Рішення

від 22.01.2015 по справі 161/7881/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/7881/14-ц Провадження № 22-ц/773/22/15 Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В.П. Категорія: 48 Доповідач: Мудренко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Мудренко Л. І.,

суддів - Осіпука В.В., Матвійчук Л.В.,

при секретарі - Лимар Р.С.,

з участю:

позивачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідачів - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення факту, що має юридичне значення за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_8 протягом 5 останніх років до дня смерті ОСОБА_8 та визнання за ОСОБА_3 права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_8

Вимоги мотивовані тим, що починаючи з липня 2002 року та до ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_3 та ОСОБА_8 проживали разом однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер, внаслідок чого відкрилась спадщина на належне покійному майно.

Останні 10 років до дня смерті спадкодавця, він та ОСОБА_3 постійно проживали разом як одна сім'я, у них був спільний побут, вони разом облаштовували житло, купували речі домашньої обстановки та вжитку.

У встановлений законом строк для прийняття спадщини позивач звернулася до нотаріуса із відповідною заявою.

На підставі викладеного, просили суд визнати факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 та ОСОБА_8, а також визнати за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.11.2014 року позовну заяву в частині майнових вимог залишено без розгляду за поданою ОСОБА_3 заявою.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада 2014 року позов задоволено. Встановлено факт перебування ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_8 протягом п'яти останніх років до дня смерті ОСОБА_8, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення суду скасувати у зв'язку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнала та просила її відхилити.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 апеляційну скаргу заперечили, просили рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 17.09.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції (а.с. 94). Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно.

Спадкування здійснюється за законом, оскільки заповіт від імені спадкодавця не посвідчувався.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_8

Судом першої інстанції встановлено з показань свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_1, ОСОБА_16, що ОСОБА_3 з липня 2002 року проживала без реєстрації шлюбу з ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1. Дана обставина також підтверджується довідкою комунального закладу "Луцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 16 Луцької міської ради", з якої вбачається, що онук позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_12 в період часу з 2007 по 2010 рік проживав з нею та померлим за зазначеною адресою. ОСОБА_8 регулярно навідувався до школи, цікавився поведінкою та навчанням дитини, відвідував батьківські збори, тощо (а.с. 71).

Крім того, факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 та ОСОБА_8 підтверджується і визнанням позову відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які є племінницями ОСОБА_8, та які є спадкоємцями другої черги за правом представлення відповідно до положень ст.ст. 1262, 1266 ЦК України, одночасно як і відповідач ОСОБА_4

На спростування даних обставин відповідачем ОСОБА_4 не наведено будь-яких доказів.

Проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_3 однією сім'єю підтверджується і тією обставиною, що позивач взяла на себе всі витрати по його похованню та організацію похоронного обіду (а.с. 23-24).

З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Даних про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи немає, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Отже, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 проживала однією сім'єю із спадкодавцем ОСОБА_8 до дня його смерті, а тому відповідно до ст. 1264 ЦК України вона є спадкоємцем четвертої черги після його смерті.

Встановлення судом факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу позивачу ОСОБА_3 необхідне для подальшого звернення щодо успадкування майна.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції про задоволення позову, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню. Висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Разом з тим, резолютивна частина рішення суду першої інстанції, а саме її друге речення, не повністю відповідає п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, а тому його слід змінити.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада 2014 року в даній справі змінити, виклавши друге речення його резолютивної частини в наступній редакції:

Встановити факт, що ОСОБА_3 проживала однією сім'єю без шлюбу з ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом п'яти останніх років до дня його смерті.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: