Рішення

від 08.02.2007 по справі 4/2194-9/293

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/2194-9/293

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

08.02.07                                                                                           Справа№ 4/2194-9/293

Господарський суд Львівської області в складі судді Данко Л.С.

При секретарі Козак І.Б.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Державного підприємства “Буське лісове господарство”, м. Буськ Львівської області,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо», м. Львів,

Про стягнення  3002  грн. 17 коп.

За участю представників:

Від позивача: Романюк В.Л. –п/к,

Від відповідача: не з»явився,

Представнику  роз”яснено права та обов”язки передбачені ст. 22 ГПК України.

Суть спору: розглядається справа за позовом: Державного підприємства “Буське лісове господарство”, м. Буськ Львівської області, до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо», м. Львів, про стягнення  3002  грн. 17 коп., в т.ч.  2832,18 грн. основного боргу,  107,61 грн. інфляційних витрат, 62 грн. 38 коп. відсотків річних та стягнення судових витрат.

           Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представив документи, які вимагалися судом, просить позов задовільнити.

            Відповідач, повторно, без поважних причин повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не надіслав, не зважаючи на те, що був належним чином, під розписку, повідомлений  25.10.06р. рекомендованою кореспонденцією № 878415, клопотанням про відкладення розгляду справи  вх. № 32547.

         Справа розглядається згідно з ст. 75 ГПК України - за наявними у ній матеріалами.

         В ході розгляду справи встановлено:

         Між Позивачем та Відповідачем був укладений Контракт № 2 від 02.01.2004 року, згідно умов якого, Відповідач: ТзОВ "ХоСаРо", зобов'язувався прийняти та оплатити лісопродукцію, що відпускається Державним Підприємством "Буське лісове господарство" в асортименті та ціною визначеною  Протоколом № 2 від 02.01.2004 року до Контракту № 2 від 02.01.2004р. Контракт та Протокол № 2 підписані представниками двох сторін, засвідчені печатками, відповідно до ст. ст. 207, 204 ЦК України є правомірними право чинами.

         На виконання умов цього Контракту, Відповідачем, через свого представника гр. Онуфрак Тараса Івановича, 23 березня 2004р. одержав у позивача лісопродукцію: Техсировину дубову в кількості 6,11 м. куб. на загальну суму 549,90 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною АЗ № 251072 від 23.03.2004 року, та довіреністю ЯЗП № 724532 від 19.03.2004року.

         Відповідач, через свого представника гр. Онуфрак Тараса Івановича, 25.06.2004р. одержав у позивача  лісопродукцію: Пиловник дубовий 2 сорт в кількості 0,88 м. куб. на суму 542,08 грн.; Пиловник дубовий 3 сорт в кількості 2,15 м. куб. на суму 1027,70 грн.; Техсировину дубову в кількості 4,75 м. куб. на суму 712,50 грн., всього на загальну суму 2282,28 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною ЛГ № 113462 від 25.06.2004 року, та довіреністю ЯИГ № 067250 від 25.06.2004 року.

           Як вбачається з вищенаведеного, позивач свої зобов”язання перед відповідачем виконав.

           Відповідач, в свою чергу, не виконав свого зобов'язання ( п. 6 Контракту) з оплати лісопродукції на суму 2832,18 грн., що підтверджується матеріалами даної справи.

            Заборгованість відповідача перед позивачем  складає 2832,18 грн.

            Позивач (ДП "Буське лісове господарство", м. Буськ) звертався до відповідача  із претензією № 748 від 28.07.06р. з вимогою про оплату боргу у сумі 2832.18 грн., яка залишена відповідачем без реагування ( докази про отримання претензії відповідачем –квитанція від  03.08.2006 року –у справі).

           Стаття 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

          Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

         Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

         У відповідності з ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

         Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь  107 грн. 61 коп. інфляційних витрат та 62 грн. 38 коп. –три відсотки річних, які нараховані відповідно до  ст. 625 ЦК України. Вказана стаття передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми. Відтак, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 107,61 грн. та три відсотки річних у розмірі 62,38 грн. Розрахунки розміру інфляційних витрат та трьох відсотків річних - в матеріалах справи.

         Суд заслухав пояснення позивача, оглянув та дослідив подані сторонами докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обгрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення.

         Судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору згідно з ст. 49 ГПК України.

            На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 1, 4-3, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -  

                                                          ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити  повністю.

2.          Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю “ХоСаРо”, п. і. 79000, м. Львів, вул.. Промислова, 50/52 ( код ЄДРПОУ 32181134) на користь Державного підприємства “Буське лісове господарство”, п. і. 80500, Львівська область, Буський район, м. Буськ, вул.. Січових Стрільців, 39 (код ЄДРПОУ 00992504) 2832 грн. 18 коп. основного боргу, інфляційні витрати в сумі 107,61 грн. та три відсотки річних у розмірі 62,38 грн., 102 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 85, 116, 117 ГПК України.

Повний текст рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України, підписано та оголошено  16.11.2006р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 91-93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України, після  закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                       Данко Л.С.