Рішення

від 19.01.2015 по справі 908/5681/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 10/144/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2015 Справа № 908/5681/14

за позовом: Концерну "Міські теплові мережі" м. Запоріжжя

до відповідача : Державного житлово-експлуатаційного підприємства інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук, м. Запоріжжя

про зобов'язання включити вимоги до реєстру кредиторських вимог.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - Ведмедь А.Є., на підставі довіреності № 60/20-19 від 05.01.2015 р.;

від відповідача - не з'явився;

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається позовна заява Концерну "Міські теплові мережі" м. Запоріжжя до Державного житлово-експлуатаційного підприємства інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук, м. Запоріжжя про зобов'язання включити вимоги до реєстру кредиторських вимог у сумі 374 936, 97 грн.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 10.12.2014 р., справу 908/5681/14 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 11.12.2014 р. порушено провадження у справі № 908/5681/14. Справі присвоєно номер провадження 10/144/14, її розгляд призначено на 19.01.2015 р.

У судовому засіданні 19.01.2015 р. представник позивача підтримав свої вимоги викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 19.01.2015 р. не з'явився, відзив на адресу суду не направив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка відповідача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 19.01.2015 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши докази надані позивачем, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України «Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації».

Частиною 1 ст. 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами.

З бюлетеня державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 244 від 04.04.2013 року, Концерну „Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну „МТМ" Хортицького району (надалі - Позивач, Кредитор) стало відомо про те, що відносно Державного підприємства Державне житлово-експлуатаційне підприємство Інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук (надалі - Відповідач, Боржник) постановлене судове рішення щодо припинення юридичної особи, якщо таке рішення не пов'язане з банкрутством юридичної особи (Постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2011 року по справі № 2а-0870/9782/11).

Головою ліквідаційної комісії призначено Жиленко Н.О.

Між КОНЦЕРНОМ „МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" (надалі - Позивач, Кредитор) та ДЖЕП ІМТ УААН (надалі - Відповідач, Боржник) укладено договір „Купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді" № 400470 від 01.04.2009 року (надалі - Договір).

Відповідно до умов укладеного Договору, позивач прийняв на себе зобов'язання постачати ДЖЕП ІМТ УААН теплову енергію, а боржник зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію в порядку та на умовах передбачених Договором.

Боржник не належним чином виконував свої зобов'язання в частині оплати вартості відпущеної теплової енергії, що підтверджується Рішення Господарського суду Запорізької області, а саме:

- Рішенням від 19.08.2010 року по справі № 16/197/10 (сума не оплачена станом на 31.10.2014 рік складає 103 273,81 грн.);

- Рішенням від 01.06.2011 року по справі № 20/5009/1846/11 (сума не оплачена станом на 31.10.2014 рік складає 163 575, 12 грн.);

- Рішенням від 28.09.2011 року по справі № 32/5009/5331/11 (сума не оплачена станом на 31.10.2014 рік складає 83 831, 72 грн.);

- Рішенням від 18.01.2012 року по справі № 31/5009/7656/11 (сума не оплачена станом на 31.10.2013 рік складає 24 256, 32 грн.);

Загальна сума заборгованості Боржника перед Кредитором по вищезазначеним рішенням станом на момент подання позову до суду складає 374 936, 97 грн.

Крім того, КОНЦЕРН «МТМ» сплатив 1 218, 00 грн. судового збору за звернення до господарського суду Запорізької області з позовною заявою немайнового характеру.

Загальна сума заборгованості ДЖЕП ІМТ УААН перед Концерном „МТМ" з урахуванням сплаченої суми судового збору станом на момент подання позову до суду складає 376 154, 97 грн. (основний борг - 374 936,97 грн. + судовий збір -1 218,00 грн.).

Частиною 4 ст. 105 ЦК України передбачено, що до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (ч. 5 ст. 105 ЦК України).

Кожна окрема вимога кредитора, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора (ч. 6 ст. 105 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 111 ЦК України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Згідно п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» якщо боржник (відповідач) заперечує проти одержання ним вимоги кредитора, останній (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Концерн «МТМ» неодноразово надсилав на адресу голови ліквідаційної комісії заяви про визнання кредиторських вимог, однак жодної відповіді так і не отримав

Також, КОНЦЕРН «МТМ», всупереч вимогам ч. 1 ст. 111 ЦК України не було письмово повідомлено про припинення юридичної особи.

Частиною 3 ст. 112 ЦК України визначено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії".

Відповідно до п. 2 ст. 33 Закону „Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи".

Станом на 31.10.2014 рік ДЖЕП ІМТ УААН знаходиться у стані припинення та значиться у ЄДРПОУ.

Згідно ст. 276 ГК України Відповідач зобов'язаний був оплатити відпущену теплову енергію у встановлений термін за встановленими цінами.

Згідно ст. ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в строк, що встановлений законом, договором.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Невиконанням своїх грошових зобов'язань Відповідач порушив вищевказані вимоги законодавства й умови діючого Договору.

Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з Теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів (ч. 4 ст. 24 Закону).

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 193 Господарського кодексу України, Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання ~ відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання: нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно п. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, не дивлячись на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Правовідносини сторін врегульовано договором купівлі-продажу теплової енергії у в гарячій воді.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки.

У порушення зазначених норм закону та умов договорів купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, відповідач зобов'язання за вказаними Договорами належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.

Наведені докази і доводи свідчать про те, що відповідач Державне житлово-експлуатаційне підприємство інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук, м. Запоріжжя в односторонньому порядку протиправно відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань за умовами договорів купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді і добровільно не сплатив борг.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. На адресу суду від відповідача ніяких заяв та клопотань не надходило. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов Концерну "Міські теплові мережі», м. Запоріжжя до Державного житлово-експлуатаційного підприємства інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук, м. Запоріжжя про зобов'язання включити вимоги до реєстру кредиторських вимог у сумі 374 936, 97 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі», м. Запоріжжя до Державного житлово-експлуатаційного підприємства інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук, м. Запоріжжя задовольнити.

Зобов'язати Державне житлово-експлуатаційне підприємство Інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук (69123, м. Запоріжжя, вул. Будівельників, 21-А, код ЄДРПОУ 36320713) в особі ліквідатора Жиленко Наталії Олегівни включити до складу кредиторських вимог вимоги КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» у сумі 374 936 (триста сімдесят чотири тисячі дев'ятсот тридцять шість) грн. 97 коп.

Стягнути з Державного житлово-експлуатаційного підприємства Інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук (69123, м. Запоріжжя, вул. Будівельників, 21-А, код ЄДРПОУ 36320713) на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ВАТ „Державний ощадний банк України", код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) - судовий збір у сумі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Видати наказ.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 20.01.2015 р.