Рішення

від 22.01.2015 по справі 382/777/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 382/777/14 Головуючий у І інстанції Карпович В.Д. Провадження № 22-ц/780/152/15 Доповідач у 2 інстанції Я.С. Мельник Категорія 18 22.01.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

22 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Сушко Л.П., Матвієнко Ю.О.,

та секретаря Микитенко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Богданівське" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна" на рішення Яготинського районного суду Київської області від 14 жовтня 2014 року за позовом Дочірнього підприємства "Богданівське" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, Фермерського господарства "Лаос-Агро", Реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції у Київській області, про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року ДП «Богданівське» ТОВ «Агро Інвест Україна» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, Фермерського господарства "Лаос-Агро", Реєстраційної служби Яготинського РУЮ у Київській області про визнання недійсними договорів оренди землі, укладених відповідачами з ФГ «Лаос-Агро» та скасування їх державної реєстрації.

Умотивовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що 20 вересня 2006 року між позивачем та відповідачами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_15, а 27 вересня 2006 року між позивачем та ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_11, були укладені договори оренди землі, яка належить відповідачам на праві приватної власності, згідно умов яких строк дії даних договорів вказаний до 31 серпня 2009 року з наступною автоматичною пролонгацією до 31 серпня 2012 року у випадку відсутністю заяви орендодавця не менш як за 180 днів про наміри змінити умови договору або припинити його з 31 серпня 2009 року.

12 квітня 2005 року між ДП «Богданівське» та ОСОБА_16 було укладено договір оренди землі, яка належала останній на праві приватної власності. Після смерті ОСОБА_16 правонаступницею по договору стала відповідачка ОСОБА_9 Встановлено строк дії цього договору до 31 березня 2016 року, після закінчення якого орендар має переважне право на поновлення строку у разі письмового повідомлення орендодавця про намір продовжити його дію.

Позивач вказує, що, не зважаючи на те, що строк дії договорів не закінчився та, що ДП «Богданівське» не повернуло орендодавцям предмет оренди, останні уклали з ФГ «Лаос-Агро» договори оренди вказаних земельних ділянок та підписали одночасно з договорами оренди акти прийому-передачі, згідно з якими ці земельні ділянки було передано у користування ФГ «Лаос-Агро».

Ці обставини, на думку позивача, порушили його права та інтереси, оскільки ці договори оренди землі укладені між відповідачами та ФГ «Лаос-Агро» у порушення договорів, укладених з позивачем та положень Закону України «Про оренду землі» та Цивільного Кодексу України, що є підставою для визнання цих договорів недійсними та скасування їх державної реєстрації.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 14 жовтня 2014 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із цим рішенням, ДП «Богданівське» подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильного застосування норм матеріального права та неповного з'ясування судом усіх обставин справи.

У обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідачами не було надано доказів щодо укладення ними договорів про внесення змін до договорів оренди землі, укладених між відповідачами та позивачем, а посилання суду на те, що ці договори існують та є чинними, ґрунтуються виключно на припущеннях.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у цих сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Відповідно до ст. 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Однак зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає неповною мірою.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки строк дії спірних договорів оренди земельних ділянок закінчився і жодна із сторін не зверталася з відповідними пропозиціями щодо їх поновлення, то прав позивача внаслідок укладення відповідачами з ФГ «Лаос-Агро» інших договорів оренди землі порушено не було.

Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 20 вересня 2006 року між ДП «Богданівське» ТОВ «Агро Інвест Україна» та відповідачами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_15, а 27 вересня 2006 року між позивачем та ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_11, були укладені договори оренди землі, яка належить відповідачам на праві приватної власності, згідно умов яких строк дії даних договорів вказаний до 31 серпня 2009 року з наступною автоматичною пролонгацією до 31 серпня 2012 року у випадку відсутністю заяви орендодавця не менш як за 180 днів про наміри змінити умови договору або припинити його з 31 серпня 2009 року.

12 квітня 2005 року між ДП «Богданівське» та ОСОБА_16 було укладено договір оренди землі, яка належала останній на праві приватної власності. Після смерті ОСОБА_16 правонаступницею по договору стала відповідачка ОСОБА_9 Встановлено строк дії цього договору до 31 березня 2016 року, після закінчення якого орендар має переважне право на поновлення строку у разі письмового повідомлення орендодавця про намір продовжити його дію.

У зв'язку із смертю ОСОБА_16 та ОСОБА_17, право власності на їх земельні ділянки перейшло до спадкоємців ОСОБА_9 та ОСОБА_4 відповідно.

Згодом, між позивачем та відповідачами ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_18, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_3 було укладено договори про внесення змін до вищезазначених договорів оренди землі, згідно умов яких сторони домовилися про те, що договори оренди землі укладено до 31 грудня 2013 року, до закінчення строку дії договору орендар повинен не пізніше ніж за 180 (сто вісімдесят) днів повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (а. с. 138-146).

У подальшому, між відповідачами та ФГ «Лаос-Агро» було укладено договори оренди земельних ділянок, згідно умов яких відповідачі - власники земельних ділянок передали їх фермерському господарству у строкове, платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 59, 65, 70, 75, 80, 85, 90, 95, 100, 109, 112, 115, 120).

Таким чином, із змісту вищезазначених угод вбачається, що строк дії договорів оренди земельних ділянок, укладених між позивачем та відповідачами ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_18, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_3, встановлений до 31 грудня 2013 року і ці договори не передбачали автоматичної пролонгації, а для продовження їх зобов'язували орендаря (позивача) до закінчення строку дії договору не пізніше ніж за 180 (сто вісімдесят) днів повідомити письмово орендодавців про намір продовжити їх дію , чого позивачем здійснено не було.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 1, ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із ч.ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Обґрунтовуючи своє рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем ДП «Богданівське» ТОВ «Агро Інвест Україна» та всіма відповідачами - власниками земельних ділянок було укладено договори про внесення змін до договорів оренди землі, згідно умов яких строк їх дії був встановлений до 31 грудня 2013 року, а позивачем, у свою чергу, не було надіслано повідомлень орендодавцям щодо наміру продовжити дію вказаних договорів оренди землі.

Проте, при цьому, місцевим судом не взято до уваги ту обставину, що в матеріалах справи відсутні оригінали чи належно засвідчені копії договорів про внесення таких змін до первісних договорів оренди землі, укладених позивачем з відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 та, що, згідно інформації Управління Держземагенства у Яготинському районі Київської області від 22 травня 2014 року договори про внесення змін до договорів оренди з вищезазначеними відповідачами відсутні (а. с. 134-137), а термін дії первісних договорів з цими відповідачами ще не закінчився.

За таких обставин, укладення відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 нових договорів оренди землі із ТОВ «Лаос-Агро» є таким, що суперечить умовам договору та вимогам Закону.

Інші доводи апеляційної скарги, на які посилається апелянт, не спростовують висновків суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог щодо незаконності нових договорів оренди, укладених відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 з ФГ «Лаос-Агро», оскільки вони були укладені після спливу терміну дії договорів оренди, укладених з позивачем та за умови відсутності його письмового повідомлення про намір продовжити їх дію, що, на думку колегії, не суперечить умовам договору та вимогам Закону.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДП «Богданівське» ТОВ «Агро Інвест Україна» задовольнити частково, рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог ДП «Богданівське» до ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 про визнання недійсними договорів оренди землі, укладених ними із ТОВ «Лаос-Агро», та скасування їх державної реєстрації - скасувати та ухвалити нове про задоволення цих позовних вимог, а в іншій частині рішення місцевого суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Богданівське" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна" задовольнити частково.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 14 жовтня 2014 року у частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсними договорів оренди та скасування їх державної реєстрації, укладених Фермерським господарством «Лаос-Агро» із ОСОБА_4, ОСОБА_20, ОСОБА_7, ОСОБА_9, - скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1, площею 3,1068 га, кадастровий номер 3225580900:01:001:0002, укладений 14 лютого 2014 року між Фермерським господарством «Лаос-Агро» і ОСОБА_14 та скасувати його державну реєстрацію .

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_2, площею 3,1100 га, кадастровий номер 3225580900:05:003:0032, укладений 04 лютого 2014 року між Фермерським господарством «Лаос-Агро» і ОСОБА_7 та скасувати його державну реєстрацію.

Визнати недійсним договір оренди земельних ділянок № НОМЕР_3, площею 3,2368 га, кадастровий номер 3225580900:01:003:0032, та № НОМЕР_4, площею 3,2283 га, кадастровий номер 3225580900:01:003:0033, укладений 05 лютого 2014 року між Фермерським господарством «Лаос-Агро» і ОСОБА_4 та скасувати його державну реєстрацію.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_5, площею 1,8501 га, кадастровий номер 3225580900:01:004:0032, укладений 15 лютого 2014 року між Фермерським господарством «Лаос-Агро» і ОСОБА_9 та скасувати його державну реєстрацію.

У іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: