Рішення

від 19.01.2015 по справі 908/5201/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 24/172/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2015 Справа № 908/5201/14

м. Запоріжжя

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Прогрес" (49035, м. Дніпропетровськ, вул. Юдіна, буд. 11)

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія" (69035, м. Запоріжжя, вул. Трегубова, буд. 17, кв. 6)

про стягнення 195 266, 68 грн.

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники сторін:

від позивача: Єременко О.С., довіреність № 18 від 01.11.2014р.

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

25.11.2014р. до господарського суду Запорізької області звернулося публічне акціонерне товариство "Прогрес" з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія" про стягнення з відповідача 196 960, 41 грн., з яких: 153 396, 52 грн. основного боргу, 29 231, 30 грн. інфляції, 8 281, 94 грн. 3% річних та 6 050, 65 грн. пені.

Ухвалою від 11.11.2013р. порушено провадження у справі № 908/5201/14, справі присвоєно номер провадження 24/172/14, судове засідання призначене на 23.12.2013р.

23.12.2014р. позивач надав суду заяву від 21.12.2014р., якою зменшив розмір позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 195 266, 68 грн., з яких: 153 396, 52 грн. основного боргу, 27 528, 65 грн. інфляції, 8 290, 86 грн. 3% річних та 6 050, 65 грн. пені. Заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом.

Ухвалою від 23.12.2014р. розгляд справи відкладений на 19.01.2015р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У засіданні суду 19.01.2015р. оголошено вступна та резолютивна частини рішення.

Позивач підтримав вимоги, викладені у позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та зазначив наступне. 01.07.2011р. між сторонами укладено договір поставки меблів № 122-11, на виконання умов якого позивач здійснив поставку товару відповідачу у період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. на загальну суму 230 370, 70 грн. Однак відповідач порушив умови договору щодо оплати, внаслідок чого сума основного боргу становить 153 396, 52 грн. За порушення строків оплати відповідачу нараховано пеня в розмірі 6 050, 65 грн., 8 290, 86 грн. 3% річних та 27 528, 65 грн. інфляції. Просить суд, на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 610, 614 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач в засідання не прибув, документи, витребувані судом, не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи судом відповідач попереджений належним чином, в порядку статті 64 ГПК України, ухвалами суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, що направлено на адресу відповідача, яка зазначена у позові.

Відповідно до пунктів 3.9.1. та 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі та призначення судового засідання.

Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору. Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2011р. між публічне акціонерне товариство "Прогрес" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія" (Покупець) укладений договір поставки меблів № 122-11, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник передає у власність Покупцю меблі, яка виготовлена ПАТ «Прогрес» супутні товари, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.2. договору, загальна сума договору на момент підписання складає 1 500 000, 00 грн. з урахуванням ПДВ та може змінюватися в процесі виконання договору сторонами.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що оплата здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника з відстрочкою платежу 10 днів з моменту відвантаження товару.

Згідно п. 3.1. договору, кількість, асортимент товару, який поставляється згідно даного договору, зазначається у відповідній накладній на кожну партію товару, складеної на підставі заявки Позивача.

Право власності на поставлений товар переходить до Покупця в момент відвантаження товару (п. 4.5.).

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору у період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 230 370, 70 грн., про що свідчать відповідні видаткова накладна, накладні, які підписанні уповноваженими особами сторін та скріпленні печатками підприємств.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, не зважаючи на встановлений договором строк для проведення розрахунків відповідач зобов'язання по оплаті отриманого товару в повному обсязі не виконав.

Так, Покупець здійснив оплату за поставку товару у 2013 році у розмірі 76 974,18 грн., що підтверджується: банківською випискою по рахунку за 24.07.2013р. № 251 на суму 40 000, 00 грн. (з яких 32 325, 82 грн. в рахунок заборгованості за 2012 рік, 7 674, 18 грн. в рахунок оплати за товар, поставлений в 2013 році); банківською випискою по рахунку за 28.08.2013р. № 271 на суму 14 900, 00 грн.; банківською випискою по рахунку за 11.09.2013р. № 286 на суму 8 000, 00 грн.; банківською виписка по рахунку за 24.09.2013р. № 302 на суму 4 000, 00 грн.; банківською випискою по рахунку за 26.09.2013р. № 307 на суму 10 000, 00 грн.; банківською випискою по рахунку за 15.10.2013р. № 309 на суму 5 400, 00 грн.; банківською випискою по рахунку за 30.10.2013р. № 323 на суму 27 000, 00 грн.

Таким чином, сума основного боргу за поставлений, але не сплачений товар складає 153 396, 52 грн., факт наявності якої підтверджується матеріалами справи, зокрема, відповіддю відповідача на запит аудиторській фірмі «Бонус» у зв'язку з проведенням аудиту фінансової звітності позивача за 2013 рік

Глава 50 Цивільного кодексу України (ЦК України) передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити поставлений отриманий товар не припинено.

Позивач звертався до відповідача з претензією про сплату боргу, яка останнім залишена без реагування.

Відповідач доказів оплати товару за договором поставки меблі від 01.07.2011р. № 122-11 в сумі 153 396, 52 грн. суду не надав.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 153 396, 52 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того позивачем заявлено до стягнення 8 290, 86 грн. 3% річних за період з 03.02.2013р. по 20.11.2014р. та 27 528, 65 грн. інфляції за період з лютого 2013р. по жовтень 2014р.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Вимоги в частині стягнення 8 290, 86 грн. 3% річних та 27 528, 65 грн. інфляції є доведеними та задовольняються судом.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 6 050, 65 грн. пені за загальний період з 04.06.2013р. по 09.07.2014р.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

За приписами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6.3. договору поставки меблі 01.07.2011р. № 122-11 сторони обумовили, що за прострочку платежу за поставлений товар, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, яка підлягає перерахуванню, за кожний день прострочки.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.96 встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт прострочення платежу матеріалами справи доведено, нарахування позивачем пені за загальний період з 04.06.2013р. по 09.07.2014р. відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що розрахунок здійснений вірно.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 6 050, 65 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача 195 266, 68 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі в сумі 3 905, 33 грн. відноситься на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія" (69035, м. Запоріжжя, вул. Трегубова, буд. 17, кв. 6, код ЄДРПОУ 32068447) на користь Публічного акціонерного товариства "Прогрес" 49035, м. Дніпропетровськ, вул. Юдіна, буд. 11, код ЄДРПОУ 02969188) 153 396 (сто п'ятдесят три тисячі триста дев'яносто шість) грн. 52 коп. основного боргу, 27 528 (двадцять сім тисяч п'ятсот двадцять вісім) грн. 65 коп. інфляції, 8 290 (вісім тисяч двісті дев'яносто) грн. 86 коп. 3% річних, 6 050 (шість тисяч п'ятдесят) грн. 65 коп. пені та 3 905 (три тисячі дев'ятсот п'ять) грн. 33 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 23.01.2015р.