Вирок

від 29.12.2014 по справі 227/2223/14-к

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29.12.2014

227/2223/14-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2014 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

у складі головуючогосудді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

Притуляка ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

потерпілого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ногінськ Московскої області, росіянина, гр. України, освіта базова середня, судимому 11 січня 2012 року Добропільським міськрайонним судом за ст.185 ч.1 КК України до 6 місяців арешту, покарання відбув повністю, не одруженому, неповнолітніх дітей не має, не працюючому, до арешту прож. за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває під вартою з 15.12.2011 року,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

15.12.2011 року приблизно о 15.30 г., ОСОБА_6 перебуваючи в квартирі ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, під час сварки, яка раптово виникла на ґрунті особистих несприятливих відносин, діючи умисно, переслідуючи мету заподіяння тілесних ушкоджень, взявши в ліву руку кухонний ніж, умисно наніс їм ОСОБА_8 один удар в підщелепну область справа, спричинивши тим самим тяжке тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани підщелепної області справа, що супроводжувалося гострою масивною крововтратою, яке є небезпечним для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, визнав повністю, але ж від надання показів відмовився, обмежився лише визнанням факту умисного спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 та визнанням цивільного позову прокурора про стягнення з нього на користь держави витрат на лікування потерпілого ОСОБА_8 . У скоєному щиро кається.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України підтверджується дослідженими та проаналізованими в ході судового слідства доказами.

Так, допитаний у якості потерпілого ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що під час вживання алкогольних напоїв в квартирі ОСОБА_10 між ним та обвинуваченим виникла сварка, яка виникла можливо з-за сигарет або з інших причин. Першим конфліктувати почав ОСОБА_6 та висловлювався на адресу нецензурною лайкою. Він теж висловлювався в сторону ОСОБА_6 нецензурною лайкою. Сварка переросла у боротьбу, але без застосування фізичного насильства. Оскільки він почув перевагу ОСОБА_6 над собою, то можливо, щось зхопив в руки, можливо виделку, з метою оборонятися від обвинуваченого. Ніяких дій щодо спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 не робив. Вбивством та застосуванням насильства не погрожував. Раптово почув укол в області шиї та знепритомнів. Обвинувачений ОСОБА_6 кулаками тілесні ушкодження йому не спричинив. Будь-яких претензій до ОСОБА_6 не має, останній в добровільному порядку відшкодував йому витрати на лікування.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що під час вживання алкогольних напоїв в його квартирі між ОСОБА_11 а ОСОБА_12 виникла сварка, але обставини її він не пам`ятає. Суду показав, що в день конфлікту він багато випив, лягав спати, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 залишались удвох. Коли він спав його розбуди ОСОБА_12 та повідомив, щоб той викликав швидку, оскільки ОСОБА_11 лежав на кухні в крові. З кухні ОСОБА_13 перетянув до зали ОСОБА_11 , побачив з шиї кров. Зрозумів, що тілесне ушкодження ОСОБА_11 спричинив ОСОБА_12 . В його присутності ані ОСОБА_11 , ані ОСОБА_12 не висловлювали намір побити один одного чи навіть вбити.

Допитаний у якості спеціаліста завідуючий Добропільським СМЕ ОСОБА_14 пояснив, що у ОСОБА_8 мається атрофічний рубець у правій підчелюсній області, що є наслідком за живлення рани. При цьому в даному місці не зосереджено життєво важливих органів та сосудів.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_6 підтверджується матеріалами кримінального провадження №42014050240000006 відносно ОСОБА_6 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, надані стороною обвинувачення в судовому засіданні:

-протоколом огляду місця події від 15.12.2011 року, схемою та фототаблицею до нього ( а.с.96-103);

-протоколом відтворення обстановки та обставин події від 19 грудня 2011 року за участю підозрюваного ОСОБА_6 з фототаблицею до нього (а.с.42-50);

-відеокасетою TDK 60 відтворення обстановки та обставин події від 19 грудня 2011 року за участю підозрюваного ОСОБА_6 , відеоперегляд якої був зроблений у судовому засіданні;

-висновком комісійної судово-медичної експертизи №781 від 24.04.2013 року, згідно якої в представлених медичних документах у ОСОБА_8 були відзначені наступні тілесні ушкодження: садно на лобі праворуч, забита рана верхньої губи, рана підщелепної області справа. Садно на лобі праворуч, забита рана верхньої губи утворилися від дії тупих предметів, можливо, в зазначений термін і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Рана в підщелепної області справа могла утворитися в зазначений термін. Враховуючи, що даних достовірно підтверджують характер зазначеної рани - різана або колото-різана, в представлених медичних документах не зазначено, судити про механізм її утворення не представляється можливим. Враховуючи дані медичних документів, дані огляду місця події, тяжкість стану, в якому був виявлений потерпілий, дані лабораторних досліджень, експертна комісія вважає, що рана підщелепної області справа супроводжувалася гострою масивною крововтратою і в разі несвоєчасного надання кваліфікованої медичної допомоги наступила б смерть ОСОБА_15 , у зв`язку з чим, згідно п.2.1.2. "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року, дані ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. До розвитку вираженої загальної слабкості і втрати свідомості ОСОБА_8 міг здійснювати активні дії. Згідно з представленими медичними документами у ОСОБА_8 був декомпенсований оборотний геморагічний шок.( а.с.51-53);

-висновком експерта №362 від 22.12.2011 року, згідно якого при огляді у ОСОБА_6 був виявлений синець правої гомілки, який утворився від дії тупого предмета, можливо, у строк не менше 4-х і не більше 6-ти днів до моменту його огляду, при зазначених у постанові обставин і відноситься до легких тілесних ушкоджень. Виявлені при огляді рубці волосистої частини голови тім`яно-скроневої області справа, зовнішнього краю правої брови, лівої ліктьової ямки-3, правої ліктьової ямки-7, передньої поверхні правого плеча, правого коліна, які є слідами заживших ран, визначити час і механізм утворення яких не представляється можливим, тому що з цього моменту пройшло велика кількість часу. ( а.с.113-114);

-висновком експерта №1 від 27.01.2012 року ( а.с.148-149)

-висновком судово-іммунологічної експертизи №1640 від 10.01.2012 року , згідно якої на клинку ножа, фрагментах бавовняної тканини і килимової доріжки, вилучених з місця події, на дублянці і светрі обвинуваченого ОСОБА_6 виявлено кров людини, яка могла належати потерпілому ОСОБА_8 . На рукоятці ножа, доставленого для дослідження, виявлено сліди поту, присутність поту потерпілого ОСОБА_8 і обвинуваченого ОСОБА_6 не виключається. (а.с.115-119)

-актом судово-психіатричної експертизи №12 від 18.01.2011 р., згідно якого ОСОБА_6 є психічно здоровим , виявляє акцентуацію особистості по нестійкого типу, ускладнену психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю з шкідливими наслідками. У період здійснення інкримінованого діяння перебував у стані простого алкогольного сп`яніння. У період здійснення інкримінованого діяння ОСОБА_6 не знаходився в тимчасово хворобливому стані , яке б позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час ОСОБА_6 повністю усвідомлює свої дії і керує ними. У застосуванні заходів медичного характеру не потребує. ( а.с.120-123)

Таким чином, зібрані у справі докази та досліджені в судовому засіданні, свідчать про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_6 вірно кваліфікували за ч.1 ст. 121 КК України, як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя потерпілого в момент його спричинення.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому , відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_6 раніше судимий, покарання за попереднім вироком відбув повністю, скоєне ним кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких, на обліку у лікаря нарколога або психіатра не перебуває, характеризується посередньо, не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, слід віднести визнання своєї вини та щире каяття, а також добровільне відшкодування потерпілому спричиненої правопорушенням шкоди.

До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, слід віднести скоєння кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи викладені обставини, тяжкість вчиненого діяння і особу обвинуваченого, думку потерпілого ОСОБА_8 , який просить ОСОБА_6 строго не карати, претензій до нього не має, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання за ст..121 ч.1 КК України у вигляді реального позбавлення волі на певний строк, так як його виправлення і перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства. Крім того, суд в порядку ст.70 ч.4 КК України призначає остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання у вигляді 6-ти місяців арешту, призначеного за вироком Добропільського міськрайонного суду від 11 січня 2012 за ст.185 ч. 1 КК України, більш суворим у вигляді позбавлення волі, визначеним за даним вироком, зараховуючи покарання, повністю відбуте ОСОБА_6 за попереднім вироком суду, що підтверджується листом Артемівського СІ ( строк покарання закінчився 15.06.2012 року) (а.с.152)

Заявлений позов Добропільського міжрайонного прокурора в інтересах Добропільської міської ради до ОСОБА_6 про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від кримінального правопорушення в розмірі 629,24 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі, тому що сума позову підтверджена відповідною довідкою КЛПЗ «Добропільська ЦМЛ» ( а.с.41).

Так, ст..1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я , що є у державній власності , у власності АРК або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Оскільки КЛПЗ «Добропільська ЦМЛ» фінансується з бюджету м. Добропілля , кошти необхідно стягнути на користь Добропільської міської ради.

Речові докази, які знаходяться у камері схову Добропільського МВ ГУМВС , а саме: кухонний ніж, зразки крові ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , фрагмент ковдри, фрагмент килимової доріжки, змиву з рук, слід знищити; брюки, дублянку і светр ОСОБА_6 слід повернути йому як належному володільцю; диск з відеозаписом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_6 , слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

Судових витрат по кримінальному провадженню не має.

Потерпілим ОСОБА_8 цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст. ст. 369- 371,373 -376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, та призначити йому покаранняу вигляді позбавлення волі строком на 5 ( п`ять) років 6 ( шість) місяців.

За сукупністю злочинів за ст.70 ч.1, ч.4 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Добропільського міськрайонного суду від 11 січня 2012 року по ст.185 ч.1 КК України у вигляді 6 місяців арешту більш суворим, призначеним даним вироком, остаточно ОСОБА_6 визначити 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Строк відбування ОСОБА_6 покарання рахувати з моменту його затримання та взяття під варту, тобто з 15 грудня 2011 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити попередню тримання під вартою в СІ м. Артемівська.

Стягнути з ОСОБА_6 , на користь Добропільської міської ради (85004, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83, код ЄДРПОУ 37755456 , р/рахунок №31417544700035 ( 24060300 «Інші надходження міського бюджету») в ГУДКСУ в Донецькій обл., МФО 834016, ОКПО 24165007) суму витрачених на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_8 в розмірі 629 ( шістьсот двадцять дев`ять ) гривень 24 копійок.

Речові докази, які знаходяться у камері схову Добропільського МВ ГУМВС , а саме: кухонний ніж, зразки крові ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , фрагмент ковдри, фрагмент килимової доріжки, змиву з рук - знищити; брюки, дублянку і светр ОСОБА_6 повернути йому як належному володільцю; диск з відеозаписом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_6 , залишити в матеріалах кримінального провадження.

Судових витрат не має.

Апеляційна скарга на вирокможе бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області засудженим ОСОБА_6 протягом 30 днів з моменту отримання копію вироку, а іншими учасниками - у той же строк з моменту його проголошення.

Згідно ч.6 ст. 376 КК України, копія вироку, після його проголошення,негайно вручаєтьсяпід розписку засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Надруковано в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Головуючий суддя ОСОБА_1

судді ОСОБА_2

С ОСОБА_16

29.12.2014