Рішення

від 20.01.2015 по справі 915/1935/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2015 року Справа № 915/1935/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТПРОЕКТ", вул. Мереф'янське шосе, 21, м. Харків, 61081

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛІАС", пр. Леніна, 93-В, м. Миколаїв, 54017

про стягнення коштів у розмірі 87 918, 78 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Кінаш Юлія Олегівна, довіреність б/н від 19.01.2015 року;

від відповідача представник не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТПРОЕКТ" звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛІАС" про стягнення заборгованості за договором суборенди № 1400СО від 01.03.2012 року у розмірі 73 494, 38 грн., інфляційних втрат за період з 01.08.2012 року по 11.09.2014 року у розмірі 9 815, 40 грн. та грошових коштів щодо сплати процентної ставки за користування коштами за період з 01.08.2012 року до 11.09.2014 року у розмірі 3% річних у розмірі 4 609, 00 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.11.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 17.12.2014 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.12.2014 року відкладено розгляд справи на 20.01.2015 року.

В судовому засіданні 20.01.2015 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні 20.01.2015 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

01.03.2012 року між ТзОВ «АРТПРОЕКТ» та ТзОВ «ЮЛІАС» було укладено Договір суборенди № 1400СО.

Згідно із пунктами 3.1 та 3.2 Договору фактична передача об'єктів суборенди засвідчується актом приймання-передачі, в якому вказується площа та характеристика об'єктів суборенди.

Сторонами було складено акт приймання-передачі від 01.03.2014 року до Договору, що посвідчує фактичне надання в користування об'єктів суборенди.

Згідно із п. 7.1.2 Договору суборендар зобов'язаний сплачувати суборендну плату орендарю в розмірі та в строк, визначений цим договором.

Сторони зобов'язались кожен місяць, не пізніше 5-го числа, наступного за звітним, підписувати акт здачі-приймання виконаних робіт (п. 5.2 Договору.) Остаточні розрахунки між сторонами на підставі цього повинні відбуватись не пізніше 10 числа наступного за звітним (п. 5.3 Договору).

Сторонами було підписано Акти здачі-приймання робіт (надання послуг).

Згідно з п. 5.4 Договору суборендна плата нараховується, починаючи з дати прийняття об'єкту суборенди суборендарем за актом приймання передачі.

Сума заборгованості ТзОВ «ЮЛІАС» перед ТзОВ «АРТПРОЕКТ» станом на 31.12.2012 року склала 73 494, 38 грн.

Враховуючи прострочення відповідачем строків оплати, позивачем нараховано інфляційні втрати та 3 % річних.

Із посиланням на вищевикладене та приписи ст. 526, 530, 615, 625, 762 ЦК України, ст. 222 ГК України та на умови Договору представник позивача просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та в судові засідання 17.12.2014 року та 20.01.2015 року явку повноважного представника забезпечив.

Ухвала господарського суду Миколаївської області від 25.11.2014 року про порушення провадження у справі, направлена на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві, а саме: пр. Леніна, 93-В, м. Миколаїв, 54017, повернута до суду поштовою установою із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (арк. справи 34-36).

Як вбачається зі Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (арк. справи 31), Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (арк. справи 32), Витягу з ЄДР (арк. справи 41-43) місцезнаходженням юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛІАС" є пр. Леніна, 93-В, м. Миколаїв, 54017. Відтак, ухвали господарського суду від 25.11.2014 року та від 17.12.2014 року направлені на правильну адресу відповідача.

При цьому, судом враховано наступне.

Явка повноважного представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року з останніми змінами від 10.07.2014 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судових засідань.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до п. 3.9.2 вищевказаної Постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.03.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпроект» (далі - орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юліас» (далі - суборендар) було укладено Договір суборенди № 1400СО (далі - Договір), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендар передає, а суборендар приймає за двостороннім актом у строкове платне користування наступні об'єкти:

- прилеглий асфальтований майданчик для технологічного обладнання загальною площею 20 кв.м. та частину приміщення розміром 5 кв.м. на АЗС № 14003/0, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Героїв Сталінграду, 9-Б;

- прилеглий асфальтований майданчик для технологічного обладнання загальною площею 20 кв.м. та частину приміщення розміром 5 м.кв. на АЗС № 14005/0, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, с. Шевченкове, а/ш Одеса-Мелітополь-Новоазовськ 163 км.;

- прилеглий асфальтований майданчик для технологічного обладнання загальною площею 20 кв.м. та частину приміщення розміром 5 м.кв. на АЗС № 14007/0, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 5-Б;

- прилеглий асфальтований майданчик для технологічного обладнання загальною площею 20 кв.м. та частину приміщення розміром 5 м.кв. на АЗС № 14009/0, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Одеське Шосе, 53-Б

для самостійного використання відповідно до п. 2.1 цього договору та зобов'язується сплачувати орендарю суборендну плату, в порядку та на умовах визначених в цьому договорі (п. 1.1 Договору) (арк. справи 9-11).

Відповідно до п. 4.1 Договору строк дії договору обчислюється з дати його підписання та триває до 31.12.2012 року, а строк суборенди, на який передається об'єкт суборенди за цим договором, встановлюється з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту до 31.12.2012 року.

Даний договір підписано сторонами та скріплено печатками.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1-2, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 3.1 Договору об'єкти суборенди повинні бути передані орендарем та прийняті суборендарем за актом приймання-передачі, в якому сторони вказують площу об'єктів суборенди, характеристики об'єктів суборенди, що знаходяться за вищезазначеною адресою.

Відповідно до п. 3.2 Договору підписання акту приймання-передачі свідчить про фактичну передачу об'єктів суборенди в суборенду.

Відповідно до п. 5.1 Договору щомісячна суборендна плата за цим договором складається з фіксованої ставки в грошовому еквіваленті за календарний місяць. Розмір щомісячної фіксованої ставки сторони визначатимуть у відповідному протоколі погодженої суборендної плати (який після підписання складатиме невід'ємну частину цього Договору).

Відповідно до п. 5.2 Договору кожен місяць, не пізніше 5-го числа, наступного за звітним, сторони підписують Акти приймання-передачі виконаних робіт (послуг).

Відповідно до п. 5.3 Договору остаточний розрахунок між сторонами відбувається не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 5.4 Договору суборендна плата нараховується, починаючи з дати прийняття об'єкта суборенди суборендарем за актом приймання-передачі і нараховується по дату фактичного повернення об'єкту суборенди від суборендаря орендарю.

Відповідно до п. 5.6 Договору вартість витрат на водопостачання та комунальні послуги включена у загальну місячну орендну плату, вказану в п. 5.1 Договору.

Відповідно до п. 5.7 Договору крім орендної плати, зазначеної у п. 5.1 даного Договору, суборендар компенсує орендарю витрати орендаря на оплату електрозабезпечення суборенди, що дорівнює вартості електроенергії, використаної суборендарем за попередній місяць, виходячи з показників лічильника та тарифів на споживання електроенергії.

Відповідно до п. 7.1.2 Договору суборендар зобов'язаний сплачувати суборендну плату орендарю в розмірі та строк визначений цим договором.

Крім того, сторонами було підписано Додаткову угоду до договору суборенди № 1400СО від 01.03.2012 року «Про відповідальність сторін за забезпечення безпеки праці й дотримання правил по ОП, ПБ і ОНС на території ТзОВ «Артпроект» від 01.03.2012 року (арк. справи 13 на звороті-14).

На виконання п. 5.1 Договору сторонами було підписано Протокол № 1 Погодження суборендної плати (з 01.03.2012 року по 31.12.2012 року включно) (арк. справи 15), відповідно до п. 1 якого суборендна плата встановлюється в наступному розмірі:

- майданчик на АЗС № 14003/0, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Героїв Сталінграду, 9-Б, складає 11 700, 00 грн.;

- майданчик на АЗС № 14005/0, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, с. Шевченкове, а/ш Одеса-Мелітополь-Новоазовськ 163 км складає 10 600, 00 грн.;

- майданчик на АЗС № 14007/0, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 5-Б, складає 7 400, 00 грн.;

- майданчик на АЗС № 14009/0, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Одеське Шосе, 53-Б складає 6 400, 00 грн.

Судом встановлено наступне.

На виконання умов Договору ТзОВ "Артпроект" передав, а ТзОВ "Юліас" прийняв в суборендне користування об'єкти суборенди, про що сторонами було підписано Акт приймання-передачі до Договору суборенди №1400СО від 01.03.2012 року. Претензії відносно передачі об'єкта в суборенду у сторін відсутні. Акт підписано та скріплено печатками сторін (арк. справи 15 на звороті).

На виконання умов п. 5.2 Договору сторонами складались акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з березня по липень 2012 року на загальну суму 182 919, 99 грн., а саме:

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 60 від 31.03.2012 року на загальну суму 36 379, 65 грн. (арк. справи 16);

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 84 від 30.04.2012 року на загальну суму 36 477, 14 грн. (арк. справи 17);

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 106 від 31.05.2012 року на загальну суму 36 568, 82 грн. (арк. справи 17 на звороті);

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 132 від 30.06.2012 року на загальну суму 36 728, 72 грн. (арк. справи 18);

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 163 від 31.07.2012 року на загальну суму 36 765, 66 грн. (арк. справи 18 на звороті).

Крім того, вказане підтверджується податковими накладними № 21 від 31.03.2012 року на суму 36 379, 65 грн., № 19 від 30.04.2012 року на суму 36 477, 14 грн., № 17 від 31.05.2012 року на суму 36 568, 82 грн., № 21 від 30.06.2012 року на суму 36 728, 72 грн., № 26 від 31.07.2012 року на суму 36 765, 66 грн. (арк. справи 19-23).

Підставою в Податкових накладних вказано Договір суборенди № 1400СО від 01.03.2012 року.

Судом взято до уваги, що Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 106 від 31.05.2012 року на загальну суму 36 568, 82 грн. не підписано сторонами.

Однак, згідно відповіді ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області вих. № 63/9/14-03-10-00-15 від 12.01.2015 року, наданої на виконання вимог ухвали суду, ТзОВ "Юліас" (код ЄДРПОУ 37386010) в реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2012 року, червень 2012 року та серпень 2012 року відображено податкові накладні № 17 від 31.05.2012 року на суму 36 568, 82 грн., № 21 від 30.06.2012 року на суму 36 728, 72 грн., № 26 від 31.07.2012 року на суму 36 765, 66 грн., отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТПРОЕКТ" . Суми ПДВ по вищевказаним податковим накладним підприємством включено до податкового кредиту за квітень 2012 року, червень 2012 року та серпень 2012 року (арк. справи 44-45), що підтверджується роздруківками з електронної бази (арк. справи 46-49).

Відповідно до п. 6.1, 6.2 наказу Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.11 року "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.11 року за № 1333/20071 (в редакції, чинній станом на 2012 рік) оригінал податкової накладної надається покупцю (отримувачу) товарів/послуг на його вимогу. Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Відповідно до п. 14 вищевказаного Наказу податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про підтвердження факту користування відповідачем майном.

Відповідачем обов'язок щодо сплати суборендних платежів виконано частково в розмірі 109 425, 61 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками (арк. справи 58-66), тобто відповідачем проведено оплату за суборенду об'єктів за період з березня 2012 року по травень 2012 року.

Неналежне виконання зобов'язання зі сплати суборендних платежів призвело до виникнення заборгованості за червень та липень 2012 року у сумі 73 494, 38 грн. (згідно Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 132 від 30.06.2012 року на загальну суму 36 728, 72 грн. та Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 163 від 31.07.2012 року на загальну суму 36 765, 66 грн.) (арк. справи 18).

З метою досудового врегулювання спору позивач 16.06.2014 року звернувся до відповідача з претензією, у якій просив відповідача сплатити заборгованість в сумі 73 494, 38 грн. (арк. справи 24). Докази направлення претензії наявні у матеріалах справи (арк. справи 25).

Претензія повернута на адресу позивача поштовою установою із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів сплати вказаної заборгованості, строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості з суборендної плати за договором суборенди № 1400СО від 01.03.2012 року у сумі 73 494, 38 грн., яка підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 9 815, 40 грн. та 3% річних в сумі 4 609, 00 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат за період серпня 2012 року по серпень 2014 року в сумі 9 815, 40 грн. Детальний розрахунок інфляційних нарахувань наявний в матеріалах справи (арк. справи 27-29). Судом перевірено та встановлено, що розрахунок інфляційних нарахувань здійснено позивачем арифметично правильно, з урахуванням положень норм чинного законодавства та умов договору (арк. справи 52). Отже, вимога позивача про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 9 815, 40 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем здійснено нарахування 3% річних за період з 10.08.2012 року по 11.09.2014 року в сумі 4 609, 00 грн. Детальний розрахунок 3 % річних наявний в матеріалах справи (арк. справи 30). Судом перевірено та встановлено, що при розрахунку 3 % річних позивачем неправильно обраховано загальну кількість днів прострочення (763 дні), а також неправильно визначено момент нарахування, оскільки в силу п. 5.3 Договору остаточний розрахунок між сторонами відбувається не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним. Тобто, боржник є таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати, лише з 11 числа.

Судом здійснено перерахунок заявленого до стягнення розміру 3 % річних за допомогою Бази даних "Законодавство" та встановлено, що за період з 11.08.2012 року по 11.09.2014 року (762 дні) розмір 3% річних становить 4 600, 60 грн. Розрахунок, здійснений судом, наявний у матеріалах справи (арк. справи 51).

Отже, позовна вимога в частині стягнення 4 600, 60 грн. - 3 % річних підлягає задоволенню. В решті 3% річних в сумі 8, 40 грн. слід відмовити.

Приписами ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно зі ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є підставними, обґрунтованими та підтвердженими належними доказами. Позов підлягає частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

частково задовольнити позов.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛІАС", пр. Леніна, 93-В, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 37386010) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТПРОЕКТ", вул. Мереф'янське шосе, 21, м. Харків, 61081 (код ЄДРПОУ 32677583):

- 73 494, 38 грн. (сімдесят три тисячі чотириста дев'яносто чотири грн. 38 коп.) - заборгованості за Договором суборенди № 1400СО від 01.03.2012 року;

- 9 815, 40 грн. (дев'ять тисяч вісімсот п'ятнадцять грн. 40 коп.) - інфляційних втрат за Договором суборенди № 1400СО від 01.03.2012 року за період з серпня 2012 року по серпень 2014 року;

- 4 600, 60 грн. (чотири тисячі шістсот грн. 60 коп.) - 3 % річних за Договором суборенди № 1400СО від 01.03.2012 року за період з 11.08.2012 року по 11.09.2014 року;

- 1 826, 82 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять шість грн. 82 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову в сумі 8, 40 грн. (вісім грн. 40 коп.) - 3 % річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 27.01.2015 року.

Суддя Е.М. Олейняш