Рішення

від 21.01.2015 по справі 904/7326/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.01.15р. Справа № 904/7326/14

За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №2" Дніпропетровської міської ради

про стягнення заборгованості

Головуючий колегії Мартинюк С.В.

Суддя Золотарьова Я.С.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Запороженко О.І., дов. № 1804 від 18.03.2014 року, представник;

від відповідача: Дорошенко Г.В., дов. від 14.10.2014 року, представник;

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №2" Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про постачання теплової енергії № 060237 від 01.10.2013 року в частині повного та своєчасного розрахунку за спожиту теплову енергію.

Відповідач надав відзив на позов, в задоволенні позовних вимог в частині вимог щодо стягнення оплати за користування тепловою енергією у приміщенні за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 147, оскільки з січня 2013 року дане приміщення не використовувалось, а договір на постачання теплової енергії до даного приміщення укладено не було.

Ухвалою господарського суду від 24.11.2014 року строк розгляду спору продовжено до 08.12.2014 року.

Ухвалою господарського суду від 08.12.2014 року справу вирішено розглядати колегіально у складі трьох суддів.

На підставі п.п. 3.1.6, 3.1.7 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.10р., протоколом зборів суддів господарського суду Дніпропетровської області № 34 від 10.12.10р., визначено колегію у складі: головуючий колегії Мартинюк С.В., суддя - Золотарьова Я.С., суддя - Ярошенко В.І.

Ухвалою господарського суду від 09.12.2014 року справу прийнято до розгляду у колегіальному складі суддів.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.01.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, прокурора, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі-позивач, енергопостачальна організація) та Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційне підприємство №2" Дніпропетровської міської ради (далі-відповідач, споживач) укладено договір про постачання теплової енергії № 070438 від 15.04.2009 року (далі-договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2016року (п. 11.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 діб);

- гаряче водопостачання - протягом 350 діб;

- технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою;

- кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

Пунктами 6.1. договору передбачено, що тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором установлюються постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 17.02.2011 року №424, що складає 1008,34грн. за 1 Гкал. - за теплову енергію.

Згідно з п. 7.3 Споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати Енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно за її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з указанням періоду, за який він сплачує.

Пунктом 7.4. договору передбачено, що остаточний рахунок за спожиту теплову енергію проводиться Споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку Енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його Споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим.

Згідно з ст. 275 Господарського кодексу України енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

На виконання умов договору позивач за період з жовтня 2013 року по 01.05.2014 року поставив відповідачу теплову енергію, що підтверджується актами приймання - передачі виконаних робіт, що містяться в матеріалах справи.

Позивачем за спірний період нараховано відповідачу заборгованість розмірі 17 625,16 грн.

Господарський суд вважає вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частинами 6 та 7 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Адреси за якими здійснюється постачання теплової визначено в додатках до договору, при цьому в додатку № 1 від 01.10.2013 року відсутнє приміщення за адресою вул. Мандриківська, 147, таким чином умови спірного договору не розповсюджуються на постачання тепла за вищезазначеною адресою.

Як вбачається з матеріалів справи, нежитлове приміщення №64 по вул. Мандриківська, 147 належить на праві власності Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, що підтверджується відповідним рішенням господарського суду та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Слід зазначити, що присутній у судовому засіданні представник позивача зазначив, що докази на підтвердження споживання теплової енергії, у спірний період в приміщенні №64 по вул Мандриківська, 147 безпосередньо відповідачем надати не може. В той час як представник відповідача на підтвердження звільнення приміщення надав акт №019636 від 15.01.2013 року, складний МКВП "Дніпроводоканал" з якого вбачається, що здійснено опломбування вводу холодної води, у зв'язку з тим, що відповідачем змінено місце дислокації та припиняється нарахування.

Сторонами не надано суду документів на підставі яких відповідач міг би займати приміщення №64 за адресою: вул. Мандриківська, 147 в спірний період.

Таким чином, у зв'язку з недоведенням позивачем надання послуг відповідачу по вул. Мандриківська, 147, колегія суддів дійшла висновку, що сума заборгованості складає 14320,09 грн., тобто без нарахувань за вищезазначеною адресою.

Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Цивільним кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до п.8.2.3 Договору в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У зв'язку з порушенням Відповідачем строку оплати поставленої теплової енергії, Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1415,66грн.

Перевіривши розрахунок пені, з урахуванням того, що приміщення по вул. Мандриківська, 147 не використовувалось, розмір пені який підлягає стягненню складає 1094,93 грн.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за постачання теплової енергії підлягають задоволенню частково, а саме сума основного боргу в розмірі 14320,09 грн. та пені в розмірі 1094,93 грн.

Приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №2" Дніпропетровської міської ради (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, б. 106-А, код ЄДРПОУ 32616740) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 37, код ЄДРПОУ 32082770) заборгованість в розмірі 14320,09 грн., пеню в розмірі 1094,93 грн. та судовий збір в розмірі 1479,10 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 26.01.2015 року.

Головуючий колегії С.В. Мартинюк Суддя Я.С.Золотарьова

Суддя В.І.Ярошенко