Ухвала

від 15.01.2015 по справі 361/10487/13-а (2-а/361/15/14)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2015 року м. Київ К/800/38820/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добродій" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року у справі № 361/10487/13-а (2-а/361/15/14) за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добродій" до Мокрецької сільської ради Броварського району Київської області, третя особа: Колективне сільськогосподарське підприємство "Заплавний" про визнання протиправним та скасування рішення ,-

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Добродій" звернулося до суду з позовом до Мокрецької сільської ради Броварського району Київської області, третя особа: Колективне сільськогосподарське підприємство "Заплавний" про визнання протиправним та скасування рішення.

Зазначало, що Товариство є правонаступником всіх майнових прав КСП «Заплавний», тому припинення права користування земельними ділянками, що знаходилися у користуванні КСП, та передача їх до земель запасу в адміністративних межах Мокрецької ради рішенням 18 сесії ХХІІІ скликання Мокрецької сільської ради № 220 від 23 листопада 2001 року "Про припинення права постійного користування землями резервного фонду КСП "Заплавний" є незаконним.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2014 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2014 року, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення 18 сесії ХХІІІ скликання Мокрецької сільської ради № 220 від 23 листопада 2001 року "Про припинення права постійного користування землями резервного фонду КСП "Заплавний" прийняте всупереч вимогам чинного на момент його прийняття законодавства.

Не погоджуючись з таким висновком суду, суд апеляційної інстанції послався на неправильну оцінку встановлених по справі обставин.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

По справі встановлено, що згідно Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії І-КВ № 002769, виданого 27 квітня 2000 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 12 за рішенням 7 сесії ХХІІІ скликання Мокрецької сільської ради від 27 серпня 1999 року у постійне користування КСП «Заплавний» для ведення товарно-сільськогосподарського виробництва була передана земельна ділянка загальною площею 487,3 га на території Мокрецької сільської ради.

Змінами до Статуту ТОВ «Добродій», затвердженими Зборами засновників від 18.05.2000 року та зареєстрованими Броварською районною державною адміністрацією 10.08.2000 року передбачалося, що Товариство є правонаступником КСП «Заплавний» зі сплати податків і зборів ( обов'язкових платежів).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.10.2002 року у справі № 136/16-99 про банкрутство КСП «Заплавний» на підставі звіту від 17.09.2002 року СТОВ «Добродій» визнано процесуальним правонаступником КСП «Заплавний» на умовах передачі Товариству майнових активів та пасивів боржника з подальшими змінами в Статуті останнього щодо часткового правонаступництва, а саме по боргах перед ДПІ та ПФУ по сплаті податків і зборів.

23 листопада 2001 року 18 сесією ХХІІІ скликання Мокрецької сільської ради було прийнято рішення за № 220 "Про припинення права постійного користування землями резервного фонду КСП "Заплавний" .

Із даного рішення вбачається, що у зв'язку з тим, що КСП "Заплавний" знаходилося в стані ліквідації, згідно із пунктом 3 статті 27 Земельного кодексу України Мокрецька сільська рада вирішила припинити право постійного користування КСП "Заплавний" землями резервного фонду площею 360,7 га та водного фонду площею 126,6 га, всього - загальною площею 487,3 га.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на час прийняття відповідачем оскаржуваного розпорядження КСП «Заплавний» здійснювало свою діяльність.

Наступні зміни до Статуту Товариства вносилися на підставі зборів засновників від 19.02.2003 року.

В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції чинній на момент винесення оскаржуваних розпоряджень, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств.

Державний акт на право колективної власності на землю виданий КСП «Заплавний» засвідчує право колективної власності, тоді як згідно з Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність" № 720/95 від 08.08.1995 року землі КСП, які є сільськогосподарськими угіддями, були поділені на паї.

За правилами пункту 1 зазначеного Указу, паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Так, відповідно до листа Держкомзему України від 23 серпня 2012 року № 1944, станом на 23 серпня 2012 року переважна кількість земель колективної власності КСП «Заплавний» передана у власність власникам земельних часток (паїв)-у відповідності до схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) та рахується за КСП «Заплавний» 32,5400 га господарських дворів.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року у справі № 810/2949/13-а, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.04.2014 року (провадження № К/800/20131/14), якими встановлено, що СТОВ «Добродій» не здійснювалися заходи щодо переоформлення державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, що належала КСП «Заплавний».

Судами встановлено, що у позивача відсутні документи, які б у встановленому законом порядку підтверджували набуття ним права постійного користування спірною земельною ділянкою, так само як відсутні докази користування позивачем спірною земельною ділянкою з 2002 року по час дату розгляду даної справи в адміністративних судах.

Отже, на момент виникнення вказаного процесуального правонаступництва, право постійного користування спірною земельною ділянкою КСП «Заплавний» вже було припинено, а тому не могло перейти до СТОВ «Добродій» в порядку правонаступництва на підставі ухвали Господарського суду Київської області від 29.10.2002 року у справі № 136/16-99.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що СТОВ «Добродій» не було правонаступником КСП «Заплавний» в частині набуття права постійного користування спірною земельною ділянкою на час виникнення спірних правовідносин, тому припинення рішенням Мокренької сільської ради № 220 від 23.11.2001 року права користування землями колективної власності КСП «Заплавний» не впливає на законні інтереси позивача.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добродій" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: (підписи)