суму 2904,0 грн., №758 від 24.02.12р. на суму 12729,60 грн., № 840 від 01.03.12р. на суму 3182,40 грн. № 1219 від 30.03.12р. на суму 3182,40 грн., № 1298 від 04.04.12р. на суму 239563,20 грн., № 2212 від 24.07.12р. на суму 1452,0 грн., № 3318 від 21.12.12р. на суму 3 182,40 грн. (т.2 а.с.72-81).

Станом на 31.12.2012р. обліковувалась дебіторська заборгованість в сумі 82,40грн.

Крім того, постачальником було надано податкові накладні: № 21 від 10.8.2011р., № 29 від 16.08.2011р., № 30 від 16.08.2011р., № 43 від 26.08.2011р., № 7 від 06.02.2012р., № 27 від 24.02.2012р., № 2 від 01.03.2012р., № 32 від 30.03.2012р., № 9 від 04.04.2012р., № 10 від 04.04.2012р., №31 від 24.07.2012р., № 17 від 21.12.2012р. (т.2 а.с.90-101).

Весь товар, що постачався ТОВ "МЕСКОН" було оприбутковано на склад підприємства та використано в подальшому під час виготовлення продукції за відповідними замовленнями.

До собівартості реалізованої готової продукції включено суму 221 830,0 грн., в т.ч. по періодам: IV квартал 2011р. (грудень 2011р.) на суму 5304,00 грн., І квартал 2012р. (лютий 2012р.) на суму 5304,00грн. II квартал 2012р. (квітень 2012р.) на суму 5304,00 грн., III квартал 2012р. (вересень 2012р.) на суму 5304,00 грн., IV квартал 2012р. (жовтень 2012р.) на суму 200614,00 грн.

Щодо помилок в оформленні постачальниками ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" деяких первинних документів бухгалтерського обліку, зокрема, відсутності на видаткових накладних П.І.Б. особи, що відпустила товар (за наявності підпису та печатки підприємства-постачальника), та товарно-транспортних накладних за формою згідно наказу Мінтранспорту України № 128/2568 від 20.02.1998р., на який посилається відповідач, суд зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., на які посилається відповідач в акті перевірки від 03.12.2013р., Закон України "Про автомобільний транспорт", Закон України "Про дорожній рух" не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників) та учасників дорожнього руху. При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, а лише засвідчують відносини перевезення. Сама по собі відсутність товарно-транспортної накладної не є підставою для висновку про відсутність факту переходу права власності на товар.

Законодавче визначення поняття "первинний документ" закріплене положеннями статті 1 "Визначення термінів" Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р., відповідно до яких, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Водночас частини 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999, встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу. Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для особи, яка підпадає під дію цього закону, встановлено альтернативну поведінку, тобто диспозитивність у облікових відносинах.

Так, у відповідності до частини 5 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підприємство самостійно визначає: облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може видаляти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Таким чином, на підтвердження реальності господарських операцій ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" із ТОВ "Альтаір Альфа Плюс", ТОВ "ТД "УКРСТАЛЬМАШ", ТОВ "Метал Сервіс", ТОВ "Проект-Інструмент", ТОВ "МЕСКОН", позивач надав як на перевірку так і суду належним чином оформленні: рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, внутрішні документи, пов'язані з оприбуткуванням та використанням товару, перевіркою якості.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що позивачем надано достатньо доказів на підтвердження фактичності виконання вищевказаних угод позивача з його контрагентами.

Щодо висновків відповідача про нікчемність та недійсність господарських операцій з контрагентами ПАТ ВЕК "Сумигазмаш", а саме: ТОВ "Альтаір Альфа Плюс", ТОВ "ТД "УкрСтальМаш", ТОВ "Проект-інструмент", ТОВ "Метал Сервіс", ТОВ "МЕСКОН", суд зазначає наступне.

Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 Цивільного кодексу України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 Цивільного кодексу України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Податковим інспектором не надано доказів, а так само не було встановлено судами, фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання правочинів ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" з ТОВ "Альтаір Альфа Плюс", ТОВ "ТД "УкрСтальМаш", ТОВ "Проект-інструмент", ТОВ "Метал Сервіс", TOB "МЕСКОН".

Таким чином, перевіркою не доведено та не підтверджено обвинувальним вироком суду наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-гоподарських санкцій. В той час як, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Державною податковою інспекцією не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави. Державним податковим ревізором-інспектором лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг) які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом -є тільки припущенням.

Крім того, посилання в акті перевірки від 03.12.2013р. на частини 1, 5 статтю 203, частини 1,2 статті 215, статтю 216 Цивільного кодексу України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Щодо висновків про порушення ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" пп.140.1.2 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено витрати по рядку 06.1 декларації на суму 230 836,18 грн., у тому числі: за 3-и квартали 2011 року на суму 54000,00грн., за 4-и квартали 2011 року на суму 54000,00 за IV-й квартал 2012 року на суму 122 836,18грн., суд зазначає наступне.

Під час перевірки встановлено, що ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" при виготовленні продукції основного виробництва - автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій (АГНКС), використовує на підставі ліцензійних договорів об'єкти інтелектуальної власності (винахід та корисну модель).

Зокрема, на підставі Ліцензійного договору № 02-11/08Л від 12.11.2008р. про використання винаходу (т.2 а.с.105-107), укладеному з ТОВ "ЕСТ" (код 32023888), ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" за період з 01.07.2011р. по 31.12.2011р. отримало послуги на загальну суму 54 000,00грн., оформлені актами (б/н): від 29.07.2011р. на суму 9000,00грн., від 31.08.2011р. на суму 9000,00грн.; від 30.09.2011р. на суму 9000,00грн.; від 31.10.2011р. на суму 9000,00грн.; від 30.11.2011р. на суму 9000,00грн.; від 31.12.2011р. на суму 9000,00грн.

На підставі Ліцензійного договору про використання винаходу № 01-11/08Л від 12.11.2008р. (т.2 а.с.102-104), укладеному з ТОВ "ЕСТ" (код 32023888), ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" за період з 01.07.2011р. по 31.12.2011р. отримало послуги на загальну суму 54000,00грн., оформлені актами (б/н): від 29.07.2011р. на суму 9000,00грн., від 31.08.2011р. на суму 9000,00грн.; від 30.09.2011р. на суму 9000,00грн.; від 31.10.2011р. на суму 9000,00грн.; від 30.11.2011р. на суму 9000,00грн.; від 31.12.2011р. на суму 9000,00грн.

Всього до складу адміністративних витрат за III-IV картали 2011 року включено 108000,00грн.

Грошові кошти за надані послуги не сплачувались.

На підставі Ліцензійного договору про використання патенту № 07-03-Л/ІУ від 01.06.2012р. (т.2 а.с.108-109), укладеному з ОСОБА_11, ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" отримало послуги на загальну суму 73 997,00грн., про що оформлено акт виконаних робіт б/н від 01.10.2012р.

На підставі Ліцензійного договору про використання патенту № 07-04-Л/ІР від 01.06.2012р. (т.2 а.с.110-111), укладеному з ОСОБА_11, ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" отримало послуги на загальну суму 73 997,00грн., про що оформлено акт виконаних робіт б/н від 01.10.2012р.

Всього до складу адміністративних витрат в IV кварталі 2012 року включено 122836,18грн.

Під час проведення процедури адміністративного оскарження, вищестоящий податковий орган погодився з позицією ПАТ ВЕК "Сумигазмаш", та визнав законним віднесення до складу витрат, витрати підприємства, пов'язані зі сплатою роялті на користь фізичної особи - ОСОБА_11

Що стосується роялті, сплаченого на користь платника єдиного податку - ТОВ "ЕСТ", яке було попередньо включене до складу адміністративних витрат підприємства у 2011 році, суд зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 23.042012р. у справі № 5021/438/12, що набрало законної сили, з ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" на користь ТОВ "ЕСТ" було стягнуто грошову заборгованість за Ліцензійним договором № 2-11/08Л від 12.11.2008р. та Ліцензійним договором про використання винаходу № 01-11/08Л від 12.11.2008р. на загальну суму 646900,00грн., у тому числі за актами виконаних робіт з 01.07.2011р. по 31.12.2011р.

Постановою відділу Державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції від 04.05.2012р. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 23.04.2012р. по справі № 5021/438/12.

Відповідно підпункту 159.1.2 пункту 159.1 статті 159 Податкового кодексу України, платник податку - покупець зобов'язаний зменшити витрати на вартість заборгованості, визнану судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає день набрання законної сили рішення суду про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

На виконання положень Податкового кодексу України, ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" у II кварталі 2012 року самостійно зменшило валові витрати на суму заборгованості, визнаної судом - 646 900,00 грн., що було відображено в податковій декларації з податку на прибуток за II квартали 2012 року та додатку СБ до рядка 03.11 додатка ІД та рядка 06.4.24 додатка ІВ до податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Включення підприємством у III кварталі та IV кварталі 2011 року до складу валових витрат суми роялті за послугами з ТОВ "ЕСТ" (54 000,00 у III кварталі та 54 000,00 у IV кварталі) не вплинуло на об'єкт оподаткування.

Так, за 3 квартали 2011 об'єкт оподаткування ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" мав від'ємне значення та становив (-) 2'728'118,00грн., рядок 07 декларації.

За 2011 рік об'єкт оподаткування ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" мав від'ємне значення та становив (-) 3'001'020,00грн., рядок 07 декларації.

За І квартал 2012 об'єкт оподаткування мав від'ємне значення та становив (-) 3'931'052,00грн., рядок 07 декларації.

Отже, зменшення валових витрат по ТОВ "ЕСТ" на суму 108 000,00 грн. у будь- якому із зазначених періодів не впливає на податкові зобов'язання підприємства, оскільки не створює позитивного значення об'єкта оподаткування. Так, при зменшенні валових витрат по ТОВ "ЕСТ" у 2011 році, об'єкт оподаткування за 2011 рік повинен становити (-) 2893020,00грн. (ряд.07 декларації), який переноситься до ряд.06.5 декларації за I квартал 2012 року. Враховуючи зміни до Податкового кодексу України (п.3 підрозділу IV розділу XX "Перехідні положення", починаючи з І півріччя підприємство має право включати до складу витрат 25% від'ємного значення 2011року. Таким чином, від'ємне значення рядку 06.5 декларації за II квартали 2012 року повинно складати (-) 723255,00, а фактично відображено (-)750255,00. Різниця становить 27000,00.

Якщо підприємство не включило б в 2011 році до складу валових витрат витрати ТОВ "ЕСТ" в сумі 108 000,00грн., наслідком цих дій стало б зменшення показника рядку 06.5 декларації за II квартали 2012 року на суму 27 000,00грн. При цьому, в II кварталі 2012 року ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" повинно було зменшити витрати по ТОВ "ЕСТ" на суму 538900,00грн., а не на 646 900,00грн. (тобто за виключенням 108000,00). Як вбачається, підприємство хоча і допустило порушення податкового законодавства, однак наслідком такого порушення стало зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування в II кварталі 2012 року.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 24 грудня 2013 року № 0001672203, № 0001682203, № 0001692203, суд зазначає наступне.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2011р. по 31.12.2012р. встановлено його завищення на загальну суму 308436,00грн., в т.ч.: за серпень 2011р. на суму 28545,0грн., за жовтень 2011р. на суму 5000,0 грн., за грудень 2011р. на суму 3327,00 грн., за січень 2012р. на суму 12511,00 грн., за лютий 2012р. на суму 50727,00 грн., за березень 2012р. на суму 50612,00 грн., за квітень 2012р. на суму 47927,00 грн., за травень 2012р. на суму 18667,00 грн., за червень 2012р. на суму 17482,00 грн., за липень 2012р. на суму 12742,00 грн., за серпень 2012р. на суму 14166,00 грн., за вересень 2012р. на суму 12000,00 грн., за жовтень 2012 року на суму 500,00 грн., за листопад 2012р. на суму 15033,00грн., за грудень 2012р. на суму 19197,00 грн.

Як зазначено в акті перевірки від 03.12.2013р., ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" завищено суму податкового кредиту в результаті включення сум податку на додану вартість по роботам (послугам), які були надані йому постачальником - резидентом ТОВ "ГазмашСервіс" за межами митної території України, тобто операції, здійснені ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" не дають права на включення до податкового кредиту сум ПДВ по послугам, придбаним у ТОВ "ГазмашСервіс".

В обгрунтування викладеного в акті зазначається:

"Підприємством на порушення: п. 198.4. ст. 198 Податкового кодексу України "Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника".

п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України "Право на віднесення сум податку до податкового кредиту витікає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пп. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України "Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;..."

Пп. 186.2.2. п. 186.2 ст. 186 Податкового кодексу України надано визначення місця поставки послуг, яким є фактичне місцезнаходження нерухомого майна: "фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі що будується, для тих послуг, які пов'язані з нерухомим майном:

а) послуг агентств нерухомості;

б) послуг з підготовки та проведення будівельних робіт;

в) інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується;"

Відповідно до пункту 186.4 статті 186 розділу V Податкового кодексу України, місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 розділу V Кодексу.

Таким чином, вартість безпосередньо виконаних робіт (будівельно-монтажних робіт, послуг), пов'язаних з нерухомим майном, у разі якщо об'єкт нерухомості розташований за межами митного кордону України, не є об'єктом оподаткування ПДВ, а відповідно ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" не мало права на податковий кредит в силу вищезазначених пунктів Податкового кодексу України).

На думку ДПІ у м.Сумах, в результаті зазначених порушень ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" завищено податковий кредит на загальну суму 253 975,06 грн., в т.ч. по періодам: серпень 2011р. на суму 26 666,67 грн. жовтень 2011р. на суму 5 000,00 грн. грудень 2011р. на суму 3326,67 грн. січень 2012р. на суму 12 500,00 грн. лютий 2012р. на суму 40 299,99 грн. березень 2012р. на суму 49 166,67 грн. квітень 2012р. на суму 8 000,00 грн. травень 2012р. на суму 18 666,66 грн. червень 2012р. на суму 17 481,87 грн. липень 2012 р. суму 12 500,16 грн. серпень 2012р. на суму 14 166,37 грн. вересень 2012р. на суму 12000,00 грн. жовтень 2012р. на суму 500,00 грн. листопад 2012р. на суму 15 033,33 грн. грудень 2012р. на суму 18666,67грн.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача у зв'язку з наступним.

Будь-якого рішення про зменшення податкових зобов'язань у контрагента ТОВ "ГазашСервіс" податковим органом не приймалося. Грошові кошти, сплачені ПАТ ВЕК "Сумигазмаш", враховувались в складі податкових зобов'язань з ПДВ і брали участь під час визначення об'єкта оподаткування ТОВ "ГазмашСервіс".

Відповідно пункту 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, в редакції закону на 31.12.2012p., якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Із наведеної правової норми вбачається, що не відносяться до податкового кредиту суми сплаченого податку, в разі придбання товарів/послуг:

1) що не є об'єктом оподаткування;

2) що звільняються від оподаткування.

Виключний перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, наведено в статті 196 Податкового кодексу України.

Виключний перелік операцій, звільнених від оподаткування, наведено в статті 197 Податкового кодексу України.

Операції між ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" та ТОВ "ГазмашСервіс" не підпадають під дію ні статті 196, ні статі 197 Податкового кодексу України, а отже пункт 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, на який посилається ДПІ у м.Сумах, до правовідносин не застосовується.

Натомість, відповідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

Як вбачаться з викладеного, підпункт а) пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України не містить спеціального уточнення, а тому повинен тлумачитись в загальному значенні та застосовуватись до всіх правовідносин, окрім тих, що врегульовані спеціальними нормами. Натомість, підпункт в) пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України містить спеціальне уточнення та підлягає застосуванню до послуг, місцем постачання яких є митна територія У країни.

Відповідно пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, до правовідносин між ТОВ "ГазмашСервіс" та ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" з приводу надання/придбання послуг з монтажу та налагодження АГНКС слід застосовувати саме підпункт а) пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно пункту 194.1 статті 194 Податкового кодексу України, операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Операції між ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" та ТОВ "ГазмашСервіс" не відносяться до операцій, що не є об'єктом оподаткування (стаття 196 ПКУ), звільнених від оподаткування (стаття 197 ПКУ), операцій, до яких застосовується нульова ставка (стаття 195 ПКУ).

Відповідно підпункту б) пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно пункту 186.4 статті 186 Податкового кодексу України, місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті.

Як вбачається зі змісту пункту 186.2 та пункту 186.3 статті 186 Податкового кодексу України, операції між ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" та ТОВ "ГазмашСервіс" не підходять до жодного із зазначених пунктів.

Застосування до правовідносин підпункту 186.2.2 пункту 186 Податкового кодексу України, на який посилається ДПІ у м.Сумах, є неправомірним.

Так, відповідно вказаній нормі, місцем постачання послуг є фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі що будується, для тих послуг, які пов'язані з нерухомим майном:

а) послуг агентств нерухомості;

б) послуг з підготовки та проведення будівельних робіт;

в) інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується.

Послуги, що надаються ТОВ "ГазмашСервіс" на користь ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" не пов'язані з нерухомим майном та не передбачають операції з останнім.

Так, зовнішньоекономічні контракти купівлі-продажу обладнання, які укладалися між ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" та нерезидентами, передбачали постачання компресорного обладнання з його наступною установкою та налагодженням ("під ключ"). Обладнання, що постачалось, не відноситься до нерухомого майна. Монтаж та налагодження цього обладнання не є роботами з нерухомим майном. Змонтоване обладнання також не набуває статусу нерухомого майна після монтажу, оскільки може бути в будь-який момент демонтоване та замінене на інше без пошкодження майна.

За укладеними договорами ТОВ "ГазмашСервіс" залучався ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" до виконання робіт за межами України в якості субпідрядної організації. У взаємовідносинах між ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" та ТОВ "ГазмашСервіс" замовником послуг виступав саме ПАТ ВЕК "Сумигазмаш", а не контрагенти-нерезиденти. Послуги, які надавало ТОВ "ГазмашСервіс" за договорами, укладеними з ПАТ ВЕК "Сумигазмаш", не передбачали виконання ремонтних робіт або послуг з переробки давальницької сировини або інших робіт чи послуг, пов'язаних з рухомим майном замовника - ПАТ BЕК "Сумигазмаш".

Вартість робіт (послуг) та розрахунки між сторонами проводились в національній валюті на території України. Місцем отримання доходу для ТОВ "ГазмашСервіс" є митна територія України.

Таким чином, правові підстави для звільнення від оподаткуванням ПДВ послуг за договорами між ТОВ "ГазмашСервіс" та ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" відсутні.

Відповідачем були проведені виїзні позапланові перевірки ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" з питань бюджетного відшкодування ПДВ, яке формувалось в період з 01.07.2011р. по 31.12.2012р. Відповідно до результатів цих перевірок, ДПІ у м. Сумах неодноразово підтверджувало правомірність включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" на корить ТОВ "ГазмашСервіс" у складі вартості послуг з монтажу та наладці обладнання за межами митної території України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що відповідачем не доведено правомірності своїх рішень.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 24 грудня 2013 року № 0001672203, № 0001682203, № 0001692203 та від 24 березня 2014 року № 0000832203 є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень - задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 24 березня 2014 року № 0000832203 про збільшення Публічному акціонерному товариству виробничо-енергетичній компанії "Сумигазмаш" суми грошового зобов"язання з податку на прибуток в сумі 129325 ( сто двадцять дев"ять тисяч триста двадцять п"ять ) грн. 00 коп.

Визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 24 грудня 2013 року № 0001672203 про збільшення Публічному акціонерному товариству виробничо-енергетичній компанії "Сумигазмаш" суми грошового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 75890 ( сімдесят п"ять тисяч вісімсот дев"яносто ) 00 коп.

Визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 24 грудня 2013 року № 0001682203 про зменшення Публічному акціонерному товариству виробничо-енергетичній компанії "Сумигазмаш" розміру від"ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 19197 ( дев"ятнадцять тисяч сто дев"яносто сім) грн. 00 коп.

Визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 24 грудня 2013 року № 0001692203 про зменшення Публічному акціонерному товариству виробничо-енергетичній компанії "Сумигазмаш" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 285658 ( двісті вісімдесят п"ять тисяч шістсот п"ятдесят вісім) грн. 75 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш" судові витрати в розмірі 12475 ( дванадцять тисяч чотириста сімдесят п"ять) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Л.М. Опімах

З оригіналом згідно

Суддя Л.М. Опімах

Повний текст постанови складено 08 грудня 2014 року