Рішення

від 28.01.2015 по справі 697/1091/14-ц

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/1091/14-ц

№ пров. 2/697/22/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 року Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючої - судді Хорошун О.В.,

з участю секретаря Десятник О.А.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Каневі Черкаської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський" до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Озерище Агро-Рос" про визнання правочинів недійсними та зустрічним позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Селекційний племзавод «Золотоніський», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Озерище Агро-Рос» про визнання правочину недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом. В його обґрунтування зазначив, 21 серпня 2013 року ОСОБА_2 уклала договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером № 7122085600:01:001:0465 загальною площею 6,8929 га розташованої в адміністративних межах Озерищанської сільської ради Канівського району Черкаської області, з ТОВ "Озерище Агро-Рос", про що вчинено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 18068834 та підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20 лютого 2014 року. ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський" вважає, що вказаний договір суперечить ч.ч. 1,5 ст. 203 ЦК України, ст. 13, 24, 25 Закону України "Про оренду землі" та має бути визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Свою позицію ТОВ «Селекційний племзавод «Золотоніський» обґрунтовує тим, що 17 лютого 2012 року між ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський" та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі строком на 5 років, згідно якого позивачу було передано в користування спірну земельну ділянку. Вказаний договір був зареєстрований у Канівському міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Канів та Канівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 липня 2012 року за № 712208564003022. Земельну ділянку ОСОБА_2 27 липня 2012 року передала ТОВ «Селекційний племзавод "Золотоніський", а останній прийняв її в оренду строком на 5 років, про що свідчить акт приймання -передачі земельної ділянки в оренду від 27 липня 2012 року. Вказаний договір виконувався ТОВ «Селекційний племзавод «Золотоніський» та ОСОБА_2, про що свідчать відомість на видачу соломи за 2013р., відомість на виплату грошей № ВЗП-000498 за 2014р. Таким чином, спірні земельні ділянки з 27 липня 2012 року до 27 липня 2017 року перебувають у законному володінні і користуванні ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський" на підставі договору оренди від 17 лютого 2012 року. Вказаний договір не був припинений чи розірваний у порядку, встановленому законодавством та умовами договору. У період дії вказаного договору 21 серпня 2013 року ОСОБА_2 уклала оспорюваний договір оренди цих же земельної ділянки з ТОВ "Озерище Агро-Рос", про що вчиненого запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 4742629. Таким чином, за спірним договором оренди передбачалася передача ОСОБА_2 в володіння і користування ТОВ "Озерище Агро-Рос" спірних земельних ділянок, які фактично з 27 липня 2012 року були відсутніми у ОСОБА_2, тобто вказаний договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. В п. п. 29, 30 договору оренди землі від 17 лютого 2012 року, укладеного між ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський" та ОСОБА_2 передбачено, що орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою. Орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі. Оспорюваний договір оренди землі суперечить ст. ст. 13, 24, 25 Закону України "Про оренду землі" та порушує право ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський" самостійно господарювати на спірній земельній ділянці з дотриманням умов договору оренди землі, гарантоване ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду землі" та п. 30 договору оренди землі від 17 лютого 2012 року, укладеного між ТОВ "Селекційний племзавод «Золотоніський».

Просить суд визнати недійсним договір оренди землі від 21 серпня 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Озерище Агро-Рос" про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером № 7122085600:01:001:0465 загальною площею 6,8929 га розташованої в адміністративних межах Озерищанської сільської ради Канівського району Черкаської області.

Відповідач ОСОБА_2 у попередньому судовому засіданні звернулася в суд з зустрічним позовом до ТОВ «Селекційний племзавод «Золотоніський» про визнання правочину недійсним.

Зустрічний позов мотивує тим, що ТОВ «Селекційний племзавод «Золотоніський» стверджує що між ним та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі 17.02.2012 року, який нібито був зареєстрований у встановленому законом порядку і укладений у відповідності до земельного законодавства України, але це не відповідає дійсності. Договір оренди землі, на який посилається ТОВ «Селекційний племзавод «Золотоніський», як на підставу своїх вимог у первісному позові, укладений з порушенням ст.15 Закону України «Про оренду землі», тому може бути визнаний недійсним у відповідності до закону. Реєстрація договору оренди землі 17.02.2012 року не була проведена у відповідності до встановленої на той час процедури і тому в автоматизованій системі Державного земельного кадастру (АС ДЗК) відсутні відповідні дані про існуючі зареєстровані обмеження (обтяження) щодо цього договору. Невід'ємною частиною договору оренди землі має бути: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди (ст.15 ч.4 Закону України «Про оренду землі»), однак цього не було додержано відповідачем при укладанні договору оренди земельних ділянок. ОСОБА_2 та ТОВ «Озерище Агро-Рос» уклали між собою договір оренди землі, який був визнаний Державою (зареєстрований у встановленому порядку). Позовні вимоги первісного позову порушують право Позивача на розпорядження своєю власністю і створюють перешкоду у користуванні земельними ділянками. Третій особі, яка є законним користувачем на підставі договору. Вважає, що обставини, на які посилається ТОВ «Селекційний племзавод «Золотоніський» як на підставу своїх вимог у первісному позові, а саме договір оренди землі, може бути визнаний судом недійсним у відповідності до закону у судовому порядку, оскільки він укладений без врахування всіх істотних умов з яких сторони мають дійти згоди у відповідності до ст.15 Закону України «Про оренду землі».

Просить суд визнати недійсними договір оренди землі від 17.02.2012 року, укладений між ТОВ «Селекційний племзавод «Золотоніський»» і ОСОБА_2 у відповідності до закону. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покласти на Відповідача.

У судове засідання представник позивача за первісним позовом не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. (т.2 а.с.122)

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності та письмовий виступ у судових дебатах (а.с. 219-227 т.1).

Представник відповідача ТОВ «Озерище Агро-Рос» Волков П.О. в судовому засіданні первісний позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі. Просив задовольнити зустрічний позов, посилаючись на доводи викладені в зустрічній позовній заяві.

Представник Реєстраційної служби Канівського міськрайонного управління юстиції Черкаської області у судове засідання не з'явився був повідомлений належним чином про час розгляду справи, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши надані сторонами докази у справі, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка означає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору, тощо (ст. ст. 6,627 ЦК України).

У відповідності до ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

Згідно з ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» (яка діяла на час виникнення спірних відносин) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди: орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання та цільове тлумачення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, відповідальність сторін, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

Невід'ємними частинами договору оренди землі є:

- план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

-кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

-акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

-акт приймання-передачі об'єкта оренди;

-проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Як вбачається з наданої позивачем копії державного акту про право приватної власності на землю серії І-ЧР № 028528 від 10.04.2003 року, ОСОБА_2 на підставі рішення Озерищанської сільської ради від 28.02.2001р. №14/63 передано у приватну власність земельна ділянка площею 6,8929 га (а.с.13) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно копії договору оренди земельної ділянки без номеру від 21.08.2013р. (а.с110-111) вбачається, що він укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Озерище Агро-Рос» на земельну ділянку кадастровий номер 7122085600:01:001:0465.

Згідно ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на неї, та обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Суть державної реєстрації полягає в офіційному визнанні і підтвердженні державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок на підставі договору, а підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є сам договір, укладений між власником земельної ділянки і орендарем, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, підписання спірного договору за викладеними в ньому умовами здійснювалося за вільним вибором сторін.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20.02.2014 року № 18068834 (а.с.51) встановлено, що в реєстраційній службі Канівського міськрайонного управління юстиції Черкаської області було зареєстровано право оренди на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 21.08.2013 року, укладеного між ТОВ «Озерище Агро-Рос» та ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 6,8929 га кадастровий номер 7122085600:01:001:0465.

В первісному позові ТОВ «Селекційний племзавод «Золотоніський» просить визнати недійсним правочин - визнати недійсним договір оренди землі від 21 серпня 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю "Озерище Агро-Рос" про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером № 7122085600:01:001:0465 загальною площею 6,8929 га розташованої в адміністративних межах Озерищанської сільської ради Канівського району Черкаської області та посилається на ч.1-3, ч.5 ст.203 ЦК України.

Ст. 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин повинен вчинятися у формі, встановленій законом.

Частиною 1 статті 58 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

В даній справі предметом доказування є наявність підстав, станом на час укладення спірного договору, для визнання його недійсним.

Як вже встановлено судом державна реєстрація спірного договору оренди землі відбулась.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до роз'яснень які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» недійсним може бути визнано лише укладений договір.

В судовому засіданні представником позивача ТОВ «Селекційний племзавод «Золотоніський» не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог в частині необхідності визнати недійсним договір оренди землі від 21 серпня 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Озерище Агро-Рос" про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером № 7122085600:01:001:0465 загальною площею 6,8929 га розташованої в адміністративних межах Озерищанської сільської ради Канівського району Черкаської області, з підстав, що зміст даного правочину суперечить актам цивільного законодавства, волевиявлення учасників правочину не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі, не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В той час як на підтвердження своїх доводів щодо дійсності договору позивачем за зустрічним позовом подано докази, а саме:

- копія договору оренди землі від 21.08.2013р. (а.с.110-111 т.1)

- копія реєстраційної справи, копія договору оренди земельної ділянки від 21 серпня 2013 р. (а.с.47-51 т.1).

- підписаний сторонами правочину Акт приймання-передачі земельної ділянки та акт визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) (а.с. 123-124 т.2).

В зустрічному позові позивач ОСОБА_2 просить визнати недійсним договір оренди землі від 17.02.2012 року, укладений між ТОВ «Селекційний племзавод «Золотоніський»» і ОСОБА_2 у відповідності до закону, зокрема, ч.1 ст 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5 та 6 ст. 203 цього Кодексу та ст..15 Закону України «Про оренду землі».

Згідно копії договору оренди земельної ділянки без номеру від 17.02.2012р. (а.с.10-11) вбачається, що він укладений на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЧР № 028528 від 10.04.2003 між ОСОБА_2 та ТОВ «Селекційний племзавод «Золотоніський» та який був зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему у м.Канів та Канівському районі Черкаської області 26.07.2012 року за № 712208564003022 (а.с.11 на звороті), про що свідчить сформована поземельна книга відкрита 04.07.2012р. на земельну ділянку кадастровий номер 7122085600:01:001:0465 (а.с.122-125).

Так з умов оспорюваного договору оренди землі від 17.02.2012р. вбачається, що із визначених законом істотних умов у ньому:

- не ідентифіковано об'єкт оренди за кадастровим номером) - п.п. 1,2;

Доводи представника відповідача за зустрічним позовом ТОВ «Селекційний племзавод «Золотоніський», що об'єкт оренди ідентифіковано в невід'ємних частинах Договору, зокрема, акті визначення меж земельної ділянки, суд оцінює критично з наступних підстав.

Акт визначення меж земельної ділянки на місцевості за своєю правовою природою є волею дією сторін договору з досягнення згоди щодо предмету договору - земельної ділянки.

Таким чином, посилання в самому договорі на державний акт та площу земельної ділянки ще не є достатнім доказом того, що сторони досягли згоди щодо такої істотної умови договору, як предмет договору, адже цей предмет повинен бути визначений на місцевості. Відсутність дати на такому акті - і в подальшому - на акті з прийому-передачі земельної ділянки позивачу свідчить про недосягнення згоди щодо предмету оренди як однієї з підстав визнання договору оренди недійсним. Крім того, оскільки такі акти відповідно до закону є невід'ємною частиною договору, без їх існування такий договір не може бути чинним, що також свідчить про недосягнення згоди з усіх істотних умов договору.

Крім цього, в оспорюваному договорі орендна плата визначена без такої істотної умови як індексація, оскільки дана умова взагалі відсутня в умовах договору, натомість зазначено, що орендна плата здійснюється без врахування індексу інфляції (п. 10).

Згідно умов оспорюваного Договору обчислення орендної плати проводиться з незрозумілої величини - 4,5 % «вартості паю», хоча згідно п.2 Договору в оренду передано земельну ділянку (п.9), тому на думку суду це є не досягненням згоди з такої істотної умови Договору як орендна плата.

Із змісту оспорюваного Договору вбачається, що сторони не досягли згоди щодо умов п.26 Договору, в якому безпідставно зазначено про встановлені обмеження (обтяження).

В умовах оспорюваного Договору відсутня також узгоджена позиція щодо підстав зміни або розірвання Договору (п.40) та відсутня умова передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Щодо тверджень представника позивача за зустрічним позовом щодо невизначеності в умовах договору ризику випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди, то слід зазначити.

П. 32 укладеного договору, визначається ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини, але з даного пункту неможливо встановити хто саме несе ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини, орендар (орендодавець), разом з тим дане питання повністю і точно врегульоване Законом України «Про оренду землі», де в ст..11 зазначено, що ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди несе орендодавець, якщо інше не передбачено договором оренди землі. У разі прострочення орендодавцем або орендарем установлених договором оренди землі строків передачі об'єкта оренди ризик його випадкового знищення або пошкодження у цей період несе сторона, яка допустила прострочення його передачі.

Таке положення узгоджується з вимогами статті 11 ЦК України, згідно якої підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є як договори так і акти цивільного законодавства.

Таким чином зобов'язання щодо ризику випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди виникає із закону.

Слід зазначити, що судом встановлено та підтверджено поясненнями представника ТОВ «Селекційний племзавод «Золотоніський» невід'ємні частини до оспорюваного Договору були складені в одному примірнику, який переданий на зберігання управлінню Держземагенства в Канівському районі.

Суд зазначає про те, що надана відповідачем за зустрічним позовом копія договору оренди не відповідає копії договору, який знаходиться в технічній документації, яка зберігається у відділі Держземагенства у Канівському районі Черкаської області та надана на запит суду завірена копія (а.с.128-130 т.1), оскільки в ньому відсутня дата укладення договору.

Судом встановлено, що у ОСОБА_2 виникли правові відносини з використання її земельної ділянки з ТОВ «Озерище Агро-Рос», про що свідчить копія договору оренди землі без номера від 21.08.2013р., акт приймання-передачі земельної ділянки від 21.08.2013 року, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 21.08.2013р.та копія реєстраційної справи.

Ст. 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин повинен вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно ч.2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким що, вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України визначено що, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

За таких обставин суд приходить до висновку про можливість задоволення зустрічного позову в частині визнання договору № б/н оренди земельної ділянки від 17 лютого 2012 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Селекційний племзавод «Золотоніський»» і ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 6,8929 га, яка знаходиться в адміністративних межах Озерищанської сільської ради Канівського району Черкаської області (зареєстрований 26.07.2012р. за № 72208564003022), недійсним та відмови в задоволенні первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський" до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Озерище Агро-Рос" про визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.88 ЦПК України.

В матеріалах справи є докази сплати позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 судового за подання зустрічного позову в сумі 243,60 грн. (а.с.52 т.1) та за забезпечення позову в сумі 121,80 грн.(а.с.115), які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст.3, 4, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.202,203,207,215 ЦК України, Законом України "Про оренду землі" суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський" до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Озерище Агро-Рос" про визнання правочину недійсним - відмовити повністю за безпідставністю.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Селекційний племзавод «Золотоніський», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Озерище Агро-Рос» про визнання правочину недійсним - задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди землі від 17 лютого 2012 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Селекційний племзавод «Золотоніський»» і ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 6,89 га, яка знаходиться в адміністративних межах Озерищанської сільської ради Канівського району Черкаської області (зареєстрований 26.07.2012 р. за № 712208564003022) у відповідності до закону.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський" (ідентифікаційний код 33418504, ) судові витрати, пов'язані з розглядом справи у вигляді судового збору в сумі 365,40 грн. (Триста шістдесят п'ять гривень 40 коп.) на користь ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Канівський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий О . В . Хорошун