Рішення

від 27.01.2015 по справі 904/137/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.01.15р. Справа № 904/137/15

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київторгфрукт", м. Дніпропетровськ

про стягнення 623 745,00 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - представник (дов. № 42 від 22.01.2015)

від відповідача: Івонін М.Л. - представник (дов. б/№ від 01.12.2014)

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київторгфрукт" про стягнення заборгованості у розмірі 623 745,00 грн. за договором поставки № 01/08-1 від 01.08.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 01/08-1 від 01.08.2014, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2015 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.01.2015.

26.01.2015 представник позивача надав акт звірки, підписаний обома сторонами.

Відповідач відзив на позов не надав, тому відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26.01.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2014 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київторгфрукт" (покупець) було укладено договір поставки № 01/08-1 (а.с.8).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити (продати) у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти (придбати) та оплатити на умовах і протягом дії цього договору овощну групу товарів.

Пунктом 1.1.1 договору встановлено, що істотними умовами договору є кількість, асортимент, ціна, умови та місце поставки продукції, які узгоджуються шляхом укладення (підписання) письмових додатків по кожній окремій товарній поставці продукції в рамках цього договору та становлять невід'ємну частину цього договору.

Сторонами були підписані додатки №№ 1, 2, 3, 4 ,5 , 6, 7, 8, 9 до договору, в яких сторони узгодили кількість, асортимент, ціну, умови та місце поставки продукції (а.с.11-19).

Згідно з пунктом 5.1 договору приймання продукції за кількістю та якістю проводиться покупцем в момент його отримання від постачальника відповідно до накладної.

На виконання умов договору, позивач поставив товар відповідачу на загальну суму 623 745,00 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с.29-37) та видатковими накладними:

- № Г-00000010 від 14.08.2014 на суму 53 550,00 грн.;

- № Г-00000011 від 14.08.2014 на суму 64 600,00 грн.;

- № Г-00000012 від 15.08.2014 на суму 57 050,00 грн.;

- № Г-00000013 від 15.08.2014 на суму 57 075,00 грн.;

- № Г-00000014 від 16.08.2014 на суму 61 325,00 грн.;

- № Г-00000015 від 16.08.2014 на суму 63 675,00 грн.;

- № Г-00000016 від 17.08.2014 на суму 83 100,00 грн.;

- № Г-00000017 від 17.08.2014 на суму 101 500,00 грн.;

- № Г-00000018 від 18.08.2014 на суму 81 870,00 грн. (а.с.20-28).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що оплата вартості поставленої продукції проводиться покупцем самостійно, безготівково в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника протягом 20 календарних днів з моменту отримання продукції.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків станом на 23.01.2015, який підписаний обома сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 623 745,00 грн. (а.с.22).

Відповідачем суму заборгованості у розмірі 623 745,00 грн. не оплачено, що є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 2.1 договору, строк оплати поставленого товару за видатковими накладними є таким, що настав 07.09.2014.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 623 745,00 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київторгфрукт" (49064, м. Дніпропетровськ, вул. Коксохімічна, буд. 5; ідентифікаційний код 37360474) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) - 623 745,00 грн. основний борг, 12 474,90 грн. судовий збір, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 28.01.2015.

Суддя Я.С. Золотарьова