Ухвала

від 22.01.2015 по справі 398/837/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/58/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Ковальова О. Б.

Доповідач Кривохижа В. І.

УХВАЛА

Іменем України

22.01.2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючої: Кривохижі В.І.

Суддів: Белінської І.М. Мурашка С.І.

при секретарі Савченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, заподіяної злочином,- за апеляційною скаргою ОСОБА_2, інтереси якого представляє ОСОБА_3, на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 червня 2014 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Олександрійська об'єднана державна податкова інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, заподіяної злочином.

Позивач зазначав, що відносно ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу за фактом умисного ухилення від сплати податків, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України. В ході досудового слідства було встановлено, що він, працюючи директором ТОВ «Інтер Бізнес Груп ЛТД», будучи службовою особою, усвідомлюючи покладені на нього Статутом та нормами податкового законодавства обов'язки та відповідальність за правильність нарахування та своєчасність сплати податків в бюджет, діючи умисно та протиправно з метою ухилення від сплати податків, в порушення вимог ст.ст. 2, 4, 7, 9 Закону України «Про податок на додану вартість» та вимог ст.ст. 3, 4, 7, 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами і доповненнями, що діяли на той період часу, не сплатив до бюджету податок на прибуток за 11 квартал 2009 року в сумі 723 923 грн. та ПДВ за квітень 2009 року в сумі 263 245 грн., за травень 2009 року в сумі 14 345 грн., а всього на загальну суму 1 001 513 грн., чим завдав шкоди державі у вигляді несплати податків. Так, ОСОБА_2 впродовж квітня 2009 року було проведено господарські операції з придбання об'єктів нерухомого майна згідно договору купівлі-продажу від 10 квітня 2009 року, договору дарування від 14 квітня 2009 року нежитлового приміщення, договору міни від 17 квітня 2009 року, що не були відображені в складі податкових зобов'язань за квітень 2009 року та операції по відчуженню нерухомого майна за травень 2009 року на підставі договору купівлі-продажу від 05 травня 2009 року.

Постановою Олександрійського міськрайонного суду від 22 серпня 2011 року до ОСОБА_2 застосовано амністію. Завдана державі шкода не відшкодована, а тому відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України позивач і просив суд стягнути з відповідача завдану державі в повному обсязі шкоду, заподіяну злочином, в сумі 1 001 513 грн.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 23 червня 2014 року позов задоволений. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 001 513 грн. у відшкодування шкоди та 3 654 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду через порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з»ясування обставин справи, невідповідність висновків суду цим обставинам. Зазначається, зокрема, що єдиним доказом вчинення злочину є вирок суду, який відсутній у матеріалах справи, а доказів на підтвердження вини та умислу ОСОБА_2 щодо заподіяння державі шкоди злочином позивачем не надано. При цьому, стягнення коштів відбувається не з особи, винної у скоєнні злочину, передбаченого ст.212 КК, а з платника податків, податкові зобов»язання якого не були сплачені, та яким було ТОВ «Інтер Бізнес Груп ЛТД». Наслідки несплати податку юридичною особою державі урегульовані податковим законодавством, яке не передбачає стягнення несплаченого податку з керівника, тобто відсутнє право регресу до винної особи.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з»явилися, представник відповідача просила розглядати справу без їхньої участі, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК).

Пленум Верховного Суду України у п. 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 із змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» також роз»яснив, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування.

Звільнення від кримінальної відповідальності в контексті розглядуваного правового інституту не свідчить про виправдання особи, про визнання її невинною у вчиненні злочину. У даному випадку КК виходить із встановлення факту вчинення особою кримінально караного діяння, а тому підстави звільнення від кримінальної відповідальності визнаються нереабілітуючими.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Інтер Бізнес Груп ЛТД» зареєстроване на підставі розпорядження виконкому Олександрійської міської ради від 4 листопада 2008 року за № 1 445 102 НОМЕР_1 та 5 листопада 2008 року за № 3222 прийняте на податковий облік в Олександрійській ДПІ як платник податку на прибуток та комунального податку. В разі проведення операцій обсягом більше 300 000 грн. ТОВ «Інтер Бізнес Груп ЛТД» відповідно до законодавства має бути платником ПДВ.

Згідно протоколу загальних зборів ТОВ «Інтер Бізнес Груп ЛТД» від 17 квітня 2009 року директором товариства призначений ОСОБА_2 З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з графи - дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстави для його внесення, вбачається, що 14 липня 2009 року діяльність ТОВ «Інтер Бізнес Груп ЛТД» припинено за рішенням засновників (т.2 а.с.49 - 50). Тобто, юридична особа, яка могла б відшкодувати завдану відповідачем державі шкоду, відсутня, правонаступників немає.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до постанови Олександрійського міськрайонного суду від 22 серпня 2011 року, яка набрала чинності, відповідач, працюючи директором ТОВ «Інтер Бізнес Груп ЛТД», будучи службовою особою, усвідомлюючи покладені на нього Статутом та нормами податкового законодавства обов'язки та відповідальність за правильність нарахування та своєчасність сплати податків в бюджет, діючи умисно та протиправно, в порушення вимог ст.ст. 2, 4, 7, 9 Закону України «Про податок на додану вартість» та вимог ст.ст. 3, 4, 7, 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами і доповненнями, що діяли на той період часу, не сплатив до бюджету податок на прибуток: за 11 квартал 2009 року в сумі 723 923 грн. та ПДВ за квітень 2009 року в сумі 263 245 грн., за травень 2009 року в сумі 14 345 грн. на загальну суму 1 001 513 грн., чим завдав шкоди державі у вигляді несплати податків. Так, відповідачем впродовж квітня 2009 року було проведено господарські операції з придбання об'єктів нерухомого майна згідно договору купівлі-продажу від 10 квітня 2009 року, договору дарування від 14 квітня 2009 року нежитлового приміщення, договору міни від 17 квітня 2009 року, що не були відображені в складі податкових зобов'язань за квітень 2009 року та операції по відчуженню нерухомого майна за травень 2009 року на підставі договору купівлі-продажу від 05 травня 2009 року.

Також встановлено, що відповідно до цієї постанови кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, закрито на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію в 2011 році» від 8 липня 2011 року (т.2 а. с.81-85).

Амністія є повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочинів.

Тобто, застосування амністії передбачає наявність вини особи в інкримінованому їй злочині і не є реабілітуючою підставою при її звільненні від кримінальної відповідальності.

Як вбачається з постанови Олександрійського міськрайонного суду 22 серпня 2011 року ОСОБА_2 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених п.»в» ст.1, ст.6 Закону України «Про амністію у 2011 році», відповідно до якого особи, які вчинили умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими, до набрання цим Законом чинності і на цей день мають дітей, яким не виповнилося 18 років, відносно яких вони не позбавлені батьківських прав, звільняються від кримінальної відповідальності (т.2 а.с.81-85)

Тобто, відповідно до постанови кримінальну справу по обвинуваченню відповідача закрито у зв'язку з актом амністії, за наявності згоди підсудного, тобто з нереабілітуючих підстав.

Даною постановою встановлено, що в результаті неправомірних діянь відповідача, державі була заподіяна шкода у вигляді несплати податків на загальну суму 1 001 513 грн.

В апеляційному та касаційному порядку постанова суду відповідачем не оскаржувалась.

Тому безпідставними є доводи скарги щодо відсутності доказів на підтвердження вини та умислу відповідача щодо заподіяння шкоди державі та правильним є висновок суду, що заявлені вимоги полягають у відшкодуванні шкоди, заподіяної злочином, а не щодо стягнення несплачених податків.

В той же час відповідачем не доведено, що шкоди завдано не з його вини.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і відповідно до ст.1166 ЦК України дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач зобов»язаний відшкодувати завдану з його вини шкоду.

Тому не грунтуються на законі та є безпідставними доводи скарги, які не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції, вони були предметом розгляду в судовому засіданні і їм дана належна оцінка.

Надані сторонами докази оцінені судом відповідно до вимог ст.ст.10, 60, 212 ЦПК України.

Інші доводи скарги також не є істотними та не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції (ч.1 ст.303 ЦПК України).

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержано, а доводи апеляційної скарги не є істотними. В межах доводів апеляційної скарги підстав для його скасування або зміни не встановлено (стаття 308 ЦПК).

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча:

Судді: