Постанова

від 27.01.2015 по справі 824/11/15-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2015 м. Чернівці 824/11/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді А.П. Огородника, розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрянське" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області (далі - позивач) звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрянське" (далі - відповідач) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за грудень 2014 року у сумі 900,25 грн.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України, а саме по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за грудень 2014 року в сумі 900,25 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.

Представник позивача до початку судового розгляду через канцелярію суду подав заяву про розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Відповідач про дату, час та місце проведення розгляду справи був належним чином повідомлений. Зокрема, на його адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, було направлено ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, в якій зазначено дату, час та місце розгляду справи. Однак конверт із зазначеною ухвалою повернувся до суду з відміткою " від одержання відмовився".

Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Враховуючи викладене та на підставі частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи із наступного.

Судом встановлено, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Вітрянське " (60214, Чернівецька область, Сокирянський район, с. Вітрянка, ідентифікаційний код 30774116) зареєстроване як юридична особа 14.02.2000 р. (а.с. 8-9)

Відповідно до матеріалів справи, відповідач у своїй діяльності використовував працю найманих працівників, тобто був роботодавцем, а тому в розумінні Закону №1058 та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року, №400/97-ВР (далі - Закон №400) він є страхувальником та платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до абз. 1, 2 п.2 Прикінцевих положень Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництвом, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (далі по тексту - Списки), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ (далі - Закон №1788). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тобто, Прикінцеві положення містять бланкетні норми, які стосовно правового регулювання відносини з приводу підстав та порядку призначення, а також покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відсилають до законодавчих актів, що діяли до набрання чинності Законом № 1058.

Законодавчим актом, який регулював порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" ст.13 Закону №1788, є Закон № 400.

Зокрема, згідно із ст.2 Закону №400 для платників збору суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують найману працю, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" ст.13 Закону №1788, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону №1788, а згідно п.2 ст.4 Закону №400 ставка збору на такий об'єкт оподаткування складає 100 відсотків.

Закон №400 будь-яких виключень чи пільг для відповідача по справі щодо сплати такого збору не містить, а отже він зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону №1788, до досягнення працівниками пенсійного віку.

Пункти "б"- "з" ст.13 Закону №1788, в тому числі але не виключно, регулюють питання призначення пенсії на пільгових умовах за віком трактористам-машиністам.

Відповідно до ст.8 Закону №1788 виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Отже, аналізуючи викладене, суд прийшов до висновку, що підприємства-роботодавці зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду 100 відсотків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за віком трактористам-машиністам.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді тракториста-машиніста на підприємствах, правонаступником яких є СТОВ "Вітрянське".

Перевіркою законності призначення зазначеним особам на пільгових умовах пенсії за віком, встановлено, що вони призначені відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п. 6.4, 6.5 та 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правлінням Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 розділу XV Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначених в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У відповідності до п. 6.9 цієї Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області надіслало на адресу відповідача розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підлягає відшкодуванню за грудень 2014 року на суму 900,25 грн.

Судом встановлено, що вказаний розрахунок повернувся на адресу Пенсійного фондуУкраїни в Сокирянському районі Чернівецької області з відміткою про відмову адресата від одержання.

Відповідачем зазначена в розрахунку сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за грудень 2014 р. не сплачена, у зв'язку із чим утворилась заборгованість в сумі 900.25 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Статтею 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено обов'язок страхувальника виконувати вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 64 цього Закону управління Пенсійного фонду має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.

З матеріалів справи видно, що відповідач не виконав свої зобов'язання в частині відшкодуванню витрат Пенсійному фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому суд приходить до висновку про можливість задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 900,25 грн.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним заборгованості.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 86, 94, 122, 128, 158, 159, 161- 163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у Сокирянському районі Чернівецької області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрянське" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за грудень 2014 року у розмірі 900 ( дев"ятсот ) грн. 25 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрянське" (ідентифікаційний код 30774116) на користь управління Пенсійного фонду України у Сокирянському районі Чернівецької області заборгованість по відшкодуванню витрат на доставку і виплату пенсій, призначених на пільгових умовах за період за грудень 2014 року у розмірі 900 ( дев"ятсот ) грн. 25 коп.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються статтями 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.П. Огородник