Постанова

від 31.01.2014 по справі 368/104/14-а

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/104/14-а

провадження № 2-а/368/14/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2014 року Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді - Шевченко І.І.

при секретарі Губенко А.П.

з участю представника позивача Нагірної С.М.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик справу за позовом Кагарлицького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої Дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю, -

в с т а н о в и в:

представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Кагарлицького районного центру зайнятості кошти у розмірі 4456,94 грн., посилаючись на те, що 19.06.2013 р. до Кагарлицького районного центру зайнятості звернулась ОСОБА_2 з метою пошуку роботи та подала заяву про надання статусу безробітного відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» до вирішення питання працевлаштування. У відповідності до ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення", на підставі поданої гр. ОСОБА_2 заяви, згідно наказу КРЦЗ № НТ130621 від 21.06.2013 року їй було надано статус безробітного з 19.06.2013 р. та призначено допомогу по безробіттю з 26.06.2013 року у відповідності ст. ст. 22, 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", наказу КРЦЗ № НТ 130626 від 26.06.2013 р.

Відповідно ч. 1 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року за № 60/62 і Постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року за № 7-1 затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітнім, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 232/16248 від 12.03.2009 року.

Зазначений Порядок визначає механізм проведення розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення, який здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені і документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення проводиться центрами зайнятості шляхом, зокрема, звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України. Пенсійному фонді України та у державних реєстраторів. За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили.

У разі встановлення центром зайнятості відповідно до вказаного Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повергає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

В результаті обміну інформацією між Державним центром зайнятості та Державною податковою адміністрацією України було отримано відомості про отримання доходів гр. ОСОБА_2 на підприємстві ТОВ «АНКОР Персонал Україна» в період перебування на обліку як безробітної.

З метою встановлення відповідності отриманих даних КРЦЗ направив запит до ТОВ «АНКОР Персонал Україна», в ході якої підтверджено перебування гр. ОСОБА_2 у трудових відносинах з 27 травня 2013 року. За наслідками вказаної перевірки було складено Акт за № 3 від 20.11.2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, директором Кагарлицького районного центру зайнятості було прийнято наказ від 20.1 1.2013 року № НТ 131120 про повернення коштів гр. ОСОБА_2 виплачених за період з 26.06.2013 року по 08.11.2013 року як допомога по безробіттю в загальному розмірі 4 456.94 грн., оскільки останнім було подано недостовірні дані та документи, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мали місце протягом періоду реєстрації.

Наказ про повернення коштів від 20.11.2013 № НТ 131120 та акт № 3 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» був надісланий КРЦЗ рекомендованим листом. Наказ гр. ОСОБА_2 отримала 26.11.2013 р.

Проте, всупереч чинному законодавству, кошти протягом 15 робочих днів після ознайомлення особи з наказом, не повернуто в добровільному порядку.

Відповідно до ст. ст. 7.16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Несплата відповідачем вказаної суми перешкоджає в повному обсязі Кагарлицькому райцентру зайнятості забезпечувати соціальний захист громадян шляхом виплати допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у передбачених законодавством випадках.

Згідно ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Відповідач позовні вимоги позивача визнала та не заперечувала проти їх задоволення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем надано суду достатньо доказів на підтвердження обставин, зазначених позивачем у обґрунтування адміністративного позову.

Так, факт надання відповідачеві статусу безробітного з 19.06.2013 року доводиться персональною карткою № 106313061900007 ОСОБА_2, відповідною заявою відповідача ОСОБА_2 про надання їй статусу безробітного.

Копією акту розслідування страхового випадку № 3 від 20.11.2013 року, цивільно-правовим договором № У 00093 від 27.05.2013 року, доводиться та обставина, що ОСОБА_2 надавали послуги цивільно-правового характеру в ТОВ «АНКОР Персонал Україна». Відповідно до договору з 26.06.2013 року по 08.11.2013 року отримав дохід у розмірі 4 456,94 грн., чим порушила ч. ч. 2, 3 ст. 36 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» .

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. В Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином законодавець пов'язує підставу стягнення з застрахованої особи виплаченого забезпечення та вартості соціальних послуг не з наявністю чи відсутністю доходу (заробітку), а з виникненням обставин, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг. Такою обставиною зокрема є реєстрація відповідача як суб'єкта підприємницької діяльності. Розмір отриманого відповідачем доходу від підприємницької діяльності у цьому випадку значення не мають.

Копією витягу з наказів про прийняття рішення по особі ОСОБА_2 та довідкою про отриману відповідачем допомогу за період з 26.06.2013 року по 08.11.2013 року включно доводиться факт незаконного отримання відповідачем у справі коштів в розмірі 4 456,94 грн., як допомоги по безробіттю.

Згідно ст. 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються у судовому порядку.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про зайнятість населення» державна служба зайнятості створена для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки та перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово непрацюючих громадян та здійснює свою діяльність під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, тому суд задовольняє вимоги позивача та стягує відповідача на користь позивача кошти в сумі 4 456 грн.. 94 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст.. 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, Законом України «Про зайнятість населення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Кагарлицького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої Дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Кагарлицького районного центру зайнятості на р/р № 37178001001880, МФО 810018, код за ЄДРПОУ 23237242 кошти в сумі 4 456 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят шість) грн.. 94 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протя гом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини тре тьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отри мання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можли вість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії поста нови суду.

Суддя І. І. Шевченко