Ухвала

від 27.01.2015 по справі 5024/1400/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

"27" січня 2015 р. Справа № 5024/1400/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Ковтун В.І., розглянувши заяву Херсонського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Херсонтурист" про розстрочку виконання рішення по справі

за позовом: Прокурора Цюрупинського району Херсонської області в інтересах держави

в особі Фонду державного майна України, м. Київ

до:

відповідача-1: Херсонського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Херсонтурист", м. Херсон

відповідача-2: Приватного підприємства "Маркеттранс", м. Херсон

треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача:

1. Федерація професійних спілок України, м. Київ;

2. ВАТ КБ "Надра" в особі ЦВ філії ВАТ КБ "Надра" Херсонське регіональне відділення, м. Херсон;

3. ПУАТ "Фідобанк", м. Київ

про визнання права власності і вилучення майна

за участю: прокурора - Бобровський О.В, посвідчення №015505 від 01.03.2013р.

представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача-1 - Колесник І.В., представник, дов. від 08.07.2013р.;

від відповідача-2 - не з'явився.;

від 3-ї особи-1 - не прибув;

від 3-ї особи-2 - не прибув;

від 3-ї особи-3 - не прибув.

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.09.2011р. залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2013р., позов було задоволено у повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2014 судові акти попередніх інстанцій скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.05.2014 позов прокурора Цюрупинського району Херсонської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України задоволений у повному обсязі. За державою в особі Фонду державного майна України визнане право власності на туристичну базу ім. Остапа Вишні, розташовану в Херсонській області, Цюрупинський район, с. Кринки, вул. О.Вишні, буд. 213-а, 213-б, 218. Вилучено з володіння ПП "Маркеттранс" на користь держави в особі Фонду державного майна України, зазначене майно. З Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" в доход Державного бюджету України стягнуто 12 835 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.08.2014р. рішення господарського суду Херсонської області від 23.05.2014 скасовано, в позові відмовлено. Стягнуто з Фонду державного майна України на користь Приватного підприємства "Маркеттранс" та Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" по 6417 грн. 50 коп. судового збору за апеляційний розгляд справи.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2014р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.08.2014р. скасовано, рішення господарського суду Херсонської області залишено без змін.

19.11.2014 року судом видано відповідні накази.

06.01.2015 р. від Херсонського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Херсонтурист" надійшла заява, якою він просить розстрочити виконання рішення на 1 рік починаючи з 12.01.2015р. по 03.12.2015р., шляхом щомісячного погашення рівними частками по 1624 грн. 04 коп. щомісячно, посилаючись на складне фінансове становище.

Ухвалою від 12.01.2015 року розгляд заяви призначено до розгляду в засіданні суду 27.01.2015 року.

Позивач, відповідач-2 та треті особи - 1, 2, 3 в засідання суду не прибули, своїм правом на судовий захист та участь представників у судовому засіданні не скористалися, незважаючи на те, що були належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення їм ухвал від 12.01.2015 року. Позивач витребуваних судом документів не надав.

Прокурор надав письмове пояснення, яким проти надання відповідачу-1 розстрочки виконання рішення не заперечує.

Заявник вимоги викладені у заві про розстрочку виконання рішення підтримує у повному обсязі, витребуваних судом документів не надав.

Розглянувши заяву, заслухавши прокурора та представника відповідача-1, суд дійшов до висновку про те, що заява відповідача-1 не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Тому, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.

При цьому, слід також враховувати, що за змістом частини першої статті 229 ГК України та частини першої ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання, тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідач не виконав вимог суду, викладених в ухвалі суду від 12.01.2015 року, і не надав належних доказів, які б обґрунтовували неможливість виконання рішення суду, а посилання на складне фінансове становище та складну економічну ситуацію Херсонського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Херсонтурист" не є доказом неможливості виконання рішення та не підтверджується відповідними доказами.

До того ж, відповідачем-1 не надано доказів того, що в нього відсутні грошові кошти та майно, за рахунок яких можливо погасити заборгованість перед позивачем.

З огляду на викладене та враховуючи те, що обставини, які склалися у відповідача-1 не є винятковими у розумінні ч. 1 ст. 121 ГПК України, з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступеню вини відповідача-1 у виникненні спору, наявності інфляційних процесів у економіці держави та недоведеності відповідачем-1 відсутності коштів і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, суд вважає, що заява Херсонського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Херсонтурист" про надання розстрочки виконання рішення задоволенню не підлягає.

Із заяви відповідача-1 про надання розстрочки виконання рішення слідує те, що відповідач фактично обґрунтовує необхідність надання розстрочки виконання судового рішення посиланням на свій складний фінансовий стан та відсутність коштів необхідних для виконання рішення суду, але документального підтвердження зазначених обставин та доказів, що підтверджують можливість виконання рішення в майбутньому відповідачем не надано.

В розумінні ст.121 ГПК України, при вирішенні питання про надання розстрочки виконання судового рішення на певний строк господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Надаючи оцінку викладеним доводам у заяві про розстрочку виконання рішення, суд зазначає, що письмові пояснення не обґрунтовані належними документальними доказами в розумінні ст.34 ГПК України щодо підтвердження тяжкого фінансового стану відповідача.

Заявлені відповідачем-1 в обґрунтування заяви про розстрочку обставини, опис яких наведено в заяві, об'єктивно не є такими, що ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення, що свідчать про винятковий випадок при певних обставинах справи.

За встановленими судом обставинами вони не є достатніми, з якими за ст.121 ГПК України пов'язувався б висновок про винятковий випадок, про неможливість виконання рішення суду, ускладнення при його виконанні та врешті-решт про підстави для розстрочки його виконання.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, 121 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1. В задоволенні заяви Херсонського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Херсонтурист" про розстрочку виконання рішення по справі № 5024/1400/2011 відмовити.

Суддя Л.М. Немченко