Рішення

від 20.01.2015 по справі 910/19733/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"20" січня 2015 р. Справа № 910/19733/14

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранчо ЛТД», м. Бровари про стягнення 43637,36 грн. за участю представників:

позивача:Хлєбніков С.Г. - дов. від 16.06.2014р. відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранчо ЛТД» (далі - відповідач) про стягнення 43637,36 грн., з яких 37700 грн. основний борг, 2073,31 грн. інфляційні втрати, 1335,15 грн. 3% річних та 2528,90 грн. пеня (вимоги в редакції заяви про уточнення прохальної частини від 16.01.2015р.).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором від 01.11.2011р. № КБР-04/11/11 щодо виплати винагороди (роялті) за публічне виконання оприлюднених музичних творів.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про уточнення прохальної частини від 16.01.2015р. та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір від 01.11.2011р. № КБР-04/11/11 (далі - договір), згідно п. 1 якого позивач - УЛАСП є організацією, що має повноваження надавати дозвіл на використання об'єктів авторського права та здійснювати збір винагороди (роялті) за використання об'єктів суміжних прав способом публічного виконання на підставі Свідоцтва про реєстрацію в якості організації колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України за № 19/2011 від 24.01.2011 р. та договору доручення № ЛУ-01/20/11 від 20.01.2011р. з єдиною в Україні уповноваженою організацією колективного управління по збору і розподілу винагороди за використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, та зафіксованих в них виконань - ОП «Українська ліга музичних прав».

Відповідно до п. 2.1 договору відповідач - користувач здійснює публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань (далі разом - твори), а позивач - УЛАСП надає користувачу, на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на таке виконання та здійснює збір винагороди (роялті). Користувач зобов'язується виплачувати винагороду (роялті) УЛАСП відповідно до даного договору та Закону.

Згідно п. 2.3 договору, користувач зобов'язується перерахувати на поточний рахунок позивача винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних додатках до даного договору, не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця, за який здійснюється платіж, після чого надати УЛАСП акт про виплату роялті згідно з п. 2.5 даного договору.

Користувач зобов'язується надіслати УЛАСП належним чином заповнений та підписаний акт про виплату роялті в 2-ох примірниках за формою, наведеною в додатку 3, який після перевірки зазначеної в ньому інформації щодо перерахування коштів підписується УЛАСП, після чого 1 примірних повертається користувачу (п. 2.5 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.10.2012р., а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій, та будь-яких інших зобов'язань до їх повного виконання. У випадку, якщо жодна з сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії договору протягом місяця до настання зазначеної в п. 4.1 дати припинення дії договору, дія договору вважається подовженою ще на один календарний рік і так кожного разу. Таке повідомлення має бути надіслане засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом), при цьому належним доказом повідомлення є квитанція відділу поштового зв'язку із зазначенням вказаних в цьому договорі поштових реквізитів сторони, на адресу якої направлено листа (пп. 4.1, 4.2 договору).

В додатку № 1 від 01.11.2011р. до договору сторони погодили перелік закладів, в яких відповідач здійснює публічне виконання творів.

Відповідно до п. 1.2 додатку № 2 від 01.11.2011р. до договору загальна сума щомісячної винагороди з дня набуття чинності договору становить 1300 грн. Зазначена сума щомісячно перераховується відповідачем на розрахунковий рахунок позивача відповідно до умов договору.

Позивач, звертаючись з даним позовом до суду зазначає, що відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань не сплачує передбачену договором винагороду (роялті) за публічне виконання музичних творів, в результаті чого за ним за період з 01.05.2012р. по 31.09.2014р. рахується заборгованість в розмірі 37700 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо виплати винагороди (роялті) за публічне виконання музичних творів за період з 01.05.2012р. по 31.09.2014р., у зв'язку з чим за останнім, за твердженням позивача, рахується заборгованість в розмірі 37700 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Разом з тим, суд, дослідивши матеріали справи встановив, що відповідач сплатив передбачену договором винагороду (роялті) за публічне виконання оприлюднених музичних творів за травень 2012 у сумі 1300 грн., що підтверджується реєстром платіжних документів, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

За таких обставин, позивачем безпідставно заявлено до стягнення суму боргу в розмірі 1300 грн., за публічне виконання оприлюднених музичних творів за травень 2012р. Доказів протилежного позивач суду не надав.

З огляду на зазначене, та враховуючи здійснену відповідачем сплату винагороди (роялті) за публічне виконання оприлюднених музичних творів за травень 2012 у сумі 1300 грн., за відповідачем рахується борг за порушення своїх договірних зобов'язань щодо сплати передбаченої договором винагороду (роялті) за публічне виконання музичних творів за період з 01.06.2012р. по 31.09.2014р. в сумі 36400 грн.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 36400 грн. заборгованості за публічне виконання оприлюднених музичних творів, в зв'язку з чим вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

В решті заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 1300 грн. за травень 2012р. суд відмовляє, з огляд на недоведеність та безпідставність позовних вимог в цій частині.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо виплати винагороди (роялті) за публічне виконання оприлюднених музичних творів, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та три проценти річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати з простроченої суми за загальний період прострочення з 27.05.2012р. по 30.09.2014р. складають 2073,31 грн., 3% річних з простроченої суми за загальний період прострочення з 27.05.2012р. по 30.09.2014р. складають 1335,15 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних з простроченої суми грошового зобов'язання відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині є доведеними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач на підставі п. 2.6 договору просить суд, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо виплати винагороди (роялті) за публічне виконання музичних творів, стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у відповідний період, за кожен день такого прострочення, розмір якої за розрахунком позивача за загальний період прострочки з 27.05.2014р. по 30.09.2014р. складає 2528,90 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом з врахуванням періоду, заявленого позивачем, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 2524,27 грн. В решті заявленої до стягнення суми пені суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем в сумі 36400 грн. на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 36400 грн. основного боргу, 2073,31 грн. інфляційних втрат, 1335,15 грн. 3% річних та 2524,27 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті позовних вимог суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранчо ЛТД» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Шолом-Алейхема, 87, кв. 1, ідентифікаційний код 37590303) на користь Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» (02100, м. Київ, вул. Бажова, 15/20, ідентифікаційний код 37396233) 36400 (тридцять шість тисяч чотириста) грн. основного боргу, 2073 (дві тисячі сімдесят три) грн. 31 коп. інфляційних втрат, 1335 (одну тисячу триста тридцять п'ять) грн. 15 коп. 3% річних, 2524 (дві тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 27 коп. пені, 1772 (одну тисячу сімсот сімдесят дві) грн. 38 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 26.01.2015р.