Рішення

від 15.01.2015 по справі 910/25551/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25551/14 15.01.15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмайстер" до Приватного підприємства "КЗК - Центр" про стягнення 32 205,89 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Денисенко В.В. (дов. № б/н від 10.11.2014 року) від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15 січня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмайстер" (надалі по тексту - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "КЗК - Центр" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 32 205,89 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2014 року порушено провадження у справі № 910/25551/14 та призначено справу до розгляду на 18.12.2014 року.

17.12.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання 18.12.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 20.11.2014 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2014 року розгляд справи було відкладено на 15.01.2015 року.

Представник позивача у судовому засіданні 15.01.2015 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 15.01.2015 року повторно не з'явився, вимоги ухвали суду у справі № 910/25551/14 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7-А, на яку було відправлено ухвали суду вказана в позові та підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Факт належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання підтверджується підписами уповноважених осіб Приватного підприємства "КЗК - Центр" на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмайстер" (виконавець) та Приватним підприємством "КЗК - Центр" (замовник) було укладено договір № 01/08-12 на надання послуг (надалі по тексту - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язався надати замовнику в установленому даним договором порядку послуги будівельних механізмів, з машиністом (водієм) виконавця (надалі - послуги) на об'єкті замовника за адресою:м. Київ, вул. Галицька, 4 (надалі - об'єкт), на умовах, згідно даного Договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги в строки та на умовах, передбачених даним Договором.

Пунктом 2.3.1. Договору сторони погодили. що оплати за надані послуги замовник зобов'язаний здійснювати за фактично надані послуги протягом 3-х (трьох) робочих днів з дати передачі виконавцем замовнику на підписання акту передачі - приймання наданих послуг, рахунку - фактури та копій шляхових листів, засвідчених підписом уповноваженої особи та печаткою підприємства.

На підставі даних актів передачі - приймання наданих послуг, виконавець надає замовнику рахунок - фактуру для здійснення останнім оплати за надані послуги.

Остаточний розрахунок за надані послуги замовник здійснює протягом 4-х робочих днів після підписання останнього акту передачі - приймання наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін після завершення надання всіх послуг у відповідності з даним Договором (пункт 2.3.3 Договору).

У відповідності до пункту 11.3. Договору він набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами фінансових зобов'язань за даним Договором.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 30 675,00 грн., що підтверджується наступними актами здачі - прийняття робіт (надання послуг):

- № ОУ-0000153 від 13.08.2012 року на суму 5 400,00 грн.;

- № ОУ-0000154 від 15.08.2012 року на суму 9 075,00 грн.;

- № ОУ-0000155 від 20.08.2012 року на суму 2 400,00 грн.;

- № ОУ-0000157 від 23.08.2012 року на суму 1 200,00 грн.;

- № ОУ-0000158 від 28.08.2012 року на суму 5 400,00 грн.;

- № ОУ-0000159 від 30.08.2012 року на суму 2 400,00 грн.;

- № ОУ-0000191 від 14.09.2012 року на суму 2 400,00 грн.;

- № ОУ-0000192 від 15.09.2012 року на суму 2 400,00 грн.

15.05.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмайстер" (кредитор) та Приватним підприємством "КЗК - Центр"(боржник) було укладено договір № 1 про реструктуризацію заборгованості (надалі по тексту - Договір про реструктуризацію заборгованості).

Згідно з пунктом 1 Договору про реструктуризацію заборгованості боржник визнає в повному обсязі заборгованість перед кредитором на суму 25 275,00 грн., що виникла на підставі актів здачі - прийняття робіт наданих послуг:

- № ОУ-0000154 від 15.08.2012 року на суму 9 075,00 грн.;

- № ОУ-0000155 від 20.08.2012 року на суму 2 400,00 грн.;

- № ОУ-0000157 від 23.08.2012 року на суму 1 200,00 грн.;

- № ОУ-0000158 від 28.08.2012 року на суму 5 400,00 грн.;

- № ОУ-0000159 від 30.08.2012 року на суму 2 400,00 грн.;

- № ОУ-0000191 від 14.09.2012 року на суму 2 400,00 грн.;

- № ОУ-0000192 від 15.09.2012 року на суму 2 400,00 грн.

Кредитор надає боржникові розстрочку у погашенні заборгованості на 25 275,00 грн. на термін з 15.05.2014 року по 15.08.2014 року (пункт 2 Договору про реструктуризацію заборгованості).

За твердженням позивача, станом на момент розгляду даної справи, відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмайстер" послуг, внаслідок чого у Приватного підприємства "КЗК - Центр" виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 25 275,00 грн.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 25 275,00 грн. основної заборгованості, 1 585,75 грн. пені, 1 364,85 грн. інфляційних нарахувань, 189,04 грн. три проценти річних, 3 791,25 грн. штрафу.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 01/08-12 на надання послуг, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу в установленому даним договором порядку послуги будівельних механізмів, з машиністом (водієм) виконавця (надалі - послуги) на об'єкті замовника за адресою:м. Київ, вул. Галицька, 4 (надалі - об'єкт), на умовах, згідно даного Договору, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги в строки та на умовах, передбачених даним Договором.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець), зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивач взяті на себе зобов'язання щодо надання послуг охорони майна виконав належним чином, що підтверджується актами здачі - прийняття робіт (наданих послуг), які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вже зазначалось судом, 15.05.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмайстер" (кредитор) та Приватним підприємством "КЗК - Центр" (боржник) було укладено договір № 1 про реструктуризацію заборгованості, за умовами якого кредитор надав боржникові розстрочку у погашенні заборгованості на 25 275,00 грн. на термін з 15.05.2014 року по 15.08.2014 року

Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати за надані позивачем послуги згідно Договору, внаслідок чого у Приватного підприємства "КЗК - Центр" виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмайстер" у розмірі 25 275,00 грн., яка станом на день розгляду даної справи є непогашеною.

Доказів протилежного суду не надано.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 25 275,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмайстер" про стягнення Приватного підприємства "КЗК - Центр" заборгованості за договором № 01/08-12 на надання послуг у розмірі 25 275,00 грн. підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 585,75 грн. пені, 1 364,85 грн. інфляційних нарахувань, 189,04 грн. три проценти річних, 3 791,25 грн. штрафу.

Згідно зі статтею 216 Господарського процесуального кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 7 Договору про реструктуризацію заборгованості у разі несвоєчасного погашення заборгованості за договором боржнику нараховується пеня у розмірі 1 відсотка від суми, що підлягає оплаті, яка нараховується за кожний день прострочення, за весь період прострочення.

Пунктом 8 Договору про реструктуризацію заборгованості сторони погодили, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за договором боржник сплачує штраф у розмірі 15% від загального розміру заборгованості.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Дії відповідача є порушенням вимог Договору, що є підставою для застосування відповідальності за умовами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно з пунктом 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Як вбачається з розрахунку пені, наданого позивачем, він виконаний з урахуванням вимог статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та в межах строку передбаченого частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Таким чином, встановивши прострочення відповідача за Договором, приймаючи до уваги пункт 7 Договору про реструктуризацію заборгованості, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення з відповідача штрафних санкцій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені на загальну суму 1 585,75 грн. пені, нарахованої за період з 18.08.2014 року по 12.11.2014 року, є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Перевіривши розрахунок штрафу наданий позивачем, суд визнає його арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 3 791,25 грн., підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права вимагати від відповідача сплати останнім 3% річних за порушення грошового зобов'язання від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних на загальну суму 189,04 грн.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Дослідивши розрахунок збитків від інфляції, наданий позивачем, судом було виконано власний розрахунок, відповідно до якого позовні вимоги щодо стягнення збитків від інфляції підлягають частковому задоволенню в розмірі 967,15 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "КЗК - Центр" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7-А, код ЄДРПОУ 33591785) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмайстер" (02121, м. Київ, вул. Миколи Бажана, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 30682539) 25 275 (двадцять п'ять тисяч двісті сімдесят п'ять) грн. 00 коп. заборгованості, 1 585 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 75 коп. пені, 3 791 (три тисячі сімсот дев'яносто одна) грн. 25 коп. штрафу, 189 (сто вісімдесят дев'ять) грн. 04 коп. три проценти річних, 967 (дев'ятсот шістдесят сім) грн.. 15 коп. інфляційних нарахувань, 1 804 (одна тисяча вісімсот чотири) грн. 44 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.01.2015 року

Суддя С.В. Стасюк