Рішення

від 26.12.2014 по справі 338/1709/14-ц

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1709/14-ц

26 грудня 2014 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді Битківського Л.М.

з участю секретаря Дякун М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Богородчанського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до Староборогодчанської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення Старобогородчанської сільської ради від 30.04.2004 року та про визнання недійсним виданого Державного акту на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Староборогодчанської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення Старобогородчанської сільської ради від 30.04.2004 року та про визнання недійсним виданого Державного акту на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Заявлені вимоги позивачка мотивувала тим, що 20 жовтня 1992 року ухвалою Богородчанського районного суду затверджена мирова угода про поділ майна подружжя між ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Згідно мирової угоди у власності ОСОБА_3 залишився житловий будинок з господарськими спорудами в АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 за свою частку в спільному майні подружжя отримала грошову компенсацію. 13 листопада 1992 року ОСОБА_3 подарував її матері ОСОБА_4 житловий будинок та господарські споруди, що в АДРЕСА_1. У 1999 році ОСОБА_3 повторно зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 та під її впливом у березні 2000 року звернувся до суду із позовом про визнання договору дарування недійсним. Рішенням Богородчанського районного суду від 28 березня 2000 року ОСОБА_3 у позові відмовлено. Ухвалою судової колегії в цивільних справах Івано-Франківського обласного суду від 25 квітня 2000 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Богородчанського районного суду від 28 березня 2000 року - без змін.

17 листопада 2000 року житловий будинок з господарськими спорудами ОСОБА_4 подарувала їй. З її згоди ОСОБА_3 і надалі проживав у будинку. Відповідно до рішення Старобогородчанської сільської ради від 12 серпня 2014 року їй надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1. Під час виготовлення технічної документації стало відомо, що рішенням Старобогородчанської сільської ради від 30 квітня 2004 року ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельні ділянки загальною площею 0,45 га, у тому числі ділянку 0,1382 га для обслуговування житлового будинку та 0,31 га для ведення особистого селянського господарства. На підставі цього рішення 20 вересня 2004 року ОСОБА_3 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1382 га, кадастровий номер 26290488601:01:001:0046 серії ІФ №002537. Вважає, що земельна ділянка надана ОСОБА_3 в порушення її прав як користувача і тому рішення сільської ради від 30.04.2004 року та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІФ №002537 від 20 вересня 2004 року підлягають скасуванню.

Після смерті ОСОБА_3 його дружина ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка.

В ході розгляду справи представник позивача подала заяву про збільшення позовних вимог та просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що видане ОСОБА_2 22.10.2014 року приватним нотаріусом Богородчанського районного нотаріального округу ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,1382 га кадастровий номер 2620488601:01:001:0046 для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд, що розташована в АДРЕСА_1 та просила скасувати державну реєстрацію речового права на цю земельну ділянку за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги з викладених підстав.

Представник Старобогородчанської сільської ради в судовому засіданні заявлений позов визнав. Вказав, що внаслідок порушень, допущених працівниками сільської ради при веденні погосподарських книг, сільська рада припустилась помилки, прийнявши рішення про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,14 га під житловим будинкому, у якому він постійно проживав, але який з 1992 року йому не належав.

Представник відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_7 в судовому засіданні заявлений позов не визнав. Вказав, що ОСОБА_2 успадкувала земельну ділянку, яка належала за життя ОСОБА_3 і є добросовісним набувачем, а тому підстав для скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом на згадану земельну ділянку немає. Просив у позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Старобогородчанської сільської ради від 30 квітня 2004 року ОСОБА_3 передано безкоштовно у приватну власність земельні ділянки - 0,45 га в тому числі 0,14 га для обслуговування житлового будинку та 0,31 га для ведення особистого селянського господарства. (а.с.14). 20 вересня 2004 року ОСОБА_3 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІФ №1002537 (а.с.15)

Попередньо, за договором дарування від 13 листопада 1992 року, посвідчений нотаріусом Богородчанської нотаріальної контори ОСОБА_3 подарував житловий будинок в АДРЕСА_1 своїй сестрі ОСОБА_4 В свою чергу ОСОБА_4 17 листопада 2000 року посвідчила у приватного нотаріуса Богородчанського районного нотаріального округу ОСОБА_8 договір дарування, на користь ОСОБА_1 (а.с.13).

Відповідно до ст. 30 ЗК України (в редакції кодексу 1991 року), при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення.

Таким чином, позивачка набула право власності на домоволодіння та відповідно набула право користування земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку без зміни її цільового призначення.

Відповідно до рішення Старобогородчанської сільської ради від 12 серпня 2014 року позивачці надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1.

Проте, у зв'язку з наявністю Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_3, вона не може оформити право власності на земельну ділянку, на якій розташоване домоволодіння. За таких обставин порушується право позивачки на володіння, користування та розпорядження належною їй земельною ділянкою. В результаті переходу у приватну власність земельної ділянки площею 0,14 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд до ОСОБА_3 було фактично порушено право позивачки, яке підлягає поновленню у визначеному законом порядку.

Державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимога про скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку є похідною і залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого видавався оспорюваний державний акт.

Згідно ч.1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Оскаржуване рішення сільської ради від 30.04.2004 року "Про приватизацію земельних ділянок" є незаконним в частині передачі безкоштовно у приватну власність земельної ділянки розміром 0,14 га для осблуговування житлового будинку, оскільки не відповідає чинному законодавству України. На момент прийняття вказаного рішення ОСОБА_3 не був власником житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1, право на користування цією ділянкою перейшло до позивача, а тому він не міг набути права власності на цю ділянку. Виходячи з наведеного вказане рішення піддягає скасуванню, а Державний акт виданий Старобогородчанською сільською радою на ім'я ОСОБА_3 на право власності на земельну ділянку площею 0,1382 га кадастровий номер 2620488601:01:001:0046 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, серії ІФ №002537 від 20.09.2004 року слід визнати не чинними, та скасувати його державну реєстрацію.

З наведених пдістав слід також визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що видане ОСОБА_2 22.10.2014 року приватним нотаріусом Богородчанського районного нотаріального округу ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,1382 га кадастровий номер 2620488601:01:001:0046 для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд, що розташована в АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію речового права на цю земельну ділянку за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Керуючись ст.213-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення Старобогородчанської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області в частині передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,14 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Визнати недійсним, виданий Старобогородчанською сільською радою на ім'я ОСОБА_3 Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1382 га кадастровий номер 2620488601:01:001:0046 для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд, серії ІФ №002537 від 20.09.2004 року та скасувати його державну реєстрацію.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що видане ОСОБА_2 22.10.2014 року приватним нотаріусом Богородчанського районного нотаріального округу ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,1382 га кадастровий номер 2620488601:01:001:0046 для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд, що розташована в АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію речового права на цю земельну ділянку за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Стягнути з Старобогородчанської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області в користь ОСОБА_1 2000 грн. понесених вират на правову допомогу, та 243,60 грн. оплачених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 243,60 грн. судового збору в користь держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Битківський Л.М.