Рішення

від 20.01.2015 по справі 911/5072/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2015 р. Справа № 911/5072/14

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом-Сервіс», м. Київ

до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна оселя», Київська обл., м. Бориспіль

про стягнення 19495,27 грн.

за участю представників:

від позивача: Мазур Т.А. (дов. № 01-11 від 28.11.2014 р.);

від відповідача: Романюк А.Т. - голова правління;

Обставини справи:

товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдом-Сервіс» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна оселя» (далі - відповідач) про стягнення 19495,27 грн., з яких 15563,03 грн. заборгованості за договором № 09/02 від 03.02.2009 р., 3044,51 грн. інфляційних втрат та 887,73 грн. 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 09/02 від 03.02.2009 р. про надання послуг з утримання будинку та прибудинкових територій в частині зобов'язання з оплати вартості наданих послуг, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 15563,03 грн. У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 3044,51 грн. інфляційних втрат та 887,73 грн. 3% річних.

13.01.2015 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, в яких він частково заперечив проти позову, посилаючись на сплив встановленої ст. 257 ЦК України позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за виконані позивачем в березні-жовтні 2011 р. роботи. Крім того, відповідач зазначив, що враховуючи сплив позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за виконані в березні-жовтні 2011 р. роботи, позивачем невірно розраховані штрафні санкції згідно з ст. 625 ЦК України. Відповідач просить суд взяти до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан відповідача та керуючись ст. 233 ГК України зменшити розмір штрафних санкцій, нарахованих згідно з ст. 625 ЦК України.

В судових засіданнях 09.12.2014 р. та 13.01.2015 р. було оголошено перерву до 13.01.2015 р. та 20.01.2015 р. відповідно.

Представник позивача у судових засіданнях 09.12.2014 р., 13.01.2015 р. та 20.01.2015 р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судових засіданнях 09.12.2014 р., 13.01.2015 р. та 20.01.2015 р. частково заперечував проти позову з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

03.02.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдом-Сервіс» (виконавець) та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Затишна оселя» (споживач) було укладено договір № 09/02 про надання послуг з утримання будинку та прибудинкових територій (договір).

Відповідно до п. 1 договору предметом договору є забезпечення надання виконавцем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а саме прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, поточний ремонт, освітлення місць загального користування (послуги) у будинку № 89 по вул. Головатого в м. Бориспіль, а споживачем здійснення своєчасної оплати послуг із розрахунку згідно встановленим тарифам у строки та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2 договору встановлено, що виконавець надає послуги згідно додатку до договору, який складено сторонами відповідно до затвердженого органом місцевого самоврядування рішення про структуру тарифів, періодичність та строки виконання робіт, які зазначаються у додатку до договору.

Згідно з п. 3 договору розмір щомісячної плати за надані послуги на момент укладення договору становить 4200,00 грн., в тому числі ПДВ - 700,00 грн.

Відповідно до п. 4 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Підпунктом 12.1. пункту 12 договору встановлено, що споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Пунктом 21 договору передбачено, що договір укладається на один рік і набирає чинності з дня його підписання сторонами. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Сторонами підписано Додаток № 1 до договору № 09/02 від 03.02.2009 р. «Перелік та вартість послуг з утримання будинку та прибудинкової території», в якому зазначено перелік та вартість послуг, що надаються за договором.

01.01.2011 р. сторонами підписано додаткову угоду № 4 до договору № 09/02 від 03.02.2009 р., відповідно до якої сторони домовились внести зміни та доповнення в пункти 2 та 3 договору та викласти їх в наступній редакції:

«п.2. Виконавець надає послуги згідно додатку № 1 до даної додаткової угоди, який складено сторонами відповідно до затвердженого органом місцевого самоврядування рішення про структуру тарифів, періодичність та строки виконання робіт, які зазначаються у даному додатку.

п.3. Загальна площа квартир будинку становить - 9988,1 м 2 , площа нежитлових офісних приміщень становить 2570,2 м 2 . Розмір щомісячної плати за надані послуги з 01 січня 2011 року становить 12558,3 м 2 х 0,48 грн. = 6028,02 грн. (шість тисяч двадцять вісім гривень 02 копійки), в тому числі ПДВ 1004,67 грн. (одна тисяча чотири гривні 67 копійок).».

01.01.2011 р. сторонами підписано Додаток № 1 до додаткової угоди № 4 до договору № 09/02 від 03.02.2009 р. «Перелік послуг з утримання будинку та прибудинкової території», в якому зазначено перелік та вартість послуг, що надаються за договором, за 1 кв.м. та за місяць.

На виконання умов договору позивач за період березень-грудень 2011 р. надав відповідачу послуги з утримання будинку та прибудинкової території на загальну суму 52745,15 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період березень-грудень 2011 р. у кількості 10 шт., підписаними представниками сторін та скріпленими печатками підприємств.

Проте, відповідач в порушення умов пунктів 3, 4 договору за отримані в період березень-грудень 2011 р. послуги з утримання будинку та прибудинкової території розрахувався частково на загальну суму 37182,12 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача за період з 23.02.2012 р. по 12.10.2012 р. та актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2012 р., з якого вбачається, що станом на 31.12.2012 р. за відповідачем рахувалася заборгованість у сумі 15563,03 грн., при цьому початкове сальдо станом на 01.01.2012 р. складало 47563,03 грн.

Отже, в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 09/02 від 03.02.2009 р. за ним утворилась заборгованість у сумі 15563,03 грн. за послуги, надані позивачем в період з вересня по грудень 2011 р., а саме за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000688 від 30.09.2011 р., № ОУ-0000702 від 31.10.2011 р., № ОУ-0000778 від 30.11.2011 р. та № ОУ-0000878 від 31.12.2011 р.

З огляду на викладене, позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу № 22/10-1 від 22.10.2014 р. про сплату заборгованості за надані послуги у сумі 15563,03 грн., яка була отримана відповідачем 01.11.2014 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 13817818, проте залишена ним без відповіді та задоволення.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 09/02 від 03.02.2009 р. про надання послуг з утримання будинку та прибудинкових територій у сумі 15563,03 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 15563,03 грн. за послуги, отримані на підставі договору № 09/02 від 03.02.2009 р., на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 15563,03 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3044,51 грн. інфляційних втрат та 887,73 грн. 3% річних.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3044,51 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.01.2013 р. по 25.11.2014 р. на заборгованість відповідача у сумі 15563,03 грн.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивачем невірно визначено період нарахування інфляційних втрат, оскільки неправомірно нараховано інфляційні втрати за період прострочення, що становить менше місяця, а саме з 01.11.2014 р. по 25.11.2014 р.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом на заборгованість відповідача у сумі 15563,03 грн. за період січень 2013 р. - жовтень 2014 р., в межах заявлених позовних вимог, сума інфляційних втрат становить 3044,51 грн., в зв'язку з чим позовна вимога про стягнення з відповідача 3044,51 грн. підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 887,73 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 15563,03 грн. за період з 01.01.2013 р. по 25.11.2014 р.

Враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 887,73 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Посилання відповідача в обґрунтування заперечень проти позову на сплив строку позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000688 від 30.09.2011 р. та № ОУ-0000702 від 31.10.2011, в зв'язку з чим розрахунок інфляційних втрат та 3% річних є невірним, не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 5 статті 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Як зазначено в п. 4.4. постанови № 10 від 29.05.2013 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 ЦК України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання. При цьому господарським судом слід мати на увазі таке.

У дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Як вже зазначалось, сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2012 р., відповідно до якого сторони погодили, що станом на 31.12.2012 р. за відповідачем рахувалася заборгованість у сумі 15563,03 грн.

Тобто, 31.12.2012 р. відповідачем були вчинені дії, що свідчать про визнання ним заборгованості за договором № 09/02 від 03.02.2009 р. у сумі 15563,03 грн., стягнення якої є предметом розгляду у даній справі.

Оскільки вказані дії були вчинені відповідачем в межах строку позовної давності, суд дійшов висновку про переривання перебігу позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000688 від 30.09.2011 р. та № ОУ-0000702 від 31.10.2011 р., яке мало місце 31.12.2012 р.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3 ст. 264 ЦК України).

Отже, враховуючи встановлений судом факт переривання перебігу позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000688 від 30.09.2011 р. та № ОУ-0000702 від 31.10.2011 р., яке мало місце 31.12.2012 р., перебіг позовної давності щодо вказаних вимог відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України почався заново та закінчується лише 31.12.2015 р.

Таким чином, оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом 25.11.2014 р., про що свідчить дата реєстрації позовної заяви в канцелярії суду, то позивачем не пропущено строк позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000688 від 30.09.2011 р. та № ОУ-0000702 від 31.10.2011 р., а нарахування інфляційних втрат та 3% річних на заборгованість відповідача за вказаними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) є правомірним.

Щодо клопотання відповідача, в якому він просить суд взяти до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан відповідача та керуючись ст. 233 ГК України зменшити розмір штрафних санкцій, нарахованих згідно з ст. 625 ЦК України, то воно не підлягає задоволенню, оскільки інфляційні втрати та 3% річних не є штрафними санкціями, а виступають способами захисту майнового права та інтересу кредитора, які полягають у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна оселя» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Головатого, 89, код 35712063) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом-Сервіс» (01033, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Саксаганського, 67-Б, код 33934588) 15563,03 грн. (п'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят три грн. 03 коп.) заборгованості, 3044,51 грн. (три тисячі сорок чотири грн. 51 коп.) інфляційних втрат, 887,73 грн. (вісімсот вісімдесят сім грн. 73 коп.) 3% річних та 1827,00 грн . (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О. Рябцева

Рішення підписано 27.01.2015 р.