Ухвала

від 20.01.2015 по справі 815/5502/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

20 січня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5502/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Милосердного М.М.

- Лук'янчук О.В.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України)

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Територія М" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання неправомірними дій по складанню акту та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство "Територія М" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції в Київському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області по складанню акту № 1038/22-01/34055492 від 20 травня 2014 року та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002362201 від 06 червня 2014 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року адміністративний позов приватного підприємства "Територія М" задоволений частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Київському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0002362201 від 06 червня 2014 року. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції в Київському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Київському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 15 травня 2014 року по 19 травня 2014 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «Територія М» з питання правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року, за результатами якої зроблено висновок про порушення ПП «Територія М» п. 198.3 ст. 198, п. 201ю1, 201.4, 201.6, 201.7 ПКУ, в результаті чого платником податків занижено податок на додану вартість у перевіряємому періоді на загальну суму 68 417,00 грн., в тому числі січень 2014 року 32 820,00 грн., лютий 2014 року - 35 597,00 грн., про що складено акт № 1038/22-01/34055492 від 20 травня 2014 року.

На підставі акту перевірки № 1038/22-01/34055492 від 20 травня 2014 року ДПІ в Київському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002362201 від 06 червня 2014 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість 68 417,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17 104,00 грн.

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України з первинною скаргою від 16 червня 2014 року №1606. Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 02 липня 2014 року №1429/10/5-12-10-02-07, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Київському районі міста Одеси ГУ Міндоходів № 0002362201 від 06 червня 2014 року залишено без змін, а первинну скаргу приватного підприємства "Територія М" залишено без задоволення.

Приватне підприємство "Територія М" зверталося до Міністерства доходів і зборів України з повторною скаргою на податкове повідомлення-рішення № 0002362201 від 06 червня 2014 року, проте рішенням від 31 липня 2014 року №687/6/99-99-10-01-15 скаргу залишено без задоволення.

Задовольняючи адміністративний позову суд першої інстанції зазначив, що приватне підприємство "Територія М" виконало всі передбачені Податковим кодексом України , а також іншими нормативно-правовими актами, дії з метою віднесення суми ПДВ, сплаченої при придбанні товару у ТОВ «ТД Орлан» до складу податкового кредиту за січень-лютий 2014 року.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанцій виходив з наступних мотивів, з якими погоджується колегія суддів.

Відповідно до п. п. 198.1., 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, приватне підприємство «Територія М» згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, займається діяльністю 73.11 Рекламні агентства та 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації .

03 червня 2013 року між позивачем та ТОВ «ТД Орлан» було укладено господарський договір № 0306-13 на проведення рекламної(их) кампанії(й), а саме виконання робіт (надання послуг) з розміщення реклами білборд, друку сітлайтів, флаєрів, афіш, постерів, розробки макетів для газет, банкоматів, бігбордів, флаєрів, онлайн банерів, сітілайтів, на виконання якого позивачем до перевірки та до суду надано належним чином оформлені акти резервування, акти прийому-передачі рекламного матеріалу, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки-фактури, фото звіт, податкові накладні, а також відомості з банківського рахунку ПП «Територія М» на підтвердження оплати Замовником виконаних робіт (наданих послуг) .

В свою чергу, колегія суддів звертає увагу на те, що обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з проведення рекламної(их) кампанії(й) за договором ТОВ «ТД Орлан», на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту, відповідачем належним чином спростовані не були.

Доводи апелянта щодо відсутності здійснення фінансово-господарської діяльності між позивачем та контрагентом ТОВ «ТД Орлан», оскільки неможливо провести зустрічну звірку, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки податковий орган невірно ставить правомірність та реальність господарських правовідносин позивача в залежність від результатів фінансово-господарської діяльності його контрагента та висновків щодо неможливості перевірки такого контрагента, з огляду на індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вважає, що вони ґрунтуються на помилковому застосуванні апелянтом норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, які в свою чергу були правильно застосовані судом першої інстанції з урахуванням усіх обставин по справі при прийнятті оскаржуваного рішення.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Київському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: М.М. Милосердний

О.В. Лук'янчук