Постанова

від 28.01.2015 по справі 824/70/15-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2015 м. Чернівці 824/70/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області до Кельменецької районної державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області (далі - позивач або УПФУ ) звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просить стягнути заборгованість з Кельменецької районної державної лікарні ветеринарної медицини (далі - відповідач або Державна лікарня ) у сумі 4390,17 грн.

Представник позивача надав суду заяву, відповідно до змісту якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглянути справу у порядку письмового провадження. Представник відповідача до суду не з'явився, хоча про день, час та місце слухання справи по суті був повідомлений належним чином. Враховуючи вищевикладене та на підставі ч.6, ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд визнав за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до змісту позовної заяви та додатків до неї спір полягає у наступному.

Так, Державна лікарня використовувало працю найманих працівників, у тому числі за професіями, стаж роботи за якими зараховується до спеціального стажу, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Відповідачем підтверджено пільговий трудовий стаж стосовно визначеного кола його працівників, на підставі чого їм призначено пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідно до розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон №1058) та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі - Інструкція) підприємства, що підтвердили наявність у працівника спеціального трудового стажу відповідно до записів у трудових книжках або виданих уточнюючих довідок, зобов'язані відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відбувається щомісячно до 25 числа у розмірі сум, зазначених у повідомленні Пенсійного фонду. Однак, всупереч цьому, станом на момент подачі позову сума витрат на виплату та доставку пільгових пенсій Державною лікарнею не відшкодована. Таким чином, у відповідача наявний борг у розмірі 4390,17 грн., який позивач просить стягнути.

Відповідач листом від 26.01.2015 р., №24-05/29 наявність заборгованості, яка є предметом стягнення у цій справі визнав.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи із наступного.

Так, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач є юридичною особою. Відповідно до матеріалів справи відповідач у своїй діяльності використовував працю найманих працівників, тобто був роботодавцем, а тому в розумінні Закону №1058 та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року, №400/97-ВР (далі - Закон №400) він є страхувальником та платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно повідомлення від 16.01.2015 року Державна лікарня є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постановою Кабінету Міністрів СРСР "Об утверждении списков производств, работ, профессий, должностей и показателей, дающих право на льготное пенсионное обеспечение" від 26.01.1991 № 10, а у подальшому постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" від 16 січня 2003 р. № 36 (далі по тексту - Списки) затверджено переліки виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, в особливо тяжких та особливо шкідливих, тяжких та шкідливих умовах, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 2 розділу XV Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. На даний момент такий закон не прийнято. Тому, згідно із п. 2 розділу XV Закону №1058 ІV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в Списках, пенсії призначаються за нормами Закону №1058 в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Законодавчим актом, який регулював порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" ч.1 ст.13 Закону №1788, є Закон № 400.

Також, відповідно до ст. ст. 2, 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року, № 400/97-ВР відповідач, будучи платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, зобов'язаний сплачувати 100 відсотків від об'єкта оподаткування, якими є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ч.1 ст.13 Закону "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Так, відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 призначено пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п."б" ч.1 ст. 13 Закону №1788 (Список №2). За грудень 2014 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 УПФУ виплачено пенсії, з урахуванням витрат на їх доставку, по списку №2 на загальну суму 4390,17 грн.

Таким чином, наявні встановлені законом підстави для відшкодування відповідачем витрат на виплату та доставку пенсій, призначених зазначеним особам на пільгових умовах, у розмірі 100 відсотків.

Відповідно до пп. 6.4, п. 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Повідомлення про направлення розрахунків надіслані УПФУ до Державної лікарні за грудень 2014 р.

Згідно із пп. 6.8, п. 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Всупереч цьому, станом на момент подачі позову Державна лікарня не відшкодувала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п."б" ч.1 ст.13 Закону №1788 за грудень 2014 р. у розмірі 4390,17 грн., що підтверджується розрахунком суми боргу, яка міститься у матеріалах справи.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед УПФУ за грудень 2014 року по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. "б" ч.1 ст.13 Закону №1788 складає 4390,17 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що недоїмка відповідача по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій підлягає стягненню, а позов - задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 86, 94, 122, 128, 158, 159, 161- 163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області до Кельменецької районної державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії у сумі 4390 (чотири тисячі триста дев'яносто) грн. 17 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути із Кельменецької районної державної лікарні ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ 00710084, Чернівецька обл., Кельменецький район, селище міського типу Кельменці, вул. Жукова, буд.32) на користь управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії у сумі 4390 ( чотири тисячі триста дев'яносто) грн. 17 коп.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються статтями 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.В. Анісімов