Постанова

від 04.07.2006 по справі 5/200/06-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/200/06-АП

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

              04.07.06                                                                             №   5/200/06-АП

суддя     Проскуряков К.В.

За позовом          ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, 69067, м. Запоріжжя, вул. Тенісна, 8

До  відповідача  Товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізький речовий ринок”, 69046, м. Запоріжжя, вул. Бодянського, буд.. 31

про стягнення 4 760 грн.

Суддя  Проскуряков К.В.

Секретар Горохов І.С.

Представники:

Від позивача -       Крошка В.В., предст. довір., № 16909/10-121 від 02.12.2006р.

Від відповідача -   не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

06.06.2006р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача податкової заборгованості у сумі 4 760 грн.

06.06.2006р. ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначено на 04.07.2006р. У судовому засіданні від 04.07.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги, які обґрунтовує посилаючись на п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, просить стягнути суму податкового боргу з податку на прибуток у сумі 850 грн., яка виникла внаслідок неподання податкової декларації з податку на прибуток за періоди: за 2004р. по строку подання 09.02.2005р., 1 квартал 2005р. по строку подання 11.05.2005р., і півріччя 2005р. по строку подання 09.08.2005р., за 9 місяців 2005р. та 2005 рік, а також суму податкового боргу з комунального податку, яка виникла у зв'язку несвоєчасністю подання податкового розрахунку комунального податку за 6 місяців, 9 місяців, 2003 рік,  1 кв., 6 міс, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2004року, січень-грудень 2005 року та нарахування штрафних санкцій на суму 3 910 грн.     

Відповідач у судове засідання не з`явився, заперечення на позовну заяву не надав про причини неявки суду не повідомив. Позовна заява з додатками надіслана на адресу відповідача повернулась, з відміткою пошти за збігом строку зберігання та неявкою представника підприємства.

Справа розглядається на підставі ст. 128 КАС України на підставі наявних у ній матеріалів.      

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача суд, -

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізький речовий ринок” зареєстровано відділом реєстрації та єдиного реєстру Заводської райдержадміністрації Запорізької міської ради від 04.06.2003р. № 10946.

Станом на 22.05.2006р. відповідач має податковий борг перед бюджетом у сумі 4 760  грн.

Сума податкового боргу виникла внаслідок наступного: 07.09.2005р. працівниками ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя була проведена перевірка про неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій інших документів, необхідних для обчислення податків, платежів, внесків і перевірки достовірності звітних даних, якою встановлено порушення вимог п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення платниками податків зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п. 16.4 ст. 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, а саме: неподання декларації з податку на прибуток підприємства за 2004 рік по строку 09.02.2005р., за І квартал 2005 року по строку 11.05.2005р.; за І півріччя 2005 року по строку 09.08.2005р. За результатами перевірки складено акт № 1704/15-125, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000361501/0 від 07.09.2005р. яким визначено штрафні (фінансові) санкції на суму –510 грн., податкове повідомлення-рішення надіслано поштою та вручено особисто одному з засновників товариства під розписку.

14.02.2006р. працівниками ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя проведена перевірка щодо своєчасності подання податкових декларацій, інших документів, необхідних для обчислення податків, зборів, інших обов'язкових платежів, якою встановлено, що в порушення вимог п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення платниками податків зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п. 16.4 ст. 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. № 334/94-ВР податкова звітність, а саме декларація з податку на прибуток підприємства за 9місяців 2005 року та за 2005 рік не надана до органу державної податкової служби в терміни, визначені законодавством для квартального звітного періоду. За результатами перевірки складено акт № 93/15-125, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000251501/0 від 15.02.2006р., яким визначено штрафні (фінансові) санкції на суму –340 грн.  Податкове повідомлення-рішення № 0000251501/0 від 15.02.2006р. не було вручено відповідачу, оскільки підприємство не знаходиться по вказаній юридичній адресі, його було розміщено на дошці податкових повідомлень, про що складено акт № 60 від 02.03.2006р.

15.02.2006р. працівниками ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя проведена перевірка щодо своєчасності подання податкових декларацій, інших документів, необхідних для обчислення податків, зборів, інших обов'язкових платежів, якою встановлено порушення ст.. 15 Декрету Кабінету міністрів України “Про місцеві податки і збори”, ст. 5 Положення про комунальний податок, затвердженого Рішенням Запорізької міської ради від 07.08.2000р. № 126 тобто несвоєчасне подання податкового розрахунку комунального податку з 6 місяців, 9 місяців, 2003 рік,  1 кв., 6 міс, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2004року, січень-грудень 2005 року. За результатами перевірки складено акт № 107/15-3 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000231503/0 від 16.02.2006р., яким визначено штрафні (фінансові) санкції на суму –3 910 грн. Податкове повідомлення-рішення було надіслано поштою, однак повернуто поштою у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

З метою погашення податкового боргу позивачем приймались заходи, передбачені ст. ст. 6, 10 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., а саме, були направлені перша № 1/740 від 16.11.2005р. та друга № 2/856 від 22.12.2005р. податкові вимоги, які були надіслані  поштою і які залишились без задоволення.

10.02.2006р. керівником ДПІ на підставі п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України “Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” прийнято рішення № 167 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.

На день вирішення спору в суді податковий борг відповідачем не сплачено.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності, вважаю, що позов підлягає задоволенню. з наступних підстав.

Згідно із п. 16.4 ст. 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, податок за звітний період сплачується його платником до відповідного   бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову  декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року  - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за  узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Пунктом 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. № 1251 передбачено обов'язок платників податків сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Згідно із п. 4.1.4 ст. 4 Закону України “Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., податкові  декларації  подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім  календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з  громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується   наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки,  визначені цим пунктом  для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий  період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей  оподаткування прибутку підприємств.

Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний  (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань   окремого податку, збору (обов'язкового  платежу).

Відповідачем неподані декларації з податку на прибуток за 2004р. по строку подання 09.02.2005р., 1 квартал 2005р. по строку подання 11.05.2005р., і півріччя 2005р. по строку подання 09.08.2005р., за 9 місяців 2005р. та 2005 рік.

Декрет Кабінету міністрів України “Про місцеві податки і збори” № 56-93 від 20.05.1993р. визначає види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри та порядок обчислення і спрямований на  зміцнення бюджетів місцевого самоврядування, зокрема ст. 1 Декрету визначено, комунальний податок належить до місцевих податків і зборів.

Згідно із ст. 15 Декрету Кабінету міністрів України “Про місцеві податки і збори” № 56-93 від 20.05.1993р., комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ,    організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір    не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з   розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Актом перевірки від 15.02.2006р. встановлено порушення відповідачем ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки та збори” № 56-93 від 20.05.1993р., ст. 5 Положення “Про комунальний податок”, затверджене рішенням Запорізької міської ради від 07.08.2000р. № 126, а саме: не надання розрахунків суми комунального податку за 6 місяців, 9 місяців, 2003 рік,  1 кв., 6 міс, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2004року, січень-грудень 2005 року.

Згідно із п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону України, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

За наслідками проведених перевірок діяльності відповідача приймались податкові повідомленні - рішення № 0000361501/0 від 07.09.2005р., яке вручено особисто одному з засновників підприємства, податкове повідомлення-рішення № 0000251501/0 від 15.02.2006р. -  не було вручено відповідачу, оскільки підприємство не знаходиться по вказаній юридичній адресі, його було розміщено на дошці податкових повідомлень, про що складено акт № 60 від 02.03.2006р. і податкове повідомлення-рішення № 0000231503/0 від 16.02.2006р., яке надіслано поштою, однак повернуто нею у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Його було розміщено на дошці податкових повідомлень, про що складено акт № 63 від 02.03.2006р.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Вказане податкове повідомлення-рішення не було оскаржено відповідачем ні в адміністративному ні у судовому порядку.

Статтею 6 Закону України 2181 передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На адресу відповідача були направлені перша № 1/740 від 16.11.2005р. та друга № 2/856 від 22.12.2005р. податкові вимоги, які залишилися без задоволення.

Згідно акту ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя про перевірку наявності підприємства за юридичною адресою № 7027/24-013 від 22.05.2006р. встановлено, що ТОВ “Запорізький речовий ринок” за юридичною адресою: 69046, м. Запоріжжя, вул. Бодянського буд. 31, не знаходиться.

П. п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України 2181 передбачено, що перша податкова вимога надсилається - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

друга податкова вимога надсилається - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми  податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

10.02.2005р. начальником ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя на підставі п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” прийнято рішення № 167 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення активів відповідача.

Статтею 3 Закону України “Про порядок погашення платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено підстави для примусового стягнення активів та визначення бюджетного фонду, зокрема п. 3.1.1 зазначено, що активи платника податків  можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України 2181, активами платника податків є кошти,  матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

На день вирішення спору в суді заборгованість відповідачем до державного бюджету не сплачена та становить  - 4 760 грн.

Враховуючи вище викладене, суд  вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. ч. 2, 4 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Документально відповідачем не підтверджені будь-які судові витрати понесені ним під час вирішення спору, а тому відсутні підстави для компенсації витрат відповідача за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовну заяву задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький речовий ринок” (69046, м. Запоріжжя, вул. Бодянського, буд. 31, код ЄДРПОУ 32513017) в доход Державного бюджету України:

-          (р/р 31112009600004, код платежу 11021000, отримувач Державний бюджет Заводського району м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 26014146, банк – УДК у Запорізькій області, МФО 813015) податковий борг з податку на прибуток у сумі 850 грн. (вісімсот п'ятдесят) грн.;

-          (р/р 33216828600004; код платежу 16010200; отримувач: Місцевий бюджет Заводського району м. Запоріжжя; ЄДРПОУ 26014146; банк УДК у Запорізькій області; МФО 813015) податковий борг з комунального податку у сумі 3 910 (три тисячі дев`ятсот десять) грн., всього на загальну суму 4 760 грн. Видати виконавчий документ.  

Суддя                                                                                         К.В. Проскуряков

Відповідно до ст. 186 КАС України Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 167 КАС України      07.07.2006р.