Рішення

від 19.01.2015 по справі 908/5674/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 10/142/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2015 Справа № 908/5674/14

за позовом: Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство "Алтай", м. Запоріжжя

про стягнення 12 485 грн. 39 коп.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - Нємна Т.І., на підставі довіреності № 32/20-19 від 05.01.2015 р.;

від відповідача - не з'явився;

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається позовна заява Концерну "Міські теплові мережі в особі філії концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство "Алтай", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 12 485 грн. 39 коп. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.07.2013 р. за № 203394, яка складається з основного боргу в сумі 9 908, 26 грн., пені в сумі 672, 11 грн., 3 % річних в сумі 239, 96 грн., інфляційних втрат в сумі 1 665,06 грн.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 10.12.2014 р., справу 908/5674/14 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 11.12.2014 р. порушено провадження у справі № 908/5674/14. Справі присвоєно номер провадження 10/142/14, її розгляд призначено на 19.01.2015 р.

У судовому засіданні 19.01.2015 р. представник позивача підтримав свої вимоги викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 19.01.2015 р. не з'явився, відзив на адресу суду не направив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка відповідача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 19.01.2015 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши докази надані позивачем, суд

ВСТАНОВИВ:

КОНЦЕРН „МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" діє на підставі статуту. Відповідно до статуту підприємства основною метою діяльності КОНЦЕРНУ є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності КОНЦЕРНУ та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу КОНЦЕРНУ.

Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.

Правовідносини в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 року № 2633-ІV (надалі - Закон), Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 якою затверджені „Правила користування тепловою енергією" (надалі - Правила) та іншими нормативно-правовими актами України.

Зокрема, в Законі та в Правилах законодавець надає поняття „Споживач":

- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору (Закон);

- споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору (Правила).

04.02.2014 року Господарським судом Запорізької області було винесено рішення по господарській справі № 908/4205/13, яким зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство „Алтай" укласти з КОНЦЕРНОМ „МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" договір „Купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді" № 203321 від 01.07.2013 року в редакції КОНЦЕРНУ „МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ".

Згідно п. 1.1 Договору, позивач взяв зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач взяв обов'язок прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами в терміни та порядку встановленими умовами цього Договору і додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до додатку № 1 до Договору, теплова енергія постачалась в нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, буд. 37, прим. 214,216, які відповідач займає на підставі права власності, що підтверджується інформаційними довідками з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна.

КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» виконав усі умови Договору. За період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року КОНЦЕРН „МТМ" відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 9 908, 26 грн. За вказаний період відповідач не здійснив оплату за відпущену теплову енергію. В зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість за спірний період в сумі 9 908, 26 грн. До позовної заяви додається розрахунок заборгованості за відпущену теплову енергію із зазначенням сум щомісячних нарахувань та проведених оплат із зазначенням підтверджуючих документів, а також заборгованості окремо по кожному звітному періоду та загальної суми за весь спірний період.

Згідно з п. 6.2. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.3. підставою для розрахунків споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання - передачі.

Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію (п. 6.4. Договору).

Згідно п. 6.7. Договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Адмірала Нахімова, буд. № 4, документи за розрахунковий період: рахунок фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Відповідач не з'явився до Позивача для отримання зазначених документів в порядку, визначеному Договором. А тому, позивач направив розрахункові документи за спірний період в необхідній кількості примірників на адресу відповідача поштовою кореспонденцією, хоча такий обов'язок не покладається на позивача умовами Договору.

Крім того, 14.10.2014 року на адресу відповідача були повторно цінним листом з описом направлені рахунки та акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період.

Споживач, згідно п. 6.7.1 Договору, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.

В разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений п. 6.7.1 Договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому період (п. 6.7.2. Договору).

Крім того, п. 3.2.25 Договору передбачено, що Споживач зобов'язався щомісячно, у строки, визначені Договором, повертати Теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді, а пунктом 4.1.9 Договору передбачено, що Теплопостачальна організація має право вимагати повернення підписаних та належним чином оформлених актів приймання-передачі теплової енергії в термін передбачений умовами Договору, а в разі неповернення актів вважати їх прийнятими Споживачем в редакції Теплопостачальної організації.

Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунку та акті приймання -передачі теплової енергії на адресу КОНЦЕРНУ „МТМ" не надав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії не повернув. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими позивачем до оплати за відповідні періоди.

Згідно Закону серед основних обов'язків споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів (ст. 24).

Відповідно до Правил Споживач зобов'язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (п. 40).

Відповідно до п. 3.2.6 Договору Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Згідно п. 7.2.10 Договору за порушення Споживачем строків оплати за теплову енергію, встановлених у п. 6.4. Договору, останній сплачує Теплопостачальній організації штраф у розмірі 20 % від суми заборгованості за спожиту теплову енергію.

Згідно ст. З Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обчислюється від простроченої суми та не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. На підставі вказаних норм договору та закону Відповідачу була нарахована пеня в розмірі 672,11 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України - боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми. Інфляційні витрати за весь період порушення грошових зобов'язань складають 1 665,06 грн. З % річних за весь період порушення грошових зобов'язань складає 239,96 грн.

Позивач звертався до Відповідача з претензією (вимогою) про погашення заборгованості за теплову енергію (копія додається), однак Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Згідно ст. 276 ГК України Відповідач зобов'язаний був оплатити відпущену теплову енергію у встановлений термін за встановленими цінами.

Згідно ст. ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в строк, що встановлений законом, договором.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Невиконанням своїх грошових зобов'язань Відповідач порушив вищевказані вимоги законодавства й умови діючого Договору.

Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з Теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів (ч. 4 ст. 24 Закону).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 25 Закону України „Про теплопостачання", у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, виходячи з наступного.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Невиконанням своїх грошових зобов'язань Відповідач порушив вищевказані вимоги законодавства й умови діючого Договору.

Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з Теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів (ч. 4 ст. 24 Закону).

Відповідно ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України, Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1,3 ст. 549 Цивільного кодексу України, Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 193 Господарського кодексу України, Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання ~ відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання: нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно п. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, не дивлячись на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.07.2013 р. за № 203394 на момент розгляду справи по суті становить 12 485, 39 грн., яка складається з основного боргу в сумі 9 908, 26 грн., пені в сумі 672, 11 грн., 3 % річних в сумі 239, 96 грн., інфляційних втрат в сумі 1 665,06 грн.

Невиконанням своїх грошових зобов'язань відповідач порушив вищевказані вимоги законодавства й умови діючого Договору.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов'язання однією зі сторін договору настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

У порушення зазначених норм закону та умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.07.2013 р. за № 203394., відповідач зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.

Наведені докази і доводи свідчать про те, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство "Алтай", м. Запоріжжя в односторонньому порядку протиправно відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань за умовами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.07.2013 р. за № 203394 і не бажає добровільно сплачувати борг.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 12 485 грн. 39 коп. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.07.2013 р. за № 203394, яка складається з основного боргу в сумі 9 908, 26 грн., пені в сумі 672, 11 грн., 3 % річних в сумі 239, 96 грн., інфляційних втрат в сумі 1 665,06 грн.

Факт порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.07.2013 р. за № 203394., а також факт заборгованості за даним договором, підтверджується матеріалами справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. На адресу суду від відповідача ніяких заяв та клопотань не надходило. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов Концерну "Міські теплові мережі в особі філії концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство "Алтай", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 12 485 грн. 39 коп. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.07.2013 р. за № 203394, яка складається з основного боргу в сумі 9 908, 26 грн., пені в сумі 672, 11 грн., 3 % річних в сумі 239, 96 грн., інфляційних втрат в сумі 1 665,06 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі в особі філії концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство "Алтай", м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничого підприємства „Алтай" (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, 39-Б, код ЄДРПОУ 19278169) на користь КОНЦЕРНУ "МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" в особі філії КОНЦЕРНУ "МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" Орджонікідзевського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ„Державний ощадний банк України", код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458 - основний борг в сумі 9 908 (дев'ять тисяч дев'ятсот вісім) грн. 26 коп.

Видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничого підприємства „Алтай" (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, 39-Б, код ЄДРПОУ 19278169) на користь КОНЦЕРНУ "МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" в особі філії КОНЦЕРНУ "МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" Орджонікідзевського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) на рахунок № 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ„Державний ощадний банк України", код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458: -пеню в сумі 672 (шістсот сімдесят дві) грн. 11 коп., 3% річних в сумі 239 (двісті тридцять дев'ять) грн. 96 коп.; інфляційні втрати в сумі 1 665 (одна тисяча шістсот шістдесят п'ять грн. 06 коп., судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.).

Видати наказ.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 19.01.2015 р.